23 вересня 2020 року справа № 580/956/20
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді: Тимошенко В.П.,
за участю секретаря судового засідання: Остроушко Л.І.,
представник позивача - Ніколаєва О.В. (згідно з ордером),
представника відповідачів - Кривошиї Г.О. (згідно з довіреністю),
розглянувши по суті у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження у залі суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Крокус Енерго” до Управління Державної архітектурно - будівельної інспекції в Черкаській області, Державної архітектурно-будівельної інспекції України про скасування постанов,
встановив:
19 березня 2020 року до Черкаського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю “Крокус Енерго” до Управління Державної архітектурно - будівельної інспекції в Черкаській області, в якій просить:
1) визнати протиправною та скасувати постанову головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Решетило О.М. про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №6/1023-7-1.18/294 від 21.02.2020, якою на позивача накладено штраф у сумі 75672 грн;
2) визнати протиправною та скасувати постанову головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Решетило О.М. про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №7/1023-7-1.18/294 від 21.02.2020, якою на позивача накладено штраф у сумі 105100 грн;
3) визнати протиправною та скасувати постанову головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Решетило О.М. про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №8/1023-7-1.18/294 від 21.02.2020, якою на позивача накладено штраф у сумі 84080 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги представник позивача зазначає, що відповідач із грубим порушенням вимог законодавства України про містобудівну діяльність наклав штрафні санкції, оскільки працівники відповідача не надали копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), на проведення такої перевірки. Крім того, проведення перевірки за адресою м. Сміла, вул. Героїв Холодноярців, 82, Ж проведено без жодних правових підстав, оскільки згідно з направленням для проведення позапланового заходу, інспектори будівельного нагляду, в межах наданих гим повноважень, мали право на здійснення архітектурно-будівельного контролю виключно за адресою м. Сміла, вул. Героїв Холодноярців, 82.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 08.04.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 30.04.2020 залучено до участі в адміністративній справі № 580/956/20 в якості другого відповідача - Державну архітектурно-будівельну інспекцію України (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26).
Від представника відповідачів надійшов відзив на позовну заяву, в якому остання проти позову заперечила зазначивши, що позивача про проведення позапланового заходу повідомлено рекомендованим листом № 1800209676486 від 28.12.2019, для забезпечення дотримання всіх прав позивача. Відповідно до направлення № 14 від 27.01.2020 посадовими особами Управління здійснена позапланова перевірка, позивач допустив перевіряючих до об'єкту перевірки, був ознайомлений та отримав направленням про проведення позапланового заходу про, що свідчить особистий підпис ОСОБА_1 (директор).
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 26.05.2020 постановлено здійснювати розгляд справи № 580/956/20 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Крокус Енерго” до Управління Державної архітектурно - будівельної інспекції в Черкаській області, Державної архітектурно-будівельної інспекції України про скасування постанов за правилами загального позовного провадження.
05.08.2020 від представником позивача подано відповідь на відзив, в якому представник позивача зазначив, що відповідач у відзиві на позовну заяву жодним чином не обгрунтував та не надав належних та допустимих доказів того, що позивачем будівництво проведено у 2018 році, а тому просить позов задовольнити повністю.
12.08.2020 представник відповідачів надала суду заперечення на відповідь на відзив, в яких просила у задоволенні позову відмовити повністю.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, позов просив задовольнити.
Представник відповідачів проти позову заперечила, просила у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення та доводи представників сторін, свідків, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.
Відповідно до направлення для проведення позапланової перевірки № 14 від 27.01.2019, на підставі наказу Держархбудінспекції України від 17.01.2020 № 56 та звернень гр. ОСОБА_2 від 06.12.2019, від 18.12.2019 та Смілянської місцевої прокуратури від 03.12.2019 посадовими особами відповідача 1 здійснено позапланову перевірку позивача на об'єкті «Будівництво котельні, що розташована за адресою вул. Героїв Холодноярців, 82 ».
За результатами проведеної перевірки встановлено, що ТОВ «Крокус Енерго» у 2018 році розпочато будівництво котельні за адресою: вул. Героїв Холодноярців, 82 Ж, без отримання дозвільного документа, будівельні роботи проводяться без проектної документації та не забезпечено здійснення технічного та авторського нагляду під час будівництва котельні.
За наслідками позапланового заходу складений Акт від 07.02.2020 №14 (далі - Акт №14) (а.с.75-80).
За результатами позапланової перевірки складено:
- протокол №14 від 20.03.2019 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та призначено розгляд справи на 10-00 год. 27.03.2018 в приміщенні Управління державного архітектурно-будівельного контролю ЧМР (а.с.50 том№1);
- протокол №4 від 07.02.2020 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та призначено розгляд справи на 11-30 год. 21.02.2020 в приміщенні Управління державного архітектурно-будівельного контролю ЧМР (а.с.83);
- протокол №5 від 07.02.2020 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та призначено розгляд справи на 12-00 год. 21.02.2020 в приміщенні Управління державного архітектурно-будівельного контролю ЧМР (а.с.84);
- протокол №6 від 07.02.2020 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та призначено розгляд справи на 12-30 год. 21.02.2020 в приміщенні Управління державного архітектурно-будівельного контролю ЧМР (а.с.85);
- припис №4, яким зобов'язано позивача усунути порушення вимог чинного містобудівного законодавства до 07.04.2020 (а.с.81);
- припис №5, яким зобов'язано позивача негайно зупинити виконання будівельних робіт на об'єкті до усунення порушень містобудівного законодавства, державних будівельних норм та стандартів (а.с.82).
21.02.2020 відповідачем розглянуті справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та винесені, зокрема:
1) постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 6/1023-7-1.18/294 від 21.02.2020, якою позивача визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 75672 грн (а.с.89-90);
2) постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 7/1023-7-1.18/294 від 21.02.2020 року, якою позивача визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 105100 грн (а.с.91-92);
3) постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 8/1023-7-1.18/294 від 21.02.2020 року, якою Позивача визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого п. 5 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 84080 грн (а.с.93-94).
Не погоджуючись з вказаними постановами відповідача від 21.02.2020 позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з такого.
Закон України від 17.02.2011 №3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон №3038-VI) встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону №3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема: звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 (далі - Порядок №553). Цей Порядок визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб'єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Судом встановлено, що підставою для призначення позапланової перевірки стало звернення гр. ОСОБА_2 від 06.12.2019 (а.с. 86), від 18.12.2019 (а.с. 87) та Смілянської місцевої прокуратури від 03.12.2019 (а.с.88), в яких повідомлялось про здійснення будівельних робіт за відсутності повідомлення органу державного архітектурно-будівельного контролю про початок виконання будівельних робіт.
Таким чином позапланове інспекційне відвідування позивача призначено в межах компетенції відповідача та за наявності визначених Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» підстав.
Щодо порушення порядку проведення перевірки суд зазначає, що у відповідності до ч. 11 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877-V плановий чи позаплановий захід щодо суб'єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником.
Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
Частиною 5 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» встановлено, що перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).
Вищезазначене узгоджується із абз. 11 п. 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 (далі - Порядок №553) під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.
При цьому абз. 3 частини 5 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено право суб'єкта господарювання не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею.
Судом встановлено, що про проведення позапланового заходу позивача повідомлено рекомендованим листом № 1800209676486 від 28.12.2019 (а.с.95). Відповідно до направлення № 14 від 27.01.2020 посадовими особами Управління здійснена позапланова перевірка, позивач допустив перевіряючих до об'єкту перевірки, був ознайомлений та отримав направленням про проведення позапланового заходу про, що свідчить особистий підпис ОСОБА_1 (директор) (а.с.74).
Суд також зауважує, що позивач мав право не допускати посадових відповідача до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Крім того згідно із правовою позицією Верховного Суду, викладеної у постанові від 17.04.2018 у справі №826/12612/17 допуск до перевірки нівелює правові наслідки порушень, допущених контролюючим органом при призначенні та проведенні перевірки, у зв'язку з чим за умови такого допуску, підставою для скасування може бути лише неправильність прийняття його по суті.
З викладеного слідує правомірність проведення інспектування позивача відповідачем на предмет дотримання законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Відповідно до п. 16, 17 Порядку №553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт.
Згідно з п. 21 Порядку №553 якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.
Процедура накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що передбачені Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» визначена Порядком накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України №244 від 06.04.1995 у редакції постанови Кабінету Міністрів України №735 від 02.10.2013 (далі - Порядок №244).
