єдиний унікальний номер справи 546/802/20
номер провадження 3/546/312/20
02 жовтня 2020 року м. Решетилівка
Суддя Решетилівського районного суду Полтавської області Романенко О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Решетилівка у залі суду протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та матеріали справи додані до нього щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Рудня Повчанська Лугинського району Житомирської області, громадянина України, працюючого у військовій частині НОМЕР_1 , не є інвалідом, не є депутатом, одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП протягом року не притягувався,-
30.09.2020 близько 14:00 год. за місцем свого проживання вчинив домашнє насильство відносно своєї дружини - ОСОБА_2 , яке виразилося в ображанні нецензурною та брутальною лайкою, погрозах фізичною розправою, однак фізичної сили не застосовував, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров'ю потерпілої.
Після роз'яснення відповідно до ст. 268 КУпАП прав особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, в тому числі права на захист, у судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав повністю, підтвердив зазначені у протоколі обставини, щиро розкаявся та просив не накладати суворе стягнення. Окрім того, ОСОБА_1 суду пояснив, що 30.09.2020 зустрівся зі своєю дружиною у м.Решетилівка Полтавської області, після чого вони разом поїхали до свого міся проживання. ОСОБА_2 перебувала в стані алкогольного сп'яніння. Зайшовши до будинку, чоловік побачив безлад, на підставі чого між подружжям виникла сварка. Під час сварки висловлювалися на адресу один-одного нецензурною лайкою, але фізичної сили не застосовували. Розкаявся, запевняв суд, що в подальшому подібне не повториться.
В судове засідання з'явилася потерпіла - ОСОБА_2 . Суду пояснила, що 30.09.2020 близько 14:00 год. у неї із її чоловіком виникла сварка на грунті ревнощів. Спочатку ОСОБА_1 ображав її нецензурною та брутальною лайкою, погрожував фізичною розправою. На зауваження та прохання припинити сварку він не відреагував. Після чого наніс два удари рукою по обличчю потерпілій та один удар в область тулуба. Відразу після скоєного, ОСОБА_2 зателефонувала своїй дочці - ОСОБА_3 , щоб повідомити, що її ображає чоловік та викликала працівників поліції. Від проходження судово-медичної експертизи відмовилася, так як тілесні ушкодженя їй завдані незначні.
Частиною 1 ст. 173-2 КУпАП встановлена відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Пунктом 14 частини 1 ЗУ "Про запобігання та протидію домашньому насильству" визначено психологічне насильство, як форму домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Заслухавши пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши докази, додані до протоколу, зокрема: рапорт помічника чергового Решетилівського ВП Глобинського ВП ГУНП в Полтавській області (а.с.2); протокол про адміністративне правопорушення від 30.09.2020 Серія ГР №245853 (а.с.3); письмові поясненнями ОСОБА_2 , які узгодуються із показами, наданими нею у судовому засіданні (а.с.4); письмові пояснення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в яких зазначено, що 30.09.2020 близько 14:00 год. до неї зателефонувала її мати та повідомила, що ОСОБА_1 вчиняє сварку в сім'ї та застосовує фізичну силу відносно неї. Прибувши до місця проживання батьків, там уже знаходилися працівники поліції (а.с.5); письмові пояснення ОСОБА_1 , які узгоджуються із показами, наданими ним у судовому засіданні (а.с.6), суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Згідно ст. 33 КУпАП при призначенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставиною, що пом'якшує відповідальність за адміністративне правопорушення, згідно ст.34 КУпАП, суд вважає щире розкаяння.
Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, згідно ст.35 КУпАП судом не встановлено.
Вирішуючи питання про накладення на порушника адміністративного стягнення, суддя враховує особу правопорушника, його поведінку під час скоєння правопорушення та після цього, ставлення до скоєного, яке розцінює як дійове каяття, те, що особа на протязі року не притягалася до адміністративної відповідальності та приходить до висновку про необхідність накладення на правопорушника стягнення у виді мінімального штрафу, що передбачено санкцією статті, вважаючи, що це стягнення є достатнім для виконання його мети: виховання особи, яка вчинила правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень.
На підставі ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, стягується судовий збір з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Таким чином з правопорушника на користь держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 420,40 грн.
З урахуванням вищевикладеного, керуючись ст. ст. 33, 40-1, 221, 280, 283-285, 287, 289, 294 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь держави судовий збір у розмірі 420,40 грн (чотириста двадцять гривень 40 копійок).
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги через Решетилівський районний суд Полтавської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Строк пред'явлення постанови про накладення адміністративного стягнення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.
Суддя О.О. Романенко