П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
22 вересня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/884/20
Категорія: 108020000 Головуючий в 1 інстанції: Завальнюк І.В.
Місце ухвалення: м. Одеса
Дата складання повного тексту: 28.05.2020 р.
Судова колегія П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Бітова А.І.
суддів - Лук'янчук О.В.
- Ступакової І.Г.
при секретарі - Рощіній К.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Одеської митниці Держмитслужби на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 травня 2020 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Атаман і К" до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення,
У лютому 2020 року товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) "Атаман і К" звернулося до суду з позовом до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування:
- рішення про коригування митної вартості товарів №UA500060/2019/000006/6 від 01 листопада 2019 року;
- картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500060/2019/00042 від 01 листопада 2019 року.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що на підставі договору про надання послуг по декларуванню товарів №01/07-19 від 01 червня 2019 року, укладеного між ТОВ "Атаман і К" та ТОВ "Брокерська Експедиційна Компанія "Атаман Груп", брокером з метою митного оформлення товару позивача для підтвердження його митної вартості до митного посту ВМО №4 м/п "Чорноморський" Одеської митниці ДФС була подана електронна митна декларація UA 500060/2019/010584 від 31 жовтня 2019 року, де було визначено митну вартість товару, що імпортується, за основним методом - за ціною зовнішньоекономічного контракту. Для підтвердження митної вартості товару декларант надав документи, які підтверджують митну вартість товару: зовнішньоекономічний контракт та доповнення до нього; специфікація до контракту про постачання товару; інвойс; прейскурант (прайс-листи) виробника; розрахунок ціни (калькуляція); сертифікат походження товару форми А; фітосанітарний сертифікат; коносамент; довідка з ТПП про ціну товару, що імпортується; договір про надання. Однак митним органом прийняті картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500060/2019/00042 від 01 листопада 2019 року та рішення про коригування митної вартості товарів №UA500060/2019/000006/6 від 01 листопада 2019 року.
Позивач наголошує, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару за ціною Контракту, відповідають вимогам ст. 53 МК України, є належними та допустимими і підтверджують числове значення митної вартості товару, не мають розбіжностей та їх данні піддаються обчисленню, що свідчить про неправомірність висновків митного органу про наявність таких розбіжностей, а визначення митним органом митної вартості товару та коригування її в сторону збільшення за резервним методом здійснено з порушенням вимог митного законодавства. Підстави для відмови у митному оформленні товарів відповідно до ст. 54 МК України відсутні, у зв'язку із чим позивач вважає що, оскаржувані рішення про коригування митної вартості товару та картка відмови в прийнятті митної декларації підлягають скасуванню. Усі документи, які зазначені у вищевказаної ст. 53 МК України як основні, були надані декларантом, а саме: 1) декларація митної вартості, 2) зовнішньоекономічний контракт 3) інвойс 4) транспортні (перевізні) документи які підтверджують витрати покупця на транспортування 5) висновок про якісні та вартісні характеристики товарів (довідка ТИП) 6) специфікація 7) прайс-лист. При цьому, до розмитнення не надавалися: банківські платіжні документи не надавалися у зв'язку з тим, що згідно Контракту оплата товару здійснюється протягом 14 днів після розмитнення; ліцензія на імпорт товару, тому що імпорт товару, якій е предметом спору не підлягає ліцензуванню договір страхування, тому що постачання при базисі постачання FAS не підлягає страхуванню. Але, декларантом були надані усі наявні додаткові документи: специфікація, прайс-лист виробника товару, довідка ТПП щодо вартості товару.
Відповідач позов не визнав, вказуючи, що під час митного контролю товарів за митною декларацією (МД) №UA500060/2019/010584 від 31 жовтня 2019 року програмним комплексом автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР) сформовані форми контролю, які у зв'язку з можливим заниженням митної вартості товарів, передбачали необхідність здійснення митницею перевірки правильності визначення митної вартості із зверненням уваги на митну вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів; проведення перевірки відомостей, що містяться в документах, які підтверджують митну вартість товарів; здійснення запиту додаткових документів; а у випадках, передбачених ч.6 ст. 54 МК України - прийняття рішення про коригування митної вартості.
