Єдиний унікальний номер №440/583/17
Провадження № 2-а/943/57/2020
11 серпня 2020 року м.Буськ, Львівська область
Буський районний суд Львівської області в складі:
головуючої-судді Шендрікової Г.О.
за участю секретаря судового засідання Волошин Х.С.
без участі сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Красненської селищної ради, селищного голови Красненської селищної ради Буського району Львівської області Чучман Миколи Ігоровича про визнання протиправним та скасування рішення Красненської селищної ради Буського району Львівської області,
встановив:
До Буського районного суду Львівської області звернулась ОСОБА_1 з позовом до Красненської селищної ради, селищного голови Красненської селищної ради Буського району Львівської області Чучман Миколи Ігоровича про визнання протиправним та скасування рішення Красненської селищної ради Буського району Львівської області.
Позов мотивує тим, що на підставі рішення І-сесії VІІ скликання Красненської селищної ради Буського району Львівської області № 3 від 06 листопада 2015 року ОСОБА_1 обрано секретарем Красненської селищної ради, одночасно присвоєно ранг посадової особи місцевого самоврядування в межах п'ятої категорії посад. Розпорядженням голови Красненської селищної ради Буського району Львівської області Чучмана М. від 13 березня 2017 року скликано 14 сесію Красненської селищної ради VІІ скликання на 20 березня 2017 року о 15 годині, в приміщенні адмінбудинку Красненської селищної ради винесено на розгляд питання під № 13 «Про припинення повноважень секретаря Красненської селищної ради». За наслідками розгляду даного питання, відповідачем, 20 березня 2017 року на підставі частини 5 статті 50 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», прийнято рішення № 272 «Про дострокове припинення повноважень, секретаря Красненської селищної ради ОСОБА_1 » Зазначене прийняте рішення позивач вважає, що таке не відповідає Конституції України та законам України, оскільки прийнято не на підставі, не у спосіб, що передбачені законами України, без урахування всіх обставин, які мають значення для прийняття рішення ради та без належного обгрунтування підстав та причин звільнення з посади секретаря селищної ради, а також в порушення порядку процедури підготовки відповідних питань до розгляду на сесії, що також призвело до незаконного спірного рішення, отже підлягає рішення скасуванню. Просить суд, визнати протиправним (незаконним) і скасувати рішення Красненської селищної ради Буського району Львівської області VІІ скликання від 20 березня 2017 року № 272 «Про дострокове припинення повноважень секретаря селищної ради ОСОБА_1 ». Зобов'язати відповідачів поновити ОСОБА_1 на посаді секретаря Красненської селищної ради Буського району Львівської області та стягнути на її користь, ОСОБА_1 , середньомісячну заробітну плату за час вимушеного прогулу.
Під час розгляду справи позивач надавала пояснення аналогічні мотивам викладеним в позовній заяві. Вважає, що селищний голова Чучман М.І. порушив вимоги Конституції, крім того порушив процедуру прийняття такого рішення. Просить заявлений нею позов задовольнити повністю.
Представник позивача адвокат Романко В.Р. представив в розпорядження суду письмові пояснення, які долучено до матеріалів справи. В судовому засіданні надав поясненні аналогічним, викладеним в позові та письмових поясненнях. Звернув увагу суду на правову позицію, викладену Верховним судом у постанові від 16 квітня 2020 року. Просить позов його довірительки задовольнити повністю.
Відповідач Красненський селищний голова Чучман М.І. заперечив проти задоволення позову. Суду надав пояснення аналогічні, викладеним у відзиві на позовну заяву. Заперечив, що при прийнятті оскаржуваного рішення було порушено порядок скликання та проведення сесії селищної ради та заперечив, що ним не було дотримано Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування». Крім того, на його думку, відсутні будь-які підстави про поновлення на роботі позивача.
Адвокат Докторевич Р.А. підтримав позицію голови Красненської селищної ради. Просить відмовити в задоволенні позову.
Ухвалою судового засідання від 07 грудня 2017 року провадження у справі було зупинено до вирішення адміністративної справи за № 440/453/17, провадження № 2а/440/76/2017 за позовом ОСОБА_1 до селищного голови Чучмана Миколи Ігоровича про визнання незаконними та скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Ухвалою від 17 жовтня 2019 року провадженні у справі було відновлено, оскільки підстава, згідно якої зупинялось провадження у справі була усунута.
