Головуючий І інстанції: Заічко О.В.
02 жовтня 2020 р. Справа № 520/2095/2020
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Катунова В.В.,
Суддів: Бершова Г.Є. , Ральченка І.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.03.2020, майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022 по справі № 520/2095/2020
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання протиправними та скасування додатку та рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі по тексту - відповідач, ГУ ПФУ в Харківській області), в якому просив:
-визнати протиправним та скасувати Додаток до протоколу №204250002258 від 29.10.2019 року відділу з питань перерахунків пенсій №11 управління застосування пенсійного законодавства ГУ ПФУ в Харківській області №83 від 01.11.2019 року та Рішення №203/11-19 від 19.09.2019 року комісії при головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області про відмову у призначенні мені пенсії за віком на пільгових умовах.
-зобов'язати Куп'янський відділ обслуговування громадян (сервісний центр) головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити та виплат ОСОБА_1 з 13 червня 2019 року пенсію на пільгових умовах та врахувати стаж роботи, що надає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.п. «б» ст.13 Закону України « Про пенсійне забезпечення» періоди навчання в ПТУ №27 з 01.09.1979р. по 21.07.1982р. за професією, передбаченою Списком №2, оскільки після закінчення навчання протягом трьох місяців працевлаштувався на роботу за цією професією, та роботи на «Куп'янському ливарному заводі», після реорганізації ВАТ «Куп'янський ливарний завод» - слюсар-ремонтник гарячій ділянці робіт з 22.01.1986 року по 05.09.1993 року, майстер по ремонту устаткування служби механіка з 06.09.1993 року по 25.06.1995 року, механік ФЛЦ з 26.06.1995 року по 23.09.1996 рік, всього 16 років 9 місяців 27 днів.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.03.2020 позовні вимоги задоволено частково.
Скасовано рішення від 19.09.2019 року № 203/11-19 та додаток до протоколу № 204250002258 від 29.10.2019 року № 83 від 01.11.2019 року, які винесені Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області відносно ОСОБА_1 .
Зобов'язано Головне Управління Пенсійного фонду України в Харківській області (пл. Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків,61022, код ЄДРПОУ14099344) повторно розглянути заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) про підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах та про призначення пенсії на пільгових умовах за п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII, зарахувавши при такому розгляді до пільгового стажу ОСОБА_1 періоди його роботи у ВАТ "Куп'янський ливарний завод" з 06.09.1993 р. по 25.06.1995 р. за професією майстер по ремонту устаткування служби механіка цеху сталевого лиття та ковкого чавуна ; з 26.06 1995 р. по 23.09.1996 р. за професією механік ФЛЦ, з урахуванням висновків суду по даній справі.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Не погодившись із прийнятим рішенням суду першої інстанції позивач оскаржив його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, висновки, викладені у судовому рішенні, не відповідають обставинам справи.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначив, відмова відповідача включити до пільгового стажу періоди роботи записані у трудовій книжці є порушенням його конституційного права на соціальний захист. Зазначає, що рішення суду першої інстанції про зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , не вирішує питання призначення та виплати пенсії, тому що відповідач повторно розгляне та відмовить у призначенні пільгової пенсії за віком.
Відповідач правом надання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
На підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що 23.07.2019 ОСОБА_1 звернувся до відповідача з заявою та пакетом документів про підтвердження стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах.
Рішенням від 19.09.2019 року № 203/11-19 голови Комісії начальника головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області підтверджено стаж роботи позивача у період з 22.07.1982 по 04.10.1983 р. за професією слюсар - ремонтник на гарячій ділянці робіт цеху сталевого лиття та ковкого чавуна; з 01.08.1988 р. по 05.09.1993 р. за професією слюсар - ремонтник на гарячій ділянці робіт цеху сталевого лиття та ковкого чавуна за списком № 2.