Під час здійснення Одеською митницею ДФС контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) №UA500060/2019/010584 від 31 жовтня 2019 року було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Отже, оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці ДФС разом з декларацією (МД) №UA500060/2019/010584 від 31 жовтня 2019 року містились розбіжності та були всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а декларантом не подано всіх додаткових документів, які були витребувані митницею згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених ч.ч.2-4 ст. 53 МК України, то зазначені обставини згідно з п.2 ч.6 ст. 54 МК України були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови органу доходів і зборів у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО "Інспектор" та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості подібних товарів у максимально наближений час є вищим. Враховуючи вищезазначене, митну вартість товару було скориговано. У рішенні про коригування митної вартості товарів наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, також у цьому рішенні про коригування митної вартості визначені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості.
Враховуючи вищевикладені причини, та положення ч.6 ст. 54, ч.ч.1, 2, 3 ст. 256 МК України, Одеською митницею ДФС була видана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та роз'яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Товар, який надійшов на адресу позивача, було випущено у вільний обіг 01 вересня 2019 року за умови забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно із митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X МК України. Сплату різниці митних платежів за митною вартістю, визначеною декларантом, та митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів, при митному оформленні товарів забезпечено фінансовою гарантією шляхом внесення коштів на відповідний рахунок органу доходів і зборів. Додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів ТОВ "Атаман і К" або його уповноваженими представниками до Одеської митниці ДФС надано не було. Таким чином, Одеська митниця ДФС під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, а також картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративній позову ТОВ "Атаман і К".
Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28 травня 2020 року адміністративний позов ТОВ "Атаман і К" (21034, Вінницька область, м. Вінниця, вул. Максима Шимка, 56; ЄДРПОУ 41277430) до Одеської митниці Держмитслужби (65078, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, 21а; 43333459) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення задоволено.
Визнано протиправними та скасовано рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA500060/2019/000006/6 від 01 листопада 2019 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500060/2019/00042 від 01 листопада 2019 року.
Стягнуто з бюджетних асигнувань Одеської митниці Держмитслужби на користь ТОВ "Атаман і К" судові витрати у розмірі 12 119,07 грн. (дванадцять тисяч сто дев'ятнадцять грн. 07 коп.).
В апеляційній скарзі Одеської митниці Держмитслужби ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального права, з порушенням норм процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, а також у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.
В обґрунтування апеляційної скарги Одеська митниця Держмитслужби зазначає, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що програмним комплексом автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР) сформовані форми контролю, які, у випадку заниження митної вартості, передбачають необхідність здійснення її перевірки. При цьому, на думку скаржника, увагу слід звертати на митну вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів.
Також під час здійснення Одеською митницею ДФС контролю, правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) №11А500060/2019/010584 від 31 жовтня 2019 було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме:
- у наданому висновку про вартісні характеристики товару від 31 жовтня 2019 року №СИО-к№000404 відсутнє будь яке посилання на конкретні пропозиції товарів данного виробника товарів на ринку та посилання на адресу торгівельних онлайн майданчиків з аналогічними пропозиціями. Також якість наданого сертифікату про походження товару не приватна до читання;
- відповідно до п.1.2. Контракту №06/19 від 01 вересня 2019 року поставщик зобов'язав зробити поставку товару у кількості зазначеній у інвойсі за кожною поставкою. Але контрактом не обумовлено відхилення кількості товару за інвойсом. Відповідно до п.6.2 у випадку невідповідності кількості товару більш ніж на 3% покупець повинен залучити серверну компанію для складання відповідного акту.
Таким чином, надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Зазначені обставини виключали можливість перевірки органом доходів і зборів числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов ч.1 ст. 54 МК України, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст. 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості.
ТОВ "Атаман і К" не скористалося правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.
Учасники справи в судове засідання апеляційного адміністративного суду не з'явилися, про час, дату та місце слухання справи повідомлені належним чином. Враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, особиста їх участь в судовому засіданні не обов'язкова. Судова колегія, у відповідності до ч.2 ст. 313 КАС України, визнає можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.
