01 жовтня 2020 року справа № 580/2854/20
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рідзеля О.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Озірнянської сільської ради про визнання незаконним та скасування рішення,
27.07.2020 до Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Озірнянської сільської ради (далі - відповідач), в якій просить суд визнати незаконним та скасувати рішення відповідача від 30.03.2020 №12 “Про встановлення ширини проїжджої частини вулиці Садова”.
Позов мотивовано тим, що оскаржуване рішення прийняте за відсутності повноважень, оскільки повноваження щодо встановлення ширини вулиці надані виключно сільській раді, а не її виконавчому комітету. Тому просив задовольнити позов.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 03.08.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
13.08.2020 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому він просить суд у задоволенні позову відмовити. Вказує, що встановлена ширина вул. Садова, яка є тупиковою відповідає вимогам ДБН-В2.3-5:2018 та повністю задовольняє потреби під'їзду до домоволодінь.
Оскільки клопотань від учасників спору про розгляд справи у судовому засіданні з їх викликом суду не надходили, зважаючи на відсутність необхідності призначити у справі експертизу або викликати та допитати свідків, суд дійшов висновку розглянути справу без виклику сторін у судове засідання за наявними письмовими доказами.
Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Суд встановив, що 30.03.2020 №12 Виконавчий комітет Озірнянської сільської ради прийняв рішення, пунктом 1 якого встановив ширину проїжджої частини вулиці Садова, яка використовується тільки для під'їзду до домоволодінь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - 6 метрів.
Не погоджуючись із цим рішенням, позивач звернувся в суд з позовом.
Надаючи оцінку спірному рішенню, суд врахував ч.2 ст.19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові, економічні, організаційні та соціальні засади забезпечення функціонування автомобільних доріг, їх будівництва, реконструкції, ремонту та утримання в інтересах держави і користувачів автомобільних доріг визначені Законом України від 8 вересня 2005 року №2862-IV «Про автомобільні дороги» (далі - Закон №2862-IV).
На підставі ч.1 ст.1 Закону №2862-IV вулиця - автомобільна дорога, призначена для руху транспорту і пішоходів, прокладання наземних і підземних інженерних мереж у межах населених пунктів.
Частина 1 статті 16 Закону №2862-IV передбачає, що вулиці і дороги міст та інших населених пунктів знаходяться у віданні органів місцевого самоврядування і є комунальною власністю.
Відповідно до статті 17 Закону №2862-IV управління функціонуванням та розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів здійснюється відповідними органами місцевого самоврядування, у віданні яких вони знаходяться.
Згідно з п.2 ч.1 ст.19 Закону №2862-IV організація будівництва, реконструкції, ремонту та утримання вулиць і доріг міст та інших населених пунктів за встановленими для них будівельними нормами, державними стандартами та нормами є одним із основних обов'язків органів місцевого самоврядування у частині управління функціонуванням і розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів.
Отже, повноваження щодо управління дорогами у межах населених пунктів покладені на органи місцевого самоврядування.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.2 Закону України від 21.05.1997 №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон №280/97-ВР) місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
Згідно з ч.1 ст.25 Закону №280/97-ВР сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Підп.1 п. «а» ч.1 ст.30 Закону №280/97-ВР передбачає, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить управління об'єктами житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв'язку, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг населенню.
Відповідно до статті 83 Земельного Кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності. До земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать: землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо).
На підставі ч.6 ст.59 Закону №280/97-ВР виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення. Рішення виконавчого комітету приймаються на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету і підписуються сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради.
З аналізу наведених норм суд дійшов висновку, що виконавчому комітету відповідної сільської ради надані повноваження управління об'єктами інфраструктури, що перебувають у комунальній власності, у т.ч. автомобільними дорогами у межах населеного пункту (вулицями).
Тому спірне рішення Виконавчого комітету Озірнянської сільської ради прийняте у межах наданих законодавством України повноважень та у виконавчого комітету .
Отже, протилежні доводи позивача щодо відсутності у виконавчого комітету права приймати спірне рішення, суд вважає необґрунтованими.
Щодо встановленої спірним рішенням ширини проїжджої частини вулиці Садова в с. Озірна - 6 метрів, суд врахував, що відповідно до таблиці 5.2 Розділу 5 «Елементи вулиць і доріг» ДБН В.2.3.5:2018 «Вулиці та дороги населених пунктів» мінімальна ширина смуги вулиці житлової забудови у сільській місцевості становить 2,75 м. при кількості смуг - 2.
Суд також врахував, що у примітці до вказаної таблиці зазначено, що максимальна ширина смуги руху (крім доріг господарського призначення) не повинна перевищувати 3,75 м. Ширина смуги дороги господарського призначення становить 4,5 м.
Отже, визначення спірним рішенням ширини проїжджої частини вищевказаної вулиці не суперечить вимогам Державних будівельних норм.
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на встановлені обставини та викладені норми законодавства України, суд дійшов висновку, що спірне рішення прийняте у порядку, межах та у спосіб, визначений законодавством, а тому є правомірним та не підлягає скасуванню.
Понесені позивачем судові витрати не підлягають розподілу згідно зі ст.139 КАС України.
Керуючись ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
2. Судові витрати розподілу не підлягають.
3. Копію рішення направити учасникам справи.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.А. Рідзель