Дата документу 08.07.2020
Справа № 334/3501/20
Провадження № 2/334/2887/20
08 липня 2020 року м. Запоріжжя
Суддя Ленінського районного суду м. Запоріжжя Гнатюк О.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, , визначення способу участі у вихованні сина,
7.07.2020 року позивач звернувся до Ленінського районного суду м. Запоріжжя з вказаним позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, визначення способу участі у вихованні сина.
Позивач просить:
- зобов'язати ОСОБА_2 , не чинити перешкод у прямих контактах, вільному спілкуванні, вихованні ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 з батьком ОСОБА_1 ;
- визначити спосіб участі ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні його сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вигляді систематичних побачень з сином, без присутності матері та третіх осіб з можливістю проживання дитини у визначенні дні в домі батька, першого, другого, третього тижня з п'ятниці по неділю з 9.00 години до 20.00 години, друга частина літніх канікул, а саме друга половина липня, серпня місяця, друга частина зимових канікул, а саме друга половина січня місяця. При цьому батько (позивач) забирає дитину біля свого місця приживання, та повертає відповідачу до адресу місця реєстрації дитини. День народження дитини ІНФОРМАЦІЯ_2 проводити спільно з дитиною, у присутності матері, без присутності третіх осіб. Проводити з дитиною половину державних свят без присутності матері та третіх осіб, з 9.00 години до 20.00 години, з правом батька відвідувати інші місця на території України з метою відпочинку та оздоровлення дитини;
- зобов'язати ОСОБА_2 (Відповідачку) повідомляти про місцезнаходження дитини за 7 днів, знати адресу проживання дитини.
- дозволити ОСОБА_1 спільно з матір'ю вирішувати всі суттєві і нагальні питання, щодо виховання дитини, в тому числі відвідувати дитячий садок, школу, виїжджати на відпочинок на території України та за її межами.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадженні у справі, якщо є таке, що набрало законної сили рішення суду чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.
Відповідно до наведеної норми позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.
У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення.
При визначенні підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і закону, позивач просить про захист свого права.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 28.02.2018 року у справі № 344/224/16-ц.
Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 3.04.2020 року, ухваленому у справі № 334/2944/18, задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Орган опіки та піклування районної адміністрації ЗМР по Дніпровському району про визначення місця проживання сина разом з матір'ю; визначено місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом з матір'ю - ОСОБА_2 ; частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільному спілкуванні з малолітньою дитиною батьком, який мешкає окремо від дитини та позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району за зустрічною позовною заявою про визнання графіку, способу та місця спілкування сина з батьком, зобов'язано ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Визначити графік спілкування ОСОБА_1 з сином, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за попередньою домовленістю між сторонами у справі - двічі на тиждень у присутності матері до досягнення дитино восьмирічного річного віку, а після досягнення 8 років, без присутності матері, щосереди з 17-00 до 20-00 та щосуботи з 10-00 до 14-00 (батько забирає та повертає дитину матері за адресою місця проживання дитини), з правом відвідування навчальних, спортивних, розважальних та розвиваючих закладів, з урахуванням стану здоров'я дитини, бажання дитини, режиму дня дитини, режиму дня навчального закладу який відвідує дитина. Перші три місяця після набрання чинності рішенням суду зустрічі батька з сином мають відбуватись також в обов'язковій присутності психолога, участь якого забезпечує ОСОБА_2 .
Постановою Запорізького апеляційного суду від 24 червня 2020 року рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 3.04.2020 року змінено: позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Орган опіки та піклування районної адміністрації ЗМР по Дніпровському району про визначення місця проживання сина разом з матір'ю задоволено, визначено місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом з матір'ю, ОСОБА_2 . Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району, про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільному спілкуванні з малолітньою дитиною батьком, який мешкає окремо від дитини та позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району за зустрічною позовною заявою про визнання графіку, способу та місця спілкування сина з батьком задоволено частково.
Зобов'язано ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Визначено графік спілкування ОСОБА_1 з сином, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за попередньою домовленістю між сторонами у справі - двічі на тиждень у присутності матері до досягнення дитиною восьмирічного віку, а після досягнення 8 років, без присутності матері, щосереди з 17-00 до 20-00 та щосуботи з 10-00 до 14-00 (батько забирає та повертає дитину матері за адресою місця проживання дитини), з правом відвідування навчальних, спортивних, розважальних та розвиваючих закладів, з урахуванням стану здоров'я дитини, бажання дитини, режиму дня дитини, режиму дня навчального закладу який відвідує дитина. Перші три місяця після набрання чинності рішенням суду зустрічі батька з сином мають відбуватись також в обов'язковій присутності психолога, участь якого забезпечує ОСОБА_2 .
Встановлено порядок участі у спілкуванні і вихованні ОСОБА_1 із сином у святкові дні, дні народження дитини та спільний відпочинок дитини разом з батьком на час його відпустки за попередньою домовленістю з ОСОБА_2 .
Таким чином, позови ОСОБА_1 у даній справі та справі № 334/2944/18 пред'явлені позивачем до одного і того ж відповідача ОСОБА_2 , з приводу одного предмета і підстав: усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини ОСОБА_3 , визначення порядку та способу участі батька у вихованні дитини та спілкуванні з нею, посилаючись на обставини, які мали місце до ухвалення рішення Ленінським районним судом м. Запоріжжя від 3.04.2020 року, тобто суб'єктний склад сторін у справі, предмет та підстави позовів є тотожними, а тому суд приходить до висновку, що у відкритті провадження у справі необхідно відмовити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, оскільки є таке, що набрало законної сили рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 3.04.2020 року у справі № 334/2944/18, яке було змінено постановою Запорізького апеляційного суду від 24.06.2020 року, постановлене у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Позивачу відомо про існування рішення у цивільній справі № 334/2944/18, яким встановлено порядок і спосіб участі батька у вихованні та спілкуванні з сином, проте він не просить змінити вказаний порядок та спосіб, встановлений судовим рішенням, обґрунтовуючи свої вимоги новими обставинами, що виникли після постановлення вказаного судового рішення, а фактично висуває позовні вимоги, щодо яких відбувся судовий розгляд.
Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про дотримання права на справедливий суд, передбаченого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР, у контексті оцінки дій сторони в справі, спрямованих на захист свого права, або її бездіяльності, дійшов з урахуванням принципів, що випливають з прецедентної практики Суду, висновків про те, що: одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності; «право на суд» не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави; сторона в розумні інтервали часу має вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження; право на вчинення процесуальних дій стороною або щодо певної сторони не є необмеженим, позаяк обмежується, зокрема, необхідністю дотримання прав іншої сторони в процесі та власне необхідністю забезпечити дотримання права на справедливий суд у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» (п.п. 52, 53, 57 та ін.); рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» (п.п. 40, 41, 42 та ін.).
Суд виходить з того, що позивач скористався правом на звернення суду з приводу вирішення спору між сторонами щодо усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, визначення способу участі у вихованні сина, також протягом судового розгляду позивач мав можливість реалізувати процесуальні права на доведеність своїх вимог та за даним спором ухвалене судове рішення, яке набуло статусу остаточного, а тому ініціювання нового провадження за даним спором порушує принцип юридичної визначеності щодо спірних правовідносин.
Керуючись с.ст.186, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя,
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, визначення способу участі у вихованні сина.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.М. Гнатюк