01.10.2020
Справа № 720/1638/20
Провадження № 3/720/676/20
01 жовтня 2020 року м. Новоселиця
Суддя, Новоселицького районного суду Чернівецької області Вівчар Г.А., за участю секретаря судового засідання Факащук А.П.,
правопорушника ОСОБА_1 ,
розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого в АДРЕСА_1 , працює молодшим інспектором прикордонної служби 3 категорії інструктор віпс Мамалига, військове звання солдат, громадянин України, за ч.2 ст. 172-18 КУпАП України,-
встановив:
Начальником відділення прикордонної служби «Тарасівці» відділу прикордонної служби «Мамалига» Михайлюк Б.С. складено адміністративний протокол на ОСОБА_1 про те що останній в період часу з 02.13 по 05.32 години 13 вересня 2020 року виконував наказ на охорону державного кордону в якості солдата наряду «Прикордонний патруль» з завданням недопущення порушення законодавства з прикордонних питань на напрямку 910 прикордонного знаку не здійснюючи охорону 908 -909 прикордонних знаків на ділянці Ванчиковецької об'єднаної територіальної громади та на лінії державного кордону було виявлена порушення режиму державного кордону в напрямок 909 прикордонного знаку. Де організував службу солдат ОСОБА_1 чим порушив вимоги п.7 розділу ІІ Інструкції про службу Міністерства внутрішніх справ України від 19 жовтня 2015 року №1261, зареєстрованого в Міністерстві Юстиції України 06.11.2015 року за №1391/27836 відповідно до якої «прикордонний наряд зобов'язаний виявляти та припиняти кримінальні та адміністративні правопорушення, протидію яким законодавством віднесено до компетенції Державної прикордонної служби України, чим вчинив адміністративне правопорушення за ч.2 ст.172-18 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 винним себе не визнав в повному обсязі суду пояснив, що дійсно 13 вересня 2020 року вступив на охорону державного кордону України. При прийнятті наряду, перевіріли лінію та старший наряду доповів в ОСОБА_2 про відсутність ознак порушень. Про встановленні порушення лінії державного кордону зі сторони старшого прапорщика ОСОБА_3 йому стало відомо лише після того як здав наряд. Вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення просить суд його виправдати.
Допитаний в судовому засіданні в якості свідка старший прапорщик ОСОБА_3 суду показав, що 13 вересня 2020 року здійснив перевірку в районі 908-909 п/зн та виявів доріжку слідів від групи осіб, що веде з України в Румунію на контрольно-слідовій смузі, дані сліди він зафіксував своїм мобільним телефоном. Про виявлення порушення рапортом доповів В.О. керівництву відділу прикордонної служби «Мамалига». Інших дій, щодо фіксації та прив'язки фотографій до місця вчинення адміністративного правопорушення ним особисто не вчинено, та не може пояснити суду чому не був проведений огляду місця події.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ за №019394 від 24 вересня 2020 року вбачається, що ОСОБА_1 в період часу з 02.13 по 05.32 години 13 вересня 2020 року виконував наказ на охорону державного кордону в якості солдата наряду «Прикордонний патруль» з завданням недопущення порушення законодавства з прикордонних питань на напрямку 910 прикордонного знаку не здійснюючи охорону 908 -909 прикордонних знаків на ділянці Ванчиковецької об'єднаної територіальної громади та на лінії державного кордону було виявлена порушення режиму державного кордону в напрямок 909 прикордонного знаку. Де організував службу у складі наряду солдат ОСОБА_1 чим порушив вимоги п.7 розділу ІІ Інструкції про службу Міністерства внутрішніх справ України від 19 жовтня 2015 року №1261, зареєстрованого в Міністерстві Юстиції України 06.11.2015 року за №1391/27836 відповідно до якої «прикордонний наряд зобов'язаний виявляти та припиняти кримінальні та адміністративні правопорушення, протидію яким законодавством віднесено до компетенції Державної прикордонної служби України, чим вчинив адміністративне правопорушення.
Суд дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до переконання, що ОСОБА_1 не підлягає притягненню до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-18 КУпАП виходячи з наступного.
Згідно ст. 7 КУпАП України, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених цим законом.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління.
Статтею 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Згідно з вимогами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
А відповідно до положень ст. 252 КУпАП - орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
В ході розгляду даного протоколу та з пояснень ОСОБА_1 не було доведено, що в межах 908-909 п/зн. на лінії державного кордону було виявлена доріжка слідів від групи осіб, що веде з України в Румунію та зворотно, оскільки дані обставини не підтверджуються належним чином оформленим протоколом огляду місця вчинення адміністративного правопорушення, за участю понятих, з оформленням відповідної схеми місця розташування, з зазначенням про фотофіксацию виявлених слідів на місце вчинення правопорушення.
Будь-які інші дані, які б підтверджували факт та докази виявленого правопорушення крім показів старшого прапорщика ОСОБА_3 , у матеріалах справи відсутні.
Згідно з ст.. 256 КУпАП У протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Тобто у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються інші відомості, необхідні для вирішення справи а саме те, що доказує вину правопорушника та які його виправдовують.
Інші докази, які б свідчили про його вину, суду надані не були.
Оцінивши викладені докази та зазначені правові норми з точки зору допустимості, належності, достовірності та достатності дійшов висновку, що в контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (Заява №7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у зазначені статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне правопорушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних сумнівів,щодо доведеності вини обвинуваченого.
Відповідно до ст.62 Конституції України, ніхто не зобов"язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину та усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 172-18 КУпАП не може бути підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності, оскільки обставини викладені в протоколі, не підтверджуються сукупністю доказів, а отже протокол не відповідає вимозі його достатності, що є підставою для закриття справи.
Згідно ст. 247 КУпАП провадження у справі підлягає закриттю за обставин відсутності в діях особи складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, враховуючи недоведеність та наявності сумнівів винуватості ОСОБА_1 , суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 не вбачається наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-18 КУпАП, а саме порушення правил несення прикордонної служби особою, яка входить до складу наряду з охорони державного кордону України, вчинені в умовах особливого періоду.
Згідно ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення сплачується у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено стягнення.
Враховуючи, що судом прийнято рішення про закриття провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 , а тому відсутні підстави для стягнення з нього судового збору.
Керуючись ст. ст.40-1, 221, 247, 251, 255, 265-1, 266, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративне правопорушення,-
постановив:
Закрити провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 172-18 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в десятиденний строк з дня її винесення через Новоселицький районний суд до Чернівецького апеляційного суду.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя: Вівчар Г.А.