Справа №718/1442/20
Провадження №2/718/382/20
30.09.2020 року м. Кіцмань Чернівецька область
Кіцманський районний суд Чернівецької області у складі: головуючої судді Масюк Л.О., секретаря Савчук А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кіцмань в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Оршівська» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,-
за участю: позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3
У липні 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ТзОВ «Агрофірма «Оршівська» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 71097 грн. 06 коп., яку пізніше уточнив та просив стягнути ТзОВ «Агрофірма «Оршівська» на користь ОСОБА_4 середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, а саме за період з 25.03.2020 року по 19.06.2020 року в розмірі 64403 грн. 68 коп.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказує, що з 11.04.2002 року працював в ТзОВ «Агрофірма «Оршівська» на підставі Протоколу № 2 від 18.05.2002 року, а наказом № 49-вк від 25.03.2020 року його звільнено з роботи у зв'язку зі скороченням штату працівників на підставі п.1 ст.40 КЗпП України.
Зазначає, що всі розрахунки з ним по заробітній платі проводилися на поточний рахунок відкритий у ПАТ Акціонерний банк «Південний».
Також зазначає, що при звільненні йому, ОСОБА_1 , не було проведено всіх розрахунків по заробітній платі та вихідній допомозі, а вказані суми було виплачено тільки 19.06.2020 року в розмірі 17488 грн. 33 коп.
Враховуючи наведене, просив задовольнити уточнені позовні вимоги.
Позивач ОСОБА_1 та його представник, адвокат Маковійчук П.В., у судовому засіданні підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені у позові.
Представник відповідача ТзОВ «Агрофірма «Оршівська», адвокат Водзінський О.В., у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, а саме в сумі 1444 грн. та подав відзив на позовну заяву у якому вказує, що позивачем у поданій заяві не наведено пояснення щодо обчислення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, а саме в частині кількості днів затримки розрахунку при звільненні.
Вказує, що оскільки ТзОВ «Агрофірма «Оршівська» здійснило виплати ОСОБА_1 19.06.2020 року, при обчисленні середнього заробітку необхідно брати до уваги період з 26.03.2020 року по 19.06.2020 року, що із вираховуванням святкових та неробочих днів становить 57 робочих днів.
Зазначає, що позивач просить суд стягнути з ТзОВ «Агрофірма «Оршівська» на його користь 64403 грн. 68 коп., що не відповідає вимогам чинного законодавства і не відображає дійсний стан розрахунків.
Враховуючи наведене, просив задовольнити позов частково, а саме в сумі 1444 гривні, у зв'язку з тим, що розмір середнього заробітку справедливо визначити на рівні подвійної облікової ставки НБУ розрахованої за кожен день затримки розрахунку, що є граничним розміром відповідальності за прострочення виконання грошових зобов'язань, таким чином буде забезпечено баланс майнових прав позивача та відповідача.
Також в судовому засіданні представником відповідача ТзОВ Агрофірма «Оршівська», адвокатом Водзінським О.В., заявлено клопотання про застосування строків позовної давності до частини вимог даного позову, а саме до періоду розрахунку з 26.03.2020 року по 20.04.2020 року через пропуск тримісячного строку звернення до суду.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до наступного.
В судовому засіданні встановлено, що згідно копії трудової книжки серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 прийнято на роботу ТзОВ Агрофірма «Оршівська» 11.04.2002 року на підставі Протоколу № 2 від 18.05.2002 року, головним інженером (а.с.57-59), а 25.03.2020 року ОСОБА_1 звільнено з роботи у зв'язку зі скороченням штату працівників на підставі п.1 ст.40 КЗпП України (а.с.8).
Згідно інформації наданої ДПС України Головне управління ДПС у Чернівецькій області про нараховані доходи від ТзОВ «Агрофірма «Оршівська» за період з 01.10.2019 року по 25.03.2020 року ОСОБА_1 нараховано 97551 гривень 73 коп. Інформація надана станом на 14.07.2020 року відповідно отриманих відомостей з державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків (а.с.13).
Відповідно до виписки по рахунку приватного клієнта АБ «Південний» вбачається, що ОСОБА_1 здійснювалися відповідні фінансові операції, зокрема 19.06.2020 року відбулося зарахування заробітної плати та інших виплат згідно платіжних відомостей в сумі 17488 гривень 33 коп. (а.с.14-17).
Зі змісту довідки №30/07-02 від 30.07.2020 року, виданої ТОВ «Агрофірма «Оршівська», та платіжних відомостей вбачається, що дохід ОСОБА_1 за січень та лютий 2020 року становить відповідно 8608 грн. 57 коп. та 12360 грн. (а.с.34-35).
