Іменем України
01 жовтня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/2978/20
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Свергун І.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
07.08.2020 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) до управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради (далі - відповідач, УПСЗН Сєвєродонецької міської ради), в якому позивач просить суд: визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачці у наданні щомісячної адресної допомоги як внутрішньо переміщеній особі для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг з 25 лютого 2020 року; зобов'язати відповідача призначити та виплатити позивачці щомісячну адресну допомогу, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 505 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, починаючи з дня звернення за її призначенням з 25 лютого 2020 року.
Позовну заяву обґрунтовано тим, що позивачка є внутрішньо переміщеною особою, що перемістилася з м. Луганськ до м. Сєвєродонецьк внаслідок проведення на даній території антитерористичної операції.
25.02.2020 позивачка звернулася з заявою про поновлення виплати щомісячної адресної допомоги, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» № 505 від 01.10.2014, однак відповідач листом № 1932/10 від 03.03.2020 відмовив позивачці у подовженні щомісячної адресної допомоги на наступний шестимісячний термін, оскільки вона не працевлаштувалась у період отримання щомісячної адресної допомоги, УПтаСЗН м. Старобільська Луганської області не мало підстав для перерахунку щомісячної адресної допомоги позивачці, як працездатній працюючій особі.
Згідно п. 3 Порядку особам працездатного віку, яким грошова допомога була припинена відповідно до п. 7 цього Порядку, грошова допомога на наступний строк не призначається, крім осіб, які після припинення виплати грошової допомоги втратили працездатність.
14.07.2015 позивачку було взято на облік внутрішньо переміщених осіб в відповідача разом з малолітніми дітьми: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), про що було надано відповідну довідку № 919042522.
14.07.2015 позивачка надала заяву для призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам. Заяву було розглянуто. Враховуючи довідку-анкету УПтаСЗН м. Старобільська Луганської області та п. 3 зазначеного Порядку, позивачку не було включено до розрахунку, а її малолітнім дітям було призначено щомісячну адресну допомогу як дітям до 18-ти років на період з 01.09.2015 по 25.11.2015.
Надалі за заявами від 13.01.2016, 28.07.2016, 27.01.2017, 27.07.2017, 25.01.2018, 28.08.208 щомісячну адресну допомогу ВПО було подовжено лише дітям позивачки, а її не було включено до розрахунку.
28.02.2019 позивачка звернулася з заявою для подовження щомісячної адресної допомоги, повідомивши про своє працевлаштування з 14.12.2018. Заяву було розглянуто.
На підставі п. 3 Порядку їй було відмовлено у поновленні щомісячної адресної допомоги ВПО як працюючій особі, допомогу було подовжено лише її малолітнім дітям.
25.02.2020 позивачка звернулася із заявою про призначення їй щомісячної адресної допомоги у зв'язку з працевлаштуванням з 28.12.2019, однак щомісячна адресна допомога не була призначена.
Позивачка вважає, що відповідачем необґрунтовано та з порушенням норм законодавства не здійснено нарахування та виплата їй щомісячної адресної допомоги, що стало підставою для звернення позивачки до суду.
Ухвалою суду від 11.08.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою суду від 27.08.2020 вирішено подальший розгляд адміністративної справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
27.08.2020 від відповідача надійшов відзив на позов (арк. спр. 19-20), в обґрунтування якого останній послався на таке. За даними особової справи позивача, яку було надано управлінням праці та соціального захисту населення м. Старобільська Луганської області, де позивач перебував на обліку внутрішньо переміщених осіб разом з дітьми - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивачу було призначено грошову допомогу, як працездатній непрацюючій особі, відповідно до п. 7 Порядку призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо перемішеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014р. № 505, із скороченням терміну призначення та зменшенням суми наступним чином, а донці та сину як дітям до 18-ти років:
з 26.11.2014 по 25.01.2015 у розмірі 2210 грн в місяць;
з 26.01.2015 по 25.03.2015 у розмірі 1989 грн в місяць;
з 26.03.2015 по 25.05.2015 у розмірі 1768 грн в місяць.
