Справа № 953/13912/20 Головуючий суддя І інстанції ОСОБА_1
(1-кс/953/6772/20)
Провадження № 11-сс/818/1729/20 Суддя доповідач ОСОБА_2
Категорія: у порядку КПК України
01 жовтня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурорів - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
захисника - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 29.08.2020 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12020220780000454 від 27.08.2020, за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 296, частиною 2 статті 15, пунктами 1, 7, 12 частини 2 статті 115 КК України,
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 29.08.2020 клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУ НП в Харківській області майора поліції ОСОБА_10 , у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12020220780000454 від 27.08.2020 - задоволено.
Застосовано відносно ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів - до 25.10.2020 включно, без визначення застави.
В порядку статті 206 КПК України доручено прокурору, який здійснює процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні, забезпечити проведення перевірки усної заяви ОСОБА_9 про застосування до нього фізичного та психологічного насильства під час затримання та перебування в якості затриманого.
Встановлено строк дії ухвали до 25.10.2020 включно.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді захисник підозрюваного ОСОБА_9 - адвокат ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 29.08.2020 про застосування до ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів - до 25.10.2020 включно, без визначення застави, внаслідок чого відмовити у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у повному обсязі. У випадку, якщо суд прийде до висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_9 кримінального правопорушення, а також про наявність хоч одного з ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, застосувати до ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді: особистої поруки народних депутатів України ОСОБА_11 та ОСОБА_12 або цілодобового домашнього арешту.
Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що сторона обвинувачення жодним належним та допустимим доказом не довела той факт, що підозрюваний 27.08.2020 застосував будь-яку вогнепальну або холодну зброю чи інший предмет, спеціально пристосований або заздалегідь заготовлений для нанесення тілесних ушкоджень, що є визначальним для кваліфікації діяння за частиною 4 статті 296 КК України. Вочевидь, що оголошена ОСОБА_9 підозра за частиною 4 статті 296 КК України є необґрунтованою та безпідставною.
Крім того, ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 15, пунктами 1, 7, 12 частини 2 статті 115 КК України, однак сторона обвинувачення не довела наявності у підозрюваного умислу саме на вчинення вбивства. Поведінка підозрюваного до, під час та безпосередньо після подій 27.08.2020 свідчить про відсутність в нього умислу на вбивство потерпілих, а тому він має нести відповідальність лише за фактично заподіяні наслідки у випадку, якщо сторона обвинувачення такі наслідки доведе.
Після описаних в клопотанні слідчого від 29.08.2020 подій, смерть жодній особі заподіяно не було, прямий умисел на вбивство стороною обвинувачення ніякими належними та допустимими доказами не доведено, а тому оголошена підозра ОСОБА_9 за частиною 2 статті 15, пунктами 1, 7, 12 частини 2 статті 115 КК України є безпідставною та необґрунтованою.
Крім цього, адвокат зазначав, що перелічені у клопотанні слідчого ризики, є саме загальними, абстрактними, стандартними, а тому взяття їх до уваги слідчим суддею є неприпустимим.
Крім того, слідчий суддя не взяв до уваги: відсутність в матеріалах клопотання вагомих доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; наявність у підозрюваного зареєстрованого у встановленому порядку місця проживання; відсутність судимостей та повідомлень про підозру у вчиненні інших кримінальних правопорушення, що є обов'язковими обставинами для слідчого при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу відповідно до частини 1 статті 178 КПК України.
Захисник підозрюваного ОСОБА_9 - адвокат ОСОБА_8 зазначав, що народні депутати України ОСОБА_11 та ОСОБА_12 надали захиснику підозрюваного зобов'язання про взяття на особисту поруку ОСОБА_9 в порядку статті 180 КПК України. Оскільки народні депутати України є особами, які заслуговують на особливу довіру, обізнані про суть кримінального провадження та можливі наслідки, дають письмове зобов'язання про те, що ручаються за виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків відповідно до статті 194 КПК України, захисник вважав, що доцільним є застосування до ОСОБА_9 більш м'якого запобіжного заходу у виді особистої поруки.
Також до суду апеляційної інстанції надійшли зобов'язання про взяття на особисту поруку від народних депутатів України - ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 .
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника підозрюваного ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_8 , який підтримав апеляційну скаргу, прокурорів, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Відповідно до частини 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченими статтею 177 цього Кодексу.
Згідно із статтею 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, слідчий суддя, відповідно до статті 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен враховувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховуватися від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
На думку колегії суддів, слідчий суддя зазначених вимог закону дотримався в повному обсязі.
Задовольняючи клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_10 , слідчий суддя вважав, що надані стороною кримінального провадження докази свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 296, частиною 2 статті 15, пунктами 1, 7, 12 частини 2 статті 115 КК України, а також вважав встановленим існування ризиків, передбачених пунктами 1, 2, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України. Враховуючи існування зазначених ризиків, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_9 кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винним у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких підозрюється, враховуючи, що дії ОСОБА_9 за вчинення яких повідомлено підозру, носять характер тяжкого кримінального правопорушення проти життя та здоров'я особи, слідчий суддя прийшов до висновку, що застосування більш м'яких запобіжних заходів є неможливим, а тому обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, в межах строку досудового розслідування, тобто до 25.10.2020 включно, без визначення розміру застави відповідно до частин 3, 4 статті 183 КПК України. При цьому, слідчий суддя зазначив, що даних про неможливість ОСОБА_9 за станом здоров'я перебувати в умовах СІЗО, на час розгляду клопотання не надано.
