Справа №442/8636/19
Провадження №2/442/323/2020
28 вересня 2020 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді Крамара О.В.
з участю секретаря - Малик О.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дрогобич цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Меденицької селищної ради Дрогобицького району Львівської області, ОСОБА_2 про скасування акту органу місцевого самоврядування та усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою,-
встановив:
20.12.2019 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до відповідачів, в якому просить скасувати рішення Меденицької селищної ради від 22.02.2019 року №89 «Про надання дозволу гр.. ОСОБА_2 на приватизацію земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку без погодження меж», як таке, що прийнято з грубим порушенням Державних будівельних норм та її прав. Усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою АДРЕСА_1 відповідно до ДБН, а саме пункту 6.1.41 Б.2.2-12:2019, шляхом відновлення меж земельної ділянки згідно з генеральним планом та відновленням загальної площі земельної ділянки 792 кв.м.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що вона є власником будинку АДРЕСА_1 згідно свідоцтва про право власності. За належним житловим будинком закріплена земельна ділянка загальною площею 792 кв.м. згідно генерального плану від 16.11.1947 року.
Поряд із земельною ділянкою позивача, межує земельна ділянка та будинок АДРЕСА_2 ОСОБА_2 , яка не дозволяє встановити їй загородження. Даний конфлікт триває з часів батька позивача ОСОБА_3 , якому рішенням народного суду Дрогобицького району Львівської області від 08.10.1974 року було вирішено усунути перешкоди в користуванні присадибною ділянкою, дозволено постановити забор на межі між його та ОСОБА_4 присадибними ділянками на місці, визначеному комісією Меденицького сільвиконкому 15.07.1974 року. На виконання вказаного рішення народного суду судовим виконавцем було проведено розмежування земельних ділянок між будинковолодіннями АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , встановлено межові знаки, які сусід згодом ліквідував.
Існуюча огорожа станом на сьогоднішній день значно зменшила розмір земельної ділянки по АДРЕСА_1 , а відповідач постійно вчиняє дії, що призводять до руйнування будинку позивача.
Крім цього, рішенням Меденицької селищної ради від 22.02.2019 року №89 «Про надання дозволу гр. ОСОБА_2 на приватизацію земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку без погодження меж» затверджено висновок земельно-погоджувальної комісії і надано гр. ОСОБА_2 дозвіл на приватизацію земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку площею 0,1280 га в АДРЕСА_2 без підписання акту встановлення та узгодження меж гр. ОСОБА_1 .
Вказане рішення Меденицької селищної ради та дії відповідача порушують права позивача, а тому така змушена звернутись до суду за захистом своїх прав.
23.12.2019 ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі.
11.01.2020 відповідачем ОСОБА_2 подано відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Вказує, що жодним чином не вчиняє перешкод позивачу у користуванні земельною ділянкою по АДРЕСА_1 . Вважає безпідставним покликання позивача на генеральний план від 16.11.1947 року, оскільки він стосується старого будинку, на місці якого батьками позивача збудовано новий. Вказує, що між спірними земельними ділянками встановлений паркан як межовий знак. Також наявний металевий стовп та огорожа, які поставлені батьком позивача в 70-х роках. Рішення Меденицької селищної ради від 22.02.2019 року №89 вважає законним.
21.01.2020 заступником селищного голови Меденицької селищної ради подано відзив на позовну, в якому, вказуючи на незаконність вимог позивача, просить відмовити в задоволенні таких. Вказує, що прийняттю спірного рішення Меденицької селищної ради №89 від 22.02.2019 року передувала процедура щодо визначення меж суміжних земельних ділянок гр.. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , між якими існує спір щодо відносин добросусідства, саме в частині вимагати від користувача сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж і є підставою даного позову.
04.02.2020 позивач ОСОБА_1 , не погоджуючись з відзивом відповідача на позовну заяву, подала відповідь на відзив, в якому спростовує обґрунтування відповідача. Вказує, що посилання на генеральний план є підставним, оскільки на підставі такого їй належить на праві власності житловий будинок, за яким закріплена земельна ділянка загальною площею 792 кв.м згідно генерального плану 16.11.1947 року. Також вважає, що паркан не є межовим знаком, оскільки такий поставлений батьком відповідача самостійно, а межові знаки (металеві пальки), встановлені судовим виконавцем, ним ліквідовано. Щодо рішення сесії Меденицької селищної ради від 22.02.2019 року №89, то таке прийняте з порушенням норм ДБН.
