Справа № 444/3384/18
Провадження № 2/444/81/2020
15 вересня 2020 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді Зеліско Р. Й.
секретар судового засідання Мамедова Г. І.
представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Жовква Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя,-
Позивач ОСОБА_6 30.10.2018 р. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя, в якому просить визнати автомобіль марки TOYOTA RAV4, 2014 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 об'єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_6 та ОСОБА_3 ; визнати за ОСОБА_6 право власності на 1/2 частки автомобіля TOYOTA RAV4, 2014 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , в порядку поділу майна, що є об'єктом спільної сумісної власності подружжя; визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частки автомобіля TOYOTA RAV4, 2014 року випуску, номер кузова НОМЕР_3 , д.н.з. НОМЕР_4 , в порядку поділу майна, що є об'єктом спільної сумісної власності подружжя; стягнути з відповідача на її користь понесені судові витрати.
05.03.2019 року позивач ОСОБА_7 подала заяву про збільшення позовних вимог, яку мотивує тим, що 05 вересня 2014 року між нею, ОСОБА_6 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_8 ) та ОСОБА_3 був зареєстрований шлюб у виконавчому комітеті Рава-Руської міської ради Жовківського району Львівської області, про що складено відповідний актовий запис за номером 27. За час перебування у шлюбних відносинах ними було набуто у власність автомобіль марки TOYOTA RAV4, 2014 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_5 (попередні д.н.з. НОМЕР_2 ) на підставі Договору купівлі - продажу транспортного засобу № 4644 2017/687495 від 31.10.2017р., який було зареєстровано за відповідачем - ОСОБА_3 . 12 вересня 2018 року Жовківським районним судом Львівської області ухвалено рішення за результатами розгляду справи № 444/1962/18, яким шлюб між сторонами було розірвано. Вважає, що оскільки автомобіль марки TOYOTA RAV4, 2014 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_5 набутий ними за час шлюбу, за спільні кошти, тому таке майно є об'єктом спільної сумісної власності подружжя та підлягає поділу зиходячи з правил рівності часток подружжя в спільному майні. Не досягнення між сторонами згоди щодо користування та розпорядження автомобілем, одноосібне користування відповідачем транспортним засобом, обмеження їй доступу до автомобіля, стало підставою для звернення позивача до Жовківського районного суду Львівської області із позовом про поділ майна подружжя. Після відкриття провадження у справі 29.11.2018 р. із відповіді Територіального сервісного центру № 4644 (вих. № 31/13-3 від 01.11.201,8р.) позивачу стало відомо, що транспортний засіб TOYOTA RAV4, 2014 року випуску, поділ якого є предметом розгляду у даній справі, перереєстрований 28.07.2018р. на громадянку ОСОБА_9 (матір відповідача), в територіальному сервісному центрі 4646 і присвоєний державний номерний знак НОМЕР_6 . Зазначає, що продаж вказаного автомобіля відбувся без її дозволу та відома, жодних коштів від реалізації транспортного засобу вона не отримувала та останні не були витрачені на сімейні потреби. Вважає, що відчуження автомобіля спричинено її зверненням до Жовківського районного суду Львівської області із позовом до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу (24 липня 2018 року постановлено ухвалу про прийняття справи до розгляду та відкриття провадження у справі № 444/1962/18 за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу). Зазначає, що з Договору купівлі-продажу № 4646/2018/1044116 транспортного засобу від 28.07.2018 р., ціна такого складає 500 000, 00 (п'ятсот тисяч) гривень 00 коп. Оскільки, транспортний засіб був відчужений відповідачем без її волі, а кошти отримані за договором купівлі-продажу було використано відповідачем на свій розсуд, проти позивача волі, тобто не в інтересах сім'ї та не на її потреби, тому вважає, що має право на відшкодування 1/2 вартості проданого автомобіля, що складає 250 000, 00 (двісті п'ятдесят тисяч) гривень 00 копійок. Просить визнати автомобіль марки TOYOTA RAV4, 2014 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_5 об'єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_6 та ОСОБА_3 ; стягнути з відповідача на її користь грошову компенсацію в розмірі 1/2 вартості автомобіля марки TOYOTA RAV4, 2014 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_7 , що складає 250 000, 00 нрн. та стягнути з відповідача в її користь понесені нею судові витрати.
