П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
30 вересня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/1007/20
Головуючий в 1 інстанції: Стефанов С.О.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Джабурія О.В.
суддів - Кравченка К.В.
- Ступакової І.Г.
при секретарі - Філімович І.М.
за участю:
представника відповідача - Тарановського Р.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "АЛВАС" на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 червня 2020 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АЛВАС" до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0007514004 від 04.12.2019 року, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛВАС" звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №0007514004 від 04.12.2019 року, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 48 591 грн., за порушення п.п.212.3.4 п.212.3 ст.212 ПК України;
- відшкодувати товариству з обмеженою відповідальністю "АЛВАС" понесені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області.
Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги зазначив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛВАС" з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням Головного управління ДПС в Одеській області не погоджується, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, зазначаючи при цьому, що рішенням Державної податкової служби України №10322/6/99-00-08-05-05 від 21.11.2019 року було скасоване податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області №0020094004 від 23.07.2019 року з підстав встановлення недоліків технічного характеру, які були допущені контролюючим органом з його вини під час документального оформлення зазначеного рішення, а саме: не вірне зазначення найменування контролюючого органу; його місцезнаходження; керівника (виконуючого обов'язки (заступника) керівника; уповноваженої особи контролюючого органу, який виніс податкове повідомлення-рішення, його прізвище та ініціали, чим порушено вимоги положення п.42.1 ст.42 ПК України та вимоги Порядку №1204. При цьому, центральним податковим органом у вказаному рішенні було підтримано правову позицію ГУ ДПС в Одеській області щодо обставин та підстав нарахування підприємству штрафних (фінансових) санкцій на суму у розмірі 48 591 грн. за порушення п.п.212.3.4 п.212.3 ст.212 ПК України та зобов'язано ГУ ДПС в Одеській області винести нове податкове повідомлення-рішення на підставі акту перевірки з дотриманням вимог ПК України. Позивач зазначає, що в подальшому 13 грудня 2019 року на адресу ТОВ "АЛВАС" надійшло податкове повідомлення-рішення №0007514004 від 04 грудня 2019 року про застосування до платника податку штрафних (фінансових) санкцій на суму у розмірі 48 591 грн. за порушення п.п.212.3.4 п.212.3 ст.212 ПК України. Позивач звертає увагу, що в якості підстав застосування до платника податку штрафних (фінансових) санкцій на суму 48 591 грн. контролюючим органом були використані відомості того ж самого Акту про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у деклараціях акцизного податку №287/15-32-40-04/23856703 від 03.07.2019 року. При цьому, позивач наголошує, що будь-які посилання на рішення ДПС України №10322/6/99-00-08-05-05 від 21.11.2019 року про результати розгляду скарги за змістом податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області №0007514004 від 04.12.2019 року відсутні. Таким чином, позивач вважає, що між моментом виявлення контролюючим органом порушень з боку ТОВ "АЛВАС" вимог п.п.212.3.4 п.212.3 ст.212 ПК України та моментом притягнення правопорушника до відповідальності минуло п'ять місяців, що є порушенням п.86.8 ст.86 ПК України та підставою для скасування податкового повідомлення рішення ГУ ДПС в Одеській області №0007514004 від 04.12.2019 року.
Відповідач, обґрунтовуючи позовні вимоги зазначив наступне.
Головне управління ДПС в Одеській області не погоджується з позовними вимогами ТОВ "АЛВАС", вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню посилаючись при цьому на те, що ГУ ДПС в Одеській області проведено камеральну перевірку ТОВ "АЛВАС" щодо порушення встановленого порядку взяття на облік (реєстрації) у контролюючих органах (здійснення операцій з реалізації пального без реєстрації платником акцизного податку з реалізації пального), за результатами якої складено акт перевірки №287/15-2-40-04/23856703 від 03.07.2019 року. Відповідач зазначає, що перевіркою встановлено, що ТОВ "АЛВАС" в перевіряємому періоді в порушення вимог п.п.212.3.4 п.212.3 ст.212 ПК України здійснено операції з реалізації пального на суму 48 591,00 грн. (з ПДВ) без реєстрації платником акцизного податку з реалізації пального. Відповідач звертає увагу, що на підставі аналізу даних Реєстру платників податку з реалізації пального перевіркою встановлено наступне: датою анулювання реєстрації ТОВ "АЛВАС" платником акцизного податку з реалізації пального є 22.05.2019 року; датою реєстрації платником акцизного податку з реалізації пального ТОВ "АЛВАС" є 24.05.2019 року. Таким чином, на підставі аналізу даних ІТС "Податковий блок" системи "Аналітична система" підсистеми "Чеки РРО" в періоді, що перевіряється, ТОВ "АЛВАС" 23.05.2019 року здійснено реалізацію пального на загальну суму 48 591,00 грн. (з ПДВ) без реєстрації платником акцизного податку з реалізації пального. Враховуючи зазначене, ГУ ДПС в Одеській області винесено податкове повідомлення-рішення №0020094004 від 23.07.2019 року про застосування штрафу в розмірі 48 591,00 грн. (100%), однак за наслідками адміністративного оскарження було винесено податкове повідомлення-рішення №0007514004 від 04.12.2019 року на суму 48 591 грн.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити у повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив суд в задоволенні позову відмовити, посилаючись на обставини викладені у відзиві на позовну заяву та додаткових поясненнях.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22 червня 2020 року в задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "АЛВАС" до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0007514004 від 04.12.2019 року - відмовлено.
