справа №756/16542/14 Головуючий у І інстанції -Луценко О.М.
апеляційне провадження №22-ц/824/5712/2020 Доповідач у ІІ інстанції - Гуль В.В.
30 вересня 2020 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Гуля В.В.,
суддів Сержанюка А.С., Мережко М.В.,
за участю секретаря Линок В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , інтереси якої представляє ОСОБА_2 на рішення Оболонського районного суду м.Києва від 28 листопада 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк», третя особа ОСОБА_3 про визнання договорів поруки припиненими,-
встановив:
Позивач звернувся до суду із позовом до ПАТ «Універсал Банк», третя особа ОСОБА_3 , в якому просить визнати припиненим з 10.08.2008 року договір поруки №003-2008-463-Р/1 від 28.02.2008, укладений між ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 , за яким поручитель зобов'язався відповідати за виконання зобов'язань ОСОБА_3 по кредитному договору №003-2008-463 від 28.02.2008; визнати припиненим з 10.08.2008 року договір поруки №003-2008-464-Р/1 від 28.02.2008, укладений між ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 , за яким поручитель зобов'язався відповідати за виконання зобов'язань ОСОБА_3 по кредитному договору №003-2008-464 від 28.02.2008.
Вимоги позову обґрунтовує тим, що 28.02.2008 між позивачем та відповідачем було укладено договори поруки №003-2008-463-Р/1 та №003-2008-464-Р/1 для забезпечення виконання кредитних договорів №003-2008-463 від 28.02.2008 та №003-2008-464 від 28.02.2008. Позивач стверджує, що відповідач порушуючи права та інтереси позивача в односторонньому порядку було збільшено розмір процентної ставки за користування кредитами без погодження із позивачем, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності позивача, що є однією з підстав припинення поруки згідно ч. 1 ст. 559 ЦК України.
Оскільки договорами поруки не передбачена можливість зміни розміру процентів за основними зобов'язаннями і строків їх виплати без додаткового повідомлення поручителя, такі умови сторонами не погоджувалися, та позивач не давала згоду на зміну основного зобов'язання, а відповідач змінив розмір процентної ставки з 10.08.2008 за кредитним договором №003-2008-463 від 28.02.2008 з 11,95 % до 13,20% та за кредитним договором та №003-2008-464 від 28.02.2008 з 12,95% до 14,45% у зв'язку збільшився обсяг зобов'язань поручителя, вважає, що договори поруки підлягають визнанню припиненими з дати збільшення банком розміру процентної ставки за кредитними договорами, а саме з 10.08.2008.
Рішенням Оболонського районного суду м.Києва від 28 листопада 2019 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його незаконність, необґрунтованість, неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Апеляційну скаргу мотивувала тим, що договорами поруки не передбачена можливість зміни розмірів процентів за основними зобов'язаннями, а доказом того, що відбулось збільшення обсягу її відповідальності є розрахунок заборгованості, який оцінений судом неправильно в зв'язку з чим суд дійшов хибного висновку про відсутність підстав для задоволення позову. Крім того справа розглянута з порушенням строку її розгляду. Розглянув справу суд за відсутності документів, які мають значення для правильного вирішення справи.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 28 лютого 2008 року між ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір №003-2008-463. Відповідно до умов кредитного договору Банк надав Позичальнику кредит у розмірі 59 857,63 дол. США, а Позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використовувати та повернути кредит, а також сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 11,95% річних.
Згідно п. 1.1.1. за користування кредитними коштами понад встановлений договором термін нараховується процентна ставка 35,85 % річних.
Для забезпечення виконання кредитних зобов'язань по кредитному договору №003-2008-463 від 28 лютого 2008 року між ПАТ «Універсал Банк» укладено з ОСОБА_1 договір поруки №003-2008-463-Р/1 від 28 лютого 2008 року.
Згідно п. 1.2. Договору поруки №003-2008-463-Р/1 визначено, що Поручителю добре відомі усі умови вищезазначеного основного договору, зокрема: сума основного договору - 59 857,63 доларів США 00 центів; розмір процентів - 11,95% розмір процентів за користування кредитними коштами без порушення сплати платежів; розмір підвищеної процентної ставки - 35,85% користування кредитними коштами понад встановлені терміни сплати платежів; термін виконання основного зобов'язання - 10 лютого 2038 року, якщо згідно умов основного договору не буде застосовано інші терміни виконання такого зобов'язання.
28 лютого 2008 року між ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір №003-2008-464. Відповідно до умов кредитного договору Банк надав Позичальнику кредит у розмірі 50 000,00 дол. США, а Позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використовувати та повернути кредит, а також сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 12,95% річних.
Згідно п. 1.1.1. за користування кредитними коштами понад встановлений договором термін нараховується процентна ставка 38,85 % річних.
Для забезпечення виконання кредитних зобов'язань по кредитному договору №003-2008-464 від 28 лютого 2008 року між ПАТ «Універсал Банк» укладено з ОСОБА_1 договір поруки №003-2008-464-Р/1 від 28 лютого 2008 року.
Згідно п. 1.2. Договору поруки №003-2008-464-Р/1 визначено, що Поручителю добре відомі усі умови вищезазначеного Основного договору, зокрема: сума основного договору - 50 000,00 доларів США 00 центів; розмір процентів - 12,95% розмір процентів за користування кредитними коштами без порушення сплати платежів; розмір підвищеної процентної ставки - 38,85% користування кредитними коштами понад встановлені терміни сплати платежів; термін виконання основного зобов'язання - 10 лютого 2028 року, якщо згідно умов основного договору не буде застосовано інші терміни виконання такого зобов'язання.
