22 вересня 2020 р.Справа № 520/4421/2020
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Бегунца А.О.,
Суддів: Мельнікової Л.В. , Рєзнікової С.С. ,
за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Орільської селищної ради Лозівського району Харківської області на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Мар'єнко Л.М., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 11.06.20 року по справі № 520/4421/2020
за позовом ОСОБА_1
до Орільської селищної ради Лозівського району Харківської області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Орільської селищної ради Лозівського району Харківської області, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просила суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення LVІ сесії VII скликання від 11.03.2020 Орільської селищної ради Лозівського району Харківської області щодо відмови ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0000 га, для ведення особистого селянського господарства у селі Українське на території Орільської селищної ради Лозівського району Харківської області;
- зобов'язати Орільську селищну раду Лозівського району Харківської області прийняти рішення, яким надати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки розташованій у селі Українське Лозівського району Харківської області у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовним розміром 2,0000 га.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.05.2020 позовні вимоги задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення LVІ сесії VII скликання від 11.03.2020 Орільської селищної ради Лозівського району Харківської області щодо відмови ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0000 га, для ведення особистого селянського господарства у селі Українське на території Орільської селищної ради Лозівського району Харківської області.
Зобов'язано Орільську селищну раду Лозівського району Харківської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою стосовно відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в с. Українське на території Орільської селищної ради Лозівського району Харківської області у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовним розміром 2,0000 га.
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Стягнуто з Орільської селищної ради Лозівського району Харківської області за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у розмірі 840,80 грн.
01.06.2020 представник ОСОБА_1 , в особі адвоката - Нелюба С.А. звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з заявою про ухвалення додаткового судового рішення, в якій просив суд стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката в розмірі 7000 грн.
Додатковим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2020 доповнено рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.05.2020 у справі №520/4421/2020 за позовом ОСОБА_1 до Орільської селищної ради Лозівського району Харківської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Стягнуто з Орільської селищної ради Лозівського району Харківської області за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті професійної правничої допомоги на користь ОСОБА_1 у розмірі 7000,00 грн.
Не погодившись з вказаним додатковим рішенням суду першої інстанції, відповідачем Орільською селищною радою Лозівського району Харківської області подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права просить додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2020 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні вимоги ОСОБА_1 про стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що позов ОСОБА_1 відноситься до справ незначної складності та доказів надання адвокатом правничої допомоги щодо усного консультування, аналіз нормативного матеріалу, пошук і вивчення судової практики в аналогічних справах, складання тексту позовної заяви в межах даної справи відсутні. Також зазначає, що сплачена позивачем сума на професійну правничу допомогу є не співмірною із складністю справи та обсягом виконаних робіт, а тому вартість такої послуги в даному випадку є необґрунтованою та явно завищеною.
Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу позивач зазначає, що позивач надав всі належні та допустимі докази, понесені на правничу допомогу під час розгляду справи в суді першої інстанції, з яких чітко й однозначно вбачається, що витрати понесені саме в межах розгляду зазначеної справи. Просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а додаткове рішення залишити без змін.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши доповідь судді-доповідача та перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.7 ст.139 КАС України - розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до положень ст. 134 КАС України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч.1 ст. 134 КАС України).
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч.2 ст. 134 КАС України).
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч.3 ст. 134 КАС України).
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.4 ст. 134 КАС України).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.5 ст. 134 КАС України).
Згідно ч.9 ст. 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Таким чином, документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України", від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України", від 30.03.2004 у справі "Меріт проти України" заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
На підтвердження понесених позивачем витрат з правничої допомоги до матеріалів справи надано розрахунок№1 із зазначенням виконання робіт, вартістю цих робіт та кількістю годин, акт виконаних робіт від 28.05.2020 року, квитанцію та ордер щодо сплати 7000 грн. - за надання професійної правничої допомоги, додатковий договір від 28.05.2020 року, договір від 09.01.2020 року.
Відповідно до акту виконаних робіт та додаткового договору від 28.05.2020, адвокатом ОСОБА_2 , який представляв інтереси по даній справі, надавалися позивачу послуги за домовленістю сторін, мінімальна одиниця часу, витрачена виконавцем під час надання правової (правничої) допомоги замовнику - 1 година. Сторони погодили підготовлений виконавцем у калькуляції-рахунку №1 від 28.05.2020 року - розрахунок вартості гонорару виконавця (назва і вид робіт - використаний час - вартість), а саме:
- усне консультування ОСОБА_1 щодо порушення її права Орільською селищною радою у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0000 га, для ведення особистого селянського господарства - 1 год -1000,00 (одна тисяча) гривень;
- аналіз нормативного матеріалу, пошук і вивчення судової практики в аналогічних справах, правових позицій Верховного Суду 2 год - 2000,00 (дві тисячі) гривень;
- складання тексту позовної заяви та заяви про збільшення позовних вимог в інтересах ОСОБА_1 про оскарження незаконних дій Орільської селищної ради щодо відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0000 га, для ведення особистого селянського господарства (справа №520/4421/2020) - 4 год - 4000,00 (чотири тисячі) гривень.
Отже, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.
Таким чином, з огляду на доведеність позивачем реальності та підтвердження фактичного розміру понесених витрат на правничу допомогу та недоведеність відповідачем обставин понесення позивачем розміру витрат у меншому розмірі та/або неспівмірності таких витрат, колегія суддів вважає правильними висновок суду першої інстанції про задоволення заяви позивача щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, які позивач поніс у зв'язку із розглядом справи.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Орільської селищної ради Лозівського району Харківської області залишити без задоволення.
Додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2020 року по справі № 520/4421/2020 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя (підпис)А.О. Бегунц
Судді(підпис) (підпис) Л.В. Мельнікова С.С. Рєзнікова
Повний текст постанови складено 02.10.2020 року