Справа № 442/6160/20
Провадження № 4-с/442/35/2020
02 жовтня 2020 року Суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області Грицай М.М., перевіривши матеріали справи за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), -
29.09.2020 заявник звернувся до суду зі скаргою, в якій просить поновити строк на оскарження; визнати дії ВДВС Дрогобицького МРУЮ незаконними, скасувати в реєстрі речових прав на нерухоме майно обтяження (арешт), накладене на майно ОСОБА_1 за реєстраційним номером обтяження 3967564 та 3967570.
Мотивує зокрема тим, що 26.08.2020 він звернувся зі скаргою до Дрогобицького міськрайонного суду на дії державного виконавця, однак, ухвалою суду від 24.09.2020 у справі №442/5380/20, яку він отримав 29.09.2020, його скарга залишена без розгляду, у зв'язку з повторною неявкою скаржника в судове засідання. Однак, зазначає, що жодного разу не отримував судової повістки, а тому йому не було відомо про час та місце розгляду скарги. Крім того, зі змісту ухвали вбачається, що поштові повідомлення йому не вручалися, а поверталися до суду. За вказаних обставин ним пропущено строк звернення до суду з даною скаргою, і такі причини вважає поважними.
Матеріалами справи встановлено, що скаржник уже звертався до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області з аналогічною скаргою. Проте, ухвалою суду від 24.09.2020 вказану скаргу залишено без розгляду у зв'язку з повторною неявкою скаржника в судове засідання.
Зі змісту скарги від 29.09.2020 випливає, що ОСОБА_1 фактично не погоджується з ухвалою суду від 29.09.2020 про залишення його скарги без розгляду, зазначаючи, що не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. Однак, в апеляційному порядку ухвалу не оскаржував.
Беручи до уваги наведене, приходжу висновку, що повторне звернення зі скаргою, після залишення такої без розгляду у зв'язку з неявкою скаржника, не дає підстав вважати поважними такі причини пропуску строку звернення зі скаргою до суду .
Відповідно до п. а ч. 1 ст. 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення її права або свободи. Частиною другою даної статті визначено, що пропущений з поважних причин строк подання скарги може бути поновлений судом.
Згідно ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до п. 16 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 07.02.2014 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» скаргу на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби може бути подано до суду у десятиденний строк. Такі строки є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в скарзі у вигляді клопотання.
Отже, звернувшись до суду зі скаргою на дії державного виконавця та фактично оскаржуючи дії ВДВС Дрогобицького МРУЮ щодо накладення арешту на майно, ОСОБА_1 подав скаргу 29.09.2020, хоча відповідь суб'єкта оскарження отримав 27.08.2020 (з копіями постанов державного виконавця про арешт майна). Відтак, зважаючи на пропущення процесуального строку без поважних причин, необхідно застосувати наслідки пропущення процесуальних строків, передбачені ст. 126 ЦПК України. Підсумовуючи наведене, вважаю, що у поновленні пропущеного строку подання скарги слід відмовити, у зв'язку з чим скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без розгляду.
Водночас вважаю за доцільне звернути увагу заявника на висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 № 813/1341/15 (11-38апп19). У такій зазначається, що оскарження дій та рішень державного виконавця, спрямованих на арешт спірного майна, не приведе до належного захисту прав позивача, оскільки навіть визнання судом таких дій чи рішень протиправними не буде підставою для винесення виконавцем постанови про зняття арешту з майна з огляду на вичерпний перелік цих підстав, установлений статтею 60 Закону № 606-ХІV(стаття 59 Закону № 1404-VІІІ).
Цивільним процесуальним кодексом України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 126, 449 ЦПК України, суддя, -
Відмовити ОСОБА_1 у поновленні строку подання скарги на дії державного виконавця.
Скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) - залишити без розгляду.
Роз'яснити заявнику право на повторне звернення до суду на загальних підставах.
Ухвала підлягає оскарженню до Львівського апеляційного суду впродовж п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Грицай М.М.