про закриття провадження у справi
28 вересня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/2886/20
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Тихонова І.В.
за участю секретаря судового засідання: Таращенко О.В.
сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
представника позивача: Бубнова Л.В.
представник відповідача1: Чорненька Ю.М.
відповідач 2: не прибув;
третя особа: Мальцева А.М., Кузнєцова Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру МВС в Луганській області та ОСОБА_2 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Регіонального сервісного центру МВС в Донецькій області про зобов'язання вчинити певні дії,-
30 липня 2020 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Регіонального сервісного центру МВС в Луганській області (далі - відповідач 1) та ОСОБА_2 (далі - відповідач 2), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Регіонального сервісного центру МВС в Донецькій області (третя особа), в якому позивач з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просить суд:
- визнати протиправними дії відповідача 1 щодо відмови позивачу скасувати державну реєстрацію (перереєстрацію) автомобіля Volkswagen Touareg, легковий універсал, номер шасі НОМЕР_1 , 2007 року випуску, об'єм двигуна - 2967, колір - чорний, пальне - дизель, реєстраційний номер НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 від 03 грудня 2015 року видане на гр. ОСОБА_2 , на підставі довідки-рахунок від 13 травня 2014 року серії ВІА № 454401 виданої ТОВ «Технологія», проведену без згоди ОСОБА_3 та зареєструвати (поновити) державну реєстрацію автомобіля Volkswagen Touareg, легковий універсал, номер шасі НОМЕР_1 , 2007 року випуску, об'єм двигуна - 2967, колір - чорний, пальне - дизель, реєстраційний номер НОМЕР_4 за позивачем.
- зобов'язати відповідача 1 скасувати державну реєстрацію (перереєстрацію) автомобіля Volkswagen Touareg, легковий універсал, номер шасі НОМЕР_1 , 2007 року випуску, об'єм двигуна - 2967, колір - чорний, пальне - дизель, реєстраційний номер НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 від 03 грудня 2015 року видане на гр. ОСОБА_2 , на підставі довідки-рахунок від 13 травня 2014 року серії ВІА № 454401, виданої ТОВ «Технологія», проведену без згоди позивача;
- зобов'язати відповідача 1 зареєструвати (поновити) державну реєстрацію автомобіля Volkswagen Touareg, легковий універсал, номер шасі НОМЕР_1 , 2007 року випуску, об'єм двигуна - 2967, колір - чорний, пальне - дизель, реєстраційний номер НОМЕР_4 за позивачем.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач є власником транспортного засобу Volkswagen Touareg, легковий універсал, номер шасі НОМЕР_1 , 2007 року випуску, об'єм двигуна - 2967, колір - чорний, пальне - дизель, реєстраційний номер НОМЕР_5 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 від 03.02.2009 р. виданого 2-м ВРЕР м. Маріуполя УДАІ ГУМВС України в Донецькій області. В 2007 році я з дружиною купили собі автомобіль Volkswagen Touareg, легковий універсал, номер шасі НОМЕР_1 , 2007 року випуску, об'єм двигуна 2967, колір - чорний, пальне - дизель.
03 лютого 2009 року за ініціативи позивача була заміна свідоцтва про реєстрацію автомобіля та отримано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_7 2-го ВРЕР м. Маріуполя УДАІ ГУМВС України в Донецькій області.
Маючи намір продати автомобіль Volkswagen Touareg, реєстраційний номер НОМЕР_8 , разом з покупцем позивач 12 травня 2020 р звернувся до Територіального сервісного центру № 1441 Регіонального сервісного центра МВС в Донецькій області для того, аби належним чином оформити договір купівлі-продажу автомобіля, сплатити всі необхідні податки, зняти з реєстрації та поставити на реєстрацію вже на покупця авто.
На виконання вищезазначеного, позивачем 12.05.2020 було укладено з ТОВ «Грінлайн АВТО» (яке безпосередньо знаходиться на території ТСЦ № 1441) Договір комісії № 7669/20/001019, відповідно до якого ТОВ «ГРІНЛАЙН АВТО» від його імені вчинить правочин щодо продажу транспортного засобу Volkswagen Touareg, легковий універсал, номер шасі НОМЕР_1 , 2007 року випуску, об'єм двигуна 2967, колір - чорний, пальне - дизель, реєстраційний номер НОМЕР_8 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_7 .
12 травня 2020 року між ТОВ «ГРІНЛАЙН АВТО» та громадянином ОСОБА_4 - покупцем було укладено Договір купівлі-продажу транспортного засобу Volkswagen Touareg, легковий універсал, номер шасі НОМЕР_1 , 2007 року випуску, об'єм двигуна 2967, колір - чорний, пальне - дизель, реєстраційний номер НОМЕР_8 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_7 .
Але позивачу було відмовлено в реєстрації договору купівлі-продажу автомобіля в зв'язку з тим, що в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів відсутній підтверджуючий запис, що даний автомобіль належить йому, а також позивачу були виказані підозри того, що його автомобіль є двійником і на підставі цього автомобіль Volkswagen Touareg було направлено на експертне дослідження за участю співробітників поліції.