Також 04.02.2020 позивачем подано відповідь на відзив Меденицької селищної ради, в якій вказує на неправомірність дій зі сторони Меденицької селищної ради та ОСОБА_2
26.06.2020 розгляд справи призначено до відкритого судового засідання на 07.09.2020.
07.09.2020 оголошено перерву до 28.09.2020
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник-адвокат Волощук Б.І. позовні вимоги підтримали з підстав викладених у позовній заяві. Просять позов задоволити.
Відповідач ОСОБА_2 , її представник адвокат Шемеляк А.Т. та представник Меденицької селищної ради Скоропад В.В. заперечили щодо задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзивах на позовну заяву.
Допитай в судовому засіданні експерт ОСОБА_5 надав пояснення щодо даного ним висновку №7 від 22.11.2019 року.
Свідок ОСОБА_6 пояснила, що вона є членом земельно-погоджувальної комісії Меденицької селищної ради, і неодноразово виходила в складі комісії на розгляд заяв гр.. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зокрема: 06.02.2019 за заявою ОСОБА_1 щодо встановлення межових знаків між сусідськими земельними ділянками, а 14.02.2020 за заявою гр.. ОСОБА_2 щодо встановлення факту витікання дощової води та інших стічних вод по земельній ділянці гр.. ОСОБА_2 , про що складено відповідні Акти від 06.02.2019 та від 14.02.2020. Межі земельної ділянки по АДРЕСА_2 були визначені ще в 1965 році, згідно плану земельної ділянки під забудову, розробленого та погодженого головним архітектором Дрогобицького району. Розмір земельної ділянки складав 1396 кв.м., згідно цього плану будинок АДРЕСА_1 був розміщений на самій межі земельних ділянок. ОСОБА_2 при підготовці документації і при складанні акту, фактично відступила від будинку ОСОБА_1 0,5 метра, це вбачається з кадастрового плану розробленого землевпорядною організацією, який долучений до матеріалів справи. Жодних прав ОСОБА_1 не порушено.
Суд дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 на праві власності належить житловий будинок та земельна ділянка по АДРЕСА_1 .
Рішенням Меденицької селищної ради від 22.02.2019 року №89 затверджено висновок земельно-погоджувальної комісії та надано гр.. ОСОБА_2 дозвіл на приватизацію земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, площею 0,1280 га в АДРЕСА_2 , без підписання акту встановлення меж гр.. ОСОБА_1 .
Тобто, суміжну із земельною ділянкою ОСОБА_1 надано на приватизацію ОСОБА_2 .
З протоколу засідання земельно-погоджувальної комісії Меденицької селищної ради від 06.02.20219 року вбачається, що 09.08.2018 року у гр.. ОСОБА_2 для приватизації земельної ділянки було проведено обміри ліцензованою організацією. При даних обмірах були присутні власники сусідньої земельної ділянки - гр. ОСОБА_1 та ОСОБА_7 . Оскільки між вказаними земельними ділянками немає відповідної огорожі, яка б розмежовувала їх, обміри були проведені за згодою двох сторін. Так як, гр.. ОСОБА_8 відмовились підписувати акт встановлення (відновлення) і погоджено зовнішніх меж земельної дільнки - для розгляду цього спірного питання було скликано земельно-погоджувальну комісію, якою було проведено переобміри земельних ділянок і вставлено, що порушень з боку ОСОБА_2 не виявлено та складено акт. Відповідно, надано рекомендацію, що ОСОБА_2 може приватизувати свою земельну ділянку без підпису ОСОБА_1 .
При цьому, в акті вказаної комісії від 06.02.2019 року вказано, що під час обмірів спірних земельних ділянок було встановлено, що фактична ширина земельної ділянки гр. ОСОБА_1 з вул.Гагаріна становить 13,25 м, а згідно обмірів земельно-кадастрової книги від 1992 року - ширина даної земельної ділянки становить - 13,0 м. Ширина земельної ділянки гр. ОСОБА_2 з АДРЕСА_1 становить 14,70 м, а згідно записів земельно-кадастрової книги від 1992 року - 15м. Враховуючи фактичні розміри обох ділянок та дані земельно-кадастрової книги 1992 року, комісією не було виявлено порушення межових знаків земельної ділянки гр. ОСОБА_1 .