На вказане рішення суду товариство з обмеженою відповідальністю "АЛВАС" подало апеляційну скаргу. Апелянт просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 червня 2020 року та ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов ТОВ "АЛВАС" задовольнити. Апелянт в своїй апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції при ухваленні рішення порушені норми матеріального права, у зв'язку з чим, на думку апелянта, рішення є незаконним та таким, що підлягає скасуванню.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю "АЛВАС" є юридичною особою (код ЄДРПОУ 23856703), основним видом діяльності якого є оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (46.71).
Позивача зареєстровано платником акцизного податку з реалізації пального 01.03.2016 року (а.с. 47); анульовано платником акцизного податку з реалізації пального 22.05.2019 року (а.с. 50-51); зареєстровано платником акцизного податку з реалізації пального 24.05.2019 року (а.с. 48-49).
03 липня 2019 року головним державним ревізором-інспектором відділу моніторингу та аналітичного супроводження контрольно-перевірочної роботи управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Головного управління ДФС в Одеській області Скобенко Микитою Віталійовичем, на підставі пункту 20.1.4 статті 20 розділу І Податкового кодексу України, в порядку статті 76 розділу 2 Податкового кодексу України проведено перевірку даних, задекларованих ТОВ "АЛВАС" у декларації акцизного податку.
За результатами проведеної перевірки, ГУ ДФС в Одеській області складено Акт №287/15-32-40-04/23856703 від 03.07.2019 року "Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у декларації акцизного податку" (а.с. 16-20).
У висновках до Акту №287/15-32-40-04/23856703 від 03.07.2019 року зазначено, що дані камеральної перевірки свідчать про здійснення платником операцій з реалізації пального без реєстрації платником акцизного податку з реалізації пального. Відповідальність платника передбачена пунктом 117.3 статті 117 розділу ІІ Податкового кодексу України.
За результатами встановлених порушень Головним управлінням ДПС в Одеській області винесено податкове повідомлення рішення №0020094004 від 23.07.2019 року, яким застосовано до платника податку штрафні (фінансові) санкції на суму у розмірі 48 591,00 грн. за порушення п.п.212.3.4 п.212.3 ст.212 ПК України.
Не погоджуючись з правовими підставами нарахування підприємству штрафних (фінансових) санкцій, ТОВ "АЛВАС" 20 вересня 2019 року звернулось до Державної податкової служби України зі скаргою про перегляд податкового повідомлення-рішення №0020094004 від 23.07.2019 року (а.с. 67-71).
21 листопада 2019 року Державною податковою службою України прийнято рішення про результати розгляду скарги №10322/6/99-00-08-05-05 в якому, зазначено наступне: "…Під час розгляду скарги ТОВ "АЛВАС" від 20.09.2019 року (вх. ДПС №3576/6 від 23.09.2019 року) на податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області №0020094004 від 23.07.2019 року встановлено, що у вказаному податковому повідомленні-рішенні не вірно зазначено найменування контролюючого органу, його місцезнаходження, керівника (виконуючого обов'язки (заступника) керівника, уповноваженої особи контролюючого органу який виніс податкове повідомлення-рішення його прізвище та ініціали та при оформлені оскарженого податкового повідомлення-рішення чим порушено вимоги положення п.42.1 ст.42 ПК України та вимоги Порядку №1204. Враховуючи вищевикладене і керуючись главою 4 ПК України, ДПС України скасовує податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області №0020094004 від 23.07.2019 року, а скаргу ТОВ "АЛВАС" - частково задовольняє. Разом з тим, як слідує з матеріалів справи, висновки акту перевірки є правильними по суті та відповідають вимогам нормативно-правових актів з питань чинного законодавства. З урахуванням зазначеного, ГУ ДПС в Одеській області належить винести нове податкове повідомлення-рішення на підставі акту перевірки та цього рішення із дотриманням вимог Кодексу…" (а.с. 22-23).
