23 вересня 2020 р.Справа № 520/3699/2020
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Спаскіна О.А.,
Суддів: Любчич Л.В. , П'янової Я.В. ,
за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.,
представника позивача Єлісеєва М.І.,
представника відповідача Ворожбянова А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.06.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Полях Н.А., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 09.06.20 року по справі № 520/3699/2020
за позовом Приватного акціонерного товариства "Концерн АВЕК та Ко"
до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради
про визнання протиправною та скасування постанови,
Приватне акціонерне товариство "Концерн АВЕК та Ко" (далі - ПАТ "Концерн АВЕК та Ко") звернувся до суду з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради (далі - відповідач), в якому просив:
- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 190/3218/0/250-19-П від 27.11.2019, винесену Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09.06.2020 позов задоволено у повному обсязі.
Відповідач не погодившись з таким рішенням звернувся до суд з апеляційною скаргою посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.05.2020 та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволення позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що згідно представленого технічного паспорту, виготовленого ДП "Земельнопроектне бюро" ТОВ "АГ Ріелті", інв. справа № 76 від 20.07.2017 р. громадський будинок нежитлова будівля літ. "КК-1" по вул. Академіка Павлова, 165-Д, загальною площею 283,9 кв.м., торгівельною площею 283,9 кв.м. збудована самочинно у 2013 р. В ході перевірки Приватним акціонерним товариством "КОНЦЕРН АВЕК ТА КО" (далі за текстом - ПрАТ "КОНЦЕРН АВЕК ТА КО") не представлено документів, що надають право на виконання будівельних робіт з будівництва нежитлової будівлі літ. "КК-1", розташованої по вул. Академіка Павлова, 165-Д у м. Харкові, кадастровий номер земельної ділянки 6310136600:09:001:0042.
Позивач надав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд задовольнити її, а рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив суд відмовити у її задоволенні, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до вимог ст.308 КАС України та керуючись ст. 229 КАС України.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи та вимоги апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Під час апеляційного розгляду встановлено, що відповідно до наказу № 289 від 19.06.2018, вимог чинного законодавства, а також направлення № 679-к від 20.06.2018 для проведення позапланового заходу.
За наслідками такої перевірки Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради був складений акт № 679-А від 27.06.2018 щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
На підставі висновків, викладених в акті перевірки № 679-А від 27.06.2018 суб'єктом владних повноважень був складений припис № 679-Пр-У від 27.06.2018, згідно із змістом якого встановлено, що під час позапланової перевірки по вул. Академіка Павлова, 165-Д у м. Харкові (кадастровий номер земельної ділянки 6310136600:09:001:0042) у 2013 році самочинно збудовано нежитлову будівлю літ. "КК-1", яка має ознаки класу наслідків (відповідальності) СС-1 без набуття права на виконання будівельних робіт, що є порушенням приписів чинного законодавства. В приписі зазначено, що в термін до 27.08.2018 позивачу слід усунути допущене порушення. Однак відповідачем не вказано, яким чином саме має позивач усунути зазначене порушення. Зазначений припис було отримано позивачем.
Як вбачається з матеріалів справи, Харківською міською радою прийнято рішення, яким надано дозвіл на збереження об'єктів самочинного будівництва, до переліку яких входить і згаданий вище об'єкт.
У подальшому, за ініціативою позивача, Харківською міською радою прийнято рішення, яким надано дозвіл на розробку документації із землеустрою для будівництва, експлуатації та обслуговування об'єктів, до переліку яких входить і згаданий вище об'єкт.
Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради був складений наказ № 440 від 29.10.2019, про здійснення позапланової перевірки, а також направлення № 1036-к від 28.10.2019.
Листом № 2893/0/250-19 від 05.11.2019 позивача було повідомлено про проведення позапланової перевірки дотримання вимог містобудівного законодавства на об'єкті: "Нежитлова будівля літ. "КК-1" по вул. Академіка Павлова, 165-Д у м. Харкові (кадастровий номер земельної ділянки 6310136600:09:001:0042)". Для проведення перевірки позивачу необхідно було виділити уповноважену особу, надати доступ до об'єкту, представити документи, які підтверджують виконання вимог припису № 679-Пр-У від 27.06.2018 у період проведення перевірки з 04.11.2019 по 15.11.2019.
Так, на підставі зазначених вище документів Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради було проведено перевірку ПрАТ "КОНЦЕРН АВЕК ТА КО" за наслідками якої було складено акт № 1036-А від 15.11.2019 щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
На підставі висновків, викладених в акті № 1036-А від 15.11.2019 відповідачем був складений протокол від 15.11.2019.
