Справа № 327/287/20
Провадження № 2-о/327/14/2020
23.09.2020 року смт.Розівка
Розівський районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді Кущ Т.М.,
при секретарі судового засідання Захаренко А.В.,
за відсутності учасників, які повинні брати участь у справі,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Розівського районного суду Запорізької області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючого документа, заінтересована особа - Розівська державна нотаріальна контора Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Дніпро) (далі - Розівська державна нотаріальна контора), -
01 вересня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду в порядку окремого провадження із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.
ОСОБА_1 вказав, що на підставі Договору купівлі-продажу житлового будинку від 11 червня 1999 року (далі - Договір) він є власником житлового будинку АДРЕСА_1 , в якому він постійно проживає. Разом з тим, у вказаному Договорі при його укладанні допущено помилку в написанні по-батькові покупця, а саме, помилково зазначено « ОСОБА_1 » замість вірного « ОСОБА_1 », у зв'язку з чим ОСОБА_1 звернувся до Розівської державної нотаріальної контори з метою внесення відповідних виправлень до Договору, проте йому було письмово роз'яснено, що у нотаріуса відсутні правові підстави для внесення таких виправлень, так як внесення виправлень здійснюється у текстах нотаріально оформлюваних документів, які не потребують підпису особи, а договори купівлі-продажу до таких документів не відносяться. За таких обставин ОСОБА_1 змушений був звернутись до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа, в якій просить встановити, що вищевказаний Договір купівлі-продажу житлового будинку належить саме йому.
Заявник ОСОБА_1 був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи належним чином, про що свідчить його особиста розписка (а.с.17), в судове засідання не з'явився, однак письмово повідомив судові про те, що він підтримує доводи поданої заяви та прохав розглянути справу за його відсутності на підставі наявних у суду матеріалів (а.с.19).
Представник заінтересованої особи - Розівської державної нотаріальної контори в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.18). Разом з тим, завідувач Розівської державної нотаріальної контори Мацків Т.М. проти вимог заявника ОСОБА_1 не заперечувала, у поданій до суду письмовій заяві прохала розглянути справу без участі представника заінтересованої особи (а.с.20).
Виходячи з наведеного, а також положень ч.3 ст.211 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні судового засідання за відсутності всіх учасників справи на підставі наявних у суду матеріалів.
У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, з'ясувавши позицію заявника та заінтересованої особи, викладену в письмових заявах кожним окремо, вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні у них докази та надавши їм належну оцінку, вважає, що заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.315 ЦПК України суд вправі встановити факт належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Згідно з п.1 постанови №5 Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31 березня 1995 року (далі - Постанова), в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Згідно з п.12 Постанови при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаним у свідоцтві про народження або в паспорті, в тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Арашенда Ахметського району республіки Грузія, є фізичною особою-підприємцем, місце проживання якого зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.5-7,8,10,11,12).
На підставі Договору купівлі-продажу житлового будинку від 11 червня 1999 року, посвідченого державним нотаріусом Розівської державної нотаріальної контори Морозовою В.М. та зареєстрованого в реєстрі за №855, ОСОБА_1 придбав житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.9).
З листа Розівської державної нотаріальної контри №284/01-16 від 21 серпня 2020 року вбачається, що заявнику ОСОБА_1 письмово повідомлено про те, що відповідно до пункту 6.13 Правил ведення нотаріального діловодства, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 грудня 2010 року №3253/5 (зі змінами), внесення виправлень здійснюється у текстах нотаріально оформлюваних документів, які не потребують підпису особи. Договори купівлі-продажу до таких документів не відносяться, оскільки містять підписи осіб, у зв'язку з чим у діючого нотаріуса відсутні правові підстави для внесення виправлень у вищезазначений Договір (а.с.13).
Суд, встановлюючи факт належності правовстановлюючого документа ОСОБА_1 , бере до уваги сукупність даних щодо вказаної особи, а також відомості про обставини набуття ним права власності на житловий будинок, які містяться у наданих до справи документах, а також неможливість внесення виправлень до Договору організацією, що його видала.
Досліджені у справі обставини дають підстави стверджувати, що написання по-батькові ОСОБА_1 у Договорі є відмінним від написання по-батькові в паспорті громадянина України на ім'я заявника через допущену помилку, яка є наслідком орфографічної чи/або технічної помилки. З цих підстав суд вважає встановленим факт належності вказаного правовстановлюючого документу заявнику ОСОБА_1 .. Крім того, представник заінтересованої особи у справі не заперечував проти встановлення факту належності заявнику правовстановлюючого документу, фактично погодившись із доводами, наведеними ОСОБА_1 у заяві.
Вищевказаний факт не може бути встановлений в іншому порядку, крім судового.
Встановлення факту належності правовстановлюючого документа, а саме, що Договір купівлі-продажу житлового будинку від 11 червня 1999 року, посвідченого державним нотаріусом Розівської державної нотаріальної контори Морозовою В.М. та зареєстрованого в реєстрі за №855, належить заявнику ОСОБА_1 , має юридичне значення для нього у зв'язку з необхідністю реєстрації відповідних прав та їх обтяжень.
За таких обставин суд прийшов до висновку, що зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 ..
На підставі викладеного, керуючись стст. 259,263-265,293,315,319 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 , - задовольнити.
Визнати встановленим факт належності правовстановлюючого документа особі, а саме, що Договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 , укладений 11 червня 1999 року між ОСОБА_1 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , посвідчений державним нотаріусом Розівської державної нотаріальної контори Морозовою В.М. та зареєстрований в реєстрі за №855, належить ОСОБА_1 , що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду відповідно до частини 1 статті 273 ЦПК України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: Т.М. Кущ