Справа № 463/327/20
іменем України
"01" жовтня 2020 р. м.Львів
Галицький районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді Романюка В.Ф.
з участю:
секретаря судового засідання Цюпака В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Львові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (79040, м. Льів, а/с 1870) в інтересах ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50), Личаківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) (79000, м. Львів, пр. Чорновола, 39) про стягнення моральної шкоди,-
ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернувся в суд із позовною заявою до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», Личаківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) про стягнення моральної шкоди, з підстав викладених у фабулі позову.
Ухвалою суду від 10 вересня 2020 р. у справі відкрито спрощене позовне провадження. /а.с.23-24/.
Позивач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася, хоча належним чином повідомлялася про час, дату та місце проведення судового засідання. Однак, до суду повернувся конверт з Укрпошта із позначкою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Представник позивача ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, хоча належним чином повідомлялася про час, дату та місце проведення судового засідання, що стверджується підтвердженням скерування судового виклику на електронну адресу.
29 вересня 2020 р. від представника відповідача ОСОБА_3 надійшла заява про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку із тим, що позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка немає повноважень на ведення справи.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши матеріали цивільної справи, суд доходить наступного висновку.
Відповідно до вимог ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
Суд встановив, що представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Зошій Ю.Й. звернувся до суду із позовною заявою до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», Личаківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) про стягнення моральної шкоди. Позовна заява подана та підписана 12.07.2020 року адвокатом Зошій Ю.Й. Даний представник діяла на підставі договору 56/фіз. про надання адвокатських послуг від 10.07.2020 р. /а.с.11/.
Зі змісту даного договору вбачається, що «Клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов'язання надати Клієнтові юридичну допомогу із представлення інтересів Клієнта у судах 1-ї інстанції із питань стягнення завданої моральної шкоди у зв'язку із блокуванням АТ КБ «Приватбанк» її рахунків.
У рамках даного договору Виконавець зобов'язується:
-здійснити представництво інтересів Клієнта у органах України, перелічених у п. 1 цього договору надати юридичну/адвокатську допомогу зі всіма правами, передбаченими нормам процесуального законодавства України», також сторонами узгодження питання оплати послуг адвоката.
При цьому, зі змісту даного договору не вбачається право адвоката Зошій Ю.Й. на підписання від імені ОСОБА_2 позовної заяви про стягнення моральної шкоди. Тобто, право на подання позову не є тотожним праву представника на підписання від імені позивача позовної заяви.
Зазначена позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.05.2018 року у справі № 810/739/15.
Як зазначила Велика палата Верховного Суду у справі № 910/23346/16 від 13.03.2018 року чітка та передбачувана вимога статті 131-2 Конституції України щодо належного представництва особи в суді є складовою частиною забезпечення ефективного захисту процесуальних прав кваліфікованою особою, функціонування системи правосуддя, відповідає гарантованому статтею 59 Конституції України праву на професійну правничу допомогу та не є обмеженням права на доступ до суду. Та дійшла висновку, що у разі відсутності довіреності з вичерпним переліком повноважень, правомочність адвоката як представника щодо підписання документів від імені свого довірителя, повинна підтверджуватись домовленістю сторін у договорі про надання правової допомоги, який засвідчує існування між клієнтом та адвокатом домовленості стосовно наданих йому повноважень чи шляхом окремого визначення такої дії у договорі.
Слід також врахувати практику Європейського суду з прав людини, сформульовану в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31) де зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Відповідно до вимог п.8 ч.1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.
Зважаючи на викладене суд вважає, що заява представника відповідача ОСОБА_3 про залишення позовної заяви без розгляду підставна, а тому підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст.4, 247, 257, 353 - 356 ЦПК України, суд, -
Заяву представника відповідача ОСОБА_3 про залишення позовної заяви без розгляду, задоволити.
Залишити без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 (79040, м. Льів, а/с 1870) в інтересах ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50), Личаківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) (79000, м. Львів, пр. Чорновола, 39) про стягнення моральної шкоди.
Роз'яснити учасникам процесу, що залишення без розгляду позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою залишення позовної заяви без розгляду.
Ухвала може бути повністю або частково оскаржена в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова. Апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Романюк В.Ф.