Справа № 752/14089/20
Провадження № 2/752/6206/20
іменем України
(заочне)
30.09.2020 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі
головуючого судді Шевченко Т.М.
з участю секретаря Власенко В.В.,
розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Євроінс Україна", треті особи - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Асканія", про стягнення страхового відшкодування, -
у липні 2020 року ОСОБА_1 звернулася у суд з позовом до ПрАТ "СК "Євроінс Україна" про стягнення страхового відшкодування.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що 26 січня 2020 року о 07 год. 20 хв. в м. Києві по Столичному шосе, 31/1, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Volkswagen Tiguan» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля «Skoda Octavia» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 , який на праві власності належить ТОВ «Торгівельний дім «Асканія». Постановою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 10 квітня 2020 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Цивільна-правова відповідальність водія автомобіля «Skoda Octavia» д.н.з. НОМЕР_2 на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована ПрАТ «СК "Євроінс Україна» на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 115002-2307-3391257.
Позивач зазначає, що з метою відшкодування збитків 09 лютого 2020р. нею було подано страховику заяву про виплату страхового відшкодування у розмірі 73 844,02 грн. 13 березня 2020 р. ПрАТ "СК "Євроінс Україна" було прийняте рішення про виплату страхового відшкодування у розмірі 12 621,25 грн., після чого 19 травня 2020р. було прийнято додаткове рішення про доплату страхового відшкодування в розмірі 9 965,78 грн.
Оскільки відповідач відмовляється переглядати своє рішення щодо розміру страхового відшкодування, позивач просить суд стягнути з відповідача суму недоплаченого страхового відшкодування в розмірі 51 256,99 грн., пеню в розмірі 1 249,19 грн. та 3 % річних в розмірі 268,88 грн.
Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 27 липня 2020 року відкрито спрощене позовне провадження у справі. (а.с. 21)
ПрАТ «СК «Євроінс Україна» відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, не викликались.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
26 січня 2020 року о 07 год. 20 хв. по Столичному шосе, 31/1. у м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю належного позивачу ОСОБА_1 автомобіля «Volkswagen Tiguan» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та належного ТОВ "Торгівельний дім "Асканія" автомобіля «Skoda Octavia» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 .
У результаті зіткнення був пошкоджений автомобіль «Volkswagen Tiguan» д.н.з. НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_1 .
Постановою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 10 квітня 2020 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «Skoda Octavia» д.н.з. НОМЕР_2 , що належить ТОВ «Торгівельний дім «Асканія», була застрахована ПрАТ «СК «Євроінс Україна» на підставі договору № 115002-2307-3391257.
З метою отримання відшкодування завданих збитків ОСОБА_1 09 лютого 2020 року звернулася до ПрАТ «СК «Євроінс Україна» із заявою про виплату страхового відшкодування у розмірі 73 844,02 грн На підтвердження завданих збитків позивач надала рахунок-фактуру на ремонт автомобіля № 2078452 та квитанцією про його оплату. (а.с. 13, 15)
Відповідно до повідомлення від 13 березня 2020 року вих. 1102/ДВЗ ПрАТ «СК «Євроінс Україна» за страховим випадком, що стався 26 січня 2020 року, згідно договору № 115002-2307-3391257 та страхового акту № 28363/20, було прийнято рішення про виплату страхового відшкодування в розмірі 12 621,25 грн. Згідно повідомлення страховика розмір страхового відшкодування було зменшено на розмір франшизи 0 грн., що передбачений п. 5 полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. (а.с. 16)
Відповідно до повідомлення від 19 травня 2020 року вих. 1568/ДВЗ ПрАТ «СК «Євроінс Україна» за вказаним страховим випадком було прийнято рішення про доплату страхового відшкодування в розмірі 9 965,78 грн. (а.с. 18)
Звертаючись у суд з даним позовом, ОСОБА_1 посилається на те, що нею було виконано ремонт належного їй ТЗ «Volkswagen Tiguan» д.н.з. НОМЕР_1 на суму 73 844,02 грн., проте відповідач частково виплатив страхове відшкодування.
Зважаючи на те, що розмір матеріального збитку, завданого власнику ТЗ «Volkswagen Tiguan» д.н.з. НОМЕР_1 , становить 73844,02 грн, а розмір страхового відшкодування, яке повинно сплатити ПрАТ СК "Євроінс Україна", не виходить за ліміт, позивач просить стягнути з ПрАТ СК " Євроінс Україна " 51 256,99 грн. недоплаченого страхового відшкодування. (73844,02 грн. - 12621,25грн. - 9965,78 грн.)