21 травня 2020 року судовим експертом сектору криміналістичного дослідження транспортних засобів і реєстраційних документів, що їх супроводжують відділу авто технічних досліджень та криміналістичного дослідження транспортних засобів ОСОБА_5 було оглянуто автомобіль та надано висновок експертного дослідження.
Відповідно до висновку експертного дослідження від 21.05.2020 № 05/1441/2121, номер кузова НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_9 , наданого на дослідження транспортного засобу Volkswagen Touareg номерний знак НОМЕР_10 не змінювалися. Бланк наданого на дослідження документа «Попереднє свідоцтво про реєстрацію ТЗ» серія НОМЕР_7 відповідає бланкам, які знаходяться в офіційному обігу.
Таким чином, вищезазначений висновок експерта підтверджує те, що позивач на законних підставах володіє належним оригінальним транспортним засобом.
23 травня 2020 позивач знову письмово звернувся до ТСЦ № 1441 щодо переоформлення автомобіля.
Листом від 23.05.2020 № 31/5-14412947 ТСЦ № 1441МВС позивача повідомлено, що відповідно до інформації Єдиного державного реєстру транспортних засобів автомобіль Volkswagen Touareg, номерний знак НОМЕР_8 , 2011р.в., номер кузова НОМЕР_1 - 03.12.2015 перереєстрований у ТСЦ 4442 м. Сєвєродонеиьк Луганська область на підставі довідки-рахунок ВІА 454401 від 13.05.2014, виданої ТОВ «Технологія» на іншу особу. І таким чином на теперішній час автомобіль Volkswagen Touareg, номерний знак НОМЕР_8 . 2011р.в., номер кузова НОМЕР_1 у відповідності до вимог чинного законодавства не є зареєстрованим транспортним засобом на ваше ім'я.
27 травня 2020 року позивач знову звернувся письмово до начальника ТСЦ № 1441 МВС з поясненнями, що позивач не продавав у 2015 році свій автомобіль, що і він з моменту покупки по сьогоднішній день знаходився у його користуванні і тим паче не укладав жодних договорів з TOB «Технологія», а отже все це прямо вказує на той факт, що 03.12.2015 в ТСЦ 4442 м. Сєвєродонецьк було скоєно кримінальний злочин оскільки співробітники ТСЦ № 4442 та експерт, який оглядав автомобіль двійник, халатно віднеслися до своїх обов'язків. Таке недбале ставлення співробітників ТСЦ № 4442 та експерта до своїх обов'язків призвело до того, що вони сприяли злочинцям в заволодінням транспортним засобом з використанням підробних документів та поставити на облік автомобіль-двійник та отримати у встановленому порядку реєстраційні документи та номерні знаки на автомобіль. Звернув увагу начальника на той факт, що автомобіль має рік випуску 2007, а перереєстрований автомобіль двійник має 2011 рік випуску. Та попросив надати копії документів на підставі яких було здійснено переоформлення права власності на автомобіль. В той же день позивач попросив начальника провести службове розслідування та належним чином повідомити керівництво Донецької і Луганської області щодо факту наявності двійника його автомобіля та прийняття всіх необхідних заходів щодо усунення перешкод в законному володінню автомобілем.
28 травня 2020 року листом № 31/5-14413008 ТСЦ № 1441 позивачу було відмовлено в наданні відповідної інформації та копій документів посилаючись на захист персональних даних.
Ухвалою суду від 04.08.2020 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні на 26 серпня 2020 року о 10 год. 25 хв. Крім того, залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Регіональний сервісний центр МВС в Донецькій області.
Ухвалою суду від 26.08.2020 залучено до участі у справі другим відповідачем - ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_11 , АДРЕСА_1 ).
Суд, оглянувши та дослідивши докази подані до матеріалів справи, поставив на обговорення питання щодо закриття провадження у справі.
Представник позивача щодо зазначеного питання про закриття провадження у справі заперечувала зазначив, що дана справа повинна розглядатися за нормами КАС України.
Представник відповідача 1 щодо вказаного питання зазначила щодо необхідності кримінального розслідування, а взагалі по суті справа повинна розглядатися в адміністративному суді.
Другий відповідач правом на участь в судовому засіданні не скористався.
Представники третьої особи щодо закриття провадження у справі зазначили на розсуд суду.
Перевіривши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Згідно із частиною першою статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 4 КАС публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
За пунктом 7 частини першої статті 4 КАС суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Визначальними ознаками приватноправових відносин є, зокрема, наявність майнового чи немайнового особистого інтересу суб'єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права певного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних правовідносин у їх сукупності. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Тобто спір набуває ознак публічно-правового за умов не лише наявності серед суб'єктів спору публічного органу чи посадової особи, а й здійснення ним (ними) у цих відносинах владних управлінських функцій.
Спір, що розглядається, не є спором між учасниками публічно-правових відносин оскільки відповідач 1, відмовляючи позивачу в скасуванні державної реєстрації (перереєстрації) права власності на транспортний засіб за іншою особою, не мав публічно-правових відносин з позивачем.
