Справа № 320/4346/20 Суддя (судді) першої інстанції: Леонтович А.М.
01 жовтня 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача: Беспалова О. О., суддів: Парінова А.Б., Ключковича В. Ю., розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу громадської організації "Ошукані Українці" на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 27 травня 2020 року у справі за позовом громадської організації "Ошукані Українці" до Київської обласної регіональної організації політичної партії "Слуга Народу", політичної партії "Слуга Народу" про визнання протиправними бездіяльності та рішення, зобов'язання вчинити дії,-
Громадська організація "Ошукані Українці" звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного Київської обласної регіональної організації політичної партії "Слуга Народу", Політичної партії "Слуга Народу", в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Київської обласної регіональної організації політичної партії "Слуга Народу" в частині відсутності розробки та реалізації ідеологічної та політичної роботи; не прийнятті участі та висуванні кандидатів на місцевих виборах протягом 2016-11.2019 років в межах Київської області; не проведенні регіональних конференцій для обрання делегатів на З'їзди партії "Слуга Народу", що відбулися протягом 2018-2020 років;
- визнати протиправним рішення Вищої Ради Партії "Слуга Народу" щодо створення Київської обласної регіональної організації політичної партії "Слуга Народу";
- зобов'язати Вищу Раду Партії "Слуга Народу" привести у відповідність вимог п.п. 4.1, 3.1, пп. 4.9.1 Статуту політичної партії "Слуга Народу" склад Київської обласної регіональної організації політичної партії "Слуга Народу" з урахуванням вимоги щодо адміністративно-територіальної ознаки та вимоги, що член партії бере участь у роботі лише одної із партійних організацій.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27 травня 2020 року відмовлено у відкритті провадження у справі, оскільки даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням громадською організацією "Ошукані Українці" подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції з огляду на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції зроблено помилкові висновки, що даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
До Шостого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу не надходив.
У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі лише, якщо позовну заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 3 КАС України, публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
При цьому, згідно з п. 4 ч. 2 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) громадського об'єднання, саморегулівної організації віднесені до його (її) внутрішньої діяльності або виключної компетенції, крім справ у спорах, визначених пунктами 9, 10 частини першої цієї статті.
Тобто, під час визначення предметної юрисдикції справ необхідно виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звертається особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі, а визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Вказана правова позиція узгоджується із правовою позицією, викладеною у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.05.2019 у справі № 826/9341/17, від 18.09.2019 у справі №810/3711/18, від 18.12.2019 у справі № 826/13961/1.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст. 46 КАС України, сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.
Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень.
Відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, громадські об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності громадського об'єднання; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) громадського об'єднання; 3) про затримання іноземця або особи без громадянства чи примусове видворення за межі території України; 4) про встановлення обмежень щодо реалізації права на свободу мирних зібрань (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, коли право звернення до суду надано суб'єкту владних повноважень законом.
Також згідно норм Кодексу адміністративного судочинства України у справах, пов'язаних з виборчим процесом та референдумом, відповідачами, у тому числі за позовом особи, яка не є суб'єктом владних повноважень, можуть бути кандидати, їх довірені особи, партії (блоки), місцеві організації партій, їхні уповноважені особи та посадові особи (статті 276, 277 Кодексу адміністративного судочинства України).
Таким чином, Кодексом адміністративного судочинства України передбачено виключні випадки, коли відповідачем у справі може бути політична партія чи її місцева організація.
Так, у пункті 22 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі №823/2042/16 суд дійшов правового висновку, що критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Колегія суддів зазначає, що предметом позову є оскарження бездіяльності політичної партії, рішення її органу управління, а також зобов'язати здійснити дії щодо приведення у відповідність складу місцевої організації партії до її Статуту.
Судом першої інстанції правомірно встановлено, що даний спір пов'язаний із відносинами, які відповідно до закону, Статуту політичної партії віднесені до її внутрішньої діяльності та виключної компетенції, а відповідачі у справі не є суб'єктами владних повноважень, оскільки необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб'єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.
Крім того, відповідно до ст. 2 Закону України "Про політичні партії в Україні", політична партія - це зареєстроване згідно з законом добровільне об'єднання громадян - прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, що має своєю метою сприяння формуванню і вираженню політичної волі громадян, бере участь у виборах та інших політичних заходах.
Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України "Про політичні партії в Україні", політичні партії провадять свою діяльність відповідно до Конституції України, цього Закону, а також інших законів України та згідно із партійним статутом, прийнятим у визначеному цим Законом порядку.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про політичні партії в Україні", політичні партії повинні мати статут. Статут політичної партії має містити, зокрема, відомості щодо: найменування політичної партії; переліку статутних органів політичної партії, порядок їх утворення, їхні повноваження і термін цих повноважень; порядку вступу до політичної партії, зупинення та припинення членства в ній; прав та обов'язків членів політичної партії, підстави припинення чи зупинення членства в політичній партії; порядку створення, загальну структуру та повноваження обласних, міських, районних організацій політичної партії та її первинних осередків; порядку внесення змін та доповнень до статуту і програми політичної партії; порядку скликання та проведення партійних з'їздів, конференцій, зборів та інших представницьких органів політичної партії; джерел матеріальної та фінансової підтримки політичної партії, її місцевих організацій, порядок здійснення витрат політичної партії, тощо.
Громадська організація - це громадське об'єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи (ч.3 ст.ст.1 Закону України "Про громадські об'єднання").
Відтак, ні громадські організації, ні політичні партії не наділені владними управлінськими функціями, а тому не є суб'єктами владних повноважень в розумінні КАС України.
З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують позицію суду першої інстанції та апеляційним судом відхиляються за необґрунтованістю.
Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції постановив оскаржувану ухвалу з достатнім обґрунтуванням нормами процесуального права необхідності зупинення провадження у справі, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Керуючись ст. ст. 229, 236, 308, 310, 312, 315, 316, 321, 322, 328 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу громадської організації "Ошукані Українці" на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 27 травня 2020 року у справі за позовом громадської організації "Ошукані Українці" до Київської обласної регіональної організації політичної партії "Слуга Народу", політичної партії "Слуга Народу" про визнання протиправними бездіяльності та рішення, зобов'язання вчинити дії залишити без задоволення.
Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 27 травня 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.
Суддя-доповідач О. О. Беспалов
Суддя В. Ю. Ключкович
Суддя А.Б. Парінова
(Повний текст постанови складено 01.10.2020 р.)