Через те, що позивачка не працевлаштувалась у період отримання щомісячної адресної допомоги, УПтаСЗН м. Старобільська Луганської області не мало підстав для перерахунку щомісячної адресної допомоги позивачці як працездатній працюючій особі.
Згідно п. 3 Порядку особам працездатного віку, яким грошова допомога була припинена відповідно до пункту 7 цього Порядку, грошова допомога на наступний строк не призначається, крім осіб, які після припинення виплати грошової допомоги втратили працездатність.
14.07.2015 позивачку було взято на облік внутрішньо переміщених осіб в УПтаСЗН Сєвєродонецької міської ради разом з дітьми - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що було надано відповідну довідку № 919042522. Рішення про скасування зазначеної .довідки не приймалось.
14.07.2015 позивачка надала заяву для призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам. Заяву було розглянуто, але враховуючи довідку-атестат УПтаСЗН м. Старобільська Луганської області та п. 3 зазначеного порядку, позивачку не було включено до розрахунку, допомогу призначено лише малолітнім дітям позивача з 01.09.2015 по 25.11.2015 у розмірі 1768 грн на місяць.
Надалі за заявами від 13.01.2016, 28.07.2016, 27.01.2017, 27.07.2017, 25.01.2018, 28.08.2018 щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам було подовжено лише малолітнім дітям позивача, а позивача не було включено до розрахунку:
з 13.01.2016 по 12.07.2016 у розмірі 1768 грн на місяць;
з 28.07.2016 по 27.01.2017 у розмірі 1768 грн на місяць;
з 27.01.2017 по 26.07.2017 у розмірі 1768 грн на місяць;
з 27.07.2017 по 26.01.2018 у розмірі 1768 грн на місяць;
з 25.01.2018 по 24.07.2018 у розмірі 2000 грн на місяць;
з 28.08.2018 по 27.09.2019 у розмірі 2000 грн на місяць.
Позивачка звернулася з заявами від 28.02.2019, 16.08.2019, 17.02.2020 про подовження щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам, повідомивши про своє працевлаштування з 14.12.2018. Заяви було розглянуто, але на підставі зазначеного вище п. 3 Порядку позивачці було відмовлено у призначенні щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам як працюючій особі, допомогу було подовжено лише малолітнім дітям:
з 28.02.2019 по 27.08.2019 у розмірі 2000 грн на місяць;
з 28.08.2020 по 27.02.2020 у розмірі 2000 грн на місяць;
з 28.02.2020 по 27.08.2020 у розмірі 2000 грн на місяць.
На підставі викладеного відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимогах в повному обсязі.
Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлялися належним чином.
Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи положення статті 205 КАС України, суд вважає за можливе розглянути дану справу в порядку письмового провадження за наявними матеріалами у справі.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , що підтверджено наявними у справі копіями паспорта громадянина України, картки платника податків (арк. спр. 5-6, 8).
Позивач має статус внутрішньо переміщеної особи та перебуває на обліку в УПСЗН Сєвєродонецької міської ради відповідно до довідки від 16.01.2018 № 42522 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, адреса реєстрації як ВПО: АДРЕСА_2 (арк. спр. 7).
Як зазначив відповідач, за даними особової справи ОСОБА_1 , вона перебувала на обліку внутрішньо переміщених осіб разом з дітьми - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в УПСЗН м. Старобільська Луганської області, та їй було призначено грошову допомогу, як працездатній непрацюючій особі, відповідно до п. 7 Порядку призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо перемішеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, із скороченням терміну призначення та зменшенням суми наступним чином, а донці та сину як дітям до 18-ти років:
з 26.11.2014 по 25.01.2015 у розмірі 2210 грн на місяць;
з 26.01.2015 по 25.03.2015 у розмірі 1989 грн на місяць;
з 26.03.2015 по 25.05.2015 у розмірі 1768 грн на місяць (арк. спр. 91-92).
