Справа №461/6106/20
30 вересня 2020 року суддя Галицького районного суду м. Львова Мисько Х.М., за участю представника Галицької митниці Держмитслужби Дунаса М., розглянувши матеріали, які надійшли з Галицької митниці Держмитслужби Державної митної служби України про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення митних правил
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, українця, непрацюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ; Закордонний паспорт НОМЕР_1 від 30.03.2017 виданий 3201
за ч. 6 ст. 470 Митного кодексу України,
30.07.2020 року близько 03 год. 50 хв. в зону митного контролю митного поста «Яворів» Галицької митниці Держмитслужби, у напрямку із України до Республіки Польща смугою руху «червоний коридор», в'їхав автобус марки «SKANIA», р.н. НОМЕР_2 , сполученням «ХАРКІВ- ПОЗНАНЬ», під керуванням громадянина України ОСОБА_2 в якому у якості пасажира, переміщувався громадянин України ОСОБА_1 .
В ході митного контролю вказаного транспортного засобу та внесення даних про нього та осіб, які у ньому переміщувались, в АСМО «Інспектор» спрацювала АСАУР (коди 401-1, 801-1, «По даній особі наявна інформація про ввезення у попередніх періодах інших ТЗ, по яких відсутні відомості щодо подальшого вивезення»).
Шляхом здійснення оперативного запиту до єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС) та на підставі аналізу переміщень за даними ФМ «Пасажирського пункту пропуску» та ФМ «Диспетчер зони митного контролю» АСМО «Інспектор» встановлено, що громадянин України ОСОБА_1 30.08.2018 року близько 20 год. 07 хв. через митний пост «Нові Яриловичі» Чернігівської митниці ДФС смугою руху «зелений коридор» ввіз на митну територію України автомобіль марки «CITROEN» модель «XSARA», р.н. НОМЕР_3 , VIN - НОМЕР_4 без письмового декларування та сплати всіх митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті транспортних засобів, на строк, передбачений нормами ст. 95 МК України для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).
Одночасно було встановлено відсутність в АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України інформації про вивезення з митної території України вказаного автомобіля станом на 30.07.2020 року.
На момент перетину кордону, відповідних документів, що підтверджують факт аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, визначених статтею 460 Митного кодексу України, зазначеною особою подано не було.
У своїх письмових поясненнях від 30.07.2020, наданих під час складання протоколу про порушення митних правил гр. України ОСОБА_1 зазначив, що вчасно не вивіз вказаний вище транспортний засіб у зв'язку з сімейними обставинами.
Таким чином гр. України ОСОБА_1 , станом на 30.07.2020р. перевищив більше ніж на тридцять діб встановлений ч. 1 ст. 95 МК України строк доставки товару - автомобіля марки «CITROEN» модель «XSARA», р.н. НОМЕР_3 , VIN - НОМЕР_4 , що перебуває під митним контролем до митного органу призначення (пункту вивезення за межі митної території України).
ОСОБА_1 в судове засідання не прибув, хоча був належним чином повідомлений про час та дату розгляду справи, що стверджується матеріалами справи. Про причини неявки суд не повідомила, клопотання про перенесення розгляду справи не надходило.
Відповідно до ч. 4 ст. 526 МК України вважаю можливим розгляд справи у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що не з'явилася на виклик до суду, хоча належним чином була повідомлена про час і місце розгляду справи.
Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Як зазначено у рішенні Європейського Суду з прав людини в справі «Пономарьов проти України», сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Заслухавши представника Галицької митниці Держмитслужби, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням (ч.1 ст.486 МК України).
Частиною 6 ст. 470 МК України передбачена відповідальність за перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення більше ніж на тридцять діб, а так само втрата цих транспортних засобів, у тому числі їх розкомплектування - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або конфіскацію таких транспортних засобів.
У відповідності до вимог ст. 495 МК України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків, поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта, іншими документами.