Відповідно до п. 9 Порядку №244 про вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю, які згідно з функціональними обов'язками здійснюють державний архітектурно-будівельний контроль, складають протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Пунктами 10, 11 Порядку №244 унормовано, що уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю складає протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності у двох примірниках, один з яких надається під підпис суб'єкту містобудування, що притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, не пізніше трьох робочих днів з дня складення акта перевірки такого суб'єкта містобудування. У разі вчинення одним суб'єктом містобудування двох або більше правопорушень у сфері містобудівної діяльності протокол складається стосовно кожного правопорушення окремо.
Приписами п. 13 Порядку №244 встановлено, що протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності підписується особою, яка його склала, суб'єктом містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а також свідками (у разі наявності).
У разі відмови суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, від підписання протоколу або ознайомлення з ним уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, що складає протокол, робить про це відповідну відмітку в ньому.
Суб'єкт містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які є його невід'ємною частиною, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.
З матеріалів справи встановлено, що позапланова перевірка позивача відбувалась у період з 27.01.2020 по 07.02.2020, акт та протоколи відповідачем складено 07.02.2020.
Суд звертає увагу, що протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та приписи, які були винесені відповідачем під час проведення перевірки надіслані відповідачем поштою.
Суд критично оцінює посилання позивача на неналежність надіслання та неналежність отримання документів відповідача та зауважує, що позивачу було достеменно відомо про проведення перевірки і про можливі наслідки її проведення (як негативні так і позитивні), а тому позивач в першу чергу повинен був цікавитися наслідками перевірки в будь-який спосіб, в тому числі шляхом перевірки поштової кореспонденції за місцем реєстрації юридичної особи .
Відповідно до п. 16, 17 Порядку №244 справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.
Справа може розглядатися за участю суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб.
Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб'єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи.
Неприбуття суб'єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи.
Пунктом 21 Порядку №244 закріплено, що посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час розгляду справи зобов'язана з'ясувати, чи було вчинено правопорушення у сфері містобудівної діяльності, чи винний відповідний суб'єкт містобудування в його вчиненні, чи підлягає він притягненню до відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Враховуючи вищевикладене, позивач мав можливість надати свої заперечення та докази на спростування доводів відповідача, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Щодо пояснень позивача, що перевірка проведена за адресою м. Сміла, вул. Героїв Холодноярців, 82, Ж без жодних правових підстав, оскільки згідно з направленням для проведення позапланового заходу, інспектори будівельного нагляду, в межах наданих ним повноважень, мали право на здійснення архітектурно-будівельного контролю виключно за адресою м. Сміла, вул. Героїв Холодноярців, 82, суд зазначає таке.
Відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» закупівля товарів, робіт та послуг відбувається через електронні майданчики, які є у вільному доступі.
Відповідно до електронного майданчику https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2019-11-08-003031-b була проведена процедура закупівлі теплової енергії (номер UA-2019-11-08-003031-b), згідно договору № б/н купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді (теплопостачання) від 18 листопада 2019 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Крокус-Енерго» та Комунальним підприємством «Смілакомунтеплоенерго» де зокрема в п. 1.2 Договору вказано - Джерело теплопостачання: твердопаливна котельна за адресою: м. Сміла, вул. Холодноярців, 82.
Суд зазначає, що жодних повідомлень від ТОВ «Крокус-Енерго» про початок виконання будівельних робіт в реєстрі дозвільних документів ДАБІ не зареєстровано, окрім повідомлення про початок виконання будівельних робіт поданого 06.02.2020.
Крім того, на сайті інтернет-видання Сміла.ua, розміщена стаття про результати позачергової сесії Смілянської міської ради, протокол № 108 від 09.10.2019.
В даній статті також розміщено відео із позачергової сесії, де одним із виступаючих був директор ТОВ «Крокус-Енерго» ОСОБА_1 , який зазначає, що котельня була побудована ще у минулому році (тобто в 2018 році).
Суд звертає увагу, що інших об'єктів будівництва у ТОВ «Крокус-Енерго» згідно реєстру дозвільних документів немає.
Щодо допущених позивачем порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності, суд зазначає таке.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Відповідно до ч. 4 ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.
Частиною 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після:
Згідно п. 7.2 ДБН А 3.1-5-2016 «Організація будівельного виробництва» будівельні роботи на об'єкті будівництва мають здійснюватися на підставі декларативно-дозвільних документів на їх виконання у відповідності з вимогами законодавства.