В подальшому позивач звернувся до відповідача з заявою та пакетом документів про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 та додатком до протоколу № 204250002258 від 29.10.2019 року № 83 від 01.11.2019 року, за результатами розгляду якої позивачеві було відмовлено у зарахуванні до пільгового стажу роботи періоду з 06.09.199 року по 25.06.1995 року за професією майстер по ремонту устаткування в ХРП СЛЧ (СЛК) та періоду з 26.06.1995 по 23.06.1996 року в ХРП КЧЛ (ФЛЕЦ).В рішенні зазначено, що пільговий стаж підтверджений документами складає 8 років 4 місяці 8 днів, загальний - 30 років 10 місяців 17 днів.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернувся до суду за захистом порушених прав.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що до пільгового стажу ОСОБА_1 підлягають зарахуванню періоди його роботи у ВАТ "Куп'янський ливарний завод" з 06.09.1993 р. по 25.06.1995 р. за професією майстер по ремонту устаткування служби механіка цеху сталевого лиття та ковкого чавуна ; з 26.06 1995 р. по 23.09.1996 р. за професією механік ФЛЦ.
Крім того, встановивши право позивача на зарахування вказаного періоду до пільгового стажу позивача та врахувавши дискреційні повноваження відповідача у питаннях призначення пенсії, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що належним способом захисту порушеного права є саме зобов'язання відповідача зарахувати до пільгового стажу період роботи позивача, який не визнається відповідачем та зобов'язання останнього повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині зарахування до пільгового стажу періоду служби в армії та періоду навчання в ПТУ №27 за спеціальністю слюсар - ремонтник за період з 01.09.1979 року по 21.07.1892 р., суд першої інстанції дійшов висновку про безпідставність позовних вимог в зазначеній частині.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Статтею 22 Конституції України передбачено, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. (ст. 46 Конституції України).
На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах ( п."б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII ).
Підпунктом 2 п.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV встановлено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.
За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців у чоловіків.
Судом встановлено, що за віком та за загальним стажем позивач відповідає умовам для призначення пільгової пенсії, що не заперечується сторонами, водночас, спірним у даній справі є пільговий стаж позивача.
Відносно зарахування до пільгового стажу періоду служби в армії та стажу навчання в ПТУ № 27 за спеціальністю слюсар - ремонтник за період 01.09.1979 р. по 21.07.1982 р. Списком № 2, колегія суддів зазначає наступне.
Як вбачається зі змісту поданого позивачем позову, період знаходження його у Лавах Армії з 12.10.1983 по 31.10.1985 на думку позивача повинен бути зарахований у пільговий стаж, так як служба в армії передувала посаді слюсаря - ремонтника.
Одночасно, звертаючись до суду з позовом, в прохальній частині позову, не заявлено жодних вимог зобов'язального характеру до Куп'янського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити ОСОБА_1 з 13 червня 2019 року пенсію на пільгових умовах та врахувати період служби в армії до стажу роботи, що надає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.п. «б» ст.13 Закону України « Про пенсійне забезпечення».
Згідно ч.2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Колегія суддів зазначає, що оскаржувані рішення відповідача не містять в собі жодних висновків стосовно зарахування /не зарахування до пільгового стажу позивача періоду служби позивача в армії та стажу навчання в ПТУ № 27 за спеціальністю слюсар - ремонтник за період 01.09.1979 р. по 21.07.1982 р.
Оцінюватися судом мають саме підстави відмови у призначенні пенсії, тобто, мотиви, з яких виходив відповідач, розглядаючи заяву про її призначення.
Суд не може перебирати на себе компетенцію суб'єктів владних повноважень, досліджувати документи, яким не надана була оцінка, та встановлювати на їх основі наявність чи відсутність підстав для зарахування до пільгового стажу позивача вказаних періодів.
Завданням адміністративного судочинства є перевірка правомірності дій суб'єкта владних повноважень, відповідності його рішень критеріям, які пред'являються до рішень суб'єктів владних повноважень та закріплені в частині другій статті 2 КАС України.
Таким чином, оскільки Пенсійний органом не досліджувались вказані періоди та не було відмовлено у їх зарахуванні, позовні вимоги в зазначеній частині є передчасними.
