Справа№718/1944/20
Провадження№3/718/884/20
02.10.2020 року Суддя Кіцманського районного суду Чернівецької області Мінів О.І., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Чернівецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого менеджером з продажу МПП «Парус», який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 2 ст.123 КУпАП,-
16.09.2020 року, о 18 год. 50 хв., було виявлено, що ОСОБА_1 керуючи транспортни засобом «Mercedes-Benz» на автодорозі М-19 476 км, виїхав на залізничний переїзд на увімкнений заборонений сигнал світлофора, чим порушив вимоги п. 20.5 в ПДР України.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 123 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненому адміністративному правопорушенні не визнав та пояснив суду, що того дня світлофор був несправний. Червоне світло було постійно ввімкнене. З приворду несправного світлофору, він того ж дня 16.09.2020 року, а також 17.09.2020 року звертався із повідомленням на 102 до Кіцманського відділу поліції. Результатом виїзду на місце встановлено, що світлофор на даному переїзді в с. Витилівка, дійсно несправний та потребує ремонту.
На підтвердження надав суду копії рапорту помічника чергового Кіцманського ВП від 16.09.2020 року та 17.09.2020 року, з яких вбачається, що ОСОБА_1 звертався із повідомленням до Кіцманського відділу поліції, із заявою про несправність світлофора на залізодорожньому переїзді у с. Витилівка Кіцманского району Чернівецької області. Про дану подію повідомлено службу з ремонту світлофора.
Суд, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, вивчивши матеріали справи та дослідивши докази в їх сукупності, приходить до наступного висновку .
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі Конвенція), яка є джерелом права в Україні кожному гарантовано право на справедливийсуд.
За своєю структурою стаття 6 Конвенції в частині першій встановлює загальні гарантії щодо справедливого судового розгляду при вирішені спору, пов'язаного з правами та обов'язками цивільного характеру, а також при визначенні обґрунтованості будь-якого висунутого особі кримінального обвинувачення, частина друга та третя статті 6 закріплюють гарантії особам при обвинувачені при вчиненні кримінального правопорушення.
Згідно з положеннями статей 251, 252 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення,визначених статтею 255цього Кодексу. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен з'ясувати чи винна дана особа у вчиненні адміністративного правопорушення, а також всі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи (стаття 280 КУпАП).
Згідно п. 20.5. в ПДР України рух через переїзд забороняється якщо увімкнено заборонний сигнал світлофора чи звуковий сигнал незалежно від наявності та положення шлагбаума.
На підтвердження даного факту суду було надано тільки протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №540319 від 16.09.2020 року та письмове пояснення ОСОБА_1 .
Відповідно до вимог ст. 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, який є одним з основних джерел доказів і документом, що офіційно засвідчує факт неправомірних дій, має бути складений уповноваженою на те особою та має містити поряд з даними про особу правопорушника і інші відомості необхідні для вирішення справи.
Водночас, протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказом у даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
У протоколі про адміністративне правопорушення зазначається суть адміністративного правопорушення, яка повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол (ст. 256 КУпАП, п. 9 Розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 року №1376).
Як вбачається із письмових пояснень ОСОБА_1 , які містяться у матеріалах адміністративної справи, а також пояснень наданих у судовому засіданні останнім, світлофор в с. Витилівка, Кіцманського району на залізничному переїзді був несправний - червоне світло постійно ввімкнене.
Згідно, досліджених у судовому засіданні, копій рапортів чергового Кіцманського ВП від 16.09.2020 року та 17.09.2020 року вбачається, що ОСОБА_1 двічі звертався через оператора «102» із заявою про несправність світлофора на залізничному переїзді, що у с. Витилівка Кіцманського району. За результатами відпрацювання встановлено, що дійсно 16.09.2020 року та 17.09.2020 року світлофор за вказаною адресою не працював. Про дану подію повідомлено службу з ремонту світлофорів.
Законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість, а тому, з урахуванням принципів і загальних засад Кодексу України про адміністративні правопорушення, практики Європейського Суду з прав людини, передбачається принцип презумпції невинуватості особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку.
Суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Лучанінова проти України" від 09.06.2011 р., заява № 16347/02 та "Малофєєва проти Росії" від 30.05.2013 р., заява № 36673/04).
Згідно ч. 1 та 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Враховуючи викладене та беручи до уваги загальний правовий принцип, закріплений в ст. 62 Конституції України, який передбачає, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.123 КУпАП, оскільки обставини, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №540319 від 16.09.2020 року не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, належні та допустимі докази, які б свідчили про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 123 КУпАП, відсутні.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП відсутність події і складу адміністративного правопорушення є підставою для закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення.
Керуючись статтями 123 ч. 2, п.1 ст.247, ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,-
П О С Т А H О В И В:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 123 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрити, на підставі п.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Чернівецького апеляційного суду через Кіцманський районний суд Чернівецької області.
Суддя : Мінів О.І.