ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/7418/19
провадження № 2/753/2941/20
"22" вересня 2020 р.
Дарницький районний суд м. Києва в складі
головуючого судді Колесника О.М.
при секретарі Литвин Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , 3-ті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Дарницька районна в м. Києві державна адміністрація про усунення перешкод у користуванні майном шляхом визнання особи такою, що втратила право користування житлом,
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідачки про усунення перешкод у користуванні майном шляхом визнання особи такою, що втратила право користування житлом.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав та пояснив суду, що він є власником домоволодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Окрім позивача у даному будинку були зареєстровані його дружина ОСОБА_6 та син - ОСОБА_3 .. 05.10.2013 син позивача ОСОБА_3 одружився з ОСОБА_2 (після шлюбу отримала прізвище ОСОБА_2 ) та позивач надав згоду на реєстрацію її місця проживання у власному будинку. 12.10.2018 шлюб між сином позивача ОСОБА_3 та ОСОБА_2 розірвано та остання з жовтня 2017 року залишила місце реєстрації. Позивач не чинить перешкод відповідачці у користуванні будинком. ОСОБА_2 добровільно виїхала з вищевказаного будинку та не користується ним. Реєстрація місця проживання відповідачки в будинку зобов'язує позивача нести додаткові матеріальні витрати на сплату комунальних послуг, а тому останній просив суд його позовні вимоги задовольнити та зобов'язати ОСОБА_2 усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні позивачу майном шляхом визнання її такою, що втратила право користування жилим приміщенням - будинком АДРЕСА_1 .
Відповідачка ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилась, про дату та час судового засідання була належним чином повідомлена. Будь-яких заяв чи клопотань до суду не заявляла.
Третя особа ОСОБА_6 у судовому засіданні позовні вимоги просила задовольнити.
Треті особи ОСОБА_11 , представник Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації у судове засідання не з'явились, про дату та час судового засідання були належним чином повідомлені. Будь-яких заяв чи клопотань до суду не заявляли.
Суд, вислухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом, власником домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , є ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на домоволодіння від 23.04.1993 року, виданого виконавчим комітетом Київської міської ради народних депутатів (а.с. 16).
Відповідно доданих будинкової книги 25.01.2014 за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрована ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 17-18). Дана інформація також підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 03.2019 (а.с. 20-21).
12.10.2018 шлюб між позивача ОСОБА_3 та ОСОБА_2 розірвано, що підтверджується рішенням Дарницького районного суду м. Києва по справі 753/14876/18 (а.с. 22).
Частиною першою статті 316 ЦК України визначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Частиною першою статті 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Частиною 2 ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Оцінюючи належність, допустимість, а також достатній зв'язок доказів у їх сукупності, зважаючи на те, що відповідачка не проживає у домоволодінні, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , без поважних причин понад один рік, а позивач не чинить перешкод їй у користуванні даним майном, суд вважає, що позовні вимоги позивача, як власника майна, про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом визнання ОСОБА_2 такою, що втратила право користування жилим приміщенням, підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 3, 4, 5, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 17, 43, 49, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 82, 258, 264, 265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, ст.ст. 316, 319, 321, 328, 391 ЦК України, суд -
Позов задовольнити.
Зобов'язати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , усунути перешкоди ОСОБА_1 у користуванні та розпорядженні майном шляхом визнання її такою, що втратила право користування жилим приміщенням - будинком АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 768 грн. 40 коп. судового збору.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до Дарницького районного суду м. Києва протягом 30 днів з дня його проголошення, а учаснику справи, якому не було вручене повне заочне рішення в день його проголошення - протягом 20 днів з дня вручення його повного тексту заочного рішення.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини заочного рішення через Дарницький районний суд м. Києва.
Суддя : О.М. Колесник