Справа № 461/7958/19
Провадження № 1-кп/461/254/20
про повернення обвинувального акта
30.09.2020 року місто Львів
Галицький районний суд міста Львова у складі головуючого - судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4
розглядаючи обвинувальний акт у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, -
встановив:
В провадження судді Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 , внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12017140050002483від 09.06.2017 року, згідно якого ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України.
Ухвалою суду від 22.10.2020 року призначено підготовче судове засідання по справі.
Ухвалою суду від 17.03.2020 року кримінальне провадження призначене до судолвого розгляду.
01.07.2020 року набрав чинності Закон України № 2617-VIII від 22.11.2018 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2019, № 17, ст.71 (далі-Закон), яким врегульовано особливості досудового розслідування кримінальних проступків та їх судового розгляду.
Статтею 12 КК України (в редакції Закону № 2617-VIII від 22.11.2018) визначено класифікацію кримінальних правопорушень.
Так, кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки і злочини.
Кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов'язане з позбавленням волі.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України.
Частиною 1 ст.125 КК України передбачена відповідальність за умисне легке тілесне ушкодження, яке карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот годин, або виправними роботами на строк до одного року.
Таким чином, інкриміноване ОСОБА_4 кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.125 КК України, відповідно до ст.12 КК України (в редакції Закону № 2617-VIII від 22.11.2018) визначено як кримінальний проступок, щодо якого передбачено особливий порядок здійснення досудового розслідування та судового розгляду.
Згідно п.5 абзацу 4 Розділу ІІ Закону, обвинувальні акти у кримінальних провадженнях про злочини, що визначені як кримінальні проступки, які направлені до суду до набрання чинності цим Законом повертаються прокурору для внесення з урахуванням вимог глави 25 Кримінального процесуального кодексу України.
В судовому засіданні судом поставлено на обговорення питання про повернення обвинувального акта прокурору для внесення з урахуванням вимог глави 25 Кримінального процесуального кодексу України.
Прокурор та обвинувачений проти повернення обвинувального акта не заперечили.
Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість (ч.1 ст.5 КК України).
Зважаючи на наведене, обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 про обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України слід повернути прокурору для внесення з урахуванням вимог глави 25 Кримінального процесуального кодексу України.
Аналіз положень Закону № 2617-VIII від 22.11.2018 року свідчить про те, що він спрямований на гуманізацію кримінальної відповідальності шляхом перегляду міри покарань за вчинення окремих кримінальних правопорушень, а також має на меті встановлення механізму забезпечення швидкого розслідування кримінальних правопорушень невеликої тяжкості та зменшення навантаження на слідчих органів досудового розслідування, а також спрощення процедури судового розгляду.
Згідно положень ст. 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд
Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є:
1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо;
2) поведінка учасників кримінального провадження;
3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.
Таким чином, наведені положення КПК України, зокрема ст.28 КПК України, покладають на учасників процесу та суд обов'язок вжити дієві заходи задля забезпечення дотримання розумних строків розгляду кримінального провадження, а також належне виконання процесуальних обов'язків сторонами кримінального провадження. При цьому, наведені положення у сукупності з тим, що Закон № 2617-VIII від 22.11.2018 року спрямований, серед іншого, на встановлення механізму забезпечення швидкого розслідування кримінальних правопорушень невеликої тяжкості та спрощення процедури судового розгляду, свідчать про те, що суд повинен вжити заходів для дотримання процедури судового розгляду обвинувального акту щодо проступку максимально швидко, а учасники процесу, в тому числі прокурор, повинні своєю процесуальною поведінкою сприяти швидкому та ефективному проведенню розгляду, з дотриманням відповідної процедури.
Пункт 5 абзацу 4 Розділу ІІ Закону № 2617-VIII від 22.11.2018 року не містить положень щодо визначення вимог до процедури повернення обвинувального акту, зокрема не містить вимог щодо вирішення даного питання у судовому засіданні чи без виклику сторін, не покладає на суд обов'язок виносити дане питання на обговорення або заслуховування думки учасників процесу з цього питання, тощо. З наведеного суд приходить до висновку, що законодавець визначаючи процедуру повернення обвинувального акту щодо кримінального проступку, наділив суд повноваженнями виконати вищенаведену імперативну вимогу у максимально швидкий (розумний) строк, що повністю кореспондується з тим, що, як вже було зазначено вище, Закон № 2617-VIII від 22.11.2018 року спрямований, серед іншого, на встановлення механізму забезпечення швидкого розслідування кримінальних правопорушень невеликої тяжкості та спрощення процедури судового розгляду.
На підставі викладеного, керуючись положеннями п.5 абзацу 4 Розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», ст.ст. 11,12 КК України, суд -
постановив:
Обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України- повернути прокурору для внесення з урахуванням вимог глави 25 Кримінального процесуального кодексу України.
Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її проголошення.
Головуючий судя ОСОБА_1