№707/2081/20
1-кп/707/388/20
02 жовтня 2020 року м. Черкаси
Черкаський районний суд Черкаської області у складі:
головуючої судді - ОСОБА_1 ,
за участі: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши в порядку спрощеного провадження кримінальне провадження з обвинувальним актом, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020255270000130 від 08.09.2020, за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мошни Черкаського району Черкаської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, працюючого підсобним робітником ТОВ «Євровудекс», неодруженого, маючого на утриманні малолітню дитину: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ; раніше не судимого;
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, -
ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок за встановлених досудовим розслідуванням обставин, а саме:
07 вересня 2020 близько 06 години 40 хвилин, перебуваючи в с. Мошни Черкаського району Черкаської області, перебуваючи на зупинці громадського транспорту, що знаходиться за адресою: вул. Спасоприображенська, 147а, с. Мошни Черкаського району Черкаської області, знайшов один паперовий згорток сірого кольору, в середині якого знаходилася порошкоподібна речовина білого кольору. Вказаний паперовий згорток ОСОБА_3 підняв та поклав його до власної сумки, яка знаходилася в нього в руках, тим самим незаконно, умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, придбав, шляхом привласнення знайденого, та зберігав при собі з метою подальшого власного вживання, без мети збуту.
У подальшому, 08 вересня 2020 року, близько 00 годин 20 хвилин, перебуваючи по АДРЕСА_1 , під час спілкування з працівниками поліції, ОСОБА_3 повідомив, що має при собі паперовий згорток сірого кольору, в середині якого знаходиться порошкоподібна речовина білого кольору, яка являється психотропною речовиною.
Під час проведення огляду місця події 08 вересня 2020 року, в присутності двох понятих, у період часу з 01 години 57 хвилини по 02 годину 03 хвилину, ОСОБА_3 добровільно видав з сумки, яка знаходилася в нього в руках, паперовий згорток сірого кольору, в середині якого знаходилася порошкоподібна речовина білого кольору, що згідно висновку експерта № 2/1912 від 10 вересня 2020 року містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено, - амфетамін, маса амфетаміну (в перерахунку на амфетамін - основу) - становить 0,283 г.
Указані дії гр. ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 1 cт. 309 КК України як незаконне придбання, зберігання та перевезення психотропних речовин без мети збуту.
Від прокурора надійшло клопотання про розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні, оскільки підозрюваний під час досудового розслідування беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені в результаті досудового розслідування обставини і надав згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності.
Так, дійсно, ОСОБА_3 у своїй заяві від 24 вересня 2020 року беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, погодився із встановленими досудовим розслідуванням обставинами та ознайомлений із обмеженням права на апеляційне оскарження. Зокрема, ОСОБА_3 роз'яснено, що він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Обвинувачений надав згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні, за його відсутності. Добровільність волевиявлення обвинуваченого підтверджується захисником ОСОБА_5 .
Отже, обвинувачений не оспорює обставини, які встановлені під час дізнання та які викладено в обвинувальному акті. Судом з'ясовано, що він правильно розуміє зміст цих обставини, немає сумнівів у добровільності та істинності його позиції.
Враховуючи клопотання прокурора та надану обвинуваченим заяву, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.
Прийняття судом рішення про проведення спрощеного судового розгляду свідчить про те, що обставини, які сторони не оспорюють, будуть вважатися встановленими в судовому засіданні, і суд буде це враховувати при постановленні вироку.
Крім того, дане рішення повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу III Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи "Відносно спрощеного кримінального правосуддя" та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно з якими суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
При цьому, відповідно до частини 4 статті 107 КПК України, в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Суд, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, вважає доведеним факт скоєння ОСОБА_3 кримінального проступку.
Дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 309 КК України як незаконне придбання, зберігання та перевезення психотропних речовин без мети збуту.
Підстав, у відповідності до частини третьої статті 337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення чи його зміни, суд не вбачає.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України, роз'ясненнями, викладеними у пунках 1, 2, 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» (із змінами та доповненнями), а також виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
За правилами кримінального закону покарання, призначене особі за вчинене кримінальне правопорушення, має бути законним і справедливим. Законність покарання означає, що його має бути призначено особі відповідно до вимог цього закону, а справедливість покарання визначається принципом його домірності, тобто необхідності його визначення судом саме у тому виді й розмірі, яке, з врахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, даних про особу винного та обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання, буде необхідним та достатнім для її виправлення й попередження нових кримінальних правопорушень.
