Справа № 643/4766/17 Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження №11кп/818/948/20 Доповідач: ОСОБА_2
Категорія: ч.3 ст.286 КК України
Іменем України
29 вересня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду в складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
за участю прокурора - ОСОБА_6 ,
представника потерпілого - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду м. Харкова кримінальне провадження за апеляційною скаргою представника цивільного відповідача на вирок Московського районного суду м. Харкова від 19 вересня 2018 року стосовно ОСОБА_8 , -
Вказаним вироком:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, з вищою освітою, інваліда другої групи, неодруженого, раніше не судимого, зареєстрованого та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.286 КК України, та йому призначено покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки.
Присуджено до стягнення з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 відшкодування моральної шкоди в розмірі 250000 (двісті п'ятдесят тисяч) грн. кожному.
Стягнуто з ОСОБА_8 в дохід держави судові витрати на проведення судових експертиз на загальну суму 38158 (тридцять вісім тисяч сто п'ятдесят вісім) грн. 32 коп.
Стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «ГЛОБУС» на користь ОСОБА_9 суму витрат на поховання в розмірі 15867 (п'ятнадцять тисяч вісімсот шістдесят сім) грн. та 17400 (сімнадцять тисяч чотириста) грн. відшкодування моральної шкоди.
Стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «ГЛОБУС» на користь ОСОБА_10 суму витрат на поховання в розмірі 8800 (вісім тисяч вісімсот) грн. та 17400 (сімнадцять тисяч чотириста) грн. відшкодування моральної шкоди.
Стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «ГЛОБУС» на користь ОСОБА_11 суму витрат на поховання в розмірі 8800 (вісім тисяч вісімсот) грн. та 17400 (сімнадцять тисяч чотириста) грн. відшкодування моральної шкоди.
Вироком встановлено, що ОСОБА_8 05.11.2016, близько 22год. 10хв., керував, відповідно до висновків судової автотехнічної експертизи №1033/16 від 30.11.2016 та судової транспортно-трасологічної експертизи №1962 від 15.03.2017, технічно справним автомобілем “CHEVROLET CRUZE", реєстраційний номер НОМЕР_1 , на якому рухався по вул. Гвардійців Широнінців в м. Харкові зі сторони вул. Василя Стуса (Механізаторської) у напрямку вул. Валентинівської (Блюхера), зі швидкістю близько 60 км/год.
В процесі руху по вказаній вулиці, поблизу будинку №49 по вул. Гвардійців Широнінців в м. Харкові, водій ОСОБА_8 почав знижувати швидкість до 30-40 км/год, після чого, раптово почав здійснювати маневр лівого повороту, виїжджаючи на зустрічну смугу руху, чим грубо порушив вимоги п.10.1, 10.4 Правил дорожнього руху України, згідно з якими:
-п.10.1 - «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.».
-п.10.4 - «Водій, що виконує поворот ліворуч або розворот поза перехрестям з відповідного крайнього положення на проїзній частині даного напрямку, повинен дати дорогу зустрічним транспортним засобам, а при виконанні цих маневрів не з крайнього лівого положення на проїзній частині - і попутним транспортним засобам. Водій, що виконує поворот ліворуч, повинен дати дорогу попутним транспортним засобам, які рухаються попереду нього і виконують розворот…»,
та допустив зіткнення з автобусом «І-VAN А07А1», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_12 , який рухався у зустрічному напрямку.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажири автомобіля “CHEVROLET CRUZE", реєстраційний номер НОМЕР_1 : ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 загинули на місці події.
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №2205-С/16 від 20.12.2016 причиною смерті пасажира ОСОБА_14 стала множинна травма голови, яка супроводжувалася переломами кісток зводу та заснування черепа з крововиливом та відтоком речовини головного мозку.
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 2206-С/16 від 13.12.2016 причиною смерті пасажира ОСОБА_15 стала відкрита черепно-мозкова травма.
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 2207-С/16 від 02.12.2016 причиною смерті пасажира ОСОБА_13 стала травма голови, яка призвела до набрякання головного мозку.