Відносно зарахування до пільгового стажу періоду з 22.01.1986 р. по 31.07.1988 р., колегія суддів зазначає наступне.
За змістом ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно пунктів 1, 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (пункт 20 Порядку № 637).
Як вбачається з матеріалів справи, з 22.01.1986 р. по 31.07.1988 р. ОСОБА_1 працював за професією вулканізаторника на гарячій ділянці робіт цеху сталевого лиття та ковкого чавуну.
Під час детального вивчення трудової книжки (а.с.16), було виявлено, що в трудовій книжці міститься виправлення у вказаному періоді та закреслено посаду вулканізаторника та зроблено допис "слюсар-ремонтник".
В контексті виявлених розбіжностей, слід також врахувати, що позивачем на підтвердження наявності в нього необхідного пільгового стажу роботи до позовної заяви додано архівну довідку № 700 від 11.07.2019 року, копії наказу від 22.01.1986 р. № 27/кр та тарифікації ( а.с.31-33), з яких встановлено, що позивач працював у зазначений період саме вулканізаторником на гарячій ділянці робіт.
Одночасно, Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад, робота на яких дає право на державну пенсію за віком на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затвердженому Постановою Ради Міністрів СРСР № 1173 від 22.08.1956 року, розділ ХV "Металообробка", підрозділ 1 "Ливарне виробництво", п. а) робітники, професія вулканізаторника на гарячій ділянці не передбачена.
Отже, наявні в трудовій книжці розбіжності, з урахуванням інформацій, що міститься в архівних довідках, не дають змоги зарахувати до пільгового стажу позивача, період його роботи починаючи з 22.01.1986 р. по 31.07.1988 на посаді слюсаря - ремонтника на гарячій ділянці робіт.
Крім того, колегія суддів зазначає про помилкове посилання позивача на Список №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991, оскільки вказаний Список не був чинний на час роботи позивача на посаді слюсаря - ремонтника (вулканізаторника на гарячій ділянці робіт).
Виходячи з фактичних обставин справи, норм законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про відсутність підстав для зарахування вказаного періоду роботи до пільгового стажу.
Згідно з ч. 1 ст. 58 Закону №1058-IV, пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.
У відповідності із п.п.3 п. 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, яке затверджене постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за №40/26485, Управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства.
Отже суд першої інстанції правильно виходив з того, що повноваженнями щодо призначення пенсії наділені Управління Фонду, у спірному випадку Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області області.
Тобто питання призначення пенсії є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.
У свою чергу, як правильно зазначив суд першої інстанції, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акту.
Отже, дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним, розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.
Таким чином, встановивши право позивача на зарахування спірного періоду роботи у ВАТ "Куп'янський ливарний завод" з 06.09.1993 р. по 25.06.1995 р. за професією майстер по ремонту устаткування служби механіка цеху сталевого лиття та ковкого чавуна ; з 26.06 1995 р. по 23.09.1996 р. за професією механік ФЛЦ до стажу, який дає право на призначення пенсії та врахувавши дискреційні повноваження відповідача у питаннях призначення пенсії, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що належним способом захисту порушеного права є саме зобов'язання відповідача зарахувати до пільгового стажу період роботи позивача, який не визнається відповідачем та зобов'язання останнього повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії.
Колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції визначено спосіб захисту права, який не відповідав суті заявлених позивачем вимог, з огляду на наступне.
З приводу таких аргументів позивача слід зазначити те, що з огляду на зміст та обсяг заявлених позивачем вимог у цій справі судом не досліджувався увесь стаж роботи позивача, який, на його думку, дає право на призначення пільгової пенсії. Предметом судового розгляду були рішення відповідача, якими відмовлено у зарахування періоду роботи позивача.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення, в оскарженій частині, з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим підстав для задоволення апеляційної скарги позивача не існує.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 317, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.03.2020 по справі № 520/2095/2020 залишити без змін .
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя-доповідач В.В. Катунов
Судді Г.Є. Бершов І.М. Ральченко