Відповідно до п. 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого Постановою КМУ від 13.04.2011, будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та:
подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) та об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта;
Відповідно до п. 13 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, та повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) (далі - повідомлення), повідомлення про зміну даних у зазначених повідомленнях за формою згідно з додатками 1, 2 і 2-1 до цього Порядку подається замовником (його уповноваженою особою) до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет шляхом подання засобами програмного забезпечення Єдиного державного веб-порталу електронних послуг або заповнюється та надсилається рекомендованим листом з описом вкладення до центру надання адміністративних послуг.
Так як, позаплановий захід здійснювався з виїздом на місце будівництва, в перший день перевірки посадовими особами зафіксовано вже зведений об'єкт будівництва, що підтверджується матеріалами фотофікасації (а.с.97-99).
Суд зазначає, що під час проведення перевірки на об'єкті будівництва, позивачем не було надано проектної документації відповідно до Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 16.05.2011 № 45 та Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи затвердженого Постановою КМУ від 11.05.2011 №560.
Частиною 7 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» виконання будівельних робіт без відповідного документа, передбаченого цією статтею, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.
Таким чином, законодавцем чітко визначено документи, які надають право на виконання будівельних робіт.
Судом із матеріалів справи встановлено, що станом на момент перевірки позивач не мав визначених ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» дозвільних документів.
Таким чином згідно вищезазначених норм законодавства, будівельні роботи повинні виконуватися тільки після отримання відповідного документу дозвільного характеру. Проте, згідно повідомлення про початок виконання будівельних робіт доданого позивачем до адміністративного позову, дане повідомлення було подане 06.02.2020, тобто за день до закінчення позапланової перевірки.
Відповідно до постанови № 7/1023-7-1.18/294 та постанови № 8/1023-7-1.18/294 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 21.02.2020, ТОВ «Крокус-Енерго» не забезпечив здійснення технічного та авторського нагляду під час будівництва котельні.
Згідно зі ст. 11 Закону України «Про архітектурну діяльність» під час будівництва об'єкта архітектури здійснюється авторський та технічний нагляд. Технічний нагляд забезпечується замовником та здійснюється особами, які мають кваліфікаційний сертифікат.
Авторський нагляд здійснюється архітектором - автором проекту об'єкта архітектури, іншими розробниками затвердженого проекту або уповноваженими ними особами. Авторський нагляд здійснюється відповідно до законодавства та договору із замовником.
Відповідно до п. 4.8. ДБН А 3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва», затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.05.2016 № 115 та набули чинності 01.01.2017 за результатами виконаних будівельних робіт має бути оформлена виконавча документація. Перелік необхідної виконавчої документації, визначений відповідно до вимог нормативних документів щодо виконання відповідного виду робіт на конкретному об'єкті будівництва, має бути наведений у ПВР.
До виконавчої документації належать:
А) загальний журнал робіт (додаток А);
Б) спеціальний журнал з окремими видами робіт, перелік яких встановлюється в проекті організації будівництва в залежності від видів робіт (додаток Б);
В) журнал авторського нагляду та звітна документація щодо виконання робіт з науково - технічного супроводу відповідно до ДБН В. 1.2-5;
Г) акти на закриття прихованих робіт (додаток В);
Д) акти проміжного прийняття відповідних конструкцій (додаток Г);
Е) виконавчі схеми відповідно до ДБН В. 1.3.2;
Ж) документи, щодо випробувань та лабораторного контролю матеріалів та конструкцій відповідно;
І) акти випробування устаткування, інженерних систем, мереж та обладнання;
К) інша документація передбачена нормативними документами на виконання конкретного виду будівельних робіт.
Отже, як зазначалося вище на момент здійснення перевірки зафіксовано вже зведений об'єкт будівництва, проте на вимогу посадових осіб Управління позивачем не було надано жодної виконавчої документації, яка передбачене ДБН А 3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва».
Враховуючи наявність в діяннях позивача правопорушень у сфері містобудівної діяльності, суд дійшов висновку, що дії відповідача по проведенню позапланової перевірки є правомірними, а оскаржувані постанови відповідача від 21.02.2020 про накладення штрафу прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений законом.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.
Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, ЄСПЛ нагадав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатись на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних причин.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, у задоволенні яких необхідно відмовити.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позову розподіл судових відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 295, Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлений 30 вересня 2020 року.
Суддя В.П. Тимошенко