Судом встановлено, що по кредитному договору №003-2008-463 від 28 лютого 2008 року та по кредитному договору №003-2008-464 від 28 лютого 2008 року з моменту укладення кредитних договорів процентна ставка не змінювалась у бік збільшення.
Крім того, судом встановлено, що позивач, підписавши договір поруки №003-2008-463-Р/1 ознайомився з умовами вищезазначеного кредитного договору, зокрема, про те, що 11,95% розмір процентів за користування кредитними коштами без порушення сплати платежів, а розмір підвищеної процентної ставки - 35,85% за користування кредитними коштами понад встановлені терміни сплати платежів.
Згідно п. 1.2. договору поруки №003-2008-464-Р/1 визначено, що позивачу добре відомі усі умови вищезазначеного кредитного договору, в тому числі: 12,95% розмір процентів за користування кредитними коштами без порушення сплати платежів, а розмір підвищеної процентної ставки - 38,85% користування кредитними коштами понад встановлені терміни сплати платежів.
З вищезазначеного суд зробив висновок, що процентна ставка визначена умовами основного договору була відома позивачу і твердження, що банк в односторонньому порядку збільшив обсяг відповідальності поручителя у розумінні положень ч.1 ст.559 ЦПК України є хибними та не знаходять свого підтвердження, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦПК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання. У разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності боржника, такий поручитель несе відповідальність за порушення зобов'язання боржником в обсязі, що існував до такої зміни зобов'язання.
До кредитного договору №003-2008-463 від 28 лютого 2008 року укладено додаток №2 до кредитного договору, що є його невід'ємною частиною «Графік платежів» в даному графіку визначено суму щомісячного погашення процентів за користування кредитом», до кредитного договору №003-2008-464 від 28 лютого 2008 року укладено додаток №2 до кредитного договору, що є його невід'ємною частиною «Графік платежів» в даному графіку визначено суму щомісячного погашення процентів за користування кредитом».
Якщо Позичальник на погашення процентів вносить більшу суму, а ніж передбачено графіком платежів, це не є збільшення процентної ставки по кредиту, а є переплатою щомісячного платежу передбаченого графіком платежів, Позичальник вносить на погашення процентів більшу суму з власної ініціативи, оскільки кредитними договорами та графіками платежів, що є їх не від'ємною частиною чітко визначено щомісячну суму платежу по кредиту та процентам.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд виходив з того, що відсоткова ставка по кредитному договору не збільшувалась, та відповідно обсяг відповідальності позивача як поручителя по основному зобов'язанню не збільшився.
Такий висновок суду відповідає обставинам справи та вимогам закону виходячи з наступного.
Згідно пункту 9.2 кредитних договорів встановлено, що цей договір може бути змінений або доповнений за взаємною згодою сторін.
Всі зміни та доповнення до цього договору, за винятком випадків передбачених цим договором, викладаються в письмовій формі та набирають чинності з моменту їх підписання уповноваженими на те представниками обох сторін (Пункт 9.3).
Згідно матеріалів справи зміни та доповнення до кредитних договорів в частині визначеної його умовами процентної ставки сторонами не вносились.
Крім тогопроцентна ставка визначена умовами основного договору була відома позивачу.
Обгрунтовуючи апеляційну скаргу, ОСОБА_1 стверджує, що підвищення банком в односторонньому порядку відсоткової ставки вбачається з розрахунку заборгованості, проте Банк заперечує щодо підвищення ним в односторонньому порядку відсоткової ставки.
Згідно розрахунку заборгованості боржник не дотримувався графіку платежів щодо виконання взятих на себе зобов'язань.
Згідно п. 1.1.1 кредитних договорів передбачено, що за користування кредитними коштами понад встановлений договором термін нараховується процентна ставка 35,85 % річних.
Крім того вбачається, що і не заборонено у даних правовідносинах, що боржником вносились до сплати суми більші, ніж розраховані до сплати.
Вказані обставини не можуть свідчити про підвищення банком в односторонньому порядку відсоткової ставки і доводи про це апелянта не підтверджуються ні належними, ні допустимими доказами.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір. Крім того, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За таких обставин та за відсутності доказів тим обставинам, на які позивач посилається як на підставу для задоволення своїх вимог, суд обґрунтовано дійшов висновку про недоведеність позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги вказаних висновків не спростовують і доказами не підтверджені.
Доводи апеляційної скарги про порушення судом строків розгляду справи не приймаються судом до уваги, оскільки це не є підставами для скасування рішення суду.
Щодо твердження апелянта про ненадання Банком документів, витребуваних ухвалою Оболонського районного суду м. Києва та вирішення справи без необхідних для цього документів.
Так, на виконання ухвали суду від 19.05.2016 АТ «Універсал Банк» надав всі витребувані у нього документи, про що свідчить заява Банку з додатками, отримана Оболонським районним судом м. Києва 28.04.2017 року, яка разом з додатками і міститься в матеріалах справи.
Отже, твердження позивача про те, що суд розглянув справу без витребуваних ним документів є не обгрунтовані.
Інші аргументи апеляційноїскарги на законність та обґрунтованість рішення судупершої інстанціїне впливають, його висновків не спростовують.
Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року № 63566/00 "Проніна проти України (Pronina v. Ukraine)", § 23).
Таким чином викладені у рішенні висновки відповідають обставинам справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.7,367,369,374,375,381,382,389 ЦПК України, суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 інтереси якої представляє ОСОБА_2 залишити без задоволення
Рішення Оболонського районного суду м.Києва від 28 листопада 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач В.В. Гуль
Судді А.С. Сержанюк
М.В. Мережко