Згідно ч.4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги Одеської митниці Держмитслужби, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного.
Обставини встановлені судом першої інстанції, підтверджені судом апеляційної інстанції:
01 жовтня 2019 року між ТОВ "Атаман і К" та фірмою Fruit Land for Land Reclamation (Єгипет) був укладений зовнішньоекономічний контракт №06/19 про поставку товару в порядку та на умовах контракту згідно специфікацій.
На виконання зазначеного контракту фірмою Fruit Land for Land Reclamation (Єгипет) на умовах поставки FAS - EG Alexandria ("Вільно вздовж борту судна - продавець вважається виконав своє зобов'язання по постачанню, коли товар розміщений уздовж борта номінованого покупцем судна (тобто на причалі або на баржі) в узгодженому порту відвантаження") поставлено на адресу позивача товар: гранати свіжі у пластикових ящиках - 4 620 шт., на 60 дерев'яних піддонах, врожай 2019 р. Країна виробництва - Єгипет, Виробник - фірма Fruit Land for Land Reclamation (Єгипет); вага "брутто" - 67 090 кг; вага "нетто" - 60 060 кг; на загальну суму 26 126,10 доларів США, де 0,435 доларів США за 1 кг.
На підставі договору про надання послуг по декларуванню товарів № 01/07-19 від 01 червня 2019 року, укладеного між ТОВ "Атаман і К" та ТОВ "Брокерська Експедиційна Компанія "Атаман Груп", брокером з метою митного оформлення товару позивача для підтвердження його митної вартості до митного посту ВМО № 4 м/п "Чорноморський" Одеської митниці ДФС була подана електронна митна декларація №500060/2019/010584 від 31 жовтня 2019 року, де було визначено митну вартість товару, що імпортується, за основним методом - за ціною зовнішньоекономічного контракту.
Для підтвердження митної вартості товару декларант надав документи, які підтверджують митну вартість товару: зовнішньоекономічний контракт та доповнення до нього; специфікація до контракту про постачання товару; інвойс; прейскурант (прайс-листи) виробника; розрахунок ціни (калькуляція); сертифікат походження товару форми А; фітосанітарний сертифікат; коносамент; довідка з ТПП про ціну товару, що імпортується; договір про надання послуг митного брокера та інші документі, які підтверджують митну вартість товару.
Під час митного контролю товарів за митною декларацією (МД) №UA 500060/2019/010584 від 31 жовтня 2019 програмним комплексом автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР) сформовані форми контролю, які у зв'язку з можливим заниженням митної вартості товарів, передбачали необхідність здійснення митницею перевірки правильності визначення митної вартості із зверненням уваги на митну вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів; проведення перевірки відомостей, що містяться в документах, які підтверджують митну вартість товарів; здійснення запиту додаткових документів; а у випадках, передбачених ч.6 ст. 54 МК України - прийняття рішення про коригування митної вартості.
31 жовтня 2019 року митний орган надіслав позивачу повідомлення, де було вказано, що подані документи містять наступні розбіжності та декларанту було запропоновано протягом 10 календарних днів надати пояснення щодо розбіжностей та надати додаткові документи на підтвердження вартості товару: 1) виписку з бухгалтерської документації, 2) каталоги та специфікації, 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товару, 4) декларацію країни відправлення.
У відповідь на вищевказане повідомлення щодо розбіжностей позивач надіслав до митниці лист №31/10-2 від 31 жовтня 2019 року, де надав пояснення щодо відсутності у наданих документах розбіжностей, зазначених відповідачем та щодо надання додаткових документів.
Однак, 01 листопада 2019 року митним органом було ухвалено рішення про коригування митної вартості товарів №UA500060/2019/000006/6, де вказано, що надані декларантом документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують чистові значення складових митної вартості товарів. У зв'язку з чим, митна вартість оцінюваних товарів була визначена за резервним методом.
