Сторожинецький районний суд Чернівецької області
Справа № 723/4028/20
Провадження № 1-кс/723/4781/20
02 жовтня 2020 року
Слідчий суддя Сторожинецького районного суду
Чернівецької області ОСОБА_1
з участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
підозрюваного ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Сторожинець клопотання слідчого СВ Сторожинецького ВП ГУНП в Чернівецькій області погоджене прокурором Сторожинецької місцевої прокуратури про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного:
ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 народженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з вищою економічною освітою, одруженого, на утриманні двоє неповнолітніх дітей, працюючого тренером, раніше не судимого,
підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених 2 ст. 189, ч.2 ст. 186 КК України
Слідчий СВ Сторожинецького ВП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_6 , звернувся до суду з клопотанням, погодженим прокурором Сторожинецької місцевої прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 посилаючись на те, що в провадженні знаходяться матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020261150000023 від 17.03.2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 189, ч.2 ст. 186 КК України.
Клопотання мотивоване тим, що 15 березня 2020 року, в період часу з 00 год. по 01 год. ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_7 , прибули на автомобілі «Фольцваген Пасат» іноземної реєстрації до господарства ОСОБА_8 за адресою АДРЕСА_2 , де ОСОБА_4 словесно погрожуючи застосуванню фізичного насильства, примусив ОСОБА_9 сісти до вказаного автомобіля, після чого ОСОБА_7 та ОСОБА_4 вивезли ОСОБА_9 на територію лісового масиву, який знаходиться на околиці м. Сторожинець.
В подальшому, ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_7 , погрожували фізичним насильством ОСОБА_9 та заподіявши останньому удари в область голови та тулуба, вимагали передати грошові кошти в сумі 1 500 євро, після чого ОСОБА_9 , сприймаючи погрози застосування фізичного насильства як реальні, погодився передати останнім кошти. ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_7 та потерпілим ОСОБА_9 поїхали до місця проживання останнього за адресою АДРЕСА_2 , де ОСОБА_9 передав ОСОБА_4 та ОСОБА_7 частину грошових коштів в сумі 700 євро.
Крім того, 15 березня 2020 року в період часу з 00 год. ОСОБА_4 , після отримання грошових коштів від ОСОБА_9 в сумі 700 євро, перебуваючи в салоні автомобіля «Фольцваген Пасат» іноземної реєстрації за адресою АДРЕСА_2 , умисно, відкрито, вирвавши з рук потерпілого ОСОБА_9 належний останньому мобільний телефон марки «Iphone 10R», заволодів вказаним майном, заподіявши потерпілому ОСОБА_9 матеріальної шкоди в розмірі 950 євро.
За зазначеними обставинами складено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 189, ч.2 ст. 186 КК України.
Ініціатор клопотання стверджує, що підставою для внесення клопотання про продовження строку тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 , є підтвердження вчинення ОСОБА_4 вказаних кримінальних правопорушень та не зменшення ризиків передбачених п.п, 1, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України, які полягають в тому, що підозрюваний може переховуватись від суду з метою уникнення покарання, враховуючи тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, незаконно впливати на потерпілого та свідка у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Будь-які інші запобіжні заходи не зможуть запобігти наведеним ризикам, а тому просив продовжити строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 .
В судовому засіданні прокурор клопотання про продовження строків тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 підтримав, посилаючись на зазначені у клопотанні обставини.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_5 заперечила щодо продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 , посилаючись на ту обставину, що потерпілим ОСОБА_9 21.09.2020 року подана заява до правоохоронних органів про відсутність будь-яких претензій морального чи матеріального характеру до ОСОБА_4 , він особисто підтвердив свої покази, що конфлікт між ним та підозрюваним вичерпаний і він просить вважати свою заяву про вчинення відносно нього кримінального правопорушення відкликаною, а справу просить закрити. Крім того, просить врахувати, що ОСОБА_4 має родину, на утриманні двоє малолітніх дітей, позитивно характеризується за місцем свого проживання, офіційно працевлаштований, що підтверджується доданими документами.
Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав свого захисника.
Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, якими прокурор обґрунтовує свої доводи, суд дійшов до наступних висновків.
Частиною 1 статті 199 КПК України визначено, що клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Строк дії попередньої ухвали слідчого судді Сторожинецького районного суду закінчується 02 жовтня 2020 року. Клопотання про продовження строку тримання під вартою до суду подане 25 вересня 2020 року, слідчим погодженим з прокурором. Таким чином, в суді правомірно виникло питання щодо продовження строку запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4 , так як строк дії такого заходу закінчується, а досудове розслідування неможливо завершити внаслідок поважних, об'єктивних причин, які не залежать від суду.
Згідно з положеннями ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам визначеним в частині першій вказаної статті.
Згідно ст.199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст.184 цього Кодексу, повинно містити виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, і обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
В ході розгляду клопотання встановлено, що ухвалою слідчого судді при обранні підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді триманні під вартою частково були підтверджені ризики, на які посилався прокурор.