З такими висновками слідчого судді погоджується й суд апеляційної інстанції.
Як вбачається із матеріалів судового провадження, СУ ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 12020220780000454 від 27.08.2020 за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 296, частиною 2 статті 15, пунктами 1, 7, 12 частини 2 статті 115 КК України.
27.08.2020 о 20-20 год. ОСОБА_9 затриманий в порядку статті 208 КПК України.
28.08.2020 ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 296 КК України, тобто у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчинене групою осіб, із застосуванням іншого предмета спеціально пристосованого, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень; частиною 2 статті 15, пунктами 1, 7, 12 частини 2 статті 115 КК України, тобто замаху на умисне вбивство, а саме умисного протиправного заподіяння смерті двом або більше особам, вчиненого з хуліганських мотивів за попередньою змовою групою осіб, не доведеного до кінця з причин, які не залежали від волі винної особи.
Перевіряючи наявність обґрунтованої підозри в даному кримінальному провадженні, колегія суддів вважає, що сукупність матеріалів судового провадження, на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі, є достатньою для обрання підозрюваному ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, всупереч доводам апеляційної скарги.
Оцінюючи доводи та обставини, на які посилається орган досудового розслідування у клопотанні, слідчим суддею з'ясовано, що наведені у клопотанні дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_9 кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 296, частиною 2 статті 15, пунктами 1, 7, 12 частини 2 статті 115 КК України.
Незважаючи на те, що поняття «обґрунтована підозра» не визначено у національному законодавстві та, виходячи з положень частини 5 статті 9 КПК України, необхідно прийняти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994).
Доводи сторони захисту щодо відсутності обґрунтованої підозри ОСОБА_9 , а також на неправильну правову кваліфікацію стороною обвинувачення обставин події, апеляційним судом до уваги не приймаються, оскільки зазначені обставини підлягають перевірці під час досудового розслідування.
При цьому, апеляційний суд звертає увагу, що сукупність матеріалів судового провадження, на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі, є достатньою для обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з огляду на те, що обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
Твердження сторони захисту про неналежність та допустимість доказів, зокрема, щодо застосування підозрюваним вогнепальної або холодної зброї чи іншого предмету, спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, підлягають перевірці судом першої інстанції під час розгляду кримінального провадження по суті.
Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні органу досудового розслідування дані у слідчого судді були всі підстави для висновку про можливу причетність ОСОБА_9 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 296, частиною 2 статті 15, пунктами 1, 7, 12 частини 2 статті 115 КК України.
Посилання сторони захисту на те, що слідчим суддею не наведено обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, колегія суддів вважає їх непереконливими, оскільки наявність існуючих ризиків, передбачених пунктами 1,2,3,5 частини 1 статті 177 КПК України, на даний час підтверджуються матеріалами судового провадження, які були предметом дослідження слідчим суддею при розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_9 .
Посилання захисника підозрюваного ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_8 на дані, що характеризують особу підозрюваного ОСОБА_9 , зокрема те, що він раніше не судимий; постійного місця реєстрації та проживання, - заслуговують на увагу, проте не є безумовними підставами для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки не спростовують висновки суду про те, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені статтею 177 КПК України. Крім цього, колегія суддів бере до уваги, що після подій, які стали підставами для порушення даного кримінального провадження, минув досить короткий проміжок часу, а тому така міра запобіжного заходу, яку обрано підозрюваному, на даний час виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи особи, щодо якої подано клопотання про застосування запобіжного заходу.
Розглядаючи звернення народних депутатів України ОСОБА_13 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_12 , ОСОБА_15 про взяття ОСОБА_9 на особисту поруку, суд апеляційної інстанції не ставить під сумнів доводи щодо осіб поручителів, разом з цим, враховує зміст повідомлення про підозру, який свідчить про вчинення підозрюваним ОСОБА_9 незаконних дій, які виразились у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що мають зухвалий та цинічних характер, вчинених відносно життя та здоров'я фізичних осіб, а також наявність стосовно цих подій суспільного інтересу. При цьому, колегія суддів також враховує процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_9 , який на час апеляційного розгляду, згідно відомостей, наданих органами досудового розслідування, відмовився від надання показань по суті повідомленої підозри, що свідчить про його небажання співпрацювати зі слідством.
Колегія суддів вважає, що характер дій такої особи, згідно підозри, свідчить про те, що такий запобіжний захід, як особиста порука, на даному етапі досудового розслідування, буде вочевидь недостатньою для забезпечення належного виконання підозрюваним своїх процесуальних обов'язків.
За вказаних підстав, суд апеляційної інстанції не вважає за можливе задовольнити клопотання про передачу підозрюваного ОСОБА_9 на особисту поруку народним депутатам України ОСОБА_13 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_12 , ОСОБА_15 .
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку щодо відсутності підстав для скасування ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_9 чи призначення іншого запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, оскільки вважає, що для забезпечення мети та завдань досудового розслідування застосування до ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є виправданим та доцільним на даному етапі кримінального провадження.
Порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді ухвалити законне та вмотивоване рішення, судом апеляційної інстанції не виявлено, а наведені в апеляційній скарзі захисника підозрюваного ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_8 доводи, колегія суддів не вбачає достатніми для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, -
постановила:
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 29.08.2020 - залишити без змін.
У задоволенні клопотань народних депутатів України ОСОБА_13 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_12 , ОСОБА_15 про взяття на особисту поруку ОСОБА_9 - відмовити.
Ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до частини 4 статті 424 КПК України.
Головуючий -
Судді: