708/755/20
3/707/1073/20
29 вересня 2020 року м. Черкаси
Суддя Черкаського районного суду Черкаської області Миколаєнко Т.А., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Черкаського апеляційного суду для розгляду за визначеною підсудністю, відносно гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого трактористом ТОВ «Олімп» (м. Кам'янка, Черкаська область), про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
29 червня 2020 року о 18 годині 30 хвилин в м. Чигирин Черкаської області по вул. Першотравнева гр. ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 21140, д.н.з НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота), від проходження огляду на виявлення стану сп'яніння відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
Перед початком судового розгляду справи гр. ОСОБА_1 було роз'яснено права відповідно до вимог статті 268 КУпАП, а також положення статті 63 Конституції України.
У судовому засіданні гр. ОСОБА_1 своювину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не визнав, факт керування автомобілем заперечив, пояснив, що 29 червня 2020 року він разом зі своєю дівчиною ОСОБА_2 , а також друзями ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та трьома неповнолітніми дітьми останньої відпочивав на р. Дніпро. Коли почали збиратися додому, йому стало зле, а тому він сів на заднє сидіння авто і заснув. За кермом транспортного засобу був ОСОБА_6 . Прокинувся у той момент, коли автомобіль потрапив у яму. Відразу після цього разом із своєю дівчиною пішов шукати лопату до місцевих жителів. За час його відсутності на місце ДТП приїхало два екіпажі поліції та склали на нього три протоколи про адміністративні правопорушення, а саме: за ст.ст. 130, 124 та 126 КУпАП. Припускає, що його документи працівники поліції самовільно взяли в салоні авто. Зауважує, що пояснень у нього ніхто не відбирав. Від проходження огляду на стан сп'яніння та підпису протоколів відмовився у зв'язку з тим, що транспортним засобом не керував. Зазначає, що письмові пояснення ОСОБА_7 про те, що саме він, ОСОБА_1 , керував автомобілем, не відповідають дійсності. Як пізніше пояснив йому ОСОБА_6 свою поведінку, останній надав такі свідчення у зв'язку з тим, що забув вдома водійське посвідчення і не хотів зайвих клопотів. Крім того, згодом, ОСОБА_1 зі слів своєї дівчини ОСОБА_8 , стало відомо про те, під час руху ОСОБА_9 «підрізав» інше авто. Водієм іншого автомобіля виявився ОСОБА_10 , який мав особисті мотиви обмовляти ОСОБА_1 , так як за півтора місяці до події між ними відбувся конфлікт на автозаправці в м. Чигирині, де ОСОБА_1 часто буває по роботі. Що ж до ОСОБА_11 , то, ОСОБА_1 стверджує про те, що її залякали працівники поліції, погрожуючи забрати дітей під приводом перебування останньої у стані алкогольного сп'яніння.
Захисник Надьон О.С. у судовому засіданні звернула увагу суду на те, що у протоколі про адміністративне правопорушення місце його вчинення, а також місце складення протоколу зазначено як «м. Чигирин, вул. Дмитра Вишневецького». Водночас, у письмових поясненнях свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13 вказано, що вони обоє були запрошені працівниками поліції в якості свідків «в м. Чигирин по вул. Першотравнева». Стверджувала, що оскільки свідками не було звернуто увагу на цю неузгодженість під час складення адміністративних матеріалів, вони є зацікавленими у результаті розгляду справи. Зазначила, що письмові пояснення свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_14 суд до уваги брати не може, так як вони надані останніми в стані алкогольного сп'яніння. Вказала, що долучений до матеріалів справи відеозапис із нагрудної камери працівника поліції є неналежним доказом, адже посилання на нього відсутнє у протоколі про адміністративне правопорушення. Крім того, наголосила, що ОСОБА_1 не було ознайомлено з правами та обов'язками під час складення адміністративних матеріалів, про що свідчить відсутність підпису останнього у відповідній графі протоколу про адміністративне правопорушення.
Вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , врахувавши пояснення захисника Надьон О.С., дослідивши матеріали справи та копію відеозапису із нагрудної камери інспектора поліції, оцінивши докази у їх сукупності, дії гр. ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 130 КУпАП, як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вина гр. ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, стверджується наступними доказами по справі:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 397444 від 29.06.2020, відповідно до якого: «29.06.2020 року о 18 год. 30 хв. в м. Чигирин по вул. Дмитра Вишневецького водій керував авто «ВАЗ 21140», д.н.з НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота), від проходження огляду відмовився у присутності двох свідків»;
- рапортом старшого інспектора-чергового СРПП № 2 Чигиринського ВП Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області Панченка О.М. від 29.06.2020 з якого вбачається, що «заявник ОСОБА_10 повідомив про те, що наздогнав водія, який керував автомобілем «Самара» та перебував в алкогольному сп'янінні. Водій наразі переховується в кущах. В автомобілі троє неповнолітніх дітей та пасажири. Подія відбувається біля очисних споруд. Місце скоєння - м. Чигирин, Чигиринський район, вул. Першого Травня. Результат відпрацювання: Прибувши на місце події, було виявлено автомобіль марки «ВАЗ 2114», д.н.з. НОМЕР_1 . Зі слів очевидців водій був в стані алкогольного сп'яніння та побіг в невідомому напрямку. Пасажирам авто нічого не загрожує»;
- рапортом начальника СРПП № 2 Чигиринського ВП Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області Нестеренка А., відповідно до якого ним було здійснено виїзд на виклик гр. ОСОБА_10 . Прибувши на місце виклику, було задокументовано факт адміністративного правопорушення за ст. 130 КУпАП та за ст. 126 КУпАП, а також виявлено факт ДТП за участі ОСОБА_1 , котрий на авто «ВАЗ 2140», д.н.з. НОМЕР_1 , не впорався з керуванням, не вибрав безпечної швидкості руху та здійснив з'їзд в яму»;
- письмовими поясненнями гр. ОСОБА_15 з яких вбачається, що 29 червня 2020 вона, її діти, а також ОСОБА_14 , ОСОБА_8 , ОСОБА_1 та ОСОБА_6 поїхали на р. Дніпро до Чигиринського району, а саме до «Нібулону». Перебуваючи біля річки, всі, крім ОСОБА_7 , вживали алкогольні напої - пиво. Близько 17 години почали збиратися додому. Спочатку за кермо сів ОСОБА_6 , але дорогою ОСОБА_16 сказав, що сяде за кермо сам, після чого вони почали рухатися в м. Чигирин. Коли проїжджали міст через річку Тясмин, їх наздогнав автомобіль, водій якого вказував, щоб вони зупинились, але ОСОБА_17 не реагував. Спочатку вони рухалися центральною вулицею, потім звернули на додаткову, а потім - вздовж річки Тясмин, виїхали біля приміщення старих очисних споруд та з'їхали в кювет. Після цього ОСОБА_17 та ОСОБА_8 втекли у невідомому напрямку;
- письмовими поясненнями гр. ОСОБА_18 , з яких встановлено, що 29 червня 2020 року він разом з ОСОБА_19 , ОСОБА_4 та ще двома дівчатами поїхав до р. Дніпро, що поблизу с. Стецівка, на авто «ВАЗ 2140», д.н.з. НОМЕР_1 , котре належить ОСОБА_1 . Перебуваючи там, всі, крім нього, вживали спиртні напої. Коли мали повертатися назад, ОСОБА_18 повинен був сісти за кермо як тверезий водій, але ОСОБА_1 вирішив їхати самостійно. Рухаючись поблизу м. Чигирин, ОСОБА_1 порушив ПДР України, внаслідок чого «мало не скоїв аварійної ситуації» з авто «Mitsubishi», д.н.з. НОМЕР_2 , після чого ОСОБА_1 рухався по м. Чигирин до тих пір, поки автомобіль не застряг у ямі;
- письмовими поясненнями гр. ОСОБА_10 , відповідно до яких 29 червня 2020 року близько 18 години 05 хвилин він на власному автомобілі рухався в бік центру м. Чигирин. Коли проїжджав поворот на вул. Черкаську, неподалік автостанції, його почав обганяти автомобіль марки «ВАЗ 2140», д.н.з. НОМЕР_1 , який здійснив аварійний маневр. Після цього ОСОБА_10 зробив спробу обігнати вказане авто, так як у нього виникли сумніви у тверезості водія (з огляду на рухи останнього та манеру керування), однак вказаний водій не зупинився, а, навпаки, намагався його «підрізати». Через деякий час, ОСОБА_10 , рухаючись попереду вказаного автомобіля, старався його зупинити, але той, набравши швидкість, звернув у бік вул. Князя Вишневського та поїхав у напрямку р. Тясмин. Розуміючи, де виїде останній, ОСОБА_10 поїхав по вул. Першотравневій у м. Чигирин, а саме до приміщення очисних споруд, де побачив компанію людей в стані алкогольного сп'яніння та автомобіль, який зупинився в кюветі. Після цього відразу зателефонував до поліції, а водій авто та одна з пасажирів побігли у невідомому напрямку. В подальшому було встановлено, що водієм автомобіля є ОСОБА_1 . По приїзду працівників поліції ОСОБА_10 дав пояснення по суті, а водій автомобіля від проходження освідування відмовився;
- письмовими поясненнями гр. ОСОБА_14 , з яких вбачається, що 29 червня 2020 року він разом з ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_20 та ОСОБА_21 відпочивав на р. Дніпро поблизу с. Стецівка. Повертаючись додому, пропонували посадити за кермо автомобіля «ВАЗ 2140», д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , тверезого водія, але ОСОБА_1 , який вживав спиртні напої, наголосив, що доїде до населеного пункту, а потім віддасть кермо тверезому водію. Під'їжджаючи до м. Чигирин, ОСОБА_1 порушив правила дорожнього руху та «підрізав» авто «Mitsubishi», д.н.з. НОМЕР_2 , після чого став швидко їхати містом, де саме ОСОБА_14 не орієнтується, доки не застряг у канаві;
- письмовими поясненнями гр. ОСОБА_13 та гр. ОСОБА_12 про те, що вони 29 червня 2020 року близько 19 години 00 хвилин були запрошені працівниками поліції в якості свідків в м. Чигирин по вул. Першотравнева, де в їхній присутності гр. ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці чи проїхати до найближчого медичного закладу, на що останній категорично відмовився. Крім того, зазначають, що даний водій відмовився від надання пояснень та підпису адміністративних матеріалів;
- оглянутою в судовому засіданні копією відеозапису із нагрудної камери інспектора поліції, на якому чітко зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на виявлення стану сп'яніння, здійснену в присутності свідків.
Суд зазначає, що вказані докази повністю підтверджують зміст протоколу про адміністративне правопорушення, узгоджуються між собою, є допустимими і об'єктивними. Відсутність будь-яких протиріч між письмовими поясненнями свідків дає підстави дійти висновку щодо їх логічності, послідовності та правдивості, вони підтверджують обставини, що підлягають доказуванню, впливають на оцінку дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та доводять вину останнього в інкримінованому йому правопорушенні.
Так, у судовому засіданні встановлено, що адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, вчинене гр. ОСОБА_1 у м. Чигирин Черкаської області по вул. Першотравнева.
Водночас, суд зауважує, що технічна помилка у зазначені місця вчинення адміністратвиного правопорушення, допущена у протоколі про адміністративне правопорушення, за доведеності факту вчинення такого правопорушення, не спростовує порушення ОСОБА_1 вимог пункту 2.5. Правил дорожнього руху України, та є опискою.
Подібна правова позиція щодо неточносей відомостей в постанові про притягнення особи до адміністративної відповідальності висловлена Верховним Судом у постанові від 28 листопада 2018 року у справі № 537/1214/17 (провадження № К/9901/17897/18) та у постанові від 24 грудня 2019 року № 459/1801/17.
Доказів, які б спростовували обставини, вказані у протоколі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 та його захисником Надьон О.С. суду не надано, а твердження гр. ОСОБА_1 про те, що він не керував транспортним засобом, а у кожного зі свідків були причини обмовити його, суд оцінює критично та вважає їх такими, що спрямовані на ухилення від адміністративної відповідальності.
Доводи захисника про те, що долучений до матеріалів справи відеозапис із нагрудної камери працівника поліції є неналежним доказом, адже посилання на нього відсутнє у протоколі про адміністративне правопорушення, є необгурнтованими, оскільки у постанові від 15 листопада 2018 року у справі № 678/991/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що відеозапис із нагрудного відеореєстратора інстпектора, яким зафіксовано обставини зупинки автомобіля, є доказом, що може підтверджувати факт вчинення водієм порушення Правил дорожнього руху. До того ж, суд зауважує, що у постанові від 15 листопада 2018 року у справі № 524/5536/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду вказав що відеозапис не може вважатися належним доказом у тому випадку, коли оскаржувана постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності не містить посилань на технічний засіб, за допомогою якого його здійснено. Таким чином, суд констатує, що про відсутність посилань у протоколі про адміністративне правопорушення на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, що мало б наслідком визнання останнього недопустимим доказом, мова у вказаній постанові Верховного Суду не йшла.
Щодо твердження захисника Надьон О.С. про те, що письмові пояснення свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_14 суд до уваги брати не може, так як вони надані останніми в стані алкогольного сп'яніння, а також про те, що, свідки ОСОБА_13 та ОСОБА_12 є зацікавленими, оскільки ними не було звернуто увагу на неузгодженість зазначення місця вчинення адміністративного правопорушення під час складення адміністративних матеріалів, суд зазначає, що вони є неспроможними, оскільки не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства.
Суд також не може взяти до уваги доводи захисника про не ознайомлення гр. ОСОБА_1 з правами та обов'язками під час складення адміністративних матеріалів, про що, на її думку, свідчить відсутність його підпису у відповідній графі протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки вони спростовуються тим, що від підпису протоколу про адміністративне правопорушення та надання пояснень останній відмовився в присутності свідків.
При визначенні адміністративного стягнення гр. ОСОБА_1 суд враховує характер вчиненого ним правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини та майновий стан.
Обставин, що пом'якшують або обтяжують покарання гр. ОСОБА_1 , суд не вбачає.
З огляду на вищевикладене, зважаючи на те, що транспортний засіб є джерелом підвищеної небезпеки і керування ним в стані алкогольного сп'яніння є небезпечним як для самого водія, так і для інших учасників дорожнього руху, з метою виховання ОСОБА_1 в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненням як ним, так і іншими особами, нових правопорушень, вважаю можливим застосувати щодо нього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Дане адміністративне стягнення є необхідним і достатнім для виправлення гр. ОСОБА_1 .
Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП та Закону України «Про судовий збір», з гр. ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір на користь держави.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 35, 40-1, ч. 1 ст. 130, ст.ст. 283-285, 294 КУпАП, суддя -
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 (шестисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить суму 10200 (десять тисяч двісті) гривень 00 копійок з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить суму 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга може бути подана до судової палати у кримінальних справах Черкаського апеляційного суду через Черкаський районний суд Черкаської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: Т. А. Миколаєнко