14.07.2015 ОСОБА_1 , як уповноважений член сім'ї, звернулася до УПСЗН Сєвєродонецької міської ради із заявою про призначення адресної допомоги для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (арк. спр. 22-30).
Рішенням від 07.09.2015 позивачку не було включено до розрахунку, дочці - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та сину - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як дітям до 18-ти років, призначено виплату адресної допомоги наступним чином: з 01.09.2015 по 25.11.2015 у розмірі 1768 грн на місяць (арк. спр. 31).
За заявами від 13.01.2016, від 28.07.2016, від 27.01.2017, від 27.07.2017, від 25.01.2018 та від 28.08.2018 про подовження виплати адресної допомоги, адресна допомога призначалась лише дітям позивачки (арк. спр. 32-66).
14.12.2018 ОСОБА_1 працевлаштувалася на посаду провідного документознавця Сєвєродонецького МВДВС ГТУЮ у Луганській області, що підтверджується копією трудової книжки позивачки та довідкою з місця роботи від 30.06.2020 № 17696/42541/23/20Л/10.4, наявними в матеріалах справи (арк. спр. 11, 12).
28.02.2019 позивачка звернулася до відповідача з заявою про здійснення перерахунку допомоги у зв'язку з її працевлаштуванням, та рішенням від 13.03.2019 допомогу призначено лише дітям позивачки (арк. спр. 67-74).
За заявами від 16.08.2019, від 17.02.2020 про продовження виплати адресної допомоги адресна допомога призначалась лише дітям позивачки (арк. спр. 75-90).
25.02.2020 ОСОБА_1 звернулася до відповідача з заявою про призначення щомісячної адресної допомоги, на яку листом від 03.03.2020 № 1932/10 відповідач надав відповідь, в якій роз'яснив, що за даними особової справи позивача, яку було надано управлінням праці та соціального захисту населення м. Старобільська Луганської області, де позивачка перебувала на обліку внутрішньо переміщених осіб разом з дітьми - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивачу було призначено грошову допомогу, як працездатній непрацюючій особі, відповідно до п. 7 Порядку призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо перемішеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014р. № 505, із скороченням терміну призначення та зменшенням суми наступним чином, а донці та сину як дітям до 18-ти років: з 26.11.2014 по 25.01.2015 у розмірі 442 грн на місяць; з 26.01.2015 по 25.03.2015 у розмірі 221 грн на місяць. Через те, що позивачка не працевлаштувалась у період отримання щомісячної адресної допомоги, УПтаСЗН м. Старобільська Луганської області не мало підстав для перерахунку щомісячної адресної допомоги позивачці як працездатній працюючій особі. Згідно п. 3 Порядку особам працездатного віку, яким грошова допомога була припинена відповідно до пункту 7 цього Порядку, грошова допомога на наступний строк не призначається, крім осіб, які після припинення виплати грошової допомоги втратили працездатність. 14.07.2015 позивачку було взято на облік внутрішньо переміщених осіб в УПтаСЗН Сєвєродонецької міської ради разом з дітьми - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що було надано відповідну довідку № 919042522. Рішення про скасування зазначеної довідки не приймалось. 14.07.2015 позивачка надала заяву для призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам. Заяву було розглянуто, але враховуючи довідку-атестат УПтаСЗН м. Старобільська Луганської області та п. 3 зазначеного порядку, позивачку не було включено до розрахунку, допомогу призначено лише малолітнім дітям позивача з 01.09.2015 по 25.11.2015. Надалі за заявами від 13.01.2016, 28.07.2016, 27.01.2017, 27.07.2017, 25.01.2018, 28.08.2018 щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам було подовжено лише малолітнім дітям позивачки, а саму позивачку не було включено до розрахунку. 28.02.2019 позивачка звернулася з заявою про подовження щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам, повідомивши про своє працевлаштування з 14.12.2018. Заяви було розглянуто, але на підставі зазначеного вище п. 3 Порядку позивачці було відмовлено у призначенні щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам як працюючій особі, допомогу було подовжено лише малолітнім дітям (арк. спр. 9).