Як зазначає відповідач - зазначені вище акт та протокол направлені на адресу позивача.
Відповідачем на підставі акту, складеного за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду щодо дотримання законодавства у сфері містобудівної діяльності № 1036-А від 15.11.2019, протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 15.11.2019 р. було складено постанову № 190/3218/0/250-19-П від 27.11.2019 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Відповідно до змісту зазначеної постанови, під час перевірки на об'єкті : "Нежитлова будівля літ "КК-1" по вул. Академіка Павлова, 165-Д у м. Харкові (кадастровий номер земельної ділянки 6310136600:09:001:0042)", встановлено невиконання обов'язкового для виконання припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності будівельних норм, стандартів і правил №679-Пр-У від 27.06.2018, виданого Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради, чим порушено пп. "а" п. 3 ч. 3 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", абз. 2 пп. 3 п. 11 та абз. 4 п. 14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМУ 23.05.2011 № 553. Внаслідок зазначеного на позивача було накладено штраф у розмірі 30 105,00 грн.
Не погоджуючись із таким рішенням суб'єкта владних повноважень, та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з наявності порушення з боку контролюючого органу щодо неналежного інформування позивача про початок перевірки та про проведення перевірки, а відповідно, не дотримання умов порядку здійснення державного нагляду.
Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Відповідно до ст. 41 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” № 3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема: безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону.
Суб'єкт господарювання має право звернутися до суду щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Так, процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт врегульована Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553.
Згідно з п. 5. Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Відповідно до п. 7 Порядку № 553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
Посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані: у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; ознайомлювати суб'єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством.
Суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю.
З аналізу наведених норм слідує, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю здійснюють, зокрема позапланові перевірки суб'єктів містобудування на предмет дотримання ними під час здійснення будівництва вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та інших нормативних актів, що регулюють даний вид діяльності та під час здійснення такого контролю мають право на безперешкодний доступ на місце будівництва об'єкта та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню.
Вказаному праву контролюючого органу кореспондує право суб'єкта містобудування бути присутнім під час здійснення перевірки, або забезпечити присутність своїх представників, в разі дотримання посадовими особами порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. В такому разі допуск до проведення перевірки є обов'язком такого суб'єкта містобудування.
У ході судового розгляду встановлено, що Інспекцією суб'єкту містобудування ПрАТ “КОНЦЕРН “АВЕК та КО” надано припис № 679-Пр-У від 27.06.2018 зі строком усунення до 27.08.2018.
Вказаний припис містить застереження про те, що про його виконання суб'єкт містобудування має повідомити Інспекцію у встановлені строки.
Пунктом 7 Порядку № 553 визначено, що строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.
При цьому, колегія суддів звертає увагу, що законодавством, чинним на момент виникнення спірних правовідносин, не передбачено чіткого порядку попереднього повідомлення суб'єкта містобудування про проведення позапланової перевірки як обов'язкової передумови її проведення, однак, для забезпечення присутності уповноваженого представника під час проведення такої, відповідач в рамках підготовки до проведення позапланової перевірки повинен вчинити дії щодо повідомлення суб'єкта містобудування про її проведення.
Аналогічні висновки сформовані Верховним Судом у постанові від 15.01.2020 у справі № 818/1617/16 (касаційне провадження № К/9901/32532/1).
У приписі міститься застереження про необхідність усунення виявлених порушень у встановлений строк. Припис не містить вимог ані про знесення об'єкту будівництва, ані про реєстрацію речових прав на нього.
У зв'язку із тим, що приписом визначено лише одне порушення, яке полягає у виконанні будівельних робіт без набуття прав на їх виконання, виконанням вимог припису мало бути набуття таких прав (подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт).
У ході перевірки ПрАТ “КОНЦЕРН АВЕК та КО” (уповноваженою особою) не представлено документів, що підтверджують виконання вимог зазначеного припису. Вимога представити відповідні документи прямо була передбачена листом, направленим Інспекцією на адресу Позивача у ході перевірки.
В матеріалах даної справи міститься акт керівника Департаменту земельних відносин та нерухомості ПрАТ “КОНЦЕРН АВЕК та КО” від 18.11.2019.