Під час розгляду справи, що селищний голова Чучман М.І., представник Красненської селищної ради адвокат Докторевич Р.А., при узгоджених датах наступних судових засідань, звертались до суду з клопотаннями про відкладення судового засідання. У відповідності до п. 11 ч. 1 ст. 4 КАСУ розумний строк - найкоротший строк розгляду і вирішення адміністративної справи, достатній для надання своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту порушених прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах. Таким чином, суд прийшов до висновку, що така процесуальна поведінка відповідачів порушує вимоги КАСУ, зокрема п. 11 ст. 4.
Дослідивши представлені письмові докази сторонами у справі, суд приходить до наступного висновку.
На підставі рішення І-сесії VІІ скликання Красненської селищної ради Буського району Львівської області № 3 від 06 листопада 2015 року ОСОБА_1 , позивача, обрано секретарем Красненської селищної ради, одночасно присвоєно 10 ранг посадової особи місцевого самоврядування в межах п'ятої категорії посад (а.с. 3).
Розпорядженням голови Красненської селищної ради Буського району Львівської області Чучмана М.І. від 13 березня 2017 року скликано 14-тю сесію Красненської селищної ради VІІ скликання на 20 березня 2017 року о 15 годині, в приміщенні адмінбудинку Красненської селищної ради та винесено на розгляд питання під № 13 «Про припинення повноважень секретаря Красненської селищної ради» (а.с 5).
Відповідно до ч. 9 ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рішення про скликання сесії ради доводиться до відома депутатів і населення не пізніш як за 10 днів до сесії, а у виняткових випадках - не пізніш як за день до сесії із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд ради.
Відповідно до регламенту Красненської селищної ради (а.с 64-70), який затверджено рішенням сесії селищної ради від 6.11.2015 року № 4, п. 2.3. передбачено, що рішення про скликання сесії ради доводиться до відома депутатів і населення не пізніше як за три дні до сесії із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається винести на розгляд сесії ради. Пунтами 2.5. і 2.6. регламенту передбачено, що пропозиції щодо питань на розгляд ради можуть виноситися головою ради, постійними комісіями, депутатами, виконавчим комітетом ради, а також загальними зборами громадян. Пропозиції до порядку денного подаються не пізніше як за 15 днів до відкриття сесії з відповідним проектом рішення. Запропонований проект рішення розглядається постійними комісіями ради, які готують по ньому висновки та рекомендації. Внесення додаткових питань на розгляд сесії після доведення рішення про скликання сесії до відома депутатів та населення здійснюється на вимогу не менше як однієї третини депутатів ради від загального складу або на вимогу окремих постійних комісій рад. Всі пропозиції про зміни і уточнення порядку денного подаються до його затвердження радою селищному голові або секретарю ради в письмовій формі. Матеріали з питань, що винесені на розгляд, готуються головою, секретарем ради, постійними комісіями та окремими депутатами. Проекти рішень, обгрунтування необхідності їх прийняття (із зазначенням авторів), інші документи та матеріали з питань, які виносяться на розгляд сесії, доводяться до відома голів постійних комісії не пізніше як за 10 днів до відкриття сесії.
Під час розгляду справи судом встановлено, що всупереч вимог регламенту ні пропозиції, ні проекту, з оскаржуваного рішення, не було подано головою Красненської селищної ради Чучман М.І. , до самого дня сесії, хоча ним ініційоване питання про дострокове припинення повноважень. Крім того, проект рішення про дострокове припинення повноважень не був запропонований селищним головою на розгляд постійно діючої комісії з питань депутатської діяльності, етики, захисту прав людини, законності, конфлікту інтересів, взаємодії з правоохоронними органами та засобами масової інформації, оскільки до компетенції цієї комісії входить попере
За наслідками розгляду означеного питання, відповідачем 20 березня 2017 року на підставі ч. 5 ст. 50 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», прийнято рішення № 272 «Про дострокове припинення повноважень, секретаря Красненської селищної ради ОСОБА_1 » (а.с. 4).