Порушення вимог п.п. 10.1, 10.4 Правил дорожнього руху України ОСОБА_8 , які згідно з висновком судової автотехнічної експертизи №1053/16 від 23.11.2016, знаходяться в причинному зв'язку з подією та наслідками, виразилося в тому, що він, керуючи технічно справним автомобілем “CHEVROLET CRUZE", реєстраційний номер НОМЕР_1 , проявив необачність, перед початком здійснення маневру лівого повороту не переконався, що це буде безпечно та не створить небезпеки для інших учасників дорожнього руху, не надав перевагу у русі автобусу «І-VAN А07А1», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_12 , який рухався у зустрічному напрямку по правій полосі руху та допустив з ним зіткнення, що призвело до вищевказаних наслідків у виді загибелі трьох осіб.
В апеляційній скарзі представник цивільного відповідача ТДВ «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» просить змінити вирок районного суду та відмовити у задоволенні будь-яких вимог позивачів до ТДВ СТДВ «Глобус». Мотивуючи скаргу вказав, що вирок суду в частині стягнень зі страхової компанії є незаконним та необгрунтованим, судом була допущена неповнота судового розгляду, порушено норми матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Зазначив, що згідно п. 27.3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами. Таким чином розмір моральної шкоди 17400 грн. є загальною сумою, що може бути стягнута зі страховика на користь усіх вищевказаних осіб. Проте, суд не встановив родинних, сімейних зв'язків загиблих, не встановив інших осіб, які мали право на отримання своєї частки відшкодування та стягнув грошові суми лише на користь потерпілих. Не погодився з рішенням суду щодо стягнення з цивільного відповідача на користь ОСОБА_9 витрат на поховання в розмірі 15867 грн., адже всупереч п. 27.4 ст. 27 вищевказаного закону позивач не надав всіх необхідних документів. З аналогічних підстав вважає необґрунтованим задоволення позовів ОСОБА_11 та ОСОБА_10 в частині стягнень на поховання. Крім цього, апелянт вважає, що страховик взагалі не має відшкодовувати позивачам будь-які кошти, оскільки вони всупереч положенням ст. 35 вищевказаного закону, до страхової компанії із заявами про виплату страхового відшкодування не зверталися, перелік документів, визначений ст. 35.2 цього закону не надавали.
Заслухавши доповідь головуючого судді; з'ясувавши думку прокурора, який заперечував проти апеляційної скарги; представника потерпілого ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_7 , який також заперечував проти апеляційної скарги, вважав вирок районного суду законним та обгрунтованим, а також зазначив, що цивільним відповідачем вже виплачено потерпілому суми відшкодувань за вироком районного суду; перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України апеляційний суд переглядає вирок суду першої інстанції в межах поданої апеляційної скарги, а саме: в частині правильності вирішення цивільних позовів потерпілих ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 до ТДВ «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус».
Вироком Московського районного суду м. Харкова від 19 вересня 2018 року стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «ГЛОБУС» на користь ОСОБА_9 суму витрат на поховання в розмірі 15867 (п'ятнадцять тисяч вісімсот шістдесят сім) грн., на користь ОСОБА_10 та ОСОБА_11 8800 (вісім тисяч вісімсот) грн. кожному, а також стягнуто грошові кошти на відшкодування моральної шкоди на користь кожного із вказаних потерпілих в розмірі 17400 (сімнадцять тисяч чотириста) грн.
Дослідженням матеріалів кримінального провадження встановлено наступне.
Потерпілий ОСОБА_9 звернувся до суду з заявою про збільшення цивільного позову до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія з додатковою відповідальністю «ГЛОБУС», в якій просив стягнути зі страхової компанії суму витрат на поховання у розмірі 15867 грн. та відшкодування моральної шкоди в розмірі 17400 грн. Надав копії договору-замовлення на організацію та проведення поховання ОСОБА_13 , на суму 11000 грн. та товарного чеку на суму 11000 грн., квитанції на суму 712 грн. та 4155 грн. (т.2 а.с. 10-16).
