Єдиний унікальний номер №943/1338/20
Провадження №1-кс/943/420/2020
25 вересня 2020 року м. Буськ
Слідчий суддя Буського районного суду Львівської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , за участю скаржника ОСОБА_3 , його представника- адвоката ОСОБА_4 , представника ТзОВ «Буське сорто-насінницьке підприємство» - адвоката ОСОБА_5 , прокурора ОСОБА_6 , розглянувши матеріали скарги фізичної особи підприємця ОСОБА_3 щодо невнесення відомостей про кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, постанов про відмову у визнанні скаржника потерпілим, постанову про закриття кримінального провадження та зобов'язання вчинити певні дії, -
скаржник ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді зі скаргами на бездіяльність посадових осіб Буського ВП Кам'янка-Бузького ВП ГУ НП у Львівській області, прокурора Радехівської місцевої прокуратури Львівської області щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, скасування постанов про відмову у визнанні скаржника потерпілим, закриття кримінального провадження та зобов'язання вчинити певні дії. Просить зобов'язати службових осіб Буського районного відділу Національної поліції України у Львівській області внести до ЄРДР відомості про кримінальні правопорушення, передбачені ст. 364, ч. 2 ст. 367, ст. 356, ст. 366, ст. 358 КК України, скоєні директором ТзОВ «Буське сорто-насінницьке підприємство» ОСОБА_7 та головним бухгалтером ОСОБА_8 разом з Оксаною, а також зобов'язати службових осіб Буського РВ НП у Львівській області визнати заявника потерпілим у кримінальних провадженнях №12019140170000135 та №12020145170000004 із винесенням відповідної постанови про це. Зобов'язати прокурора Буської місцевої прокуратури внести до ЄРДР відомості про злочини, передбачені ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 367, ст. 356, ч. 2 ст. 366, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 190 КК України, визнавши заявника потерпілим та надіслати витяг про це та доручити розслідування вказаних злочинів конкретному органу досудового розслідування, яким дізнання не є. Скасувати постанову дізнавача-інспектора СД Буського ВП Кам'янка-Бузького ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_9 від 22.07.2020 року та постанову слідчого СВ Буського ВП Кам'янка-Бузького ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_10 від 24.07.2020 року, якими відмовлено у визнанні заявника потерпілим у кримінальному провадженні №12020145170000004 та №12019140170000135 відповідно, зобов'язавши дізнавача та слідчого визнати заявника потерпілим у вказаних кримінальних провадженнях із винесенням відповідної постанови про це. Крім того, заявник просив скасувати постанову дізнавача-інспектора СД Буського ВП Кам'янка-Бузького ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_9 від 14.08.2020 року про закриття кримінального провадження №12020145170000004 від 08.07.2020. Зобов'язати дізнавача ОСОБА_9 перекваліфікувати протиправно внесений ОСОБА_11 злочин за ч. 1 ст. 190 КК України на злочини, передбачені ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 367, ст. 356, ч. 2 ст. 365, ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 383, ч. 3 ст. 190 КК України, про що зробити відмітку в ЄРДР. Зобов'язати дізнавача ОСОБА_9 припинити будь-які протидії правам заявника як потерпілого у вказаному кримінальному провадженні №12020145170000004 та винести постанову про визнання заявника потерпілим із прийняттям надалі усіх клопотань заявника.
Ухвалами слідчого судді Буського районного суду Львівської області ОСОБА_1 від 31.07.2020, 14.08.2020, 14.08.2020 та 11.09.2020 року було відкрито провадження за вищевказаними скаргами фізичної особи підприємця ОСОБА_3 щодо невнесення відомостей про кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, постанови про відмову у визнанні скаржника потерпілим та постанову про закриття кримінального провадження та зобов'язання вчинити певні дії, що були об'єднані в одне провадження, оскільки скарги подані одним і тим же скаржником, стосуються того самого кримінального провадження, що сприятиме повному та об'єктивному їх розгляду.