Україна є демократичною, правовою державою, в якій визнається і гарантується місцеве самоврядування, що є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції України статті 1, 7, ч. 1 ст. 140.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Територіальна громада здійснює місцеве самоврядування в порядку, встановленому законом безпосередньо або через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради їх виконавчі органи; органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території, ч. 2 ст. 140, ч. 1 ст. 144 Конституції України.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2009 від 16 квітня 2009 року гарантоване державою місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи і передбачає правову, організаційну та фінансово-матеріальну самостійність, яка має певні конституційно-правові межі, встановлені, зокрема приписами статей 19, 140, 143, 144, 146 Основного Закону України. З аналізу вказаних конституційних положень вбачається, що ці органи місцевого самоврядування, здійснюючи владу в самостійно вирішуючи питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції, та приймаючи рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та й спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Такі ж положення закріплені також у статті 4 Європейської хартії місцевого самоврядування, яка встановлює, що головні повноваження і функції органів місцевого самоврядування визначаються Конституцією або законом; органи місцевого самоврядування в межах закону мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене із сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу; повноваження, якими наділяються органи місцевого самоврядування, як правило, мають бути повними і виключними.
Частиною 1 ст. 143 Конституції України встановлено, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування вирішують, крім передбачених в Основному законі України, й інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.
Правові, організаційні, матеріальні та соціальні умови реалізації громадянами України права на службу в органах місцевого самоврядування, загальні засади діяльності посадових осіб місцевого самоврядування, їх правовий статус, порядок та правові гарантії перебування на службі в органах місцевого самоврядування, визначає Закон України «Про службу в органах місцевого самоврядування».
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.
Частиною 3 ст. 7 вказаного закону встановлено, що на посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.
З цього необхідно зробити висновок, що приписи цього Закону є спеціальними до спірних правовідносин, які виникли з приводу проходження особою публічної служби, а тому мають пріоритетне застосування. За загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли йдеться у спеціальному законі.
Згідно з ч. 3 ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїх діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим, прийнятими в межах їхньої компетенції.
Пунктом 4 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що виключно на пленарних засідання сільської, селищної, міської ради вирішується питання про обрання на посаду та звільнення з посади секретаря ради у порядку, визначеному цим Законом.
Згідно з ч. 5 ст. 50 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» повноваження секретаря сільської, селищної, міської ради можуть бути достроково припинені за рішенням відповідної ради.
Разом з тим, ст. 20 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» встановлені підстави припинення служби в органах місцевого самоврядування, які можуть бути як загальними, що передбачені КЗпП України, так і спеціальними, що визначені Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», цим та іншими законами України, а також у разі: порушення посадовою особою місцевого самоврядування Присяги, передбаченої ст. 11 цього Закону; порушення умов реалізації права на службу в органах місцевого самоврядування (с. 5 цього Закону); виявлення або виникнення обставин, що перешкоджають перебуванню на службі, чи недотримання вимог, пов'язаних із проходженням служби в органах місцевого самоврядування (ст. 12 цього Закону); досягнення посадовою особою місцевого самоврядування граничного віку перебування на службі в органах місцевого самоврядування (ст. 18 цього Закону).
Вказаний перелік підстав припинення служби в органах місцевого самоврядування, який не є виключним має бути юридичною підставою для прийняття відповідного рішення ради про дострокове припинення повноважень секретаря ради.
З рішення № 272 від 20 березня 2017 року «Про дострокове припинення повноважень секретаря Красненської селищної ради ОСОБА_1 » (а.с. 4) не зазначено наявних достатніх підстав або мотивів дострокового припинення повноважень. Зокрема не вказано в чому саме проявилось невиконання чи неналежне виконання нею, ОСОБА_1 , як секретарем ради службових обов'язків, що могло бути підставою для визнання її роботи незадовільною.
Крім того, в рішенні № 272 від 20 березня 2017 року не зазначено жодної, передбаченої ст. 20 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» підстави припинення публічної служби, яка б давала можливість прийняти обгрунтоване рішення про дострокове припинення повноважень секретаря ради.
Посада секретаря ради є виборною, на яку особа обирається селищною радою, а тому при виборі підстав і критеріїв, як обрання на посаду, так і звільнення з неї (дострокове припинення повноважень) відповідна рада має дискрецію (розсуд) у вирішенні цих питань.
При цьому здійснення дискреційних повноважень, як дострокове припинення повноважень секретаря ради, має відбуватися в рамках встановленої процедури дострокового припинення повноважень з дотримання критеріїв правової (справедливої) процедури, як принципу верховенства права, передбаченого ч. 1 ст. 8 Конституції України і принципу законності ч. 2 ст. 19 Конституції України.