З огляду на матеріли справи, під час здійснення Одеською митницею ДФС контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) №UA500060/2019/010584 від 31 жовтня 2019 року було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме:
1) у наданому висновку про вартісні характеристики товару від 31 жовтня 2019 року №СИО-к№000404 відсутнє будь яке посилання на конкретні пропозиції товарів даного виробника товарів на ринку та посилання на адресу торгівельних он-лайн майданчиків з аналогічними пропозиціями. Також якість наданого сертифікату про походження товару не придатна до читання;
2) відповідно до п.1.2 контракту №06/19 від 01 вересня 2019 року постачальник зобов'язаний зробити поставку товару у кількості зазначеній у інвойсі за кожною поставкою. Але контрактом не обумовлено відхилення кількості товару За інвойсом. Відповідно до п.6.2 у випадку невідповідності кількості товару більш ніж на 3% покупець повинен залучити серверну компанію для складання відповідного акту;
3) відповідно до п.2 ч.10 ст. 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає; сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних з пакуванням; вимогами законодавства України передбачено зазначення в зовнішньоекономічному договорі (контракті) точних відомостей про базисні умови поставки відповідно до правил "Інкотермс", які визначають обов'язки контрагентів щодо поставки товару і встановлюють момент переходу ризиків від однієї сторони до іншої; обрані сторонами умови зовнішньоекономічного договору умови поставки товару визначають те, які витрати включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари або іншими словами, визначають конкретні складові митної вартості товарів.
Встановивши в документах, які надані позивачем до Одеської митниці ДФС разом з МД №UA500060/2019/010584 від 31 жовтня 2019 року, розбіжності та відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а декларантом або уповноваженою особою декларанта не подано всіх додаткових документів, які були витребувані митницею згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених ч.ч.2-4 ст. 53 МК України, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів та відмови органу доходів і зборів у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.
Зокрема, у рішенні про коригування митної вартості зазначено, що подані документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки та не містять відомостей, які підтверджують числові значення числових митної вартості, чи відомостей щодо ціни товару, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, а саме:
1) у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо складової митної вартості товару, а саме вартості пакування та маркування Товару;
2) фактурна вартість товару, вказана у інвойсі, не враховує вартість навантаження товару на судно та перевезення товару цим судном, а вартість навантаження в порту Єгипту не підтверджена документами та не врахована при визначені митної вартості.
3) контрактом не передбачений базис постачання FAS;
4) у п.4.5. Контракту зазначено, що у інвойсі повинна бути зазначена інформація щодо асортименту, калібровки товару, кількість ящиків, яка не зазначена в інвойсі на наданий пакувальний лист;
5) контрактом не обумовлена відхилення кількості Товару за інвойсом, а у п. 6.2 Контракту зазначено, що у випадку невідповідності кількості товару більш ніж на 3% покупець повинен залучити сюрвеєрну компанію для складання Акту;
6) у наданому висновку про вартісні характеристики товару від 31 жовтня 2019 року №СИО-к№000404 відсутнє будь-яке посилання на конкретні пропозиції товарів даного виробника товарів на ринку та посилання на адресу торгівельних он-лайн майданчиків з аналогічними пропозиціями;
7) якість поданого сертифікату про походження товару непридатний для читання;
8) в жодному з поданих документів немає інформації щодо фактичної ваги тари.
З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО "Інспектор" та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості товару №1 є більшим - МД від 25 вересня 2019 року №UA125040/2019/220160 та від 28 вересня 2019 року №UA500060/2019/030281 становить 1,4 дол. США/кг. ніж заявлено декларантом 0,55 дол. США/кг.
У зв'язку з коригуванням митної вартості товарів митний орган також видав Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500060/2019/00042 від 01 листопада 2019 року.
Після винесення митницею рішення про корегування митної вартості товар розмитнено за новою декларацією зі сплатою фінансової гарантії у формі грошової застави - 667 804,24 грн. (ввізне мито - 208 688,83 грн., ПДВ - 459 115,42 грн.) для випуску товару у вільний обіг, замість 226 783,96 грн. (ввізне мито - 70 869,99 грн., ПДВ - 155 913,97 грн.).
Не погоджуючись із прийнятими посадовими особами митниці карткою відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та рішенням про коригування митної вартості позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що під час розгляду справи митний орган не довів належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за цей товар.
Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 6-14, 73, 74, 77, 78 КАС України, ст.ст. 49, 50, 53-55, 57 МК України, які регулюють спірні правовідносини.
Судова колегія не приймає до уваги доводи апелянта, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно п.1 ч.1 ст. 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів (п.1 ч.2 ст. 52 МК України).
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
Таким чином, митна вартість товарів має підтверджуватись вищезазначеними та можуть підтверджуватись іншими документами, з яких вбачається ціна товару, фактично сплачена або яка підлягає сплаті за ці товари.
Митна вартість визначається самостійно декларантом, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів.
У разі, якщо документи, зазначені у ч.2 ст. 53 МК України, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи (ч.3 ст. 53 МК України).
Згідно ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч.1 ст. 58 цього Кодексу.
Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч.2-4 ст. 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Частинами 1, 2 ст. 55 МК України визначено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених ч.6 ст. 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Разом з цим, за правилами цієї статті, прийняте митним органом рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.
За змістом ст. 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції), а кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
При цьому, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями ст.ст. 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
З аналізу наведених норм вбачається, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Згідно з положеннями ст. 57 МК визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору.
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями ст.ст. 59 і 60 МК України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до ст. 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених ст. 64 цього Кодексу.
Основним методом визначення митної вартості товарів є метод - за ціною договору.
Заявлення товару за нижчою ціною, ніж рівень цін за такі ж (аналогічні) товари, дані про які містяться в Єдиній автоматизованій інформаційній системі, не є самостійною підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю. Ці обставини лише додатково підтверджують не здійснення контролюючим органом аналізу податних позивачем на митне оформлення товару документів, які безпосередньо розкривають зміст митної вартості імпортованого підприємством товару.
Разом з цим, судова колегія враховує, що надані позивачем до митного оформлення документи передбачені умовами зовнішньоекономічного договору, за цими документами вбачаються вартісні та кількісні характеристики товару, тобто відображають ціну, визначену підприємством у вигляді його митної вартості.
Як вбачається зі спірного рішення про коригуваня митної вартості, Одеська митниця ДФС дійшла висновку, що подані документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення псових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:
1. згідно п.7.1 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 01 вересня 2019 року №06/19 витрати на пакування та маркування включені у вартість товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;
2. згідно з інформацією, наведеною в інвойсі №04 від 10 жовтня 2019 року, умови поставки товару - FAS-Александрія (Єгипет). При цьому, фактурна вартість включає до себе вартість самого товару та вартість його доставки до єгипетського порту. Фактурна вартість таким чином не враховує навантаження товару на судно та перевезення вантажу цим судном до порту України Вартість перевезення підтверджена рахунком IMPNV0579919 від 25 жовтня 2019 року. В той же час вартість навантажувальних робіт в порту Єгипта не підтверджена жодним документом та взагалі не врахована при визначенні митної вартості;
3. відповідно до п.4.2 контракту №06/19 від 01 вересня 2019 року умови поставки FAS взагалі відсутні,
4. п.4.5 контракту №06/19 від 01 вересня 2019 року зазначено, що у інвойсі повинна бути зазначена інформація щодо асортименту, калібровки товару, кількість ящиків, яка не зазначена у інвойсі №04 від 10 жовтня 2019 року та відсутній пакувальний лист;
5. згідно до п.1.2 контракта №06/19 від 01 вересня 2019 року поставщик зобов'язаний зробити поставку товару у кількості зазначеній у інвойсі за кожною поставкою. Але контрактом не обумовлено відхилення кількості товару за інвойсом. Відповідно до п.6.2 у випадку невідповідності кількості товару ніж на 3% покупець повинен залучити сюрвеєрну компанію для складання відповідного акту;
6. у наданому висновку про вартісні характеристики товару від 31 жовтня 2019 року №СИО-к№000404 відсутнє будь-яке посилання на конкретні пропозиції товарів данного виробника товарів на ринку та посилання на адресу торгівельннх онлайн майданчиків з аналогічними пропозиціями,
7. якість поданого сертифікату про походження товару від 19 жовтня 2019 року №А0724507 непридатна для читання;
8. в жодному з поданих документів немає інформації щодо фактичної ваги тари.
