ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позову без розгляду
01 жовтня 2020 року м. Київ№ 640/6550/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А., при секретарі судового засідання Патук А.С.,
за участю: представника відповідача Діанова О.І, представника Національного агентства Цехмейстер Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні питання щодо наслідків неявки позивача у судові засіданні у справі
за позовомОСОБА_1
до Державної податкової служби України
треті особи:ОСОБА_2
Національне агентство України з питань державної служби
про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправними та скасування наказів,-
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДР: 43005393), в якому просить суд:
1) визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не проведення конкурсу на зайняття вакантних посад державної служби категорії «Б» та «В» призначення на які та звільнення з яких відповідно до законодавства здійснюється Головою Державної податкової служби України, в частині не проведення конкурсу на зайняття вакантної посади директора Департаменту контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів;
2) визнати незаконним та скасувати наказ Державної податкової служби України від 11.12.2019 № 367-о, яким ОСОБА_2 призначено на посаду директора Департаменту контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів;
3) визнати протиправним та скасувати наказ Державної податкової служби України від 30.01.2020 № 54, яким ОСОБА_2 делеговано повноваження на підписання.
Ухвалою судді від 23.03.2020 позовну заяву залишено без руху як таку, що подана без додержання вимог, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України), та встановлено строк для їх усунення.
Копія вказаної ухвали, яка направлена позивачу, повернута поштою до суду у зв'язку із закінченням встановленого строку зберігання.
Між тим, на усунення недоліків позову подано відповідну заяву (а.с. 63).
Однак, ухвалою судді від 06.04.2020 позивачу продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви.
Копія ухвали, яка направлена позивачу, повернута до суду у зв'язку з неврученням під час доставки.
Між тим, на усунення недоліків позову адвокатом Шило Є.П. подана заява (а.с. 81; від 09.06.2020 (вх. від 12.06.2020), на підтвердження повноважень надано копію договору від 15.04.2020 із строком дії - рік (а.с. 89) та ордер (а.с. 85). Зазначено також адресу електронної пошти адвоката (а.с. 81).
Ухвалою від 18.06.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з проведенням судового засідання та викликом учасників справи.
Судове засідання призначено на 06.08.2020.
Копія ухвали вручена позивачу 30.06.2020.
30.07.2020 канцелярією суду зареєстровано відповідь на відзив, підписаний представником позивача, що вказує на обізнаність як позивача, так і адвоката з ходом провадження у справі.
Однак, у судове засідання 06.08.200 позивач та його представник не з'явилися. Будь-яких повідомлень про причини неприбуття не подано, як і доказів поважності причин неприбуття у судове засідання. Заяви чи клопотання про розгляд справи за відсутності позивача у матеріалах справи відсутні.
Враховуючи предмет та підстави позову, склад учасників справи, обсяг наявних матеріалів справи, а також з метою забезпечення права позивача на доведення перед судом обґрунтованості позовних вимог, розгляд справи було відкладено на 17.09.2020 у зв'язку з чим повістка для позивача направлена на адресу адвоката позивача.
Відповідно, відомості про розгляд справи також розміщені в автоматичному на веб-сайті Судової влади.
Однак, поштове відправлення повернуто поштою без вручення з довідкою від 18.08.2020 - у зв'язку із закінченням встановленого терміну зберігання, тобто з незалежних від суду причин.
Таким чином, у даному випадку поштове відправлення не вручено з незалежних від суду причин. У той же час, виходячи з положень другого речення ч. 11 ст. 126 (у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином), абз. 4 ч. 4 ст. 124, п. 3 ч. 1 ст. 127 КАС України повістка в силу закону вважається врученою належним чином, а позивач та адвокат, з урахуванням ч. 10 ст. 126 КАС України, - належним чином повідомленим про розгляд справи, у т. ч. з дотриманням строку, встановленого ч. 3 ст. 126 КАС України.
Однак, у судове засідання 17.09.2020 позивач та його адвокат повторно не з'явилися у судове засідання. Будь-яких повідомлень про причини неприбуття, як і докази поважності причини неприбуття у судові засідання з боку позивача до суду не надійшло.
Знову-таки, з метою забезпечення прав позивача на доведення перед судом обґрунтованості позовних вимог та з метою з'ясування причин неявки, розгляд справи було відкладено на 01.10.2020.
На адресу електронної пошти адвоката позивача 17.09.2020 надіслано повістку.