Згідно цього акту, ПрАТ “КОНЦЕРН АВЕК та КО” робить висновок, що оскільки окрім направлення на проведення перевірки на адресу ПрАТ “КОНЦЕРН АВЕК та КО” будь-яких інших документів у ході її проведення не надходило, то така перевірка не відбулась.
Також, до позовної заяви додано лист ПрАТ “КОНЦЕРН АВЕК та КО” на адресу Інспекції від 18.11.2019, згідно якого позивач просить Інспекцію повідомити причини непроведения перевірки.
Таким чином, ПрАТ “КОНЦЕРН АВЕК та КО” станом на час проведення перевірки не мало причин вважати, що така перевірка не може бути проведена, у зв'язку із чим і направлялись відповідні запити на адресу Інспекції, які свідчать про обізнаність щодо перевірки та свідоме ненадання позивачем контролюючому органу документів про виконання вимог припису.
Також, колегія суддів зазначає, що у будь-якому випадку наявність суто формальних порушень при проведенні перевірки, за наявності доведеного факту вчинення суб'єктом містобудування порушення вимог у сфері містобудівної діяльності, не може слугувати самостійною правовою підставою для скасування результатів такої в цілому.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 03.07.2019 у справі № 464/7343/19.
Порядок оформлення результатів державного архітектурно-будівельного нагляду визначений у пунктах 16-23 Порядку № 553.
За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акту перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). У приписі обов'язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.
Керівникові кожного суб'єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акту. Один примірник акту перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.
Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припис, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акту та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.
Відповідно до п. 11 Порядку № 553, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону.
Процедура накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що передбачені Законом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", визначається Порядком накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 № 244.
Відповідно до п.10 Порядку № 244 уповноважена посадова особа інспекції складає протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності у двох примірниках, один з яких надається під підпис суб'єкту містобудування, що притягається відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, не пізніше трьох робочих днів з дня складення акта перевірки такого суб'єкта містобудування. Протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності підписується особою, яка його склала, суб'єктом містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а також свідками (у разі наявності). У разі відмови суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, від підписання протоколу або ознайомлення з ним уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, що складає протокол, робить про це відповідну відмітку в ньому.
П. 3 Порядку № 244 передбачено, що у разі відмови суб'єкта містобудування в отриманні документів (протокол, постанова та документи, які підтверджують факт правопорушення), які є підставою для притягнення його до відповідальності, документи надсилаються суб'єкту містобудування рекомендованим листом з повідомленням. Належним підтвердженням факту надіслання документів є розрахунковий документ відділення поштового зв'язку щодо оплати послуг з доставки рекомендованої поштової кореспонденції. У разі ненадання суб'єктом містобудування, який притягається до відповідальності, інформації щодо його адреси документи, які є підставою для притягнення його до відповідальності, надсилаються суб'єкту містобудування за адресою місцезнаходження (місця проживання, місця реєстрації), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Надіслання рекомендованим листом з повідомленням документів, які є підставою для притягнення до відповідальності, за адресою місцезнаходження (місця проживання) суб'єкта містобудування, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, вважається належним врученням зазначених документів незалежно від факту їх отримання суб'єктом містобудування.
Так, у зв'язку з виявленням порушень складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 15.11.2019 в якому зазначено про порушення пп. “а” п. 3 ст. 41 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”, абз. 2 пп. 3 п. 11 та абз. 4 п. 14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553, а саме: невиконання обов'язкового для виконання припису про усунення порушення вимог містобудівного законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил № 679-Пр-У від 27.06.2018.
У зв'язку з тим, що уповноважений представник ПрАТ “КОНЦЕРН АВЕК та КО” на час підписання акту № 1036А від 15.11.2019, складеного за результатами проведення позапланового заходу державного контролю та протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 15.11.2019 був відсутній, останні направлено на адресу ПрАТ “КОНЦЕРН АВЕК та КО” засобами поштового зв'язку ПАТ “Укрпошта” 20.11.2019 (номер поштового відправлення 6100352232617), що підтверджується описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком від 20.11.2019.
Доводи позивача стосовно складення акту перевірки за відсутністю позивача, внаслідок чого останній не може бути підставою для складання протоколу, припису та винесення постанови про накладення на позивача штрафу, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки вказане не свідчить про відсутність події правопорушення та не є підставою скасування постанови.
