ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/23570/19
провадження № 2/753/2251/20
"22" вересня 2020 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Лужецької О.Р.
при секретарі Григораш Н.М.,
за участі:
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом виселення з будинку, -
У грудні 2019 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся о суду з позовом до ОСОБА_3 (далі по тексту - відповідач, ОСОБА_3 ) в якому просив суд усунути йому перешкоди у володінні та користуванні будинком АДРЕСА_1 , шляхом виселення ОСОБА_3 з вказаного будинку.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_3 є матір'ю його колишньої дружини, ОСОБА_4 , з якою вони перебували у шлюбі з 2003 по 2018 роки. Сімейне життя між подружжям не склалося, тому рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 23.01.2018 року шлюб між ним розірвано. Від шлюбу у сторін народилося троє дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 зазначає, що протягом останнього року в будинку АДРЕСА_1 разом з ОСОБА_4 проживає її мама ОСОБА_3 . Посилаючись на те, що між ними виникають сварки та непорозуміння, звернувся до суду з зазначеним позовом.
Ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва від 16 грудня 2019 року відкрито провадження за вказаною позовною заявою, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання.
Ухвалою суду від 12 березня 2020 року закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду по суті.
У судовому засіданні позивач та представник позивача заявлені позовні вимоги підтримали та проси їх задовольнити посилаючись на обставини, викладені у позові.
Представник відповідача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги не визнав, підтвердив, що в будинку проживає ОСОБА_4 разом із дітьми. ОСОБА_3 проживає за місцем реєстрації у АДРЕСА_2 . В спірному будинку не проживає.
Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Стаття 47 Конституції України проголошує, що кожен має право на житло. Держава гарантує не тільки свободу його придбання, але й можливість стабільного користування житлом, його недоторканість, а також недопущення примусового позбавлення житла, не інакше, як на підставі закону і за рішенням суду.
Відповідно до статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Згідно з частиною першою та шостою статті 319 ЦК України власник майна володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина перша статті 321 ЦК України).
Згідно зі статтею 391 ЦК України власник майна вправі вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Судом встановлено, що з 25 жовтня 2003 року ОСОБА_1 та ОСОБА_4 перебували у зареєстрованому шлюбі.
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 23 січня 2018 року шлюб між ними було розірвано.
В період шлюбу сторонами придбано Ѕ частину садового будинку АДРЕСА_1 в садовому товаристві «Дніпровський садовод», що підтверджується копією свідоцтва про право власності від 05 жовтня 2013 року.
Відповідач є матір'ю ОСОБА_4 , що не заперечувалося сторонами.
Відповідно до вимог ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно частини 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності .
Проаналізувавши надані позивачем письмові докази, суд вважає, що позивачем та його представником не доведено порушення відповідачем права позивача щодо користування будинком, оскільки жодного належного та допустимого доказу того, що на час розгляду справи в суді ОСОБА_3 проживає у будинку АДРЕСА_1 та будь-яким чином перешкоджає позивачеві проживати в будинку, суду не надано.
Із врахуванням зазначеного, суд приходить до висновку про не обґрунтованість позову та про те, що обставини, викладені в ньому, не знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи, а тому він не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 77-83, 89, 95, 141, 265, 268 ЦПК, ст.ст.317, 319, 321, 391 ЦК України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом виселення з будинку - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 01.10.2020.
Суддя О.Р. Лужецька