Частиною 1 ст. 381 МК України встановлено, що транспортні засоби особистого користування з метою прохідного транзиту через митну територію України за умови їх письмового декларування в порядку, передбаченому для громадян, та внесення на рахунок органу доходів і зборів, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів на митну територію України з метою вільного обігу.
Відповідно до глави 55 р. ХІІ МК України, поміщення громадянином - резидентом транспортного засобу, постійно зареєстрованого у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, у будь-який інший митний режим ніж транзит супроводжуватиметься обов'язковим письмовим декларуванням цього транспортного засобу та виконанням інших митних формальностей, передбачених Митним кодексом України (письмове зобов'язання, застосування заходів гарантування тощо).
Пунктом 57 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України, встановлено, що термін «товар» вживається в значенні будь-якої рухомої речі, у тому числі такої, на яку законом поширено режим нерухомої речі (крім транспортних засобів комерційного призначення), валютні цінності, культурні цінності, а також електроенергія, що переміщується лініями електропередачі.
Таким чином «транспортний засіб особистого користування» охоплюється поняттям «товар», оскільки є рухомою річчю.
Товари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються у митному режимі транзиту, перебувають під митним контролем і повинні бути доставленими у митний орган призначення до закінчення строку, визначеного ст. 95 МК України (ст. 90 та 93 МК України).
У відповідності до ст. 95 МК України для автомобільного транспорту встановлено строк транзитного перевезення в десять діб, а у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - п'ять діб.
Частиною 2 ст. 95 МК України встановлено, що до строків зазначених у ч. 1 даної статті, не включається час дії обставин, зазначених у ст. 192 МК України.
Доказів того, що ОСОБА_1 у порядку визначеному ст. 192 МК України та розділом VIII Порядку виконання митних формальностей, відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2012 року № 657, зверталась до найближчого органу доходів і зборів до завершення визначеного митницею строку транзиту про обставини подій, у зв'язку з якими порушено ці строки, та місцезнаходження товарів і транспортних засобів у випадку порушення строку транзиту в ході розгляду справи не здобуто.
Одночасно, обставин, передбачених ст. 460 Митного кодексу України, з настанням яких діяння, передбачене ст. 481 Митного кодексу України, не тягне за собою адміністративної відповідальності під час судового розгляду не встановлено, як не встановлено дії обставин непереборної сили.
З огляду на наведене, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 470 МК України, а саме останній не доставив транспортний засіб особистого користування до органу доходів і зборів призначення, тобто перевищив встановлений митним кодексом України строк доставки транспортного засобу особистого користування, що перебуває під митним контролем до органу доходів і зборів призначення, терміном більше ніж на тридцять діб, що підтверджується протоколом про порушення митних правил, копією паспорта, копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, копією контрольного талону, витягом з ЄАІС ДМСУ.
Таким чином, аналізуючи наведені докази по даній справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, приходжу до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 470 МК України доведена повністю.
Суд приймає до уваги, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Вирішуючи питання призначення виду стягнення за порушення митних правил, з урахуванням характеру вчиненого порушення митних правил, особи правопорушника, який притягується до адміністративної відповідальності, обставин справи, крім того, відсутність в матеріалах справи даних про доходи порушника та можливість виконати нею покарання у виді штрафу, тому суд приходить до переконання, що до ОСОБА_1 , слід застосувати адміністративне стягнення у виді конфіскації транспортного засобу, тобто в межах санкції статті за якою кваліфіковано її дії.
У відповідності до ст. 487 МК України, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Так, ст. 40-1КУпАП передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного з правопорушника стягується 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 420,40 гривень.
Керуючись ст.ст.458, 459, 461, 470, 486, 527, 528 МК України, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 470 Митного кодексу України та накласти на нього стягнення у виді конфіскації транспортного засобу «CITROEN» модель «XSARA», р.н. НОМЕР_3 , VIN - НОМЕР_4 .
Стягнути з ОСОБА_1 в користь Державної судової адміністрації України судовий збір в розмірі 420,40 гривень.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Х.М. Мисько