01 жовтня 2020 року м. Дніпросправа № 340/2892/20
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),
суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.,
за участю секретаря судового засідання - Волкової К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі апеляційну скаргу Заступника прокурора Кіровоградської області
на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 липня 2020 року (суддя Сагун А.В.) у справі № 340/2892/20 за позовом першого заступника керівника Кіровоградської місцевої прокуратури в інтересах держави до Соколівської сільської ради про визнання протиправними та скасування рішень, визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
Перший заступник керівника Кіровоградської місцевої прокуратури звернувся до суду в інтересах держави з позовною заявою, в якій просив:
- визнати поважною причину пропуску та поновити пропущений строк на оскарження рішення сорок шостої сесії восьмого скликання Соколівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області №3273 від 05.03.2020 “Про відмову у виділенні коштів на оплату суспільно корисних робіт для порушників, на яких судом накладено адміністративне стягнення у вигляді суспільно корисних робіт на 2020 рік”;
- визнати протиправними та скасувати рішення сорок шостої сесії восьмого скликання Соколівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області №3273 від 05.03.2020 “Про відмову у виділенні коштів на оплату суспільно корисних робіт для порушників, на яких судом накладено адміністративне стягнення у вигляді суспільно корисних робіт на 2020 рік”;
- визнати протиправними та скасувати рішення виконавчого комітету Соколівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області №44 від 28.04.2020 “Про відмову у визначенні видів оплачуваних суспільно-корисних робіт для порушників, на яких судом накладено адміністративне стягнення у вигляді суспільно корисних робіт та переліку об'єктів для відбування порушниками таких робіт у 2020 році”.
- визнати протиправною бездіяльність Соколівської сільської ради щодо погодження переліку об'єктів, на яких порушники виконують суспільно корисні роботи, та видів таких робіт на території ради із Кропивницьким районним відділом філії Державної установи “Центр пробації” в Кіровоградській області;
- зобов'язати Соколівську сільську раду вчинити дії, спрямовані на погодження переліку об'єктів, на яких порушники виконують суспільно корисні роботи, та видів таких робіт із Кропивницьким районним відділом філії Державної установи “Центр пробації” в Кіровоградській області.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 липня 2020 року
позовну заяву повернуто позивачу на підставі пункту 3 частини 4 статті 169 КАС України.
Постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви, суд першої інстанції виходив з того, що позовну заяву від імені позивача підписано першим заступником керівника Кіровоградської місцевої прокуратури, однак за приписами норм Закону №1697-VII та КАС України перший заступник керівника місцевої прокуратури уповноважений підписувати позовну заяву Прокуратури лише у разі відсутності на дату її підписання і подання керівника місцевої прокуратури. З огляду на те, що позивачем доказів відсутності на дату подання та підписання позовної заяви керівника Кіровоградської місцевої прокуратури не надано, суд дійшов висновку, що позовна заява підписана особою, яка не має права її підписувати, у зв'язку з чим наявні правові підстави для її повернення позивачеві на підставі пункту 3 частини 4 статті 169 КАС України.
Не погодившись з вищезазначеною ухвалою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник зазначає про те, що судом під час постановлення оскаржуваної ухвали не прийнято до уваги той факт, що у даній справі позов пред'явлений прокурором в порядку представництва інтересів держави, та, як наслідок, не застосовано приписи ч.1 ст.24 Закону України «Про прокуратуру, згідно якої право подання позовної заяви в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається, зокрема, керівникам окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам. Крім цього, заявник вказує на те, що право першого заступника керівника місцевої прокуратури на підписання позовної заяви визначено наказом Генерального прокурора від 21.09.2018 №186. Так, до матеріалів позовної заяви позивачем долучено копію наказу Прокуратури Кіровоградської області про призначення підписанта на посаду першого заступника керівника Кіровоградської місцевої прокуратури. Заявник вказує на те, що прокурор може брати участь у розгляді судом, зокрема, адміністративних справ як представник органу прокуратури, яка має статус відповідача, позивача або третьої особи, а також як представник держави - виконуючи конституційну функцію представництва інтересів держави в суді. Зокрема, статус прокурора, що здійснює представництво інтересів держави в суді, не можна ототожнювати зі статусом представника в судовому процесі, оскільки відносини між представником і довірителем ґрунтуються на договорі доручення.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить ухвалу суду першої інстанції залишити без змін з огляду на її законність та обґрунтованість.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з частиною 3 статті 5 КАС України до суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право.
За змістом частин 3,4 статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.
За приписами статті 131-1 Конституції України визначено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.