Потерпіла ОСОБА_10 звернулася до суду з заявою про збільшення цивільного позову до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія з додатковою відповідальністю «ГЛОБУС», в якій просила стягнути зі страхової компанії суму витрат на поховання у розмірі 8800 грн., а також моральну шкоду в межах 12 мінімальних заробітних плат на час ДТП (т.2 а.с. 17-20). Надала копії договору-замовлення на організацію та проведення поховання ОСОБА_14 на суму 8800 грн. та товарного чеку на суму 8800 грн. (т.1 а.с. 19-23).
Потерпілий ОСОБА_11 звернувся до суду з заявою про збільшення цивільного позову до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія з додатковою відповідальністю «ГЛОБУС», в якій просив стягнути зі страхової компанії суму витрат на поховання у розмірі 8800 грн., а також моральну шкоду в межах 12 мінімальних заробітних плат на час ДТП (т.2 а.с. 21-24). Надав копії договору-замовлення на організацію та проведення поховання ОСОБА_15 на суму 8800 грн. та товарного чеку на суму 8800 грн. (т. 1 а.с. 24-28).
Згідно з копією полісу № АК/ 0042921 ТДВ «СТДВ «ГЛОБУС», який діяв станом на 05.11.2016, автомобіль Chevrolet Cruze, державний номер НОМЕР_1 , застрахований ТДВ «СТДВ «ГЛОБУС» (т.2 а.с. 13, 20, 24, 39).
Аналізуючи апеляційні доводи представника цивільного відповідача, колегія суддів зазначає наступне.
02 липня 2016 року між ОСОБА_16 та ТДВ СТДВ «Глобус» був укладений Договір обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів АК/ 0042921, предметом якого є страхування цивільно-правової відповідальності особи, що експлуатує автомобіль «ШЕВРОЛЕТ», державний реєстраційний № НОМЕР_1 .
05 листопада 2016 р. трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу "ШЕВРОЛЕТ", яким керував водій ОСОБА_8 та транспортного засобу «І-VAN», державний реєстраційний № НОМЕР_2 , яким керував водій ОСОБА_12 . В результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажири транспортного засобу «ШЕВРОЛЕТ», державний реєстраційний № НОМЕР_1 , - ОСОБА_17 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 - загинули. Вироком Московського районного суду м. Харкова від 19 вересня 2018 року ОСОБА_8 визнаний винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України.
Відповідно до ст. 2.1. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про страхування», цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовують норми цього Закону.
Згідно зі ст. 23 Цивільного кодексу України: ч. 1. особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав; ч. 2. моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; ч. 3. моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Згідно зі ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату).
Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Положеннями вищевказаного Закону встановлено наступне:
П. 27.3. Страховик (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами;
П.27.4. Страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, за умови надання страховику (МТСБУ) документів, що підтверджують такі витрати, та пред'явлення оригіналу свідоцтва про смерть. Загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік», установлено у 2016 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 травня - 1450 гривень. Таким чином загальний розмір моральної шкоди та/або витрат на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника щодо одного загиблого складає 17400,00 грн.
З вищенаведених фактичних обставин справи та вимог нормативно-правових актів, що регулюють дані правовідносини вбачається, що судом першої інстанції було обґрунтовано та у встановлених законом межах визначено грошові суми, які підлягають стягненню з ТДВ «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» на користь потерпілих ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 на відшкодування моральної шкоди та витрат на поховання, встановлення пам'ятника.
Стосовно апеляційного доводу про те, що суд не встановив родинних, сімейних відносин загиблих, колегія суддів зазначає, що такі відносини були належно встановлені при здійсненні кримінального провадження та визнанні потерпілими й цивільними позивачами ОСОБА_9 , який є батьком загиблого ОСОБА_13 ; ОСОБА_11 - батька загиблого ОСОБА_15 ; ОСОБА_10 - матері загиблого ОСОБА_14 .
Також слід зазначити, що інші особи, в тому числі родичі загиблих, які згідно з п. 27.3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» можуть мати право на страхове відшкодування, з позовними заявами не зверталися. Про звернення таких осіб до страхової компанії, цивільним відповідачем даних не надано.
Таким чином, ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 є належними позивачами та мають право на одноосібне отримання страхового відшкодування, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині є необґрунтованими.