Відповідач ОСОБА_3 надав відзив на позовну заяву (в тому числі на заяву про збільшення позовних вимог позивача), який підтримав у судовому засіданні, де зазначив, що проти позовних вимог позивача заперечує у звязку з наступним. Так, із змісту позовної заяви випливає, що єдиним об'єктом майна про поділ якого просить позивач є автомобіль марки TOYOTA, моделі RAV4, 2014 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 . Зазначає, що як на підставу існування права спільної сумісної власності позивача і відповідача на зазначений автомобіль у позові здійснюється посилання на факт його нібито придбання відповідно до Договору купівлі-продажу транспортного засобу №4644/2017/687495 від 31.10.2017 року на час перебування сторін спору у зареєстрованому шлюбі. Згодом позивачем подано суду заяву про збільшення позовних вимог, а саме доповнено позов вимогою про стягнення з нього на користь позивача грошової компенсації в розмірі 1/2 вартості автомобіля марки TOYOTA RAV4, 2014 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , що складає 250 000 гривень 00 копійок. Така вимога обгрунтовується фактом відсутності у відповідача станом на сьогодні права власності на спірний автомобіль у зв'язку з його продажем своїй матері - ОСОБА_9 за 500 000 грн. відповідно до договору купівлі-продажу транспортного засобу 28.07.2018 року №4646/2018/1044116. Вважає остаточні позовні вимоги ОСОБА_7 такими, що не підлягають до задоволення з огляду на наступні обставини. Так, збільшення позовних вимог у даній справі обгрунтовується позивачем відсутністю у нього станом на сьогодні права власності на спірний автомобіль і, відповідно бажанням отримати грошову компенсацію за нібито належну частку у праві спільної сумісної власності. Таким чином, вважає, що задоволення позовних вимог у будь-якому випадку знаходиться у прямій залежності від необхідності встановлення факту виникнення у сторін спору права спільної сумісної власності на згаданий транспортний засіб. Також зазначає, що відсутній факт існування спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_10 та ОСОБА_3 на спірний автомобіль. Крім того, вважає, що додатковим підтвердженням як відсутності у позивачки права спільної сумісної з відповідачем власності на спірний автомобіль, так і права на компенсацію частини його вартості є те, що за договором купівлі-продажу транспортного засобу №4644/2017/687495 від 31 жовтня 2017 року, укладеним між ОСОБА_11 (продавець) та ОСОБА_3 (покупець )за автомобіль не сплачувались жодні кошти -ні шляхом банківського переказу, ні готівкою. Аналогічно до згаданого вище договору, відсутні й докази отримання ОСОБА_3 від своє матері ОСОБА_9 будь-яких коштів за договором купівлі-продажу транспортного засобу №4646/2018/1044116 від 28.07.2018 року. Вказані договори не містять ніяких застережень, що підтверджували б факт оплати вартості обєкта продажу до чи під час вчинення відповідних правочинів, а доказів протилежного позивачкою не подано. Тобто, вважає, що позивачкою не доведено належними і допустимими доказами ні понесення нею, або ж нею разом з ним, витрат на нібито придбання спірного автомобіля (набуття його) за час перебування у шлюбі, ні отримання відповідачем коштів за відчуження транспортного засобу і використання їх на свій розсуд проти її волі, що додатково свідчить ще й про удаваність обох згаданих правочинів купівлі-продажу транспортного засобу і намір ОСОБА_11 саме подарувати автомобіль відповідачу - ОСОБА_3 та "повернення" останнім автомобіля у власність батьків, а не його продаж. Просить суд врахувати дані пояснення та у позові відмовити в повному обсязі.
Представник позивача - ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги свого довірителя підтримала та наголосила на тому, що оскільки відсутні підстави для зупинення провадження у справі до набрання рішенням законної сили по справі № 444/346/19, а тому просить позов задоволинити в повному обсязі.
Представник відповідача - ОСОБА_12 в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив в повному обсязі. Просить в позові відмовити.
Допитаний в судовому засіданні 15.09.2020 року ОСОБА_3 як свідок пояснив, що після одруження 05.09.2014 року вони з позивачкою не працювали та обоє навчалися на платній формі навчання. Автомобіля у них не було, однак його батьки дозволяли їм користуватися своїм автомобілем. Його мати була категорично проти щоби вітчим переоформив даний автомобіль на нього. Однак, вони з вітчимом - ОСОБА_11 поїхали у Самбірське МРЕВ і переоформили транспортний засіб на нього. Мама - ОСОБА_9 про це нічого не знала. Жодних коштів він вітчиму за автомобіль не давав. В подальшому, коли мама дізналась, що він вже є власником автомобіля, то влаштувала сварку, у звязку з чим вони знову переоформили спірне авто по договору купівлі-продажу, однак вже на маму. Коли переоформляв автомобіль на маму, то дружину - позивача по справі, не повідомляв, тобто відчужив без її відома.
