Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/8821/20
17 серпня 2020 року місто Київ
Слідчий суддя - суддя Подільського районного суду м.Києва ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі районного суду у місті Києві скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві у кримінальному провадженні № 12018100070004135 від 23.10.2018 р., яка полягає у нерозгляді клопотання, -
ОСОБА_3 , заявляючи себе потерпілою у кримінальному провадженні № 12018100070004135 від 23.10.2018 р., звернулася до суду з вказаною скаргою в порядку ст. 303 КПК України, в якій просить зобов'язати слідчого СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві лейтенанта поліції ОСОБА_4 або іншого слідчого СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві, яким на час виконання даної ухвали слідчого судці буде проводитись досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12018100070004135 від 23.10.2018 р. за ст.138, ч. 1 ст.190, ч. 1 ст. 121, ч.2 ст.308, ч.2 с.358, ст. 140 КК України, вчинити дії, передбачені ч. 2 ст. 220 КПК України, щодо результатів розгляду клопотання потерпілої ОСОБА_3 за вх.: № 7953 від 27.07.2020 р. протягом 3 днів з дня отримання даної ухвали слідчого судді.
Скаргу обґрунтовував тим, що в провадженні СВ Подільського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві перебуває кримінальне провадження № 12018100070004135 від 23.10.2018 р. У вказаному кримінальному провадженні заявник зазначає себе потерпілою та, відповідно, наділена правами та обов'язками потерпілого, встановленими кримінальним процесуальним законодавством. Так, 27.07.2020 р. заявник в межах вказаного кримінального провадження, як потерпілий, звернулась до слідчого Управління з клопотанням в порядку ст. ст. 220, 221 КПК України про проведення тимчасового доступу до всієї медичної документації, окрім тої, до якою надано дозвіл Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 03.04.2019 р. (слідчий суддя ОСОБА_5 справа № 758/4009/19). Вказане клопотання отримано Управлінням 27.07.2020 р. за вх. № 7953, втім досі не розглянуто, що зумовило звернення до слідчого судді з даною скаргою.
До початку судового засідання заявник подала заяву до суду, в якій просила скаргу задовольнити з підстав, зазначених у ній, викладені вимоги у скарзі підтримала.
Слідчий та прокурор, будучи повідомленим про час та місце розгляду скарги у встановленому законом порядку, в судове засідання не з'явилися, про дату та час судового засідання повідомлені належним чином.
Частиною 3 статті 306 КПК України передбачено, що відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Відповідно до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті скарги у відсутність осіб, які не з'явились, на підставі наданих доказів.
Вивчивши скаргу, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого чи прокурора є одним з елементів судового контролю за стадією досудового розслідування кримінальних проваджень.
Статтею 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений частиною 1 ст. 303 КПК України.
Як вбачається з наданих документів, заявник, зазначаючи, що є потерпілою, звернулась до слідчого в порядку ст.220 КПК України з клопотанням про тимчасовий доступ до речей та документів, яке 27.07.2020 р. Управлінням зареєстроване за вх. № 7953.
На підставі ст.303 ч.1 п.1 КПК України слідчому судді на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність прокурора, що полягає у нездійсненні процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, володільцем тимчасово вилученого майна.
Відповідно до ч. 1,2 ст. 220 КПК України клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
Отже, чинним КПК України визначається обов'язок слідчого розглянути в межах кримінального провадження клопотання не будь-якої особи, а саме вичерпного переліку осіб, що мають статус учасника кримінального провадження, а саме: сторони захисту (якою на стадії досудового розслідування є підозрюваний та захисник), потерпілого (представника потерпілого) та представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.
Заявник стверджує, що вона є потерпілою у даному кримінальному провадженні.
Між тим, згідно з матеріалами справи, заявником, як до матеріалів скарги, так і в ході судового розгляду не надано жодного документу, котрий би підтверджував процесуальний статус заявника як потерпілої сторони у кримінального провадженні, який саме і надає право особі на подання клопотань в порядку ст.220 КПК України до слідчого та на розгляд таких клопотань слідчим в порядку, передбаченому ст.220 КПК України.
Твердження заявника в своїй скарзі про те, що вона є потерпілою стороною не є достатнім та не знайшло своє підтвердження в ході судового розгляду, оскільки останньою ані до скарги, ані в ході судового розгляду не надано належних та допустимих доказів на підтвердження свого статусу потерпілого, зокрема, документів про те, слідчим або прокурором заявнику вручена пам'ятка про права потерпілого, що може підтверджувати статус заявника як потерпілого у кримінальному провадженні.
А відтак, враховуючи, що заявником не підтвердило слідчому судді свій процесуальний статус потерпілого у кримінальному провадженні, то правові підстави для зобов'язання слідчого розглянути вищевказане клопотання, подане заявником, відсутні.
Враховуючи вищевикладене, з урахуванням встановлених судом при розгляді скарги обставин, слідчий суддя дійшов висновку відмову в задоволенні скарги.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.303, 307, 309 КПК України, -
В задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві у кримінальному провадженні № 12018100070004135 від 23.10.2018 р., яка полягає у нерозгляді клопотання, - відмовити.
Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1