Стосовно доводів позивача в частині відсутності у його діях складу правопорушення у сфері містобудівної діяльності, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до п. 20 Порядку № 244 за результатами розгляду справи посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, приймає одну з таких постанов: постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності; постанову про закриття справи щодо накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Так, начальником Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради Гоцуляк Катериною Олександрівною винесено постанову №190/3218/0/250-19-П від 27.11.2019 про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної документації. Відповідно до вищевказаної постанови зазначено, що під час перевірки на об'єкті : "Нежитлова будівля літ "КК-1" по вул. Академіка Павлова, 165-Д у м. Харкові (кадастровий номер земельної ділянки 6310136600:09:001:0042)", встановлено невиконання обов'язкового для виконання припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності будівельних норм, стандартів і правил №679-Пр-У від 27.06.2018 р., виданого Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради, чим порушено пп. "а" п. 3 ч.3 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", абз. 2 пп. 3 п. 11 та абз. 4 п. 14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМУ 23.05.2011 р. № 553. Внаслідок зазначеного на позивача було накладено штраф у розмірі 30 105,00 грн.
Відповідно до абз. 1 п. 1 ч. 6 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" суб'єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу, зокрема, за невиконання приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил - у розмірі п'ятнадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Крім того, колегія суддів зазначає, що жодних доказів зміни стану будівлі чи доказів виконання вимог припису № 679-Пр-У від 27.06.2018 позивачем ані під час проведення перевірки, ані в ході судового розгляду справи не надано.
Тобто, вжиття суб'єктом містобудування дій на виконання вимог контролюючого органу, проте без фактичного виконання, незалежно від обставин, не може вважатися належним виконанням вимог припису.
Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.04.2020 по справі № П/811/870/16.
Позивач, обґрунтовуючи свої вимоги, звертав увагу, що усуваючи виявлені порушення ПрАТ "КОНЦЕРН АВЕК ТА КО" звернувся до Харківської міської ради із заявами щодо узаконення самовільного будівництва, внаслідок чого Харківською міською радою прийнято рішення від 22.08.2018 № 1183/18 “Про надання земельних ділянок для експлуатації та обслуговування об'єктів самочинного будівництва”.
Згідно додатку 2 до цього рішення:
- ПрАТ “КОНЦЕРН АВЕК ТА КО” дозволено збереження самочинно розпочатого будівництва нежитлових будівель (торгівельного призначення): літ. “А-2”, літ. “Б-2”, літ. “В-1”, літ. “Г-1”, літ. “Д-1”, літ. “Е-1”, літ. “Ж-1”, літ. “ 3-1”, літ. “И-2”, літ. “ 1-2”, літ. “ї-2”, літ. “Й-2”, літ. “К-2”, літ. “Л-2”, літ. “М-2”, літ. “Н-2”, літ. “ 0-2”, літ. “П-2”, літ. “Р-2”, літ. “С-2”, літ. “Т-2”, літ. “У-2”, літ. “Ф-2”, літ. “Х-2”, літ. “Ц-2”, літ. “ 4-2”, літ. “Ш-2”, літ. “Щ-2”, літ. “АА-2”, літ. “ВВ-2”, літ. “ГГ-2”, літ. “ДД-1”, літ. “ЕЕ-2”, літ. “ЖЖ-1”, літ. “ИИ-1”, літ. “ІІ-2”, літ. “її-2”, літ. “ИИ-2”, літ. “КК-1” по вул. Академіка Павлова, 165-Д на земельній ділянці (кадастровий номер 6310136600:09:001:0042), яка знаходиться в оренді (договір оренди землі від 14.09.2004 №66163/04);
- змінено вид використання земельної ділянки (кадастровий номер 6310136600:09:001:0042) площею 6,1121 га по вул. Академіка Павлова, 165-Д на “для завершення будівництва нежитлових будівель торгівельного призначення та подальшої експлуатації та обслуговування об'єктів”, визначено строк завершення будівництва об'єкту до 22.08.2021.
- передбачено звернутись в Департамент земельних відносин Харківської міської ради для оформлення додаткової угоди до договору оренди землі від 14.09.2004 № 66163/04 в частині зміни виду використання земельної ділянки (кадастровий номер 6310136600:09:001:0042) та визначення строку завершення будівництва об'єкту.
Це рішення прийнято виключно з урахуванням клопотання позивача у справі, вид використання змінювався міською радою за пропозицією ПрАТ “КОНЦЕРН АВЕК ТА КО”. Формулювання визначеного виду використання повністю відповідає (є дослівним) направленому до міської ради клопотанню ПрАТ “КОНЦЕРН АВЕК ТА КО” від 09.08.2018 .