Судова колегія зазначає, що згідно до умов Контракту, а саме п.7.1 та п.7.2, товар постачається у тарі Постачальника та обов'язок щодо маркірування та пакування покладається на Постачальника. Усе вищезазначене входить у вартість товару та відшкодуванню зі сторони Покупця не підлягає. На підтвердження вищезазначеного до митного оформлення була надана Калькуляція вартості товару від 10 жовтня 2019 року, де однієї зі статей зазначена вартість тари та пакування - 0,07 доларів США.
Стосовно зауважень відповідача відносно фактурної вартості товару, яка вказана у інвойсі і не враховує вартість навантаження товару на судно та перевезення товару цим судном, судова колегія зазначає наступне.
Відповідно до ст. 368 МК України фактурна вартість товарів, що переміщаються через митну границю України - це вартість товару зазначена в касових або товарних чеках, ярликах, інших документах, які містять відомості щодо вартості таких товарів.
Крім того, визначення фактурної вартості надається в Порядку справляння митних платежів при ввезенні на митну територію України товарів громадян, згідно наказу Міністерства фінансів України від 22 травня 2012 року №581, а саме: фактурна вартість товару (контрактна) - це ціна товару, що переміщується через митний кордон України, та зазначена в рахунку-фактурі (фактурі-проформі, касових або товарних чеках, ярликах, інших документах роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості таких товарів).
Отже, фактурна вартість - це вартість, яка фактично оплачена або підлягає оплаті, або має бути компенсована зустрічним надходженням товарів, і яка вказується в рахунку-фактурі, відповідно до умов зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі-продажу. Фактурна вартість відображається у вантажній митній декларації в іноземній та національній валюті за курсом НБУ на дату її подання до митного органу.
Відповідно до ст. 49 МК України митна вартість товарів - це заявлена декларантом або визначена митним органом вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, яка обчислюється на момент перетинання товарами митного кордону України. Митна вартість використовується для визначення бази для нарахування ввізного мита та бази оподаткування ПДВ, що сплачується при імпорті.
Митна вартість товарів і метод її визначення заявляються митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості.
Різниця між митною та фактурною вартістю полягає, передусім, у різній функціональній значущості. Якщо митна вартість є основною для системи митного оподаткування, то фактурна вартість є основою системи валютного контролю, а також базою для розрахунку митної вартості. Митна вартість розраховується в національних грошових одиницях, а фактурна - у вільноконвертованій валюті, яка зазначається у рахунку-фактурі.
Відповідно до Інкотермс 2010, ціна FAS означає, що фактурна (контрактна) ціна за товар включає в себе: вартість товару, включаючи тару, пакування/маркування товару (зазначена у інвойсі) + суму експортно-митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит І інших зборів + вартість доставки в порт + вартість розвантаження вантажу на причалі вздовж борту судна.
Навантаження товару на судно та перевезення товару за умовами FAS покладається на Покупця. Тому фактурна вартість товару не може враховувати навантаження товару на судно та перевезення товару цим судном, як це зазначено митним інспектором у якості порушення з боку ТОВ "Атаман і К" в п.2 рішення про коригування митної вартості.
Отже, постачальник доставив товар до борта судна, де до покупця за умовою постачання FAS перейшли ризики втрати майна. На цьому обов'язок Постачальника щодо виконання поставки товару було виконано.
Відповідно до п.2.2. Договору №А00336 від 11 жовтня 2019 року, перевізник здійснив фрахт товару, а саме здійснив навантаження Товару на борт судна та перевозку останнього до України, у зв'язку з чим виставив позивачу рахунок №IMPNV0579919 25-ОСТ-19, з якого вбачаються конкретний перелік послуг, які надав перевізник.
Вартість послуг, яка зазначена без ПДВ, свідчить про їх надання поза митною територією України. Так, вартість фрахту (навантаження та перевозка) товару до України: 2400 доларів США або 60 273,87 грн. по курсу на час здійснення розмитнення товару. Зазначення вартості без ПДВ підтверджує надання послуг поза митним кордоном України.
