Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/7137/19
22 вересня 2020 року м. Черкаси
Придніпровський районний суду м. Черкаси в складі:
головуючого-судді - Позарецької С.М.,
при секретарі - Осадчій А.Ю.,
за участю представника позивача
адвоката Приходько Л.А.
представника відповідача
адвоката Погасій С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Черкаси цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення коштів, -
В провадженні суду знаходиться цивільна справа за позовом АТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвалою суду від 23.09.2019р.ю відкрито провадження по справі та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 08.01.2020р. закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
Представником позивача адвокатом Погасій С.М. подано до суду клопотання про залишення позову без розгляду (т.1 а.с.198). Вважає, що позов подано особою, яка не має цивільної процесуальної дієздатності, оскільки позов поданий адвокатом без надання відповідного ордеру про надання правової допомоги та довіреності на ім.»я адвоката Сербіної А.О. Крім того, вказує, що копія довіреності, що долучена на підтвердження повноважень підписанта, завірена особою представником ОСОБА_2 , яка не має права на те повноважень, т.к. згідно з п.10 ч.1 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» право засвідчувати копії з нотаріально завіреного документу має виключно нотаріус. Отже, ксерокопія довіреності завірена адвокатом Сербіною А.О. не є документом, що підтверджує повноваження підписанта, оскільки копія не завірена нотаріально, оригінал довіреності не надавався. Вважає, що адвокат Сербіна А.О., як представник позивача, якою підписано позовну заяву, не надала належного підтвердження своїх повноважень, а саме всупереч вимогам чинного законодавства до суду не подала оригінал чи належним чином засвідчену копію довіреності на ім.»я адвоката або ордеру, у зв'язку з чим позовна заява підлягає залишенню без розгляду, відповідно до ч.1 ст. 257 ЦПК України, оскільки позов подано особою, яка не має цивільної процесуальної дієздатності.
В судове засідання не з'явився відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи.
В судовому засіданні представник позивача АТ «Універсал Банк» Приходько Л.А., яка просила відмовити у задоволенні заяви, оскільки вважає, що представник ОСОБА_2 , відповідно до ст. 62 ЦПК України, надала належним чином підтверджені повноваження, а саме довіреність від позивача.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи в частині клопотання представника відповідача, суд вважає, що клопотання не підлягає до задоволення за таких підстав:
поняття «юридичний спір» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу зазначеної Конвенції поняття «спір про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має цивільної процесуальної дієздатності (п.1 ч.1 ст. 257 ЦПК України).
Як передбачено ст. 46 ЦПК України, здатність мати цивільні процесуальні права та обов'язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи. Здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи (ч.1 ст. 47 ЦПК).
Цивільна процесуальна правоздатність пов'язана із правоздатністю в матеріальному праві (цивільному, трудовому, сімейному), коли визначається можливість бути стороною або третьою особою. Юридичні особи мають процесуальну правоздатність із моменту виникнення. Припинення юридичної особи веде до припинення її процесуальної правоздатності.
Поняття процесуальної дієздатності складається із: здатності своїми діями здійснювати процесуальні права та виконувати процесуальні обов'язки і здатності доручати ведення справи представникові (особисто укладати договір доручення, видавати доручення). Оскільки цивільна процесуальна дієздатність являє собою здатність громадянина - суб'єкта судового процесу - самостійно вчиняти юридично значущі дії, то основним питанням при аналізі даної категорії є питання про момент виникнення цивільної процесуальної дієздатності і правових наслідків її відсутності в суб'єкта цивільного процесуального відношення. Цивільна процесуальна дієздатність юридичних осіб виникає і припиняється в повному обсязі одночасно з їхньою правоздатністю.
Встановлено, що 04.09.2019р. до Придніпровського районного суду м. Черкаси від АТ «Універсал Банк» надійшла позовна заява (з додатками) подана до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовна заява підписана представником адвокатом Сербіною А.О. (т.1 а.с.5). До позову долучено довіреність від 09.11.2018р., видану головою Правління ПАТ «Універсал Банк» Старомінською І.О., якою адвокат Сербіна А.О. уповноважена на вчинення ряду процесуальних дій від імені банку, в тому числі із правом підписувати позовні заяви. Строк дії довіреності до 07.11.2019р. включно, без права передоручення (т.1 а.с.70). Крім того, долучено копію. Свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю серія ЗП №001155 (т.1 а.с.71).
