справа № 380/5088/20
02 жовтня 2020 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Костецького Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 26.05.2020 № 3166-3708 Л-02/8-1300/20 про відмову у перерахунку пенсії за віком відповідно до Закону України “Про державну службу” № 3723;
- здійснити з 28.06.2020 перерахунок та виплату недоотриманих сум пенсій і виплачувати пенсію державного службовця за віком відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 відповідно наданих довідок від 28.02.2020 № 203-05.0-31 та № 204-05.0-31 про складові заробітної плати державного службовця у розмірі 87% суми заробітної плати державного службовця (посадовий оклад, надбавки за ранг, надбавки за вислугу років, премій і інших виплат.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що позивач вийшла на пенсію держаного службовця 27.11.2011 та знаходиться на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області. Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» був виключений, а пункт 5 викладено в такій редакції: "форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики". Стверджує, що на момент призначення ОСОБА_1 пенсії, законодавством встановлено право осіб, яким призначена пенсія згідно з Законом України «Про державну службу», на її перерахунок у разі підвищення складових заробітної плати, в тому числі посадового окладу працюючих службовців. Стверджує, що має право на перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням розміру заробітної плати працюючих державних службовців на підставі Конституції України та Закону України від 16.12.1993 № 3723 «Про державну службу».
Ухвалою від 03.07.2020 вказану позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою від 15.07.2020 суд відкрив спрощене провадження в адміністративній справі, без повідомлення сторін, відповідачу запропоновано у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали подати відзив на позовну заяву.
Представником відповідача подано відзив на позовну заяву від 06.08.2020 (вх. № 39015), у якому зазначає, що з 01.05.2016 набув чинності Закон України «Про державну службу», яким передбачені певні особливості пенсійного забезпечення державного службовця. Зазначає, що Законом України «Про державну службу» № 889-VIII не передбачено перерахунку пенсій державним службовцям. Просить у задоволенні позову відмовити.
05.08.2020 позивач подала до суду відповідь на відзив (вх. № 38914), відповідно до якої додатково зазначає, що відповідно до п. 13 Закону України «Про загальнообов 'язкове державне пенсійне страхування», у разі якщо особі призначено пенсію відповідно до закону, зокрема «Про державну службу», її виплата продовжується до переведення за бажанням особи на пенсію на інших підставах, або за бажанням особи поновлюється у розмірі, який було встановлено до переведення. Окрім того, згідно Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотньої дії в часі.
Ухвалою від 07.08.2020 суд за клопотанням позивача перейшов із спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
В судовому засіданні 29.09.2020 позивач позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив, просила позов задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні 29.09.2020 заперечив щодо задволення позову з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, просив відмовити в задоволенні позову.
У судовому засіданні 29.09.2020 суд заслухав вступну промову позивача, представника відповідача, дослідив письмові докази та перейшов до письмового провадження.
Позивач та представник відповідача погодились з переходом до письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та надав їм правову оцінку.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою щодо переведення на пенсію за нормами Закону України від 29.12.1993 № 3723-ХІІ “Про державну службу” та проведення перерахунку пенсії відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу” відповідно наданих довідок про складові заробітної плати державного службовця у розмірі 87% суми заробітної плати державного службовця.
Згідно з листом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 26.05.2020 № 3166-3708/Л-02/8-1300/20 повідомлено позивача про те, що згідно з документами пенсійної справи ОСОБА_1 призначено з 30.05.2011 пенсію за віком відповідно до Закону 3723. З 17.12.2014, відповідно до постанови Шевченківського районного суду Львова від 15.07.2015 справа № 466/4464/15-а, проведено перерахунок пенсії державного службовця у розмірі 87 % суми заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне страхування, тобто відповідно до Закону України «Про державну службу» в редакції, що діяла на момент призначення пенсії. Отже з 17.12.2014 розмір пенсійної виплати становив 3228,45 грн. З 01.10.2017 пенсію державного службовця переведено на пенсію за віком відповідно до норм Закону 1058, до якого внесено зміни Законом України від 03.10.2017 № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій». Пенсія ОСОБА_1 обчислена при страховому (загальному) стажі 41 рік 17 днів (до 31.03.2015), коефіцієнт стажу з урахуванням оцінки одного року роботи 1% - 0,41000. Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії становить - 10598,64 грн, який враховано за період роботи 01.07.1995 по 30.06.2000 та з 01.07.2000 по 30.04.2011 згідно індивідуальних даних про застраховану особу, індивідуальний коефіцієнт заробітної плати 2.16793, із застосуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2014, 2015 та 2016 рік (3764,40 грн. х1,17 х 1,11). Розмір пенсійної виплати з 01.05.2020 становить 4689,42 грн, в т.ч.: 4345,44 грн - основний розмір пенсії (10598,64 грн. х 0,41000); 343,98 грн - доплата за понаднормативний стаж понад 20 років, тобто за 21 рік (1638,00 грн х 21%). Враховуючи вимоги чинного законодавства, за бажанням ОСОБА_1 , для поновлення розміру пенсії за нормами Закону 3723 у розмірі, який було встановлено до переведення (3228,45 грн), необхідно звернутись до органів Пенсійного фонду та подати заяву (встановленого взірця) згідно з пунктом 1.5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону 1058, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (зі змінами).