Відповідно до ст. 58 МК України митної вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або піддягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Згідно з п.10 ст. 58 МК України та Інкотермс 2010, до складу митної вартості товару при базисі постачання FAS входить: вартість товару - 26 126,10 доларів США (курс 24,819089); фрахт до митного кордону України (навантаження на борт судна та перевезення) - 2 400,00 доларів США.
У підсумку митна вартість товару складає 28 526,10 доларів США - по курсу на час здійснення розмитнення митна вартість товару - 608 799,87 грн. Отже, митна вартість товару, яка була вказана декларантом при розмитнені товару: 608 799,87 грн., де 0,4754 долар за кг.
З приводу зауваження митного орану щодо відсутності умови поставки FAS в п.4.3 контракту №06/19 від 01 вересня 2019 року, судова колегія зазначає наступне.
Згідно з Додатковою угодо №1 від 15 вересня 2019 до контракту №06/19 від 01 вересня 2019 року, яка також була надана під час митного оформлення відповідачу, стороні дійшли згоди щодо базисів постачання товару, які можуть бути використані при виконанні поставки Товару (п.4.2. Контракту), у тому числі FAS.
Надання декларантом вищевказаної додаткової угоди підтверджується роздруківкою з програми за допомогою якої ведеться листування та обмін документами та інформацією між декларантом та митницею, а саме: системи "MDDeclaration" та карткою відмови, де зазначені усі надані декларантом документи.
Стосовно відсутності у інвойсі інформації щодо асортименту, калібровки товару, кількість ящиків та ненадання пакувального листа, судова колегія зазначає, що з п.2 додаткової угоди до контракту вбачається, що сторони домовились про те, що п.4.5. Контракту щодо змісту інвойсу скасовується.
У Інвойсі на оплату товару зазначена наступна інформація: описання товару (асортимент) - свіжі єгипетські гранати врожаю 2019 року, кількість ящиків - 4 620, вага брутто та нетто, ціна за одиницю товару та загальна вартість, країна походження, умови постачання, реквізиті Контракту за якім постачається товар, умови оплати, назва продавця, його адреса, реквізити банку для оплати товару.
Щодо відсутності у інвойсі даних про каліброву товару, слід зазначити, що поставлений за цією партією товар некалібрований, тому декларантом не було нічого зазначено про це у митної декларації, наданої для розмитнення товару.
Згідно заявки на товар №4 від 09 жовтня 2019 року, яка була відправлена покупцем постачальнику відповідно до п.4.1 контракту, покупець замовляв у постачальника саме некалібрований товар, а тому у митній декларації, наданої для розмитнення товару декларантом, було зазначено що товар некалібрований.
При цьому, відсутність в інвойсі інформації щодо калібрування товару жодним чином не впливає на вартість товару та неможливість митного органу визначати його вартість, яка зазначена у документах, наданих до митного оформлення (інвойс, специфікація, прайс-лист, калькуляція).
Що стосується зауважень митного органу з приводу того, що контрактом не обумовлення відхилення кількості товару за інвойсом, судова колегія зазначає, що відповідно до п.1.2 контракту, кількість кожної партії товару узгоджується сторонами і визначається у замовленнях покупця. З кількості товару, зазначеного у інвойсі складається загальна вартість товару, якій поставлений за даним Контрактом.
Відповідно до замовлення на товар №4 від 09 жовтня 2019 року, покупець замовив, а постачальник прийняв замовлення шляхом виставлення Інвойсу на оплату Товару у кількості: вага "брутто" 64 680 кг., вага "нетто" - 60 060 кг. на загальну суму 26 126 доларів США.
Вага товару, що був поставлений, також вказана у специфікації №4 від 10 жовтня 2019 року та у інвойсі на відправлену партію товару, та відомості щодо ваги товару не відрізняються у зазначених документах.
Після зважування товару було встановлено, що його фактична вага "нетто" складає на 14 кг менше ніж зазначено у документах декларанта, а саме : 60 046 кг замість 60 060 кг.