Крім того, повітки направлені на адресу позивача та його адвоката поштовим зв'язком.
Як і у минулих випадках, відомості про розгляд справи також розміщені в автоматичному на веб-сайті Судової влади.
Позивачем повістка отримана 22.09.2020.
Згідно даних пошти від 21.09.2020 поштове відправлення на адресу адвоката не вручене з незалежних від суду причин («не вручене під час доставки») та 24.09.2020 направлено для повернення за зворотною адресою (до суду). Відтак, в силу приписів другого речення ч. 11 ст. 126, абз. 4 ч. 4 ст. 124, п. 3 ч. 1 ст. 127 КАС України повістка в силу закону вважається належним чином врученою адвокату, який, відповідно, в силу закону вважається належним чином повідомленим про розгляд справи.
Однак, у судове засідання 01.10.2020 позивач та його адвокат втретє не з'явилися у судове засідання. Будь-яких повідомлень про причини неприбуття, як і докази поважності причини неприбуття у судові засідання з боку позивача до суду не надійшло.
Представниками відповідача та третьої особи заявлено клопотання про залишення позову без розгляду з підстав відсутності будь-якої зацікавленості позивача у розгляді справи та неодноразової неявки позивача (його адвоката) у судові засідання.
Відповідно до ч. 2 ст. 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КАС України учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов'язані завчасно повідомити про це суд.
Відповідно до ч. 5 ст. 205 КАС України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
Законодавче формулювання частини п'ятої статті 205 КАС України «… якщо неявка перешкоджає розгляду справи» означає, що суд може розглянути позов по суті, однак не зобов'язаний цього робити.
Це законодавче формулювання змістовно викладено у вигляді умови, яка в кожному конкретному випадку (правовій ситуації, казусові) повинна оцінюватися окремо в межах відповідних спірних правовідносин, які диктують її застосування.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 9901/949/18 (провадження № 11-1179заі19), від 27 травня 2020 року у справі № 9901/11/19 (провадження № 11-122заі20).
Відповідно до п. 4. ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Є очевидним, що дана норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, по заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
При цьому, відповідно до позиції ЄСПЛ, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява № 8371/02, § 27, рішення від 26.04.2007, та «Трух проти України» (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява № 50966/99, від 14.10.2003).
У даному випадку позивач / його адвокат тричі підряд не з'явилися у судові засідання, при цьому - без подання доказів поважності неприбуття, без подання завчасного повідомлення про причини неприбуття, тобто, як приходить до висновку суд - позивач та його адвокат тричі не з'явився до суду без поважних причин, та оскільки позивач заяви про розгляд справи за його відсутності не подавав, сукупність наведених обставин є підставою для застосування наслідків, передбачених вищенаведеними приписами ч. 5 ст. 205, п. 4. ч. 1 ст. 240 КАС України, а саме - залишення позову без розгляду.
Слід додати, що вирішуючи розглядати справу у відкритому судовому засіданні з викликом сторін, суд керувався, насамперед, необхідністю вислухати всіх учасників справи з метою повного з'ясування всіх фактичних обставин у справі та правильного її вирішення.
Водночас позивач, як ініціатор судового провадження, жодної зацікавленості в участі у судовому розгляді справи не проявив, як і не забезпечив належного представництва своїх інтересів адвокатом, а відтак, виходячи також з характеру спірних правовідносин, обсягу обставин, які необхідно встановити для повного та всебічного розгляду справи, складу осіб, які беруть участь у справі, предмету та підстави позову, обсягу наявних матеріалів, суд приходить до висновку, що неявка позивача перешкоджає розгляду справи. При цьому, судом враховується, що відповідач не наполягав на розгляді справи по суті.
Відтак, виходячи з наведених вище норм законодавства, суд приходить до висновку про залишення позовної заяви без розгляду.
У судовому засіданні 01.10.2020 оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
Керуючись ч. 5 ст. 205, п. 4 ч. 1 ст. 240, ст. 243, 248, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) залишити без розгляду.
2. Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 КАС України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Відповідно до ч. 3 ст. 240 КАС України ухвала суду про залишення позову без розгляду може бути оскаржена у порядку, передбаченому ст. 295 - 297 КАС України з урахуванням п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України в редакції Закону № 2147-VIII.
Суддя О.А. Кармазін
Повний текст ухвали складено та підписано 01.10.2020