Стосовно апеляційних доводів щодо необхідності надання позивачами на підтвердження витрат на поховання встановлених п. 27.4 ст. 27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» документів; незаконного задоволення позовних заяв через те, що потерпілі не зверталися безпосередньо до страхової компанії з метою отримання страхового відшкодування та ними не було подано до ТДВ СТДВ «Глобус» документи, перелік яких визначений ст. 35 вищевказаного Закону, колегія суддів вказує таке.
Згідно висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 19.06.2019 по справі №465/4621/16-к, положення частини 1 статті 128 КПК України щодо можливості пред'явлення цивільного позову у кримінальному провадженні особою, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, зокрема, до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, треба розуміти як можливість пред'явлення зазначеного позову до страхувальника як юридичної особи, на яку статтею 41 Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» покладено обов'язок відшкодування такої шкоди.
Для розгляду в межах кримінального провадження цивільного позову потерпілого до страхувальника про стягнення шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 КК України, попереднє звернення потерпілого до страхувальника із заявою про виплату страхового відшкодування в порядку, визначеному статтею 35 Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не є обов'язковим.
З матеріалів справи вбачається, що потерпілі звернулися з цивільними позовами в межах кримінального провадження, а тому з урахуванням вищевказаної правової позиції Великої Палати Верховного Суду, вони не були зобов'язані звертатися із заявою про страхове відшкодування до ТДВ СТДВ «Глобус».
Таким чином, доводи апелянта про порушення вимог ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з незверненням потерпілих із заявою до страхувальника про виплату відшкодування, колегія суддів апеляційного суду відхиляє.
Оскільки колегія суддів дійшла висновку, що попереднє звернення потерпілих до страхувальника із заявами про виплату страхового відшкодування в порядку, визначеному статтею 35 вищевказаного Закону, не виключає право осіб безпосередньо звернутися до суду із позовом до страхової компанії про стягнення відповідного відшкодування, то й необхідність надання ТДВ СТДВ «Глобус» документів, визначених у п. 27.4 ст. 27, п. 32.2 ст. 32 згаданого Закону, виключається.
Водночас у межах кримінального провадження за ч. 3 ст. 286 КК України факт, обставини ДТП, особа, винна у її настанні, характер і розмір завданої шкоди були встановлені судом як обставини, що мають істотне значення для кримінальної справи і належать до предмету доказування. Тобто в цьому випадку незвернення потерпілих безпосередньо до страхувальника жодним чином не перешкодило з'ясуванню обставин, з якими законодавець пов'язує підстави для виплати відшкодування.
Потерпілий ОСОБА_9 в обґрунтування витрат, понесених на поховання свого сина - ОСОБА_13 надав суду копії договору-замовлення на організацію та проведення поховання ОСОБА_13 на суму 11000 грн. та товарного чеку на суму 11000 грн., квитанції на суму 712 грн. та 4155 грн., а всього на суму 15867 (т.2 а.с. 10-16), яка й була стягнута з цивільного відповідача.
Потерпіла ОСОБА_10 надала суду копії договору-замовлення на організацію та проведення поховання ОСОБА_14 на суму 8800 грн. та товарного чеку на суму 8800 грн. (т.1 а.с. 19-23).
Потерпілий ОСОБА_15 також надав суду копії договору-замовлення на організацію та проведення поховання ОСОБА_15 на суму 8800 грн. та товарного чеку на суму 8800 грн. (т. 1 а.с. 24-28).
На підставі вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції в частині задоволення цивільних позовів потерпілих ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 до ТДВ «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» у зв'язку з їх законністю та обґрунтованістю, мотиви, з яких були прийняті вказані рішення викладено в оскаржуваному вироці та доводи апеляційної скарги їх не спростовують.
Судовий розгляд даного кримінального провадження проведено повно, всебічно, об'єктивно, із додержанням вимог закону України про кримінальну відповідальність та кримінального процесуального закону, за результатами судового розгляду постановлено законне й обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим підстав для його зміни та задоволення апеляційної скарги немає.
Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а вирок Московського районного суду м. Харкова від 19 вересня 2018 року стосовно ОСОБА_8 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим, що тримається під вартою, у той же строк з моменту вручення копії ухвали.
Головуючий
Судді