Допитаний в судовому засіданні 17.02.2020 року ОСОБА_11 як свідок пояснив, що у 2017 році він вирішив подарувати автомобіль марки TOYOTA RAV4, 2014 року випуску своєму пасинку - відповідачу по справі - ОСОБА_3 . Його дружина та мати відповідача була проти такого його рішення. Однак він вирішив переоформити автомобіль не сказавши про це дружині - ОСОБА_9 . З ОСОБА_3 вони поїхали в Самбірське МРЕВ та за символічну ціну оформили договір купівлі-продажу з подальшим зняттям з реєстрації з нього та постановленням на облік на відповідача. Жодних коштів відповідач йому за автомобіль не давав. Коли дружина дізналася про це, то вчинила скандал та в подальшому поїхала з сином в м. Червоноград, де вони переоформили спірний автомобіль на дружину. За розрахунки між ними, йому нічого не відомо. При укладенні між ОСОБА_3 та ОСОБА_9 договору - його не було, жодних коштів після укладення такого в сім"ю не поступало.
Допитана в судовому засіданні 19.07.2019 року ОСОБА_9 як свідок пояснила, що вона завжди хотіла, щоби її син - ОСОБА_3 досягав всього сам, а тому не дозволяла собі йому у всьому догождати. Щодо переоформлення її чоловіком на сина автомобіля, то їй про це нічого не було відомо, оскільки вона була б проти.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, заслухавши пояснення сторін та їх представників, пояснення свідків, а відтак, з"ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст.4 Цивільного процесуального кодексу України, - кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно із ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_8 вбачається, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 05.09.2014 року зареєстрували шлюб. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу - ОСОБА_13 .
За час спільного проживання у сторін народилася одна дитина - ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що вбачається з копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_9 .
Під час перебування у шлюбі сторін, відповідач - ОСОБА_3 придбав у власність транспортний засіб марки TOYOTA RAV4, 2014 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 на підставі договору купівлі-продажу 4644/2017/687495 транспортного засобу від 31.10.2017 року укладеного між ОСОБА_11 та ОСОБА_3 . Ціна транспортного засобу складала 48000,00 грн. Даний договір підписаний обома сторонами.
Згідно рішення Жовківського районного суду Львівської області від 23.01.2020 року (а.с. 177-1282) визнано недійсним договір купівлі-продажу 4644/2017/687495 транспортного засобу від 31.10.2017 року, а саме автомобіля марки Toyota, модель RAV4, чорного кольору, номер кузова НОМЕР_1 , який укладений між ОСОБА_11 (продавець) та ОСОБА_3 (покупець). Стягнено в рівних частинах з ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_10 , виданий Жовківським РВ УМВС України у Львівській області 21.05.1996 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_11 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_12 , виданий Жовківським РВ ГУМВС України у Львівській області 19.12.2008 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_13 в користь ОСОБА_9 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_14 сплачений нею судовий збір при зверненні в суд із позовом в розмірі 768 грн. 40 коп.
Дане рішення оскаржилось та не вступило в законну силу.
Зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя.
Так, згідно рішення Жовківського районного суду Львівської області від 12.09.2018 року шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , що зареєстрований 05.09.2014 року у виконкомі Рава-Руської міської ради Жовківсвького району Львівської області, актовий запис № 27 - було розірвано. Після розірвання шлюбу позивачці повернуто дошлюбне прізвище " ОСОБА_8 ".
27.12.2018 року позивач отримала паспорт громадянина України на прізвище ОСОБА_8 , що вбачається з копії такого долученого нею до матеріалів справи.
Тобто судом встановлено, що автомобіль марки Toyota, моделі RAV 4, 2014 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 був придбаний відповідачем за час перебування з позивачему шлюбі , а саме 31.10.2017 року.
Згідно зі статтею 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту (ч. 1 ст. 61 СК України).
Здійснення подружжям права спільної сумісної власності регламентується статтею 63 СК України, згідно з якою дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Розпорядження спільним сумісним майном подружжя може відбутися шляхом його поділу, виділення частки. Поділ майна, що є у спільній сумісній власності подружжя, є підставою набуття особистої власності кожним з подружжя.
Право подружжя на поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, закріплено у статті 69 СК України.
Таким чином, оскільки спірний автомобіль марки Toyota, моделі RAV 4, 2014 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 набутий сторонами за час шлюбу сторін, а тому являється об'єктом спільної сумісної власності подружжя.
Однак, з договору купівлі-продажу 4646/2018/1044116 транспортного засобу (а.с.42) наданого на адвокатський запит представника позивача - ОСОБА_2 (а.с.39) вбачається, що відповідачем ОСОБА_3 (продавець) 28.07.2018 року укладено вищевказаний договір з ОСОБА_9 (покупець). Ціна транспортного засобу складає 500 00,00 грн. Згідно п. 2.2. договору, транспортний засіб переходить до покупця з мменту підписання договору.
