Справа №463/9230/20
Провадження №1-кс/463/5113/20
02 жовтня 2020 року Личаківський районний суд м. Львова
Cлідчий суддя ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , скаржника ОСОБА_3 , розглянувши скаргу ОСОБА_3 на постанову про відмову у визнанні потерпілим -
ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова зі скаргою на постанову слідчого Другого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, ОСОБА_4 від 23 вересня 2020 року, якою відмовлено у визнанні ОСОБА_3 потерпілим в кримінальному провадженні № 62020140000000141 від 05.02.2020 року за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 256, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 367, ч. 1 ст. 396, ч. 3 ст. 382, ч. 3 ст. 369-2 КК України. Просить вказану постанову скасувати та зобов'язати слідчого вчинити процесуальну дію з належного інформування ОСОБА_3 щодо процесуального статусу потерпілого.
Скаргу мотивує тим, що до ЄРДР внесено інформацію про вчинення вище вказаних кримінальних правопорушень. Оскаржувана постанова від 23.09.2020 року незаконна, винесена без будь-якого обґрунтування, без врахування ухвали слідчого судді від 02.09.2020 року, якою скасовано аналогічну постанову слідчого про відмову у визнанні потерпілим, та обставин, наведених заявником на предмет заподіяння шкоди. Тому вважає постанову незаконною і просить її скасувати.
В судовому засіданні скаржник підтримав скаргу з викладених в ній мотивів.
Слідчий в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлений належним чином, причин неявки не повідомив. В силу ч.3 ст. 306 КПК України його відсутність не є перешкодою для розгляду скарги.
Заслухавши пояснення, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
З матеріалів скарги вбачається, що 05.02.2020 року до ЄРДР внесено інформацію за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 256, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 367, ч. 1 ст. 396, ч. 3 ст. 382, ч. 3 ст. 369-2 КК України. Постановою прокурора від 18.03.2020 року матеріали об'єднано в одне кримінальне провадження № 62020140000000141.
Оскаржуваною постановою слідчого від 23.09.2020 року відмовлено у визнанні ОСОБА_3 потерпілим.
У відповідності до ч. 1 - ч. 3 ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв'язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.
За наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Відповідно до ч. 5 ст. 110 КПК України постанова слідчого, серед іншого, повинна містити відомості про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.
Із змісту матеріалів слідує, що ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 02.09.2020 року скасовано попередню постанову слідчого від 06.03.2020 року про відмову у визнанні ОСОБА_3 потерпілим. В ухвалі вказано, що слідчим передчасно та без наявності для цього відповідних правових підстав, які були б обґрунтовані відповідними доказами та документами, відмовлено ОСОБА_3 у визнанні потерпілим. Оцінюючи постанову слідчого на предмет її обґрунтованості та відповідності положенням ст. 55 КПК України, судом встановлено, що слідчим зроблено формальне посилання на відсутність даних про заподіяння ОСОБА_3 шкоди. Тобто, за висновками слідчого судді постанова слідчого від 06.03.2020 року насамперед була необґрунтована.
Аналізуючи зміст оскаржуваної постанови від 23.09.2020 року на предмет її обґрунтованості, слідчий суддя констатує, що за своїм змістом та по суті така аналогічна постанові від 06.03.2020 року. Жодних інших мотивів на обґрунтування постанови для відмови у визнанні ОСОБА_3 потерпілим слідчим не наведено, а лише вказано про факт об'єднання матеріалів кримінального провадження та скасування постанови від 06.03.20р.
Відтак, постанова не містить належних мотивів прийнятого рішення, не відповідає вимогам процесуального закону, тому підлягає до скасування.
В свою чергу відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 307 КПК України належить зобов'язати слідчого вирішити питання процесуальної участі в статусі потерпілого ОСОБА_3 у кримінальному провадженні.
Керуючись ст.ст. 55, 110, 303, 306, 307, 309, 372 КПК України -
Скаргу задовольнити.
Постанову слідчого Другого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, від 11 вересня 2020 року про відмову у визнанні ОСОБА_3 потерпілим у кримінальному провадженні № 62020140000000141 від 05.02.2020 року за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 256, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 367, ч. 1 ст. 396, ч. 3 ст. 382, ч. 3 ст. 369-2 КК України - скасувати.
Зобов'язати слідчого вирішити питання процесуальної участі в статусі потерпілого ОСОБА_3 у вказаному кримінальному провадженні.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1