Єдиний унікальний номер №943/945/20
Провадження №1-кп/943/155/2020
01 жовтня 2020 року
Буський районний суд Львівської області
в складі:головуючого-судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
потерпілого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Буського районного суду в місті Буську обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020140170000173від 26 травня 2020 року в підозрі у вчиненні кримінального правопорушення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець Республіка Казахстан, населений пункт Ащесай, зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , проживає АДРЕСА_2 , гр.України, українець, не працює, раніше не судимий,
передбаченого ст.122 ч.1 КК України,
25 травня 2020 року, близько о 14 год. 00 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи на проїзній частині вулиці Баймацькій в с.Баймаки, Буського району Львівської області поблизу території господарства ОСОБА_6 , діючи з прямим умислом, спрямованим на спричинення тілесних ушкоджень, усвідомлюючи характер своїх протиправних дій, під час конфлікту із ОСОБА_5 , умисно наніс останньому декілька ударів кулаками рук в ділянку обличчя, внаслідок чого заподіяв потерпілому, навколоорбітальні гематоми з обох сторін, перелом виличної дуги справа зі зміщенням кісткових уламків, що відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості по ознаці тривалого довгострокового розладу здоров'я.
Допитаний в якості обвинуваченого ОСОБА_4 винуватим себе в умисному нанесенні середньої тяжкості тілесного ушкодження ОСОБА_5 , визнав повністю і не заперечує проти визнання недоцільним дослідження доказів по даному епізоді, що приймається судом, оскільки обставини вчинення кримінального правопорушення, не оспорюються учасниками судового розгляду і суд немає сумніву у добровільності та істинності їх позицій.
Оцінюючи перевірені докази по справі, в їх сукупності, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_4 в умисному середньої тяжкості тілесному ушкодженні, тобто умисному ушкодженні, яке не є небезпечним для життя і не тягне за собою наслідків, передбачених у ст.121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я, доведена, а тому кваліфікує його злочинні дії за ст.122 ч.1 КК України.
Обираючи міру покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винуватого, який позитивно характеризується за місцем проживання, раніше не судимий, обставини справи, які пом'ягшують покарання, щире каяття у вчиненому злочині, а тому вважає, що обравши покарання у виді обмеження волі з застосуванням ст.75 КК України, буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Керуючись ст. ст. 370, 374, 381, 382 КПК України, суд -
ОСОБА_4 визнати винуватим за ст.122 ч.1 КК України та обрати міру покарання у виді двох років обмеження волі.
На підставі ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробовуванням з іспитовим строком на один рік, якщо протягом визначеного іспитового строку він не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Термін іспитового строку рахувати з часу проголошення вироку.
На підставі ст.76 КК України, покласти на засудженого наступні обов'язки:
1). періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2). повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Захід забезпечення кримінального провадження, до вступу вироку в законну силу, залишити попередній.
На вирок може бути подано апеляцію до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту проголошення.
Суддя ОСОБА_1