Справа № 559/2034/20
Номер провадження 3/559/973/2020
01 жовтня 2020 року місто Дубно Рівненська область
Cуддя Дубенського міськрайонного суду Рівненської області Ралець Р.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Дубенського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , жит. АДРЕСА_1 , за ч.3 ст.184 КУпАП, роз'яснивши ст. 268 КУпАП,-
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №288432 від 28.09.2020, гр.. ОСОБА_1 ухилився від виконання своїх обов'язків, щодо виховання своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , 2004 р.н., яка вчинила адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 178 КУпАП, а саме: 26.09.2020 близько 18 год. розпивала слабоалкогольний напій «Somersby» на території відпочинкової зони «Острівок» в м.Дубно по пров.Купальний, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст.184 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав, пояснив, що його дочка алкоголь не вживає взагалі, доказів того, що вона вживала та перебувала в стані алкогольного сп'яніння матеріали справи не містять. Дочка виховується в благополучній сім'ї, ніколи скарг на неї не надходило, позитивно характеризується.
Дослідив надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення ОСОБА_1 прихожу до висновку.
Відповідно до ч.3 ст.184 КУпАП встановлена відповідальність за вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом.
Відповідно до змісту ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З аналізу ст.ст. 251, 252 КУпАП слідує, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративне правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством. За нормою ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, який визначає людину, її права та свободи найвищою цінністю в державі, що обумовлює можливість обмеження її прав та свобод лише при неухильному дотриманні законодавства України та лише за наявності вини.
Тобто особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише у тому разі, якщо її вину у вчиненні правопорушення буде доведено поза розумним сумнівом, на підставі належних та допустимих доказів із дотриманням встановленої законом процедури. Принцип «поза розумним сумнівом», сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 р. у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282).
У відповідності до цього рішення, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцію, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Виходячи з рішень ЄСПЛ - розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.
Отже,з метою встановлення вини ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні судом досліджено матеріали справи, зокрема протокол про адміністративне серії ВАБ №2884432 від 28 вересня 2020 року. Доказів вживання неповнолітньою ОСОБА_2 алкогольних напоїв у забороненому місці, так як і доказів притягнення останньої до адміністративної відповідальності, суду надано не було.
Зміст постанови судді про притягнення особи до адміністративної відповідальності має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283-284 КУпАП. В постанові потрібно зазначити докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та мотиви відхилення інших доказів, на які посилається правопорушник.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, в даному випадку на органи поліції.
Достатніх, достовірних та допустимих доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст. 184 ч.3 КУпАП, суду надано не було.
Відповідно до усталеної практики Європейського Суду із прав людини, суд не вправі самостійно відшукувати докази винуватості особи, адже таким чином суд неминуче перебирає на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016р.)
Відповідно до ст.247 ч.1 п.1 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен прийти до висновку про винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, поза розумним сумнівом.
Враховуючи вищевикладене, вважаю, що відсутні достатні докази для встановлення вини ОСОБА_1 , тому приходжу до висновку про обґрунтованість закриття провадження у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 184 КУпАП.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 7, 245, 247, 251, 252, 280, 283,284, ч. 3 ст.184 КУпАП України, -
Закрити провадження по справі стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , за ч.3 ст. 184 КУпАП, в зв'язку з відсутню складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів до Рівненського апеляційного суду через Дубенський міськрайонний суд Рівненської області.
Суддя Р.В.Ралець