У цій справі позивач, оскаржуючи дії Територіального сервісного центру № 442, з зобов'язанням зареєструвати (поновити) за ним державну реєстрацію автомобіля, фактично обґрунтував позовні вимоги наявністю в нього права власності на транспортний засіб, та відсутності права власності на цей транспортний засіб у іншої особи.
Публічно-правовим вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.
Необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб'єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.
До юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб'єктами стосовно їх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єкта (суб'єктів), а останній (останні) відповідно зобов'язаний виконувати вимоги та приписи такого суб'єкта владних повноважень. Аналогічна правова позиція викладена в постанові ОСОБА_8 Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі №914/2006/17.
Визнання протиправними дії і скасування рішення, запису щодо скасування державної реєстрації права власності на рухоме майно за ОСОБА_2 є захистом прав особи на автомобіль від їх порушення іншою особою, яка вважає протиправним реєстрацію права власності щодо того ж самого рухомого майна.
Позивач фактично обґрунтував позовні вимоги наявністю у нього права власності на автомобіль, та відсутністю права власності на цей же транспортний засіб іншої особи, і, як наслідок, відсутністю в останнього правомірного інтересу щодо відновлення свого права власності на рухоме майно.
За викладених обставин, суд дійшов висновку, що спір про визнання протиправних дій щодо відмови скасуванні державної реєстрації автомобіля з відповідача 2 - ОСОБА_2 , та зобов'язання зареєструвати (поновити) державну реєстрацію автомобіля за позивачем - ОСОБА_1 має розглядатися як спір, що пов'язаний з порушенням цивільних прав на транспортний засіб іншою особою.
Участь реєстратора (ТСЦ № 4442) в якості співвідповідача (якщо особа вважає його винним у порушені прав) у спорі не змінює його цивільно-правового характеру.
Отже, спір у цій справі не є публічно-правовим. Оскарження дій та зобов'язання здійснити відповідну державну реєстрацію права власності на автомобіль безпосередньо пов'язане із захистом цивільного права у спорі щодо права власності на транспортний засіб.
Крім того, скасування державної реєстрації права, належного одній особі, за заявою іншої особи в порядку адміністративного судочинства не дозволяє остаточно вирішити спір між цими особами. Тож не виконується основне завдання судочинства. У таких спорах питання правомірності укладення цивільно-правових договорів, на підставі яких відбулись реєстраційні дії, обов'язково постають перед судом, який буде вирішувати спір, незалежно від того, чи заявив позивач вимогу щодо оскарження таких договорів.
Отже, в зазначеній категорії справ вирішуються спори про цивільне право між особами, які вимагають скасування державної реєстрації, й особами, за якими зареєстровано право чи обтяження. Цьому спору притаманний приватноправовий характер, тому він повинен вирішуватися за правилами цивільного судочинства.
Дана правова позиція узгоджується з правовою позицією викладеною в постанові Верховного Суду від 16.09.2020 у справі 0440/6297/18, Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2019.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 238 суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
В той же час, суд звертає увагу, що відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (заяви № 29458/04 та № 29465/04) зазначено, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін «судом, встановленим законом» у ч.1 ст. 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>». Суд дійшов висновку, що національний суд не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом, і, таким чином, не міг вважатися судом, «встановленим законом».
Отже, поняття «суду, встановленого законом» зводиться не лише до правової основи самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
Беручи до уваги те, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі й обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій, бездіяльності чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін, суд, який розглянув справу не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні ч. 1 ст. 6 Конвенції.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 238 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
З урахуванням вищенаведених норм чинного законодавства, зважаючи на характер спірних правовідносин та склад учасників справи, з урахуванням висновків Верховного Суду у аналогічних категоріях справ, суд приходить висновку, що даний спір носить приватно-правовий характер, не містить ознак публічно-правового спору суд дійшов висновку, що дану справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, оскільки її розгляд належить до юрисдикції цивільного суду в порядку визначеному Цивільним процесуальним кодексом України.
Враховуючи викладені положення, суд приходить до висновку, що провадження у справі підлягає закриттю, на підставі п.1 ч.1 ст. 238 КАС України .
Частиною другою статті 238 КАС України визначено, що суд, закриваючи провадження у справі, також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (частина друга статті 132 КАС України).
Відповідно до частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом) є підставою для повернення судового збору. Отже, сплачений за подання цього позову судовий збір слід повернути платнику.
Керуючись ст.ст. 238, 241, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Закрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру МВС в Луганській області та ОСОБА_2 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Регіонального сервісного центру МВС в Донецькій області про зобов'язання вчинити певні дії.
Повернути ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) з Державного бюджету України сплачений ним судовий збір у сумі 840 грн. 80 коп. (вісімсот сорок) грн. 80 коп. згідно квитанції № 0.0.1757813406.1 від 05.07.2020.
Роз'яснити позивачу, що справа має розглядатись в порядку цивільного судочинства.
Повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено та підписано 02.10.2020.
Суддя І.В. Тихонов