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КЗпПУкраїни заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Згідно ч. 1 ст. 47 КЗпПУкраїни власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначенів статті 116 цього Кодексу.
Статтею 116 КЗпП України визначено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Відповідно до ст. 117 КЗпПУкраїни в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Пунктом 20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» роз'яснено, що установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
Середньоденна заробітна плата позивача визначається на підставі Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100 за два повні останні місяці роботи позивача.
Відповідно до ст. 27 ЗУ «Про оплату праці» за правилами, передбаченими розд. 2 абз. 3 постанови КМУ «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» від 08.02.1995р № 100, а також згідно п.32 Постанови пленуму ВСУ за №9 від 06.11.1992 р. - обчислення середньої заробітної плати для виплати середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати проводиться виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата, тобто, що передують дню звільнення.
Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два мiсяцi роботи, провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.
Середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів.
Таким чином, з урахуванням 28 відпрацьованих робочих днів позивачем у січні та лютому 2020 року, заробітна плата за які береться для розрахунку, середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 склала 739,24 грн. ((січень 8608,57 грн. + лютий 12360 грн.) / 28 робочих днів).
Кількість робочих днів за час затримки виплат позивачу ОСОБА_1 за період фактичного звільнення з 25.03.2020 року по день фактичного розрахунку 19.06.2020 року складає 59 днів.
Таким чином, вимога позивача про стягнення на його користь з ТзОВ «Агрофірма «Оршівська» 64403 гривні 68 коп. заборгованості середнього заробіток за весь час затримки розрахунку по день фактичного розрахунку, а саме за період з 25.03.2020 року по 19.06.2020 року, підлягає частковому задоволенню, а саме в сумі 43615 грн. 16 коп. (739,24 * 59 днів = 43615 грн. 16 коп.).
Згідно з роз'ясненнями, викладеними в абз. 5 п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду Українивід 24 грудня 1999 року №13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці", задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в рішенні.
З огляду на зазначене, питання щодо справляння і сплати податків й інших обов'язкових платежів у такому випадку вирішуватиметься при виконанні рішення суду.
Згідно ч. 1 ст. 233 Кодексу законів про працю України, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня в трудової книжки.
При цьому у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком (ч. 2 ст.233 Кодексу законів про працю України).
Враховуючи вище зазначене, у суду відсутні підстави для застосування позовної давності, як самостійної підстави для відмови у позові.
Позивачем ОСОБА_1 понесено судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 1000 гривень, що підтверджується наданими та дослідженими у судовому засіданні Актом виконаних робіт від 30.09.2020 року та квитанцією.
Також суду надано Договір про надання правничої допомоги від 09.07.2020 року, згідно якого ОСОБА_1 та адвокат Маковійчук П.В. погодили зобов'язання про надання правової допомоги, а також те, що за такі послуги замовник сплачує виконавцю гонорар у розмірі 1000 грн.
Відповідно до квитанції від 22.07.2020 адвокат Маковійчук П.В. отримав від ОСОБА_1 за надання професійної правничої допомоги у справі № 718/1442/20 гонорар у сумі 1000 грн.
Статтею 133 ЦПК України, передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до п.1 ч.3 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому із ТзОВ «Агрофірма «Оршівська» слід стягнути на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати на правову допомогу в сумі 680 гривень.
У відповідності до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторонни пропорційно розміру задоволених вимог.
Таким чином, враховуючи вказане, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачений ним судовий збір у розмірі 571 (п'ятсот сімдесят одну) гривню 74 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст. 47, 94, 116, 117 КЗпП України, Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100, ст. 5, 12-13, 76, 81, 133, 137, 141, 263-265, 430 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ТОВ «Агрофірма «Оршівська» про стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку- задовольнити частково.
Стягнути з ТзОВ «Агрофірма «Оршівська» (код ЄДРПОУ 03801730; адреса: с.Оршівці вул. Дружби, 29, Кіцманського району Чернівецької області) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_2 ; місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) заборгованість середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку у сумі 43615 гривень (сорок три тисячі шістсот п'ятнадцять) гривень 16 коп.
Стягнути з ТзОВ «Агрофірма «Оршівська» (код ЄДРПОУ 03801730; адреса місцезнаходження вул. Дружби, 29, Кіцманського району Чернівецької обасті) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_2 ; місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 680 (шістсот вісімдесят) гривень.
Стягнути з ТзОВ «Агрофірма «Оршівська» (код ЄДРПОУ 03801730; адреса місцезнаходження вул. Дружби, 29, Кіцманського району Чернівецької обасті) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_2 ; місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 571 (п'ятсот сімдемят одну) гривню 74 копійки.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду через Кіцманський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а в разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Кіцманського
районного суду: Масюк Л.О.