Враховуючи скасування Державною податковою службою України податкового повідомлення-рішення №0020094004 від 23.07.2019 року, а також зважаючи на вимоги викладені у рішенні ДПС України №10322/6/99-00-08-05-05 від 21.11.2019 року, Головне управління ДПС в Одеській області винесено податкове повідомлення рішення №0007514004 від 04.12.2019 року, яким застосовано до ТОВ "АЛВАС" штрафні (фінансові) санкції на суму у розмірі 48 591,00 грн. за порушення п.п.212.3.4 п.212.3 ст.212 ПК України, яке отримане позивачем 13 грудня 2019 року (а.с. 14-15).
Не погоджуючись з правовими підставами нарахування підприємству штрафних (фінансових) санкцій, ТОВ "АЛВАС" 20 грудня 2019 року звернулось до Державної податкової служби України зі скаргою про перегляд податкового повідомлення-рішення №0007514004 від 04.12.2019 року (а.с. 72-78).
16 січня 2020 року Державною податковою службою України прийнято рішення про залишення скарги ТОВ "АЛВАС" без розгляду №1971/6/99-00-08-05-05-06 (а.с. 92).
Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням ГУ ДПС в Одеській області №0007514004 від 04.12.2019 року, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з даною позовною заявою до суду.
Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає та враховує наступне.
Згідно до вимого пп.62.1.3 п.62.1 ст.62 Податкового кодексу України (далі - ПК України) передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Відповідно до вимог пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Відповідно п.75.1 ст.75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно пп.75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Відповідно до вимог ст.76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Згідно абз.2 п.76.3 ст.76 ПК України камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.
Відповідно до вимог п.86.2 ст.86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Згідно до вимог п.86.7 ст.86 ПК України, у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу.
У разі якщо платник податків виявив бажання брати участь у розгляді його заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів, зазначивши про це в запереченні та/або листі про надання додаткових документів у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, контролюючий орган зобов'язаний повідомити такому платнику податків про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень та/або листа про надання додаткових документів у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду. Повідомлення має бути надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
За змістом п.44.7 ст.44 ПК України протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта перевірки, платник податків має право подати контролюючому органу, що проводив перевірку, заперечення та/або додаткові документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності.
Системний аналіз норм, які визначають порядок камеральної перевірки та які діяли на час проведення перевірки податковим органом в межах спірних правовідносин, свідчить про те, що мета камеральної перевірки - виявити в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування, єдиних реєстрів, арифметичні та/або методологічні помилки, або інші відомості які призвели до заниження або завищення податкового зобов'язання або посвідчують інші реєстраційні порушення, які доводять склад податкового правопорушення.
Камеральна перевірка проводиться на систематичній основі, тобто перевіряються всі без винятку податкові декларації та уточнюючі розрахунки, подані платником, якого перевіряють.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11 квітня 2020 року по справі №826/2139/18.
Абзацом другим пп.14.1.212. п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що реалізація пального - будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення (в тому числі передача на комісійну/довірчу реалізацію), поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду, іншого компетентного державного органу чи органу місцевого самоврядування за плату (компенсацію) або без такої, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво із сировини замовника. Не вважаються реалізацією пального операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів зберігання та передачі (відпуску, відвантаження) пального в споживчій тарі ємністю до 2 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками.
Відповідно до вимог п.п.212.1.15 п.212.1 ст.212 ПК України платниками акцизного податку є особа, яка реалізує пальне.
Відповідно до вимог пп.212.3.4 п.212.3 ст.212 ПК України особи, які здійснюватимуть реалізацію пального або спирту етилового, підлягають обов'язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб - підприємців до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового.
Реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового заяви, форма якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками акцизного податку.
Згідно до вимог п.117.3 ст.117 ПК України здійснення суб'єктами господарювання операцій з реалізації пального без реєстрації таких суб'єктів платниками акцизного податку у порядку, передбаченому Кодексом, тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців у розмірі 100 відсотків вартості реалізованого пального.
