Єдиний унікальний номер №440/1296/19
Провадження № 1-в/943/79/2020
29 вересня 2020 року
Буський районний суд Львівської області в складі:
головуючого-судді: ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Буську клопотання Буського районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку щодо ОСОБА_3 , -
начальник Буського районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області ОСОБА_4 звернувся до Буського районного суду Львівської області із вищевказаним клопотанням, у якому порушує питання про приведення вироку Буського районного суду Львівської області від 23 серпня 2019 року в зв'язку з набранням чинності закону, який пом'якшує покарання. Зокрема у вказаному клопотанні заявник просить суд вирішити питання про зниження покарання до максимальної межі, встановленої санкцією нового закону або пом'якшення покарання. При цьому покликається на те, що на виконанні у органу пробації знаходиться вирок Буського районного суду Львівської області від 23 серпня 2019 року, яким ОСОБА_3 засуджено за ч. 1 ст. 185, ч. 1 ст. 357, ч. 1 ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання згідно положень ст. 75, ст. 76 КК України з іспитовим строком на 2 роки. У той же час 01 липня 2020 року набрав чинності Закон України від 22 листопада 2018 року №2617-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», відповідно до якого кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 185 КК України віднесено до кримінальних проступків, за вчинення якого вже не передбачено покарання у виді позбавлення волі, а найсуворішим покаранням визначено обмеження волі на строк до 5 років. Тому орган пробації вважає, що призначене ОСОБА_3 за вищевказаним вироком Буського районного суду Львівської області від 23.08.2019 року покарання у виді позбавлення волі за ч. 1 ст. 185 КК України з урахуванням вимог ч. 2 та ч. 3 ст. 74 КК України підлягає зниженню до максимальної межі санкції нового закону або пом'якшенню.
В судове засідання представник уповноваженого органу з питань пробації ОСОБА_4 не з'явився, направивши на розгляд суду письмову заяву, в якій просив розгляд поданого клопотання проводити без його участі, а у вирішенні клопотання покладається на думку суду.
Прокурор та засуджений ОСОБА_3 в судове засідання не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про час і місце розгляду судом вищевказаного клопотання, що в силу вимог частини п'ятої статті 539 КПК України не перешкоджає проведенню судового розгляду. Крім того, ОСОБА_3 надіслав до суду письмову заяву про розгляд клопотання без його участі, не заперечивши проти задоволення поданого клопотання органу пробації.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Розглянувши подане клопотання, вивчивши долучені до нього матеріали, суд приходить до наступного висновку.
Пунктом 13 частини 1 статті 537 КПК України визначено, що під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст. 539 цього Кодексу має право вирішувати питання, зокрема: про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 КК України.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 539 КПК України, клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України), 11, 13, 13-2 частини першої статті 537 цього Кодексу.
Із матеріалів подання вбачається, що вироком Буського районного суду Львівської області від 23 серпня 2019 року ОСОБА_3 засуджено за ч. 1 ст. 185, ч. 1 ст. 357, ч. 1 ст. 70 КК України до трьох років позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання згідно положень ст. 75, ст. 76 КК України з іспитовим строком на два роки. Також на засудженого покладено визначені статтею 76 КК України обов'язки.
Разом із тим, 01 липня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощеного досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» №2617-VIII від 22 листопада 2018 року, згідно якого були внесенні зміни до КК України, у тому числі до ч. 1 ст. 185 КК України, з якої виключили такий вид покарання, як позбавлення волі, а найсуворішим видом покаранням за ч. 1 ст. 185 КК України визначено обмеження волі на строк до 5 років. Тобто, кримінальна караність діяння, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, не скасована, проте пом'якшено покарання за вказане діяння.
Разом із тим, санкція нової редакції ч. 1 ст. 357 КК України не покращує становище засудженого, оскільки містить максимальне покарання у виді трьох років обмеження волі, що відповідає призначеному покаранню ОСОБА_3 за вищевказаним вироком суду від 23.08.2019 року.
Відповідно до частини першої статті 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимості. Закон про кримінальну відповідальність, що частково пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи (ч. 3 ст. 5 КК України).
Частиною третьою статті 74 КК України визначено, що призначена засудженому міра покарання, що перевищує санкцію нового закону, знижується до максимальної межі покарання, встановленої санкцією нового закону. У разі якщо така межа передбачає більш м'який вид покарання, відбуте засудженим покарання зараховується з перерахуванням за правилами, встановленими частиною першою статті 72 цього Кодексу.
Приписами підпункту «б» пункту 1 частини першої статті 72 КК України передбачено, що одному дню позбавлення волі відповідають два дні обмеження волі. Відтак, якщо переводити призначене ОСОБА_3 покарання за ч. 1 ст. 185 КК України на підставі указаного положення кримінального закону із трьох років позбавлення волі, таке покарання мало би становити - шість років обмеження волі, що суперечитиме положенню частини другої статті 61 КК України, яким визначено, що обмеження волі встановлюється на строк від одного до п'яти років.
Таким чином, ураховуючи вищевказані обставини, призначена засудженому міра покарання перевищує санкцію нового закону, а тому на підставі ч. 3 ст. 74 КК України її слід знизити до максимальної межі покарання, встановленої санкцією нового закону, а саме чинної редакції частини першої статті 185 КК України, що становить п'ять років обмеження волі.
Ураховуючи викладене та керуючись ст.ст. 537, 539 КПК України, на підставі положень ст. 72, 74, 185 КК України, суд -
подання задоволити.
Привести вирок Буського районного суду Львівської області від 23 серпня 2019 року відносно щодо ОСОБА_3 у відповідність до вимог Закону України від 22 листопада 2018 року № 2617-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», шляхом зниження призначеного даним вироком покарання засудженому ОСОБА_3 до максимальної межі покарання, встановленого санкцією нового закону.
Вважати ОСОБА_3 засудженим за ч. 1 ст. 185, ч. 1 ст. 357, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у вигляді 5 (п'яти) років обмеження волі, зі звільненням ОСОБА_3 на підставі ст. 75 КК України від відбування призначеного йому покарання з випробуванням строком на 2 (два) роки та покладенням на нього у відповідності до вимог ст. 76 КК України обов'язків на період цього строку: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Копію ухвали направити до Буського районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Буський районний суд Львівської області, протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1