В своєму клопотанні про продовження строку тримання під вартою підозрюваному, прокурор посилається на ризики, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Вивчивши зазначені ризики, на які посилається прокурор, слідчий суддя знаходить що ризики передбачені пунктами 1, 4 ч.1 ст.177 на які посилається прокурор в суді не знайшли свого підтвердження, виходячи з такого.
Посилаючись на наявність ризику щодо переховування від органів досудового розслідування, ініціатор клопотання обґрунтовує його тяжкістю кримінальних правопорушень, за вчинення яких передбачено покарання від 4 до 6 років, внаслідок чого підозрюваний може умисно переховуватись, з метою уникнення покарання.
На думку слідчого судді вказаний ризик не доведений суду та до того ж суперечить вимоги п.п.3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини.
В рішеннях цього органу у справах «Летельє проти Франції», «Мансур проти Туреччини», «Мамедова проти Росії», зазначено, що ймовірність переховування особи не може оцінюватися лише на основі покарання, що загрожує даній особі, при цьому слід враховувати й інші релевантні обставини, які ж або можуть підтвердити ймовірність втечі або ж зробити її незначною.
Тобто, ризики не можуть оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику.
Ризик щодо незаконного впливу на потерпілого та свідків на думку суду зменшився, у зв'язку із поданою заявою потерпілого про відсутність претензій до підозрюваного ОСОБА_4 та вичерпаного конфлікту між ними, однак продовжує існувати, але тільки в частині впливу на свідків, оскільки свідки зазначені у клопотанні є жителями одного населеного пункту.
Разом з тим суд, зважаючи на вимоги кримінального -процесуального законодавства, знаходить, що зменшення одного ризику, який є єдиним ризиком впливає на продовження строку запобіжного заходу.
Таким чином, при вирішенні вказаного клопотання, суд бере до уваги те, що на даний час залишається достатньо підстав вважати, що ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків.
На думку суду, прокурором доведені обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої ст. 194 КПК України, однак не доведено обставин, передбачених пунктом 3 частини першої цієї статті, тому слідчий суддя має право застосувати більш мякий запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Вирішуючи питання про застосування такого запобіжного заходу, слідчий суддя вважає, що саме такий запобіжний захід, як домашній арешт, на даному етапі досудового розслідування, є найбільш доцільним та ефективним засобом для запобігання встановленому в суді ризику.
При цьому слідчий суддя враховує, що обґрунтування клопотання прокурора стосується ухилення підозрюваного від кримінальної відповідальності та необхідності забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, а тому слідчий суддя враховуючи відповідні вимоги ч.5 ст.194 КПК України вважає, що на підозрюваного слід покласти обов'язки, прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою, не відлучатися з місця свого проживання за адресою АДРЕСА_1 , повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця свого проживання, та утриматися від спілкування з свідками у цьому кримінальному провадженні.
Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, згідно положень ст.181 КПК України, полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний час доби. При цьому під житлом у значенні, що використано в цій статті, на думку слідчого судді, по відношенню до житла підозрюваного ОСОБА_4 , слід розуміти квартиру в багатоповерховому будинку, приватної форми власності з усіма приміщеннями, в яких постійно чи тимчасово проживає підозрюваний, включаючи приміщення, не призначені для проживання, які є складовою будинку.
Суд також, на виконання вимог ст. 178 КПК України, приймає до уваги дані про особу підозрюваного, який має стійкі соціальні зв'язки в місці свого постійного проживання, наявності на утриманні малолітніх дітей, позитивно характеризується за місцем свого проживання, що підтверджується характеристикою голови ОСББ м. Сторожинець Чернівецької області та підписами сусідів та обставину, що до кримінальної відповідальності раніше не притягувався.
З огляду на всі вище викладені обставини, слідчий суддя вважає, що домашній арешт щодо ОСОБА_4 на наступний місяць, має бути обмежений цілодобовим домашнім арештом.
Керуючись ст.ст.177, 178, 181, 182, 183, 184, 194, 196, 197, 206, 395, 492 КПК України, слідчий суддя,
постановив:
В задоволенні клопотання слідчого та прокурора про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 - відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 запобіжний захід у виді домашнього арешту на один місяць із забороною залишати будинок АДРЕСА_1 , цілодобово.
Покласти, строком на один місяць, на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язки:
-прибувати до слідчого в кримінальному провадженні, прокурора або суду за першою вимогою;
-повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця свого проживання;
-утриматися від спілкування з свідками у кримінальному провадженні.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що в разі не виконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід і накладено грошове стягнення.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту підлягає негайному виконанню після її оголошення, а затриманий ОСОБА_4 негайно доставляється до місця проживання і звільняється з-під варти.
Ухвалу передати для виконання до Сторожинецького відділу національної поліції Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області.
Строк дії ухвали рахувати до 14 години 30 хвилин, 02 листопада 2020 року.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Чернівецького Апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії ухвали.
Слідчий суддя Сторожинецького районного суду А. Пташник