Вищевказані скарги ОСОБА_3 обгрунтовані тим, що в квітні 2019 року невідома заявнику особа на ім'я « ОСОБА_12 » усно замовила у заявника два автомобілі для перевезення зерна сої з с. Ожидів Буського району до м. Миколаєва, після чого 19.04.2019 року скаржник скерував до с. Ожидів два автомобілі «Сканія» та водіїв ОСОБА_13 та ОСОБА_14 . В подальшому скаржнику стало відомо про змову ОСОБА_12 з керівником та іншими працівниками ТзОВ «Буського сорто-насінницького підприємства» ОСОБА_7 залучити та використати без згоди заявника та оформлення договірних правовідносин його два вказані автомобілі та водіїв для експортного перевезення сої в користь ТзОВ «Грінтур-Екс» по невідомому йому договору поставки ДП «Сантрейд». При цьому вказані особи незаконно заволоділи вантажем сої, який в м. Миколаєві був виданий отримувачу за вказівкою співучасника злочину - ОСОБА_12 . Із метою прикриття вказаних злочинів ОСОБА_7 звернулась в поліцію із заявою про скоєння шахрайства. Після цього скаржник звернувся до Буського відділення поліції із письмовою заявою від 01.06.2020 року про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань з приводу вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 367, 366, 358 КК України посадовими особами ТзОВ «Буське сорто-насінницьке підприємство», проте в порушення вимог статті 214 КПК України вказані відомості внесено не було, після чого ОСОБА_3 звернувся зі скаргою з приводу цього невнесення відомостей до ЄРДР до слідчого судді. Так, ухвалою слідчого судді Буського районного суду Львівської області ОСОБА_15 від 07.07.2020 року зобов'язано уповноважених посадових осіб Буського ВП Кам'янка-Бузького ВП ГУ НП у Львівській області внести в порядку вимог статті 214 КПК України відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_3 від 01.06.2020 року та надати заявнику копію витягу з ЄРДР. Також згаданою ухвалою вказано, що перевірка відомостей, зазначених у поданій скаржником заяві на предмет наявності чи відсутності кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 367, 366, 358 КК України повинна здійснюватися в ході досудового розслідування. Проте, під час виклику заявника на допит в якості свідка, а не потерпілого було вручено витяг з ЄРДР за №12020145170000004, який містить правову кваліфікацію за ч. 1 ст. 190 КК України, а передбачені статтями 358, 366, 367 КК України злочини внесені не були. Тому заявник фактично оскаржує неповне внесення до ЄРДР відомостей про кримінальні правопорушення. Крім того, заявник звернувся до керівника Буського відділу Радехівської місцевої прокуратури Львівської області із заявою від 30.07.2020 року (подана електронним листом) про внесення до ЄРДР відомостей про злочини, передбачені ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 367, ст. 356, ч. 2 ст. 366, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 190 КК України. Натомість отримав витяг із ЄРДР про внесення лише відомостей за ч. 4 ст. 358 КК України за фактом подання до Господарського суду Львівської області підроблених документів. Відтак заявник оскаржує неповне внесення службовими особами відомостей до ЄРДР. Крім того, вважає оскаржувані постанови про відмову у визнанні заявника потерпілим у вищевказаних провадженнях незаконними та необгрунтованими, внаслідок чого просив зобов'язати слідчого та дізнавача визнати його потерпілим у вказаних кримінальних провадженнях, оскільки йому завдана майнова шкода названими вище злочинами шляхом звернення ТзОВ «Буського СНП» із позовом до Господарського суду Львівської області про стягнення з ФОП ОСОБА_3 заборгованості в сумі 472977,00 грн., ураховуючи те, що збитками є також витрати особи в майбутньому. Крім того, заявник вважає незаконною постанову дізнавача ОСОБА_9 від 14.08.2020 року про закриття кримінального провадження №12020145170000004 від 08.07.2020 за ч. 1 ст. 190 КК України, оскільки вона суперечить ухвалі суду від 07.07.2020 року про обов'язок внести відомості в ЄРДР за ст. 358, ст. 366, ст. 367 КК України та провести по них досудове розслідування, чого зроблено не було, оскаржувана постанова містить неправдиві відомості про обставини 19.04.2019 року, заявнику замість статусу потерпілого невірно надано статус як свідка, невірно названо водіїв ОСОБА_13 та ОСОБА_14 як водіїв-експедиторів, якими вони ніколи не були, не проведено перехресного допиту заявника та водіїв, а також порушено права заявника як потерпілого у даному кримінальному провадженні, а тому просив вказану постанову дізнавача скасувати як незаконну. Відтак, заявник просить подані ним скарги, які були об'єднані в одне провадження, - задовольнити повністю.