Правова (справедлива) процедура, яка спрямована на справедливе ставлення суб'єкта владних повноважень до особи, якраз передбачає вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади. У разі відсутності таких вимог, які й власне виступають критеріями правомірності дій суб'єкта владних повноважень у спеціальних законах, такими критеріями якраз можуть виступати приписи частини 2 ст. 2 КАСУ, які спрямовані на обмеження дискреції суб'єкта владних повноважень.
Вказані приписи передбачають, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обгрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотримання принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Керуючись зазначеними критеріями, можна зробити висновок, що рішення № 272 від 20 березня 2017 року «Про дострокове припинення повноважень секретаря Красненської селищної ради ОСОБА_1 » прийнято необгрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) суб'єкта владних повноважень.
З зазначеного слід прийти до висновку, що обгрунтоване рішення спрямоване на захист особи від свавілля, тобто орган повинен зазначити причини його прийняття, навести підстави та достатні аргументи для його прийняття. Обгрунтоване рішення - це рішення яким слід показати стороні, що її дійсно почули, а також воно дає можливість особі оскаржити його, що й визначає справедливе ставлення суб'єкта владних повноважень до особи.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 78 КАСУ обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративні справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участі ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Так, постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2019 року рішення Буського районного суду Львівської області від 12 квітня 2019 року залишено без змін. Рішенням Буського районного суду Львівської області від 12 квітня 2019 року позов ОСОБА_1 до Чучмана Миколи Ігоровича про визнання незаконним та скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності задоволено. (а.с. 39-43).
Ураховуючи викладене слід прийти до висновку, що Красненська селищна рада Буського району Львівської області, вирішуючи питання про дострокове припинення повноважень секретаря ради ОСОБА_1 , діяла протиправно, оскільки приймаючи відповідне рішення не навела достатніх підстав дострокового припинення повноважень секретаря ради.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Щодо вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд приходить наступного.
При вирішенні спору про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу слід керуватися п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», згідно якого при визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівниками підприємств, установ, організацій, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100.
Відповідно до п.п. «з» п. 1 Порядку обчислення середньої заробітної плати (в подальшому Порядок), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100, цей Порядок застосовується у випадках вимушеного прогулу.
Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи (у тому числі оплата вимушеного прогулу), провадиться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів, які повинні оплачуватися за середньою заробітною платою. Середня заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів (п. 8 Порядку № 100).
З матеріалів справи вбачається, що згідно довідки про доходи ОСОБА_1 , за № 170 від квітня 2017 року складеної головним бухгалтером ОСОБА_3 сукупний розмір доходу ОСОБА_1 за період з вересня 2016 року по березень 2017 складає 32817,04 грн.
Як передбачено ст. 371 КАС України, суд допускає негайне виконання рішення у справах про поновлення на посаді у відносинах публічної служби; а також присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць.
Так, у відповідність до вимог ст. 235 КЗпП України, рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 55 Конституції України, ст. 24, 26, 46 ЗУ «Про місцеве самоврядування", ст. ст. 1, 7, 20 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» , ст. ст. 2,5, 72, 73, 77, 243, 250-255, 268, 371 КАС України, суд,-
ОСОБА_1 до Красненської селищної ради, селищного голови Красненської селищної ради Буського району Львівської області Чучман Миколи Ігоровича про визнання протиправним та скасування рішення Красненської селищної ради Буського району Львівської області- задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення від 20 березня 2017 року № 272 «Про дострокове припинення повноважень, секретаря Красненської селищної ради ОСОБА_1 ».
Зобов'язати відповідачів поновити ОСОБА_1 на посаді секретаря Красненської селищної ради Буського району Львівської області та стягнути з них на користь ОСОБА_1 середньомісячну заробітну плату за час вимушеного прогулу.
Постанова суду в частині поновлення на роботі та стягнення середньомісячної заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць підлягає негайному виконанню відповідно до ст. 371 КАС України.
Апеляційна скарга на рішення суду у відповідності до ст. 295 КАС України подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду через Буський районний суд Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги.
Повне рішення складено 16 вересня 2020 року.
Суддя Г. О. Шендрікова