Як вбачається з оскаржуваного рішення Меденицької селищної ради від 22.02.2019 року №89, таке ухвалено на підставі вказаного висновку земельно-погоджувальної комісії Меденицької селищної ради від 06.02.2019 року про надання дозволу гр. ОСОБА_2 на приватизацію земельної ділянки без підписання акту встановлення та узгодження меж гр.. ОСОБА_1 .
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виник спір щодо відносин добросусідства в частині права вимагати від користувача сусідньої земельної ділянки сприяння встановлення твердих меж.
Згідно ст.12 ЗК України розпорядження землями територіальних громад відноситься до повноважень сільських, селищних, міських рад.
Відповідно до п.34 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.
Згідно п.2 ч.1 ст.26 до вказаного Закону до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад відноситься утворення і ліквідація постійних та інших комісій ради, затвердження та зміна їх складу, обрання голів комісій.
Частиною 1 ст.47 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» Постійні комісії ради є органами ради, що обираються з числа її депутатів, для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету.
З приводу погодження меж суміжним землекористувачем Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 28.03.2018 року по справі №681/1039/15-ц зробив висновок, що погодження меж є виключно допоміжною стадією у процедурі приватизації земельної ділянки, спрямованою на те, щоб уникнути необов'язкових технічних помилок. При цьому стаття 198 ЗК України лише вказує, що складовою кадастрових зйомок є "погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами". Із цього зовсім не слідує, що у випадку відмови суміжного землевласника або землекористувача від підписання відповідного документа - акта погодження меж - слід вважати, що погодження меж не відбулося. Видається, що погодження полягає у тому, щоб суміжнику було запропоновано підписати відповідний акт. Якщо він відмовляється це робити, орган, уповноважений вирішувати питання про приватизацію ділянки по суті, повинен виходити не із самого факту відмови від підписання акта, а із мотивів відмови (якщо вони озвучені). Якщо такими мотивами є виключно неприязні стосунки - правового значення вони не мають. У разі виникнення спору сама по собі відсутність погодження меж не є підставою для того, щоб вважати прийняте рішення про приватизацію незаконним.
Підписання акта погодження меж самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав у процедурі приватизації. Непогодження меж земельної ділянки із суміжними власниками та землекористувачами не може слугувати підставою для відмови відповідної місцевої ради в затвердженні технічної документації, за умови правомірних дій кожного із землекористувачі. Не надання позивачем своєї згоди на погодження меж земельної ділянки суміжного землекористувача не може бути перепоною для розгляду місцевою радою питання про передачу земельної ділянки у власність відповідачу за обставин виготовлення відповідної технічної документації.
Враховуючи вищевказане, прийняттю рішення Меденицької селищної ради Дрогобицького району Львівської області від 22.02.2019 №89 «Про надання дозволу гр.. ОСОБА_2 на приватизацію земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку без погодження меж» передувала процедура щодо визначення меж суміжних земельних ділянок позивача та ОСОБА_2 . Земельно-погоджувальною комісією Меденицької селищної ради не виявлено порушень з боку ОСОБА_2 . На підставі висновку вказаної комісії, прийнято оскаржуване рішення Меденицької селищної ради.
Таким чином, суд, на основі всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього з'ясування фактичних обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з'ясувавши їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, суд приходить до переконання, що позовні вимоги ОСОБА_9 не підлягають до задоволення, оскільки суду не надано доказів про підставність такого позову, як і не подано доказів яким чином відповідачами порушуються права позивача, а навпаки в судом встановлено, що жодні права та інтереси позивачки рішенням селищної ради не порушені, а відповідачка не чинить жодних перешкод в користуванні земельною ділянкою позивачці. З огляду на викладене вище у суду є всі підстави для відмови у задоволені позову за безпідставністю та недоведеністю, відповідно понесені позивачем судові витрати, відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України слід віднести на її рахунок.
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 264, 265 ЦПК України, -
ухвалив:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Меденицької селищної ради Дрогобицького району Львівської області, ОСОБА_2 про скасування акту органу місцевого самоврядування та усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.
Повний текст рішення складено 02.10.2020 року.
Суддя О.В. Крамар