В судовому засіданні скаржник ОСОБА_3 та його представник - адвокат ОСОБА_4 повністю підтримали подані скарги з вищенаведених мотивів та просили їх задовольнити.
Прокурор ОСОБА_6 та представник ТзОВ «Буське сорто-насінницьке підприємство» - адвокат ОСОБА_5 проти поданих скарг заперечили повністю та просили відмовити у їх задоволенні, покликаючись на необгрунтованість доводів скаржника та надуманість складів кримінальних правопорушень.
Заслухавши доводи скаржника та інших учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали скарги та додані до неї матеріали, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Пунктом 18 частини першої статті 3 КПК України передбачено, що до повноважень слідчого судді належить здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Згідно вимог статті 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
В силу вимог ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора під час досудового розслідування чітко визначено та регламентовано Главою 26 Кримінального процесуального кодексу України.
Частиною першою статті 303 КПК України визначено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні.
Зокрема, в силу вимог п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, а також рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову у визнанні потерпілим (п. 5 ч. 1 ст. 303 КПК України).
Як вбачається із поданих скарг та доданих документів, що Слідчим відділенням Буського ВП Кам'янка-Бузького ВП ГУНП у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12019140170000135 від 24.04.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою директора ТзОВ «Буського сорто-насінницького підприємства» ОСОБА_7 з приводу того, що 19.04.2019 року близько 16.00 год. невідома особа, представляючись представником ФОП ОСОБА_3 , зловживаючи довірою директора вищевказаного підприємства, домовилась про надання нею послуг перевезення вантажу зерна сої до м. Миколаїв. Однак після завантаження зерном сої загальною масою 48,02 тонн двох вантажних автомобілів ФОП ОСОБА_3 виїхали за межі території ТзОВ «Буського СНП» (с. Ожидів Буського району Львівської області) до місця призначення вказаний вантаж доставлений не був і місце його перебування невідоме.
Оскаржуваною постановою слідчого СВ Буського ВП Кам'янка-Бузького ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_10 від 24.07.2020 року було відмовлено у визнанні заявника потерпілим у вказаному кримінальному провадженні. Вказана постанова мотивована тим, що потерпілим у вказаному кримінальному провадженні вже визнано ТзОВ «Буське сорто-насінницьке підприємство», відносно якого вчинено кримінальне правопорушеня. Натомість жодних відомостей про вчинення щодо ОСОБА_3 кримінального правопорушення в межах даного кримінального провадження не встановлено. При цьому, будучи допитаним в судовому засіданні ОСОБА_3 як свідок, повідомив, що визнання його потерпілим у цьому кримінальному провадженні необхідне для отримання ним можливості доступу до матеріалів провадження, що не передбачено положеннями частини першої статті 55 КПК України, в силу якого підставою для визнання особи потерпілою у кримінальному провадженні може бути виключно завдання їй кримінальним правопорушенням моральної, фізичної або майнової шкоди, чого скаржником не доведено. У той же час в силу вимог частини п'ятої статті 55 цього Кодексу слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди. Відтак, на думку слідчого судді, скаржником не доведено завдання йому шкоди в межах вказаного кримінального провадження, метою визнання скаржника потерпілим у кримінальному провадженні є отримання доступу до матеріалів цього провадження, а тому підстав для скасування вказаної постанови слідчий суддя не вбачає.
01.06.2020 року ОСОБА_3 звернувся до Буського відділення поліції із письмовою заявою про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань з приводу вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. 367, ст. 366, ст. 358 КК України посадовими особами ТзОВ «Буського сорто-насінницького підприємства», які в порушення вимог статті 214 КПК України внесено не було, про що вбачається із ухвали слідчого судді Буського районного суду Львівської області ОСОБА_15 від 07.07.2020 року, якою зобов'язано уповноважених посадових осіб Буського ВП Кам'янка-Бузького ВП ГУНП у Львівській області внести в порядку вимог статті 214 КПК України відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_3 від 01.06.2020 року та надати заявнику копію витягу з ЄРДР. При цьому, даною ухвалою констатовано, що перевірка відомостей, зазначених у поданій скаржником заяві на предмет наявності чи відсутності кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 367, 366, 358 КК України повинна здійснюватися в ході досудового розслідування. Однак, як слідує із витягу з ЄРДР за №12020145170000004 від 08.07.2020, органом досудового розслідування до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі вказаної ухвали слідчого судді внесені відомості за заявою ОСОБА_3 від 01.06.2020 року з приводу шахрайських дій відносно нього невідомою особою на ім'я « ОСОБА_12 ». При цьому, зазначені відомості містять правову кваліфікацію за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, а скаржник наполягав на правовій кваліфікації наведених у заяві від 01.06.2020 року відомостей за ст. 358, ст. 366, ст. 367 КК України.
