Справа №701/864/20
Провадження №2/701/369/20
02 жовтня 2020 року Маньківський районний суд, Черкаської області
в складі: головуючого-судді -Костенка А. І.
за участю секретаря -Киряхно Е. М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маньківка справу за позовом ОСОБА_1 до Багвянської сільської ради с. Багва Маньківського району Черкаської області про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом,
Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом.
На підставу своїх вимог спирається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Звенигородка Черкаської обасті помер позивача рідний батько, ОСОБА_2 , актовий запис про смерть № 3 від 12.03.2009 р. по Багвянській сільській раді Маньківського району Черкаської області. Рішенням Маньківського районного суду Черкаської області в цивільній справі № 701/1235/16 за позовом позивача про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом від 08.02.2017 року, яке вступило в законну силу 19.02.2017 року за позивачем визнано право власності на належну його померлому батькові земельну ділянку площею 5,23 га. В тому ж рішенні, яке має преюдиціальне значення, зазначено, що його рідні ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , подали заяви про відмову від прийняття спадщини після смерті батька. Вказані заяви зберігаються в матеріалах цивільної справи № 701/1235/16. 18.08.2020 року позивач звернувся до Маньківського районного суду Черкаської області з заявою про ознайомлення з матеріалами вказаної справи та отримав фотокопію відповіді нотаріуса Маньківської держнотконтори від 13.12.2016 року № 2125/01-16, відповідно до якої позивач подав заяву про прийняття спадщини за заповітом. Після його смерті відкрилась спадщина у житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , однак позивач не може оформити своє право на спадкове майно в зв'язку з відсутністю у позивача правовстановлюючого документу, що і змусило позивача звернутись з відповідним позовом до суду.
Позивач до суду не з'явився, але в своїй позовній заяві просив справу розглядати в його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обємі.
Представник відповідача Багвянської сільської ради Маньківського району Черкаської області в судове засідання не з'явився, але згідно письмової заяви позовні вимоги позивача визнає та просить справу слухати у його відсутності.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Враховуючи вищевикладене та приписи ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі осіб, які в судове засідання не з'явилися, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.
У зв'язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обстаини та відповідні правовідносини: ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Звенигородка Черкаської області помер позивача рідний батько, ОСОБА_2 , актовий запис про смерть № 3 від 12.03.2009 р. по Багвянській сільській раді Маньківського району Черкаської області (а.с. 8). Рішенням Маньківського районного суду Черкаської області в цивільній справі № 701/1235/16 за позовом позивача про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом від 08.02.2017 року, яке вступило в законну силу 19.02.2017 року за позивачем визнано право власності на належну померлому батькові земельну ділянку площею 5,23 га (а.с. 20). В тому ж рішенні, яке має преюдиціальне значення, зазначено, що позивача рідні ОСОБА_3 , ОСОБА_4 подали заяви про відмову від прийняття спадщини після смерті батька. 18.08.2020 року позивач звернувся до Маньківського районного суду Черкаської області з заявою про ознайомлення з матеріалами вказаної справи та отримав фотокопію відповіді нотаріуса Маньківської держнотконтори від 13.12.2016 року № 2125/01-16, відповідно до якої він подав заяву про прийняття спадщини за заповітом (а.с. 22). Після його смерті відкрилась спадщина у вигляді житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , однак позивач не може оформити своє право на спадкове майно в зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу. 18.01.2008 року позивача померлий батько, ОСОБА_2 , вчинив на користь позивача заповіт, посвідчений секретарем Багвянської сільської ради Маньківського району Черкаської області зареєстрований за реєстром № 13, яким все своє майно, що буде належати йому на день смерті, де б воно не знаходилось і з чого б воно не складалось, а також все те, на що за законом буде мати право, заповів позивачу. Заповіт на день смерті батька не змінений і не відмінений, про що секретарем сільради зроблено відповідну відмітку (а.с. 10). Комунальним підприємством «Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації» на замовлення позивача проведено технічну інвентаризацію житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 . Згідно даних технічної інвентаризації встановлено, що житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами збудовано у 1946-1966 роках. 14.05.2020 року за № 245 сектором містобудування, архітектури та житлово - комунального господарства Маньківської районної державної адміністрації надано висновок про відповідність забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації, державним будівельним нормам і правилам. Згідно цього висновку, сектор містобудування, архітектури та житлово - комунального господарства Маньківської районної державної адміністрації не заперечує щодо визнання права власності на збудований житловий будинок та господарські будівлі і споруди по АДРЕСА_1 права інших осіб забудова не порушує (а.с. 19). Відповідно до довідки Маньківського виробничого відділку Комунального підприємства «Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації» № 515 від 10.12.2019 року на житловий будинок АДРЕСА_2 право власності не зареєстровано (а.с. 18). Відповідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права. Ст. 322 ЦК України зобов'язує власника утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюються або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Відповідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), а відповідно ст. 1217 цього ж кодексу спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Згідно ст. 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті, а за ч. 2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи. Відповідно ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини. Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті а у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Відповідно до ч. 1 ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Відповідно до ч. 1 ст. 1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Тобто, заповіт є особистою волею особи-спадкодавця, за якою він виявив власне волевиявлення на випадок своєї смерті, зробивши заповітне розпорядження. Відповідно до ч. 1 ст. 1235 ЦК України, заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин. Статтею 1236 ЦК України визначено право заповідача на визначення обсягу спадщини, що має спадкуватися за заповітом - заповідач має право охопити заповітом права та обов'язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов'язки, які можуть йому належати у майбутньому, заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини, якщо заповідач розподілив між спадкоємцями у заповіті лише свої права, до спадкоємців, яких він призначив, переходить та частина його обов'язків, що є пропорційною до одержаних ними прав. Суд ураховує, що за змістом ст. 78 ЗК України зміст права власності на землю складає право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Ст. 317 ЦК України визначає, що право розпорядження майном є однією зі складових права власності, поряд із правом володіння і користування майном. Таким чином, суд розцінює даний заповіт, як документ, який надає право позивачу на спадщину у вигляді житлового будиноку з надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 . В даному випадку, відповідно до закону спадщина належить позивачу-спадкоємцю з часу відкриття спадщини в порядку спадкування, що зобов'язує утримувати майно, здійснити його державну реєстрацію, проте відсутня можливість здійснювати ці обов'язки у зв'язку з відсутністю документа, який засвідчує право власності та відсутністю можливості його отримати у зв'язку із смертю спадкодавця, тому позов підлягає до задоволення в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 77, 78, 81, 263, 265 ЦПК України, ст. ст. 16, 317, 319, 322, 328, 392, 1216, 1218, 1220, 1223, 1233, 1235, 1236 ЦК України, суд, -
Позов задоволити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителем АДРЕСА_3 (паспорт серії НОМЕР_1 , вид. Соснівським РВ УМВС України в Черкаській області, РНОКПП НОМЕР_2 ) право власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 згідно даних технічного паспорта, що належав померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Звенигородка Черкаської області батьку, ОСОБА_2 , актовий запис про смерть № 3 від 12.03.2009 р. по Багвянській сільській раді Маньківського району Черкаської області).
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду через Маньківський районний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження.
Суддя А. І. Костенко