Згідно вищезазначеного договору транспортний засіб марки Toyota, моделі RAV 4, 2014 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 отримав номерний знак НОМЕР_5 .
Відповідач в судовому засіданні особисто визнав, що коли укладав договір купівлі-продажу 4646/2018/1044116 транспортного засобу, то дружину - позивача по справі, не повідомляв, тобто відчужив без її відома перебуваючи у зареєстрованому шлюбі.
Частинами 1, 2 ст.70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї.
Ч. 1, 2 ст. 71 СК України встановлено, що майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.
Сутність поділу полягає в тому, що кожному з подружжя присуджуються в особисту власність конкретні речі, а також здійснюється розподіл майнових прав та обов'язків. При здійсненні поділу в судовому порядку суд має виходити з презумпції рівності часток. При винесенні рішення суд має керуватися "обставинами, що мають істотне значення", якими можуть бути, насамперед, ступінь трудової та (або) фінансової участі кожного з подружжя в утриманні спільного майна, зроблених поліпшеннях, доцільність та обґрунтованість укладених правочинів, спрямованих на розпорядження спільним майном, наявність або відсутність вчинення одним з подружжя дій, що порушують права другого з подружжя, суперечать інтересам сім'ї, матеріальне становище співвласників тощо. Поділ спільного сумісного майна подружжя здійснюється з визначення кола об'єктів спільної сумісної власності подружжя і встановлення їхньої вартості.
Зі змісту п.п. 23, 24 постанови Пленуму ВСУ від 21.12.2007 №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вбачається, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу можуть бути будь-які види майна, незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї.
Відповідно до п. 30 постанови Пленуму ВСУ від 21.12.2007 №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», рівність прав кожного із подружжя на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності (якщо інше не встановлено домовленістю між ними) та необхідність взаємної згоди подружжя на розпорядження майном, що є об'єктом права його спільної сумісної власності, передбачено ч.1 ст.63, ч.1 ст.65 СК.
Відповідно з частиною третьою статті 61 СК України, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної власності подружжя.
Згідно ч. 4 ст. 65 СК України передбачено, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.
У випадку, коли при розгляді вимог про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі другого з подружжя і не в інтересах сім'ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно і вартість враховується при поділі.
Зазначена правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 27.04. 2016 року № 6-486цс16.
Судом встановлено та визнано відповідачем у судовому засіданні, що спірний автомобіль він відчужив на користь матері - ОСОБА_9 перебуваючи з відповідачем у шлюбі. Жодних коштів у сім"ю не приносив.
З вищенаведеного, можна зробити висновок, що кошти від продажу автомобіля відповідачем були використані ним на свій розсуд проти волі другого з подружжя - позивача і не в інтересах сім'ї чи не на її потреби або приховані відповідачем.
Доказів протилежного суду не надано та підтверджено того що відповідачем кошти вилучені за продаж транспортного засобу марки TOYOTA RAV4, 2014 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_5 не було отримано від покупця - ОСОБА_9 . Даний договір не оскаржувався жодним із сторін та станом на день винесення рішення є дійсним.
А тому суд приходить до висновку, що вартість проданого відповідачем транспортного засобу марки TOYOTA RAV4, 2014 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_5 на підставі договору купівлі-продажу 4646/2018/1044116 транспортного засобу від 27.08.2018 року слід врахувати при поділі.
Зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв'язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є всі підстави для задоволення позовних вимог позивача.
Оскілльки вартість вищевказаного транспортного засобу згідно договору купівлі продажу складає 500 000 (пятсот тисяч гривень) 00 коп., а тому з відповідача в користь позивача слід стягнути грошову компенсацію в розмірі 1/2 вартості автомобіля марки TOYOTA RAV4, 2014 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_5 , що складає 250 000 (двісті пятдесять тисяч) грн. 00 коп.
Крім цього, у відповідності до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути 2500 грн. 00 коп. гривень сплаченого нею судового збору.
Керуючись статтями 141, 258, 259, 264, 265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Позов задовольнити.
Визнати автомобіль марки TOYOTA RAV4, 2014 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_5 обєктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_5 та ОСОБА_3 .
Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_13 ) на користь ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_4 , ІПН НОМЕР_15 ) грошову компенсацію в розмірі 1/2 вартості автомобіля марки TOYOTA RAV4, 2014 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_5 , що складає 250 000 (двісті пятдесять тисяч) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_13 ) на користь ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_4 , ІПН НОМЕР_15 ) сплачений нею судовий збір при зверненні в суд із позовом в розмірі 2500 грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: Зеліско Р. Й.