В той же час, саме вищевказана вага "нетто" товару 60 060 кг. була зазначена декларантом у МД №UA500120/2019/010676, за якою товар був розмитнений згідно з ст. 55 МК України та митні платежі сплачені саме виходячи з цієї ваги.
Поряд із тим, відсутність у контракті пункту щодо відхилення кількості товару за інвойсом не впливає на неможливість визначення вартості товару його митної вартості при наявності ціни за 1 кг; кількості товару, які вказані у специфікації, у інвойсі, прайс-листі, калькуляції вартості товару та з якої фактично сплачені митні платежі, а товар випущений у вільний обіг.
При цьому зауваження митниці щодо відсутності у поданих документах інформації щодо фактичної ваги тари є безпідставними, та як фактична вартість тари зазначена у інвойсі: 4 620 кг., що є різницею між вагою брутто 64 680 кг. та нетто - 60 060 кг.; фактична вага тари зазначена у поданому до митного оформлення коносаменті №MEDUAL291393, де зазначена вага тари - 4 620 (друга сторінка коносаменту).
Крім того, право покупця на залучення сюрвеєрної компанії у разі невідповідності кількості товару більш ніж на 3%, або її незалучення, - жодним чином не впливає на визначення митної вартості товару, оскільки п.6.2 контракту стосується виключно питання відшкодування постачальником вартості товару в разі його постачання в іншій кількості, ніж сторони домовлялися.
Відсутності посилань на конкретні пропозиції товарів виробника товарів на ринку та посилання на адресу торговельних он-лайн майданчиків з аналогічними пропозиціями спростовується наданим експертним висновком ТПП, який підтверджує рівень цін на оцінюваний товар.
Що стосується сертифікату про походження товару, який за твердженням відповідача був непридатний для читання, то суд враховує доводи позивача про те, що листування між декларантом та відповідачем ведеться за допомогою системи, усі документі "MDDeclaration", які надаються митниці для розмитнення товару, скануються та відправляються через вищевказану систему. В матеріалах справи наявна саме така відсканована копія сертифікату А 0724507, яка цілком придатна для прочитання всього тексту.
Судова колегія звертає увагу на те, що наявність підстав для витребування митним органом додаткових документів для підтвердження митної вартості товару не може обумовлюватись лише формальними обставинами, які цей орган підводить під сумнівність митної вартості, та лише за наявності підстав, визначених чинним законодавством, митний орган повинен витребовувати, а позивач - надавати лише ті докази, які можуть підтвердити або спростувати сумніви митниці.
На підставі викладеного, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що надані декларантом до митного органу документи відповідають вимогам ч.2 ст. 53 МК України, у повній мірі ідентифікують оцінюваний товар, не містять розбіжностей щодо даних, які підлягають обчисленню при визначені саме митної вартості товару та підтверджують ціну товару, яка сплачена позивачем за ціною, вказаною в контракті.
Посилання митного органу в апеляційній скарзі на спрацювання АСАУР під час розмитнення товару заявленого позивачем у митній декларації №UA500060/2019/010584 від 31 жовтня 2019 року не можуть бути взяті до уваги, оскільки відомості, які містяться в ЄАІС, мають лише допоміжний інформаційний характер та жодним чином не можуть слугувати визначальним фактором в контексті вчинення відповідних дій.
Наявність в системі АСАУР інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю вищою, ніж задекларована декларантом, не є підставою для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).
Крім того, наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками є інформація про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю вищою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не є підставою для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).
Автоматизована система аналізу та управління ризиками з об'єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору.
Інші доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують, та є тотожними відзиву на адміністративний позов, факти та мотивування яких повністю спростовуються матеріалами справи та обставинами, які повно та об'єктивно були встановлені судом першої інстанції при вирішенні спірного питання.
З огляду на викладене, судова колегія вважає вірним висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.
Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Судова колегія не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України.
Оскільки дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст. 328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 308, 310, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, ч.5 ст. 328 КАС України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу Одеської митниці Держмитслужби залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 травня 2020 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Повне судове рішення складено 02 жовтня 2020 року.
Головуючий: Бітов А.І.
Суддя: Лук'янчук О.В.
Суддя: Ступакова І.Г.