Згідно пункту 2 частини першої статті 2 Закону України "Про прокуратуру" (тут і далі в редакції чинній на момент подання позовної заяви) на прокуратуру покладається функція щодо представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом та главою 12 розділу III Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідно до частини 1 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Так, відповідно до абзацу 1 частини 3 та абзаців 1, 2 частини 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Як свідчать матеріали справи, позовну заяву у даній справі підписано першим заступником керівника Кіровоградської місцевої прокуратури Козир Є.М. До позовної заяви долучено копію наказу Прокуратури Кіровоградської області №35к від 31.01.2020 про призначення ОСОБА_1 на посаду першого заступника керівника Кіровоградської місцевої прокуратури.
Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що останню підписано особою, яка не мала на це відповідних повноважень.
З такими висновками суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції не погоджується, з огляду та таке.
Так, судом першої інстанції під час вирішення питання про прийняття позовної заяви до розгляду не прийнято до уваги положення частини 1 статті 24 Закону України «Про прокуратуру», що регулює особливості здійснення окремих форм представництва інтересів громадянина або держави в суді, та якою визначено, що право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Відповідно до частин першої та другої статті 12 Закону України «Про прокуратуру» у системі прокуратури України діють окружні прокуратури, перелік та територіальна юрисдикція яких визначається наказом Генерального прокурора. Утворення, реорганізація та ліквідація окружних прокуратур, визначення їхньої компетенції, структури і штатного розпису здійснюються Генеральним прокурором. Окружну прокуратуру очолює керівник окружної прокуратури, який має першого заступника та не більше двох заступників.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 13 Закону України «Про прокуратуру» керівник окружної прокуратури представляє окружну прокуратуру у зносинах з органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, особами, підприємствами, установами та організаціями.
Частиною третьою статті 13 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що у разі відсутності керівника окружної прокуратури його повноваження здійснює перший заступник окружної прокуратури, а в разі його відсутності - один із заступників керівника окружної прокуратури.
Абзацом 1 п.3 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" № 113-IX від 19.09.2019, встановлено, що до дня початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур їх повноваження здійснюють відповідно Генеральна прокуратура України, регіональні прокуратури, місцеві прокуратури.
На даний час в органах прокуратури діють місцеві прокуратури, оскільки окружні прокуратури не створені, та повноваження прокурора, передбачені статтею 131-1 Конституції України, статтею 53 КАС України та статтею 24 Закону України «Про прокуратуру» виконують керівники місцевих прокуратур, їх перші заступники та заступники.
Отже, підсумовуючи викладене, можливо дійти висновків про те, що прокурор може брати участь у розгляді судом адміністративних, господарських або цивільних справ як представник органу прокуратури, яка має статус відповідача, позивача або третьої особи, а також як представник держави - виконуючи конституційну функцію представництва інтересів держави в суді.
При цьому, статус прокурора, що здійснює представництво інтересів держави в суді, не можна ототожнювати зі статусом представника сторони в судовому процесі.
Представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша статті 23 Закону України «Про прокуратуру»).
Право подання процесуальних документів при реалізації конституційної функції представництва інтересів держави визначено статтею 24 Закону України «Про прокуратуру».
У спірному випадку прокурором подано позов на виконання Прокуратурою функції щодо представництва інтересів держави в суді у порядку, передбаченому статтями 23, 24 Закону України «Про прокуратуру», а не на захист прав, свобод та інтересів Прокуратури, як самостійного позивача у статусі юридичної особи.
Таким чином, вирішуючи питання щодо прийняття позовної заяви, суд повинен був керуватися положеннями частини 1 статті 24 Закону України «Про прокуратуру», що регулює особливості здійснення окремих форм представництва Прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді,
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необгрунтованість висновків суду першої інстанції про те, що у спірному випадку у першого заступника керівника Кіровоградської місцевої прокуратури Козира Є.М. відсутні повноваження на підписання позовної заяви, оскільки таке право визначено частиною 1 статті 24 Закону України «Про прокуратуру».
У зв'язку з викладеним, суд апеляційної інстанції вважає помилковим висновок суду першої інстанції про наявність підстав для повернення позовної заяви з посиланням на відсутність у особи, яка підписала позовну заяву, на це відповідних повноважень.
Таким чином, оскаржену ухвалу про повернення позову не можливо визнати законною та обґрунтованою, як того вимагає ст.242 КАС України, у зв'язку з чим суд апеляційної інстанції вважає за необхідне ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу направити для продовження розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.320, 321, 322, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Заступника прокурора Кіровоградської області - задовольнити.
Ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 липня 2020 року по справі № 340/2892/20 - скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Вступну та резолютивну частину проголошено 01.10.2020р.
Повне судове рішення складено 02.10.2020р.
Головуючий - суддя Я.В. Семененко
суддя Н.А. Бишевська
суддя І.Ю. Добродняк