При цьому, слід зазначити, що всі документи, що долучені до позову, прошиті, пронумеровані та належним чином засвідчені, відповідно до вимог ст. 95 ЦПК України та скріплені печаткою.
Крім того, адвокатом Сербіною А.О. подано до суду (т.1 а.с.225-231) договір №6АД про надання правової допомоги від 01.01.2019р., що укладений між АТ «Універсал Банк» та цим адвокатом, який діяв до 31.12.2019р., додаткову угоду №1Г до цього договору від 28.12.2019р., зокрема про те, що договір про надання правової допомоги діє до 28.12.2020р., додаткову угоду №1К від 04.04.2019р. про можливість розірвання договору, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія ЗП №001155 та оригінал ордеру серія ЗП №027370, виданий на підставі договору від 01.01.2019р. №6АД на участь у Придніпровському районному суді м.Черкаси.
Таким чином, судом встановлено обставини про те, що позивач АТ «Універсал Банк», відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України, реалізувало своє право на звернення до суду із відповідним позовом через свого представника адвоката Сербіну А.О., надавши їй певні повноваження, в т.ч. право підпису позовної заяви.
На думку суду, помилковими є твердження представника відповідача про те, що наявні підстави для залишення позову без розгляду на підставі п.1 ч.1 ст. 257 ЦПК - позов подано особою, яка не має цивільної процесуальної дієздатності, оскільки не адвокат Сербіна А.О. звернулася до суду із позовом про захист порушеного права, а Акціонерне товариство «Універсал Банк». Відповідно, маючи цивільну процесуальну дієздатність, банк в особі свого керівника був здатен доручати ведення справи представникові.
При цьому, суд вважає за необхідне звернути увагу й на те, що, як на думку суду, представник позивача адвокат Сербіна А.О. мала належні повноваження, надані їй банківською установою відповідно до довіреності, договору про надання правової допомоги та додаткових угод, свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю.
Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника (ч.ч.1-3 ст. 58 ЦПК).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 60 ЦПК, представником у суді може бути адвокат або законний представник. Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.
Як передбачено статтею 62 ЦПК України, довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами. Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність". Відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді. Оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.
Так, як зазначено у постанові ВП ВС від 01.07.2020р. (справа №320/5420/18), за приписами статті 26 Закону № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Закон № 5076-VI не містить вказівки на класифікаційну ознаку документів, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, зокрема, за стадіями їх створення, а саме: оригінал або копію, тому можна зробити висновок, що повноваження адвоката як представника сторони можуть бути підтверджені як оригіналом ордера або довіреністю (оригіналом) цієї сторони, що посвідчує такі повноваження, або їх копією, засвідченою у визначеному законом порядку, зокрема, особою, яка має повноваження на засвідчення копії.
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 20 Закону № 5076-VI адвокат має право, зокрема, посвідчувати копії документів у справах, які він веде, крім випадків, якщо законом установлено інший обов'язковий спосіб посвідчення копій документів.
Таким чином, з огляду на те, що представник позивача - адвокат Сербіна А.О. веде судову справу від імені Акціонерного товариства, вона як адвокат, має право посвідчувати копії документів у справі, зокрема і копію довіреності, яка є належним документом, що підтверджує повноваження на представництво особи, зокрема, на вчинення такої процесуальної дії, як подання та підписання позовної заяви від імені Акціонерного товариства «Універсал Банк».
Крім того, у рішенні від 08.12.2016р. у справі «ТОВ «ФРІДА» проти України» (заява №24003/07) Європейський суд з прав людини нагадав, що право на доступ до суду не абсолютним та може підлягати обмеженням. Проте, встановлені обмеження не повинні обмежувати доступ, наданий особам, у такий спосіб або такою мірою, що підриватимуть саму суть цього права. Крім того, обмеження буде несумісним із п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року, якщо воно не переслідує законну мету, та у разі відсутності розумного пропорційного співвідношення між застосованими засобами та метою, якої прагнуть досягти (ріш. від 17.01.2012р. у справі «Станев проти Болгарії», заява №36760/06).
У рішенні від 13.01.2000р. у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» (заява №38366/97) та у рішенні від 28.10.1998р. у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії», ЄСПЛ вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням п.1 ст. 6 Конвенції.
На думку суду, доводи представника відповідача, що викладені у клопотанні (заяві) про залишення позову без розгляду, є безпідставними, а тому у її задоволенні слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 259, 260, 257 ч.1 п.1 ЦПК України, суд, -
У задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Погасій С.М. про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом 15-ти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Головуючий: С. М. Позарецька