Тобто, як убачається із поданої скарги та матеріалів кримінального провадження, що ОСОБА_3 оскаржується в цій частині вимог виключно повнота внесення слідчим (дізнавачем) відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі вищевказаної ухвали слідчого судді від 07.07.2020 року, що суперечить положенню частини другої статті 303 КПК України, в силу якого скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно із правилами статей 314 - 316 цього Кодексу.
За таких обставин, ураховуючи відсутність у поданій скарзі визначеного статтею 303 КПК України предмету оскарження, а також те, що повторне внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР не передбачено положеннями кримінального процесуального кодексу, слідчий суддя приходить до висновку про відмову у задоволенні скарги у цій частині, що відповідає вимогам п. 4 ч. 2 ст. 307 КПК України.
Крім того, аналогічною є скарга на бездіяльність керівника Буського відділу Радехівської місцевої прокуратури Львівської області щодо неповного внесення відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_3 від 30.07.2020 року, оскільки у поданій заяві ОСОБА_3 порушує питання про внесення відомостей про вчинені, на його думку, щодо нього злочини, передбачені ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 367, ст. 356, ч. 2 ст. 366, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 190 КК України. Натомість із витягу з ЄРДР за №12020145170000020 від 05.08.2020 вбачається про часткове внесення таких відомостей виключно за ч. 4 ст. 358 КК України за заявою ОСОБА_3 від 30.07.2020 року по факту надання до Господарського суду Львівської області невідомими особами в інтересах ТзОВ «Буського сорто-насінницького підприємства» завідомо підроблених, на думку ФОП ОСОБА_3 , товаротранспортних накладних та заявок.
Тобто, подана скарга зводиться до того, що ОСОБА_3 оскаржується в цій частині вимог виключно повнота внесення слідчим (дізнавачем) відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі вищевказаної заяви ОСОБА_3 від 30.07.2020 року, що суперечить положенню частини другої статті 303 КПК України.
За таких обставин, ураховуючи відсутність у поданій скарзі визначеного статтею 303 КПК України предмету оскарження, а також те, що повторне внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР не передбачено положеннями кримінального процесуального кодексу, слідчий суддя приходить до висновку про відмову у задоволенні скарги у цій частині, що відповідає вимогам п. 4 ч. 2 ст. 307 КПК України.
Натомість, слідчий суддя вважає обгрунтованою вимогу скаржника про скасування постанови дізнавача від 14.08.2020 року про закриття кримінального провадження №12020145170000004 від 08.07.2020, виходячи з наступного.
Так, оскаржуваною постановою дізнавача СД Буського ВП Кам'янка-Бузького ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_9 від 14.08.2020 року було закрито вищевказане кримінальне провадження на підставі пункту 2 частини першої статті 284 КПК України у зв'язку із встановленням відсутності складу кримінального правопорушення.
Як передбачено ч. 5 ст. 110 КПК України, мотивувальна частина постанови слідчого, дізнавача, прокурора повинна містити відомості про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу. Відтак постанова дізнавача про закриття кримінального провадження повинна містити оцінку доказів зібраних під час досудового розслідування, яка повинна ґрунтуватись на всебічному, повному та неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження.
Однак, оскаржувана постанова дізнавача мотивована виключно наявністю цивільно-правового спору та відсутністю об'єктивних підстав вважати, що було вчинено шахрайство. Однак, незважаючи на отримання дізнавачем ухвали слідчого судді Буського районного суду Львівської області ОСОБА_15 від 07.07.2020 року, якою зобов'язано уповноважених посадових осіб Буського ВП Кам'янка-Бузького ВП ГУНП у Львівській області внести в порядку вимог статті 214 КПК України відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_3 від 01.06.2020 року. При цьому вказаною ухвалою констатовано, що перевірка відомостей, зазначених у поданій ОСОБА_3 заяві на предмет наявності чи відсутності кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 367, 366, 358 КК України повинна здійснюватися в ході досудового розслідування, чого органом досудового розслідування зроблено не було.