На підставі вимог статті 65 КК України суд призначає покарання за вчинене кримінальне правопорушення відповідно до Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Відповідно до положень статті 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами, а також не має на меті завдання фізичних страждань або приниження людської гідності.
Згідно зі статтею 66 КК України обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття ОСОБА_3 , яке проявилося в критичній оцінці ним свого діяння шляхом визнання вини.
Обставин, передбачених статтею 67 КК України, які обтяжують покарання обвинуваченого, не встановлено.
Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує наступне:
- відношення обвинуваченого до вчиненого (визнання вини, щире каяття);
- ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до статті 12 КК України відноситься до категорії кримінальних проступків;
- особливості й обставини вчинення кримінального правопорушення: форму вини (прямий умисел), мету (зберігання для власного вживання без мети збуту), спосіб (придбання, шляхом привласнення знайденого), стадію вчинення (закінчений злочин);
- відсутність обтяжуючих покарання обставин;
- поведінку обвинуваченого після вчинення злочинних дій;
- особу обвинуваченого, який раніше не судимий, визнав свою вину, щиро розкаявся, має постійне місце проживання, працює підсобним робітником ТОВ «Євровудекс», за місцем проживання та роботи характеризується виключно позитивно, є неодруженим, має на утриманні малолітню дитину, на обліку у лікаря - психіатра та нарколога не перебуває.
При цьому, суд дійшов висновку, що обставина, яка пом'якшує покарання обвинуваченого, не є винятковою і не знижує істотним чином міру тяжкості скоєного кримінального правопорушення - проступку, не зменшує його суспільну небезпеку до рівня, який виходить за межі покарання, що виключає застосування до обвинуваченого ст. 69 КК України - призначення більш м'якого покарання, ніж передбаченого законом.
За вищевикладених обставин, суд вважає, що покарання обвинуваченому слід призначити у виді обмеження волі.
Проте, проаналізувавши поведінку обвинуваченого: визнання вини, вчинення кримінального правопорушення вперше, щире каяття, відсутність обтяжуючих покарання обставин, з метою захисту прав і законних інтересів особи, суспільства і держави, зважаючи на вимоги справедливості і мету правосуддя, суд дійшов висновку, що виправлення ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства, та вважає можливим відповідно до статті 75 КК України звільнити його від відбування призначеного покарання з іспитовим строком та покладенням на нього обов'язків, передбачених п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2, 4 ч. 3 статті 76 КК України.
Саме таке покарання, на думку суду, перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, є гуманним, справедливим, необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого, а також для попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень у майбутньому, досягнення мети покарання, передбаченої ст. 50 КК України,та випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року.
Визначене покарання, на думку суду, не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності, через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи) (справи «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005 р.; «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 р.; «Ісмайлова проти Росії» від 29.11.2007 р.).
Майнова шкода кримінальним проступком не завдана.
Цивільний позов не заявлено.
В порядку частини 2 статті 124 КПК України з обвинуваченого необхідно стягнути на користь держави документально підтверджені витрати на проведення судово-хімічної експертизи № 2/1912 від 10.09.2020 у сумі 653 грн. 80 коп.
Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Міра запобіжного заходу відносно обвинуваченого не обиралась.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 371, 374, 382,394 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винним у скоєні кримінального правопорушення - проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.
Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 1 (один) рік, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає обов'язки, покладені на нього судом.
На підставі п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2, 4 ч. 3 статті 76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки:
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- протягом іспитового строку не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Контроль за поведінкою ОСОБА_3 покласти на Черкаський районний відділ з питань пробації Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 не обирався.
Стягнути із ОСОБА_3 на користь держави документально підтверджену вартість проведення судово-хімічної експертизи № 2/1912 від 10.09.2020 у сумі 653 (шістсот п'ятдесят три) гривні 80 копійок.
Речовий доказ у кримінальному провадженні: сейф-пакет № 2824603, в якому знаходиться порошкоподібна речовина білого кольору, яка згідно висновку експерта № 2/1912 від 10.09.2020 містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, переданий на зберігання до камери зберігання речових доказів Черкаського районного відділення поліції Черкаського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області, квитанція № 892 від 16.09.2020, - знищити.
Вирок може бути оскаржений до Черкаського апеляційного суду всіма учасниками судового провадження протягом 30 днів з часу отримання копії вироку суду.
Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя: ОСОБА_1