Вважаючи рішення відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії неправомірним, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Даючи оцінку спірним правовідносинам суд керувався таким.
Згідно з ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-XII (в редакції на момент виходу позивача на пенсію) на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.
Згідно з ст. 37-1 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-XII (в редакції, чинній на момент виходу позивача на пенсію) у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачу призначена з 30.05.2011 пенсія за віком. З 17.12.2014, відповідно до постанови Шевченківського районного суду Львова від 15.07.2015 у справі № 466/4464/15-а, проведено перерахунок пенсії державного службовця у розмірі 87 % суми заробітної плати.
01.01.2015 набрав чинності Закон України від 28.12.2014р. №76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" (далі Закон № 76-VIII), яким, зокрема, статтю 37-1 Закону № 3723-ХІІ викладено у новій редакції, згідно з якою умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, законодавець повноваження на встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій державним службовцям після 01.01.2015 делегував Уряду.
Правове регулювання Урядом зазначеного питання в період з 01.01.2015 по 01.12.2015 знайшло своє відображення у пунктах 4, 5 Постанови Кабінету Міністрів України № 865 "Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії", за змістом яких підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця було передумовою для перерахунку пенсії.
Так, пунктами 4, 5 постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 № 865 "Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії" передбачено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України "Про державну службу" № 3723-ХІІ, визначається в такому порядку:
1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, - на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку;
2) іншим пенсіонерам - на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок.
Перерахунок пенсій провадиться з місяця підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця на підставі поданої заяви та довідок, виданих державними органами за останнім місцем роботи. Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення (перерахунку) пенсії державним службовцям, затверджується правлінням ПФУ за погодженням з Мінсоцполітики.
Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів", якою підвищено розміри заробітку працюючих державних службовців та яка відповідно до її пункту 6 застосовується з 01.12.2015, пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України № 865 виключено, а пункт 5 викладено в такій редакції: "форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики".
Положень, які б закріплювали можливість перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих державних службовців, постанова Кабінету Міністрів України № 1013 не містить.
Отже, з 01.12.2015 по 01.05.2016 чинне законодавство, яке регламентувало пенсійне забезпечення державних службовців, підвищення розміру заробітку працюючих державних службовців не визначало як підставу для перерахунку пенсій, призначених за статтею 37 Закону № 3723-ХІІ. При цьому чинна у зазначений період редакція статті 37-1 Закону № 3723-ХІІ не визначала передумов перерахунку пенсій, а лише відносила вирішення такого питання до компетенції Кабінету Міністрів України.
У ході реформування системи державного управління 10.12.2015 прийнято новий закон, який регулює відносини, що виникають у зв'язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, - Закон України від 10.12.2015 № 889-VIII "Про державну службу", набув чинності 01.05.2016 (далі - Закон №889-VIII).
У зв'язку з набуттям чинності Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII, положення Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-XII частково втратили чинність, в тому числі втратили чинність норми, якими було врегульоване пенсійне забезпечення державних службовців.
Відповідно до ст. 90 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015, яка набрала чинність з 01.05.2016, пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Таким чином, з 01.05.2016 Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015, по-іншому врегульовані правовідносини, пов'язані із пенсійним забезпеченням державних службовців.
Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 не містить такої підстави для перерахунку пенсії, як підвищення заробітної плати працюючих державних службовців.