Крім того, закриваючи кримінальне провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку із встановленням відсутності ознак складу кримінального правопорушення, дізнавачем не зазначено, який саме склад кримінального правопорушення і в чиїх діях відсутній.
Відтак, слідчий суддя, керуючись п. 1 ч. 2 ст. 307 КПК України, приходить до висновку, що оскаржувана постанова слідчого про закриття кримінального провадження є передчасною, без всебічного та повного дослідження обставин справи, висновки дізнавача про закриття кримінального провадження належним чином не вмотивовані та невичерпаними залишається можливість проведення передбачених КПК слідчих (розшукових) дій, спрямованих на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні, а тому підлягає до скасування, а матеріали кримінального провадження слід направити до СД Буського відділення поліції Кам'янка-Бузького ВП ГУНП у Львівській області для продовження досудового розслідування з дотриманням усіх вимог кримінального процесуального закону.
При цьому, слідчий суддя вважає, що не підлягає до задоволення вимога заявника про скасування постанови дізнавача СД Буського ВП Кам'янка-Бузького ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_9 від 22.07.2020 року, якою відмовлено у визнанні ОСОБА_3 потерпілим у кримінальному провадженні №12020145170000004 від 08.07.2020, виходячи із наступного.
Так, в силу приписів п. 5 ч. 1 ст. 303 КПК України рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим може бути оскаржено лише на стадії досудового провадження, яке є стадією кримінального провадження, що починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження (п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України).
Оскільки досудове розслідування на час розгляду зазначеного питання закінчено, що позбавляє слідчого суддю його вирішувати з огляду на вищевказані процесуальні норми, а з моменту продовження досудового розслідування у зв'язку зі скасуванням постанови дізнавача про закриття кримінального провадження, заявник вправі звернутись до слідчого чи дізнавача із відповідною заявою про визнання його потерпілим під час досудового розслідування в порядку ст. 55, ст. 220 КПК України, а тому заявлену вимогу слід залишити без задоволення.
Разом із тим, ураховуючи приписи ч. 2 ст. 307 КПК України, якими передбачено вичерпний перелік ухвал слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування (скасування рішення слідчого чи прокурора; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги), ураховуючи також положення ч. 5 ст. 40 КПК України про незалежність слідчого, дізнавача у своїй процесуальній діяльності, і що положення кримінального процесуального законодавства не передбачають прийняття процесуального рішення про визнання потерпілим, слідчий суддя приходить до переконання, що вимоги в частині зобов'язання щодо перекваліфікації дізнавачем злочинів, припинення будь-якої протидії правам заявника як потерпілого у кримінальному провадженні та прийняття надалі усіх клопотань заявника, виходять за межі повноважень слідчого судді, а тому в задоволенні решти вимог скарги слід відмовити з огляду на те, що такі вимоги не охоплюються положеннями частини першої статті 303 КПК України, перелік яких є вичерпним. А в силу вимог частини другої статті 303 КПК України скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.
Ураховуючи наведене та керуючись ст.ст. 2, 9, 36, 38, 40, 110, 284, 303, 304, 305, 306, 307, 372, 376 КПК України, слідчий суддя -
скаргу фізичної особи підприємця ОСОБА_3 , - задовольнити частково.
Постанову дізнавача-інспектора СД Буського відділення поліції Кам'янка-Бузького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_9 від 14.08.2020 року про закриття кримінального провадження № 12020145170000004 від 8 липня 2020 року, - скасувати.
Направити до СД Буського відділення поліції Кам'янка-Бузького ВП ГУНП у Львівській області матеріали кримінального провадження № 12020145170000004 від 8 липня 2020 року, - для продовження досудового розслідування.
В задоволенні решти вимог скарги відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та відповідно до Рішення Конституційного Суду України № 4-р(ІІ)/2020 від 17.06.2020 (у справі № 3-180/2018 (1644/18) може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Буський районний суд Львівської області протягом п'яти днів з моменту складення повного тексту цієї ухвали в частині скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, дізнавача, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення.
Повний текст ухвали проголошено 29.09.2020 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1