1Справа № 335/7417/20 3/335/1791/2020
про закриття провадження у справі
30 вересня 2020 р. суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Соболєва І.П., розглянув справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 ставиться у вину вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), за таких обставин.
19.07.2020 ОСОБА_1 не виконала свої батьківські обов'язки відносно свої доньки ОСОБА_2 , 2016 року народження, внаслідок чого остання випала з другого поверху квартири АДРЕСА_2 .
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 під час розгляду справи свою вину не визнала. 30.09.2020 через канцелярію надала суду клопотання про закриття провадження у справі, в якому зазначала, що в протоколі про адміністративне правопорушення не вказано які саме батьківські обов'язки нею не були виконані. Також в матеріалах справи відсутні докази її вини в інкримінованому діянні. Просила закрити провадження у справі за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доходжу таких висновків.
Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Частиною першою статті 184 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, полягає в ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Диспозиція норми, сформульована в ч. 1 ст. 184 КУпАП, є бланкетною, тобто такою, що не називає конкретних ознак правопорушення, а відсилає для встановлення змісту ознак правопорушення до інших нормативних актів, які не є законами про адміністративну відповідальність. Таким чином, у протоколі про адміністративне правопорушення повинно бути посилання на конкретну дію, яку вчинено особою, яка притягається до адміністративної відповідальності і від виконання якого саме обов'язку щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей ухилилась зазначена особа, їх зміст і в чому конкретно полягає таке порушення. При прийнятті рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності за вказаною статтею, необхідно з'ясовувати, серед іншого, чи порушила норму спеціального закону особа, якщо так, то яку саме і в чому полягає суть цих порушень, із відповідним закріпленням вказаних норм, як в протоколі про адміністративне правопорушення, так і в постанові суду.
Стаття 150 Сімейного кодексу України встановлює такі обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини: 1. Батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. 2. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. 3. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. 4. Батьки зобов'язані поважати дитину. 5. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї. 6. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. 7. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Відповідно до вимог ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Як передбачено п. 9 розділу II «Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1376 від 06.11.2015, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення в ньому зазначаються, зокрема у графі «дата, час, місце вчинення і суть учиненого адміністративного правопорушення» - суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол.
Із суті правопорушення, що зазначене у протоколі, випливає, що 19.07.2020 ОСОБА_1 не виконала свої батьківські обов'язки відносно свої доньки ОСОБА_2 , 2016 року народження, внаслідок чого остання випала з другого поверху квартири АДРЕСА_2 .
Разом тим, у протоколі не зазначено суть адміністративного правопорушення, конкретних обставин, які б вказували на невиконання ОСОБА_1 батьківських обов'язків по відношенню до своєї доньки та не вказано від яких саме, передбачених законодавством обов'язків, з посиланням на норму закону, ухиляється ОСОБА_1 .
Сам по собі факт того, що малолітня ОСОБА_2 , 2016 року народження, випала з другого поверху квартири АДРЕСА_2 , ще не свідчить про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Аналізуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що у проколі не конкретизовано суть правопорушення, яке вчинила ОСОБА_2 , не викладені обставини його вчинення та не зазначено від виконання якого саме батьківського обов'язку ухилилась ОСОБА_2 , тобто в даному випадку відсутня об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Таке формулювання суті адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, є неконкретним та таким, що позбавляє особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, можливості ефективно захищатися від нього.
При цьому, суд не вправі самостійно змінювати фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Інші докази, що містяться в матеріалах справи, а це: рапорт про виклик служби 102, письмові пояснення ОСОБА_1 від 20.07.2020 та від 20.08.2020, копія паспорту ОСОБА_1 , копія свідоцтва про народження ОСОБА_2 , медична документація, а також додані ОСОБА_1 до клопотання про закриття провадження у справі: характеристики, медична документація, копії судових рішень, не впливають на результат вирішення справи при вищевикладених обставинах.
Таким чином, проаналізувавши та дослідивши докази, що наявні в матеріалах цієї справи, суд доходить висновку, що у діях ОСОБА_1 відсутні подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, що є підставою для закриття провадження у справі згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 8, 9, 27, 34, 35, 130, 247, 280, 283, 284 КУпАП, суддя
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя протягом 10 (десяти) днів з дня винесення постанови.
Суддя І.П. Соболєва