Враховуючи приписи ст. 90 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року, з 01.05.2016 відсутні підстави для перерахунку пенсії державним службовцям у зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючих державних службовців.
Отже, Законом України «Про державну службу» № 889-VIII не передбачено підстав, порядку реалізації, обов'язку органів Пенсійного фонду України щодо перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про державну службу", а тому на час звернення позивача до відповідача з заявою про перерахунок пенсії (травень 2019 року), у відповідача не було правових підстав для здійснення такого перерахунку у зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючим державним службовцям.
Суд вказує, що зміна правого регулювання спірних правовідносин не порушує норми Конституції України, оскільки ані Закон № 76-VIII, яким, зокрема, статтю 37-1 Закону № 3723-ХІІ викладено у новій редакції, ані стаття 90 Закону № 889-VIII (в якій закріплено правило, за яким пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування") не визнані неконституційними і підлягали виконанню відповідними суб'єктами. Крім того, пунктом другим постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" №1013 від 09.12.2015 виключено пункт четвертий постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 № 865 "Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії", яким було передбачено право на перерахунок пенсії пенсіонерам у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям.
Також, Конституційний Суд України в своєму Рішенні від 26.12.2011 № 20-рп/2011 вказав, що одним із визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.
З урахуванням такого елемента принципу верховенства права, як пропорційність (розмірність) Конституційний Суд України зазначив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними, а оскільки держава зобов'язана регулювати економічні процеси, встановлювати й застосовувати справедливі та ефективні форми перерозподілу суспільного доходу з метою забезпечення добробуту всіх громадян, то механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження справедливого балансу між інтересами окремих осіб і інтересами всього суспільства. При цьому зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 03.06.2014 у справі за заявою Валентини Ніканорівни Великоди проти України № 43331/12, Суд, розглянувши скаргу, зокрема, за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції на припинення виплати заявниці державними органами пенсії у розмірах, встановлених рішенням національного суду від 19 січня 2010 року після внесення у 2011 році змін до законодавчих актів, вказав на відсутність втручання у право заявниці на мирне володіння майном внаслідок внесення змін до законодавства щодо зменшення розміру соціальних виплат. Такого висновку Суд дійшов за відсутності доказів того, що ці зміни внесені не у відповідності до законної процедури та за відсутності будь-яких доказів того, що вони не були доступними та передбачуваними.
Також Суд вказав на відсутність підстав для висновку про те, що передавши Кабінету Міністрів України право на встановлення розміру соціальних пільг, Парламент України діяв на порушення якихось положень Конвенції, та зазначив, що зменшення пенсії заявниці очевидно було обумовлено міркуваннями економічної політики та фінансових труднощів, з якими зіткнулася держава. За відсутності будь-яких доказів щодо протилежного та визнаючи, що держава-відповідач має широке поле свободи розсуду щодо досягнення балансу між правами, що є предметом спору, та економічною політикою, Суд не вважав, що таке зменшення було непропорційним переслідуваній легітимній меті або що воно поклало надмірний тягар на заявницю.
Щодо посилань позивача на порушення норм Конституції України, суд зазначає, що відсутність правового регулювання не може свідчити про звуження існуючих прав позивача саме з боку органів Пенсійного фонду. Право на перерахунок пенсії у відповідної особи виникає станом на час виникнення обставин, з якими особа пов'язує право на такий перерахунок, а не з часу її виходу на пенсію.
Оскільки законодавством, чинним на час звернення повивача за перерахунком розміру пенсії, не було передбачено можливість її перерахунку у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих державних службовців, у відповідача не було правових підстав для здійснення такого перерахунку.
Аналогічний підхід застосування зазначених норм права висловлений Верховним Судом у постановах від 23.01.2018 у справі № 745/458/16-а, від 13.02.2018 у справі № 697/2282/17, від 21.02.2018 у справі № 638/19513/16-а та від 05.03.2019 у справі № 226/1478/16-а.
Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Матеріали справи свідчать, що відповідні критерії відповідачем дотримані.
З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є безпідставними та не обґрунтованими, а тому в задоволенні позову слід відмовити.
Відповідно до положень статті 139 КАС України не підлягають стягненню з відповідача понесені позивачем судові витрати.
Керуючись статтями 242- 246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1. У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, код ЄДРПОУ 13814885) про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Судові витрати покласти на позивача.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст судового рішення складено 02.10.2020.
Суддя Костецький Н.В.