Справа № 560/3252/20
іменем України
01 жовтня 2020 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К.
розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення,
Позивач звернулася в суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови у переведенні ОСОБА_1 на пенсію за віком за нормами та у порядку встановленому Законом України "Про державну службу" від 16.12.1993 року № 3723-XII;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області перевести ОСОБА_1 на пенсію за віком за нормами та у порядку встановленому Законом України "Про державну службу" від 16.12.1993 року № 3723-XII з 24.03.2020 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з 30.05.2012 року отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
24 березня 2020 року звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу".
Проте, листом від 17 квітня 2020 року №2200-0301-8/14982 відповідач повідомив, що рішенням від 27 березня 2020 року № 8/03 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" через відсутність необхідного 10 - річного стажу роботи на посадах державної служби станом на 01 травня 2016 року. До спеціального стажу не зараховано період роботи в органах місцевого самоврядування з 19 квітня 2002 року по 29 лютого 2020 року на посаді голови Гвардійської сільської ради.
Позивач вважає дії відповідача щодо відмови у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" протиправними, тому звернулася до суду за захистом свого права на пенсійне забезпечення.
Ухвалою суду від 20 липня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому заперечує щодо задоволення адміністративного позову та вказує, що перелік посад працівників місцевих рад та їх виконавчих комітетів, які відносились до відповідних категорій посад державних службовців, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 18 квітня 1994 року № 239, яка була чина до 26 жовтня 2001 року, оскільки 04 липня 2001 року набрав чинності Закон України від 07 червня 2001 року № 2493- III "Про державу в органах місцевого самоврядування", відповідно до якого посади місцевих рад та їх виконавчих комітетів віднесені до відповідних категорій посадових осіб місцевого самоврядування, а не до відповідних категорій посад державних службовців.
Враховуючи зазначене, відповідачем до спеціального стажу для визначення права на пенсію за нормами Закону України "Про державну службу" не враховано період роботи в органах місцевого самоврядування після 04 липня 2001 року, а саме: з 19 квітня 2002 року по 29 лютого 2020 року на посаді голови Гвардійської сільської ради.
Крім того, у відзиві на позов відповідач вказав про необхідність розгляду даної справи з викликом сторін.
Суд зазначає, що частинами п'ятою - шостою статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Таким чином, зважаючи на те, що дана справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 263 КАС України, відсутня необхідність призначати розгляд справи в судовому засіданні. Тому, клопотання відповідача до задоволення не підлягає.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши всі обставини справи, перевіривши їх дослідженими доказами, суд дійшов наступних висновків.
Суд встановив, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Хмельницькій області та отримує з 30.05.2012 року пенсію по інвалідності відповідно до закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
24 березня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу".
Листом від 17 квітня 2020 року №2200-0301-8/14982 відповідач повідомив, що своїм рішенням від 27 березня 2020 року № 8/03 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" через відсутність необхідного 10 - річного стажу роботи на посадах державної служби станом на 01 травня 2016 року. До спеціального стажу не зараховано період роботи в органах місцевого самоврядування з 19 квітня 2002 року по 29 лютого 2020 року на посаді голови Гвардійської сільської ради.
Вважаючи дії відповідача щодо відмови у призначенні пенсії протиправними, позивач звернулася до суду з адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
З 01 травня 2016 року набрав чинності Закон України "Про державну службу" № 889-VIII від 10 грудня 2015 року (далі - Закон № 889-VIII).
Згідно з Прикінцевими та Перехідними положеннями Закону № 889-VIII втратив чинність Закон України "Про державну службу" № 3723-XII (Відомості Верховної Ради України, 1993, № 52, статті 490 із наступними змінами, далі - Закон № 3723-XII), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI Закону № 889-VIII.
Відповідно до пункту 8 Прикінцевих положень Закону України "Про державну службу" №889 стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Відповідно до частини 1 статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі, стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60% суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Тобто до 01 травня 2016 року право на пенсію державного службовця мали особи, які:
а) досягли певного віку (62 роки для чоловіків, 60 років для жінок) та мають передбачений законодавством страховий стаж;
б) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Після 01 травня 2016 року, відповідно до статті 90 Закону України "Про державну службу" №889 пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
При цьому законодавець визначив певні умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ.
Пунктом 10 розділу XI Прикінцевих та Перехідних положень Закону № 889-VIII визначено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Пунктом 12 розділу XI Прикінцевих та Перехідних положень Закону № 889-VIII передбачено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Судом встановлено, що відповідно до записів в трудовій книжці, позивач працювала з 19 квітня 2002 року по 29 лютого 2020 року на посаді голови Гвардійської сільської ради, але вказаний період відповідачем не зарахований до стажу, що дає право на пенсію державного службовця.
Суд зазначає, що для призначення пенсії державного службовця відповідно до Закону № 3723-ХІІ стаж державної служби обраховується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03 травня 1994 року № 283 "Про порядок обчислення стажу державної служби".
Відповідно до пункту 2 Порядку обчислення стажу державної служби, до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.
Згідно із статтею 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» до четвертої категорії посад в органах місцевого самоврядування відносяться посади голів постійних комісій з питань бюджету обласних, Київської та Севастопольської міських рад (у разі коли вони працюють у раді на постійній основі), керівників управлінь і відділів виконавчого апарату обласних, Севастопольської міської та секретаріату Київської міської рад, секретарів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад, заступників міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) голів з питань діяльності виконавчих органів ради, керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів, директорів, перших заступників, заступників директорів департаментів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад, міських (міст районного значення) голів, селищних і сільських голів, посади заступників голів районних рад; до шостої категорії посад в органах місцевого самоврядування відносяться посади керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів міських (міст районного значення), сільських, селищних рад, керівників структурних підрозділів виконавчого апарату районних та секретаріатів районних у містах Києві та Севастополі рад та їх заступників, керівників управлінь, відділів та інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст районного значення), районних у містах рад та їх заступників, помічників голів, радників, консультантів, начальників секторів, головних бухгалтерів, спеціалістів управлінь, відділів, інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст обласного значення та міста Сімферополя) рад, старост.
Таким чином посади на якій позивач перебувала в органах місцевого самоврядування відносяться до зазначеної категорії.
Аналізуючи встановлене, суд дійшов висновку, що обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII після 01 травня 2016 року є дотримання сукупності вимог, визначених частиною 1 статті 37 Закону № 3723-ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень Закону, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Отже, після 01 травня 2016 року (дата набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 року № 899 "Про державну службу") зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктом 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 889-VIII, та мають передбачені частини статті 37 Закону 3723-ХІІ вік і страховий стаж.
З досліджених матеріалів справи, судом встановлено, що за позивачем збережено право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ, так як вона має стаж державної служби, визначений пунктом 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 889-VIII, та має передбачені частини статті 37 Закону 3723-ХІІ вік і страховий стаж.
Така правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена у рішенні Верховного Суду від 04 квітня 2018 року (зразкова справа № 822/524/18).
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки, щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Таким чином, суд, з урахуванням висновку Верховного Суду у постанові від 04 квітня 2018 року у справі №822/524/18 та встановлених обставин у цій адміністративній справі, приходить до висновку, що позивач довела позовні вимоги, тому даний адміністративний позов необхідно задовольнити.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 27.03.2020 року № 8/03 щодо відмови у переведенні ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року № 3723-XII.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області перевести ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року № 3723-XII з 24.03.2020 року.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 21318350)
Головуючий суддя В.К. Блонський