Разом з цим, позивач належним чином так і не звернувся до Департаменту земельних відносин Харківської міської ради для оформлення додаткової угоди до договору оренди землі від 14.09.2004 № 66163/04 в частині зміни виду використання земельної ділянки (кадастровий номер 6310136600:09:001:0042) та визначення строку завершення будівництва об'єкту.
Порядок вирішення питань, пов'язаних із самочинним будівництвом (рішення міської ради від 17.08.2011 № 390/11) визначає право міської ради рішенням сесії дозволяти збереження об'єктів самочинного будівництва (п. 3.10).
Отже, міська рада повністю реалізувала свої “повноваження” по відношенню до ПрАТ “КОНЦЕРН АВЕК ТА КО” у частині проходження відповідної процедури, дозволила збереження об'єкту. Надалі, ПрАТ “КОНЦЕРН АВЕК ТА КО” мало керуватись вимогами Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” та отримати право на виконання будівельних робіт.
В свою чергу, процедура збереження об'єктів самочинного будівництва завершується саме прийняттям об'єкту до експлуатації та реєстрацією речових прав на нього. Перепони для цього на теперішній час відсутні, оскільки позивач має в оренді земельну ділянку під самочинно збудованим об'єктом, рішенням міської ради продовжено до 22.08.2021 строки завершення його будівництва і пропонується укласти додаткову угоду до договору оренди землі з цього питання.
Отже, зазначеним рішенням Харківська міська рада створила необхідні передумови ПрАТ "КОНЦЕРН АВЕК ТА КО" для виконання припису.
Однак, ПрАТ “КОНЦЕРН АВЕК ТА КО” з метою укладення додаткової угоди до договору оренди землі так і не звернулося, чим унеможливило завершення процедури збереження об'єкту самочинного будівництва (набуття прав на виконання будівельних робіт, прийняття об'єкту до експлуатації та реєстрацію речових прав на нього).
З огляду на викладене, колегія суддів доходить до висновку, що позивачем у повній мірі дії, передбачені п. 5 ст. 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", вчинені не були.
Додатково колегія суддів звертає увагу, що вищевикладеним спростовуються доводи позивача щодо незрозумілості змісту припису № 679-Пр-У від 27.06.2018 та відсутності у останньому переліку заходів, які має вчинити суб'єкт господарювання у його виконання.
Стосовно посилань позивача на ст. 250 Господарського кодексу України, відповідно до якої адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом, колегія суддів зазначає, що у спірних правовідносинах спеціальним законом є Закон України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", ст. 2 якого передбачено, що штраф може бути накладено на суб'єктів містобудування протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніш як через три роки з дня його вчинення.
Із матеріалів справи встановлено, що приписом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради № 679-Пр-У від 27.06.2018 позивача зобов'язано усунути порушення у строк до 27.08.2018.
Такими чином, 28.08.2018 є датою, з якої починається перебіг встановленого строку притягнення суб'єкта містобудування до відповідальності, який на момент винесення оскаржуваної постанови від 27.11.2019 не сплинув.
Враховуючи викладене колегія суддів доходить висновку щодо обґрунтованості притягнення позивача до відповідальності за порушення вимог у сфері містобудівної діяльності у вигляді накладення штрафу оскаржуваною постановою, що винесена начальником Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради за наявності підстав у зв'язку з невиконанням позивачем обов'язкового для виконання припису.
Судом першої інстанції наведені обставини не враховані, з огляду на що висновки про задоволення позовних вимог є помилковими.
Стосовно решти доводів, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, колегія суддів, оцінюючи наведені сторонами доводи, виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи позивача, наведені у відзиві на апеляційну скаргу, були перевірені та проаналізовані судом апеляційної інстанції.
Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від свавілля; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі Руїз Торія проти Іспанії, параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.
У рішенні Петриченко проти України (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.
Інші, зазначені позивачем у відзиві на апеляційну скаргу обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.
У відповідності до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Відповідно п. п. 1, 3, 4 ст. 317 КАС України неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права є підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині.
Таким чином, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.06.2020 підлягає скасуванню з прийняттям постанови про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ч. 4 ст. 241, ч. 3 ст. 243, ст.ст. 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради - задовольнити.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.06.2020 року по справі № 520/3699/2020 - скасувати.
Прийняти постанову, якою в задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Концерн АВЕК та Ко" - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя О.А. Спаскін
Судді Л.В. Любчич Я.В. П'янова
Повний текст постанови складено 02.10.2020 року