Суд погоджується з доводами позивача з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частиною другою статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (стаття 1 Закону України «Про страхування»).
За договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України).
Відповідно до частини першої статті 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
Обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників (стаття 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 вказаного Закону).
Відповідно до статті 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Відповідно до пункту 9.1 статті 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно зі статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Завдання потерпілому шкоди внаслідок ДТП особою, цивільна відповідальність якої застрахована, породжує деліктне зобов'язання, в якому право потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується із відповідним обов'язком боржника - відшкодувати шкоду (особи, яка завдала шкоди, відшкодувати цю шкоду). Водночас, така ДТП слугує підставою для виникнення договірного зобов'язання згідно з договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якому потерпілий так само має право вимоги до боржника - в договірному зобов'язанні ним є страховик.
Зазначені зобов'язання не виключають одне одного. Деліктне зобов'язання - первісне, основне зобов'язання, в якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди. Натомість страхове відшкодування - виплата, яка здійснюється страховиком відповідно до умов договору, виключно в межах страхової суми та в разі, якщо подія, в результаті якої завдана шкода буде кваліфікована як страховий випадок. Одержання потерпілим страхового відшкодування за договором не обов'язково припиняє деліктне зобов'язання, оскільки страхового відшкодування може бути недостатньо для повного покриття шкоди, й особа, яка завдала шкоди, залишається зобов'язаною.
Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
Покладання обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Уклавши договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов'язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов'язку страхувальника, який завдав шкоди, у зв'язку з чим зобов'язаний відшкодувати завдані забезпеченим автомобілем збитки.
Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц.
Згідно з частиною другою статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем здійснені витрати на проведення ремонту належного їй автомобіля «Volkswagen Tiguan» д.н.з. НОМЕР_1 на суму 73 844,02 грн.
Тобто, фактичні витрати ОСОБА_1 на відновлення пошкодженого автомобіля «Volkswagen Tiguan» д.н.з. НОМЕР_1 становлять 73 844,02 грн., вказана сума не перевищує ліміт відповідальності страховика за договором № 115002-2307-3391257, яким встановлено ліміт відповідальності за шкоду, завдану майну.
Враховуючи викладене,ксуд вважає, що дорожньо-транспортна 26 січня 2020 року на Столичному шосе зі сторони вул. Академіка Заболотного в бік Навчально-тренувальної бази "Динамо" (Київ) у Конча - Заспа в м.Києві визнана відповідачем ПрАТ «СК «Євроінс Україна» страховим випадком, вартість відновлювального ремонту автомобіля позивача складає 73 844,02 грн., з яких лише 2 587,03 грн. перераховано ПрАТ «СК «Євроінс Україна», а тому несплачена сума страхового відшкодування у розмірі 51 256,99 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Також позивач просить стягнути з ПрАТ "СК "Євроінс Україна" пеню та 3% річних за прострочення виплати страхового відшкодування.
Відповідно до п. 35.1 ст. 35 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику заяву про страхове відшкодування.
Згідно з п. 36.2 ст. 36 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик зобов'язаний направити заявнику письмове повідомлення про прийняте рішення.
Згідно ч. 2. ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 992 ЦК України у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.
Відповідно до п. 36.5 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування,сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
Позивач просить суд стягнути з відповідача 1249,19 грн. пені та 268,88 грн. 3% річних за прострочення виконання зобов"язань за період з 12 травня 2020 року по 14 липня 2020 року.
Суд погоджується з наведеним позивачем розрахунком, вважає його вірним та обґрунтованим.
З урахуванням задоволення позову та на підставі статті 141 ЦПК України стягненню з відповідачів на користь позивача також підлягає судовий збір.
Керуючись статтями 3, 4, 10, 13, 76-82, 89, 133-142, 223, 259, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Євроінс Україна", треті особи - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Асканія", про стягнення страхового відшкодування, задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Євроінс Україна" (ЄДРПОУ: 22868348) на користь ОСОБА_1 51 256,99 грн. несплаченого страхового відшкодування, 1 249,19 грн. пені, 268,88 грн. трьох відсотків річних та 840,80 грн. судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: