1Справа № 335/8171/20 2/335/2496/2020
01 жовтня 2020 року м. Запоріжжя
Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Воробйов А.В. вирішуючи питання про відкриття провадження по цивільній справі за позовом Концерну „ Міські теплові мережі” до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води , -
Позивач Концерн „ Міські теплові мережі” звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідачів у солідарному порядку заборгованість за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води в розмірі 13036,60 грн. та витрати по сплаті судового збору.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до статей 46, 47 ЦПК України здатність мати цивільні процесуальні права та обов'язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи. Здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.
Відповідно до статті 25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження. У випадках, встановлених законом, охороняються інтереси зачатої, але ще не народженої дитини. У випадках, встановлених законом, здатність мати окремі цивільні права та обов'язки може пов'язуватися з досягненням фізичною особою відповідного віку. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.
Згідно ст. 55 ЦПК України в разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи (правопопередника) іншою особою (правонаступником) у зв'язку з вибуттям із процесу суб'єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов'язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь за останнього.
Процесуальне правонаступництво можливе виключно в разі, коли відповідач на момент відкриття провадження мав цивільну процесуальну дієздатність, однак помер після відкриття провадження у цивільній справі.
Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017) не містить норм, які б передбачали можливість здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі.
У позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов'язки одного із суб'єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі.
Отже, процесуальне правонаступництво тісно пов'язане з матеріальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб'єктивного права або обов'язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому, незалежно від підстав матеріального правонаступництва, процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні.
Об'єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 20 червня 2019 року у справі № 185/998/16-ц (провадження № 61-33766сво18) зробила висновок, що на момент звернення із позовом до суду відповідач у справі повинен мати цивільну процесуальну правосуб'єктність. В іншому разі провадження у справі не може бути відкрито, а відкрите підлягає закриттю, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 255 чинного ЦПК України, пункт 1 частини першої статті 205 ЦПК України 2004 року).
Встановлено, що позивачем заявлено позовні вимоги, зокрема, до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно відомостей Департаменту реєстраційних послуг ЗМР від 29.09.2020 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які звернулися із позовною заявою або до яких пред'явлено позов, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Беручи до уваги викладене вище, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття провадження у справі в частині вимог Концерну „ Міські теплові мережі” до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води.
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Європейський суд з прав людини у справах «Верітас проти України» та «Сокуренко та Стригун проти України», роз'яснив, що суд не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції у разі перевищення ним своїх повноважень, визначених процесуальним законодавством. Зокрема, повноваження суду на розгляд конкретної справи, заяви або скарги визначається правилами підвідомчості та підсудності.
Цивільний процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства (ст. 1 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
За відомостями Департаменту реєстраційних послуг ЗМР від 29.09.2020 року місце проживання відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , що відноситься до територіальної юрисдикції Хортицького районного суду м. Запоріжжя.
Згідно ч. 9 ст. 187 ЦПК України якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Слід взяти до уваги й те, що згідно ч. 3 ст. 263 ЦПК України судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, а саме справедливому, неупередженому та своєчасному розгляду і вирішенню цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно ч. 1 ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються.
За таких обставин, належним судом, юрисдикція якого поширюється на адміністративно-територіальний район, в межах якого знаходиться зареєстроване місце проживання відповідача, та який відповідно до законодавства уповноважений здійснювати розгляд даної справи, є Хортицький районний суд м. Запоріжжя, з метою дотримання правил підсудності, суддя вважає за необхідне направити матеріали цивільної справи за підсудністю до зазначеного суду.
Керуючись ст. ст. 27, 31, 186, 187 ЦПК України, суд,-
У відкритті провадження по справі за позовом Концерну „ Міські теплові мережі” до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води - відмовити.
Матеріали цивільної справи №335/8175/20 за позовом Концерну „ Міські теплові мережі” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води - направити за підсудністю до Хортицького районного суду м. Запоріжжя.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя А.В.Воробйов