ОБҐРУНТУВАННЯ ДОВОДІВ СТОРІН
Як вбачається з матеріалів справи, ГУ ДФС в Одеській області 03 липня 2019 року проведено камеральну перевірку позивача, за результатами якої контролюючим органом встановлено, що ТОВ "АЛВАС" в перевіряємому періоді в порушення п.п.212.3.4 п.212.3 ст.212 Податкового кодексу України здійснено операції з реалізації пального на суму 48 591,00 грн. (з ПДВ) без реєстрації платником акцизного податку з реалізації пального, що підтверджується даними ІТС "Податковий блок" системи "Аналітична система" підсистеми "Чеки РРО", які наявні в матеріалах справи (а.с. 94-99).
Колегія суддів зазначає, що представником позивача на спростування виявлених порушень норм Податкового кодексу України, ані до судів першої та апеляційної інстанцій, ані контролюючому органу не надано жодного доказу.
Незгода позивача з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням №0007514004 від 04.12.2019 року фактично зводиться до того, що підставою для скасування ДПС України податкового повідомлення-рішення №0020094004 від 23.07.2019 року були недоліки технічного характеру, допущені контролюючим органом з його вини під час документального оформлення оскаржуваного рішення, при цьому, в якості підстав застосування до платника податку штрафних (фінансових) санкцій за податковим повідомленням-рішенням №0007514004 від 04.12.2019 року у розмірі 48 591,00 грн. за порушення п.п.212.3.4 п.212.3 ст.212 Податкового кодексу України контролюючим органом були використані відомості того самого Акту про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у деклараціях акцизного податку від №287/15-32-40-04/23856703 від 03.07.2019 року, тобто між моментом виявлення контролюючим органом порушень з боку ТОВ "АЛВАС" вимог п.п.212.3.4 п.212.3 ст.212 Податкового кодексу України та моментом притягнення правопорушника до відповідальності минуло п'ять місяців, що, на думку апелянта, є порушенням п.86.8 ст.86 Податкового кодексу України.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно до вимог п.п.14.1.157 п.14.1 ст.14 ПК України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.
Відповідно до вимог п.42.1 ст.42 ПК України податкові повідомлення-рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу.
Згідно до вимог п.58.1 ст.58 ПК України форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов'язання визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до вимог п.2 розділу II Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №1204 від 28.12.2015 року та зареєстровано в Міністерстві юстиції України за №124/28254 від 22.01.2016 року (далі - Порядок №1204) у випадках, зазначених у пункті 1 цього розділу, відповідний структурний підрозділ контролюючого органу складає податкове повідомлення-рішення за такими формами, зокрема, "ПС" у раз застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового законодавства (крім штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), визначених іншими форм податкових повідомлень-рішень) (додаток 11). Згідно з додатком 11 до вказаного Порядку у податковому повідомленні-рішенні форми "ПС" передбачено наявність найменування контролюючого органу та його місцезнаходження підпису керівника (виконуючого обов'язки (заступника) керівника уповноваженої особи який виніс податкове повідомлення-рішення його прізвище та ініціали.
Згідно до вимог п.1 Розділу III Порядку №1204 структурний підрозділ контролюючого органу який склав податкове повідомлення-рішення відповідно до Кодексу, роздруковує його у двох примірниках (ППР за формою "Ф" - в одному примірнику) та після погодження з підрозділами правової робота передає на підпис керівнику (виконуючому його обов'язки, його заступнику або уповноваженій особі) контролюючого органу.
Після підписання податкового повідомлення-рішення (крім ППР за формою "Ф") не пізніше наступного робочого надсилається (вручається) платнику податків.
Пунктом 3 Порядку №1204 передбачено, що податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку визначеному статтею 42 Кодексу.
Як вже зазначалося вище, під час розгляду скарги ТОВ "АЛВАС" від 20.09.2019 року (вх. ДПС №3576/6 від 23.09.2019 року на податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області від 23.07.2019 року №0020094004) встановлено, що у вказаному податковому повідомленні-рішенні не вірно зазначено найменування контролюючого органу, його місцезнаходження, керівника (виконуючого обов'язки (заступника) керівника, уповноваженої особи контролюючого органу, який виніс податкове повідомлення-рішення, його прізвище та ініціали та при оформлені оскарженого податкового повідомлення-рішення чим порушено вимоги положення п.42.1 ст.42 ПК України та вимоги Порядку №1204.
В подальшому, за результатами розгляду скарги Державною податковою службою України прийнято рішення №10322/6/99-06-08-05-05 від 21.11.2019 року, яким скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області №0020094004 від 23.07.2019 року та з урахуванням того, що висновки акту перевірки є правильними по суті та відповідають вимогам нормативно-правових актів з питань чинного законодавства зазначено про необхідність ГУ ДПС в Одеській області винести нове податкове повідомлення-рішення на підставі акту перевірки та цього рішення із дотриманням вимог Кодексу.
Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 11 вересня 2018 року по справі №826/11623/16, окремі дефекти форми оформлення ППР не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо протиправності спірного рішення і, як наслідок, про його скасування. Недоліки оформлення оскаржуваного ППР не можуть бути самостійною підставою для визнання протиправним такого рішення за умови, якщо позивачем вчинено порушення вимог податкового законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган. При розгляді податкових спорів перевага надається змісту документа порівняно з його зовнішньою формою. Якщо спірне рішення прийнято контролюючим органом у межах своєї компетенції та з його змісту можна чітко встановити зміст цього рішення (зокрема, порушення законодавства, за які застосовуються відповідні санкції, та розмір останніх), таке рішення може бути визнане правомірним навіть у разі, коли не дотримано окремих елементів форми спірного рішення.
Стосовно посилання позивача на порушення відповідачем строку прийняття податкового повідомлення-рішення №0007514004 від 04.12.2019 року колегія суддів зазначає наступне.
Згідно пункту 54.5 статті 54 ПК України якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.
День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків (пункт 56.17 статті 56 ПК України).
Відповідно до вимог п.86.8 ст.86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
Відповідно до Розділу ІІ п.6 Порядку №1204, якщо податкове повідомлення-рішення скасовується в інших випадках, передбачених статтею 55 Кодексу, у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства або відповідно до статті 56 Кодексу під час проведення процедури його адміністративного оскарження не внаслідок зміни зазначеної в ньому загальної суми грошових зобов'язань, суми зменшення (збільшення) податкових зобов'язань та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та пені, в тому числі за порушення норм іншого законодавства, платнику податків надсилається (вручається) нове податкове повідомлення-рішення, а також розрахунок грошового зобов'язання, зменшення (збільшення) суми податкових зобов'язань та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та пені, в тому числі за порушення норм іншого законодавства з урахуванням рішення контролюючого органу.
Згідно до Розділу ІІ п.7 Порядку №1204 податкові повідомлення-рішення згідно з пунктами 4-6 цього розділу складаються контролюючим органом, який склав попереднє податкове повідомлення-рішення, протягом 3 робочих днів з дня, що настає за днем отримання таким контролюючим органом рішення за результатами адміністративного, судового оскарження або іншого рішення про скасування раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення.
Якщо податкове повідомлення-рішення прийняте контролюючим органом у межах компетенції та строки, протягом яких податковий орган має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків, з його форми можна чітко встановити його зміст, зокрема, порушення законодавства, згідно з яким визначено грошове зобов'язання платника податків, суму такого зобов'язання, та вручено платнику податків у порядку, передбаченому статтею 58 ПК України, прийняття такого рішення після спливу десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки не повинно розцінюватися як обставина, що виключає застосування до платника податків фінансової відповідальності.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03 квітня 2018 року у справі №810/5546/15.
Таким чином, на підставі наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що фактично підставою для скасування податкового повідомлення-рішення №0007514004 від 04.12.2019 року позивач зазначає факт порушення ГУ ДПС в Одеській області строку прийняття зазначеного податкового повідомлення-рішення, встановленого пунктом 86.8 статті 86 Податкового кодексу України, зокрема, посилаючись на те, що акт перевірки від 03.07.2019 року за №287/15-32-40-04/23856703 вручено уповноваженому представнику 16.07.2019 року, тоді як податкове повідомлення-рішення №000751400 прийнято 04.12.2019 року, при цьому не спростовуючи доводи податкового органу по суті виявлених порушень податкового законодавства, що були встановлені у ході податкової перевірки та зафіксовані в акті від 03.07.2019 року за №287/15-32-40-04/23856703.
Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що прийняте ГУ ДПС в Одеській області податкове повідомлення-рішення №0007514004 від 04.12.2019 року є правомірним, а недотримання строку його прийняття та не зазначення посилань на результат розгляду скарги не може слугувати самостійною підставою для звільнення платника податку від відповідальності за податкове правопорушення.
Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 21 січня 2019 року у справі №826/1479/17.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
За таких обставин колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 8, 9, 10, 73, 74, 77 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що судове рішення підлягає скасуванню.
Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду доказав та обґрунтував її.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 308; 310; 315; 316; 321; 322; 325 КАС України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "АЛВАС" залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 червня 2020 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених статтею 328 КАС України.
Повний текст судового рішення виготовлений 02.10.2020 року.
Головуючий суддя Джабурія О.В.
Судді Кравченко К.В. Ступакова І.Г.