Вирішуючи справу в межах спірних правовідносин, надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами абзацу першого частини першої статті 1 Закону України від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” (далі - Закон № 1706-VII) внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Зазначені обставини вважаються загальновідомими і такими, що не потребують доведення, якщо інформація про них міститься в офіційних звітах (повідомленнях) Верховного Комісара Організації Об'єднаних Націй з прав людини, Організації з безпеки та співробітництва в Європі, Міжнародного Комітету Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, розміщених на веб-сайтах зазначених організацій, або якщо щодо таких обставин уповноваженими державними органами прийнято відповідні рішення (абзац перший частини першої статті 1 Закону № 1706-VII).
Згідно з частиною другою статті 1 Закону № 1706-VII адресою покинутого місця проживання внутрішньо переміщеної особи в розумінні цього Закону визнається адреса місця проживання особи на момент виникнення обставин, зазначених у частині першій цієї статті.
Частиною першою та другою статті 4 Закону № 1706-VII визначено, що факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону. Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону № 1706-VII довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.
Адресою фактичного місця проживання внутрішньо переміщеної особи може бути адреса відповідного місця компактного поселення внутрішньо переміщених осіб (адреса містечка із збірних модулів, гуртожитку, оздоровчого табору, будинку відпочинку, санаторію, пансіонату, готелю тощо) (частина друга статті 5 Закону № 1706-VII).
Згідно з частинами другою, третьою статті 7 Закону № 1706-VII Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина-інвалід та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.
Механізм надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (далі - грошова допомога) визначає Порядок надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 505 (далі - Порядок № 505).
Так, пунктом 2 Порядку № 505 (тут і надалі в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, а також внутрішньо переміщеним особам, житло яких зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, їх дітям, які народилися після дати початку проведення антитерористичної операції, тимчасової окупації або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та взяті на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж на шість місяців.
Згідно з пунктом 3 Порядку № 505 грошова допомога внутрішньо переміщеним особам призначається на сім'ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди у довільній формі про виплату йому грошової допомоги від інших членів сім'ї.
Якщо у складі сім'ї, якій призначено грошову допомогу, відбулися зміни, розмір грошової допомоги перераховується з місяця, наступного за місяцем виникнення таких змін, за заявою уповноваженого представника сім'ї або інформацією, поданою компетентним органом (абзац восьмий пункту 3 Порядку № 505).
Відповідно до абзацу першого пункту 5 Порядку № 505 для отримання грошової допомоги уповноважений представник сім'ї звертається за фактичним місцем проживання (перебування) сім'ї до уповноваженого органу із письмовою заявою, складеною у довільній формі, про надання грошової допомоги і подає документи, визначені цим пунктом.
До заяви додаються копія довідки з військової частини про залучення до проведення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації (для військовослужбовців з числа внутрішньо переміщених осіб, які захищають незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та беруть безпосередню участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації), копія довідки з місця роботи або копія іншого документа, що посвідчує зайнятість (для працездатних осіб), копія свідоцтва про шлюб, копії свідоцтв про народження дітей, засвідчені власним підписом уповноваженого представника сім'ї, копія довідки від уповноваженого банку із зазначенням реквізитів поточного рахунка, письмова згода (у довільній формі) про виплату грошової допомоги уповноваженому представнику сім'ї від інших членів сім'ї та згода на обробку персональних даних, а також письмовий дозвіл на розкриття уповноваженим банком інформації, що містить банківську таємницю, щодо поточного рахунка, відкритого уповноваженому представнику сім'ї в установі уповноваженого банку. У разі наявності житлового приміщення, яке зруйноване або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, розташоване в інших регіонах, ніж тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, додається копія акта обстеження технічного стану житлового приміщення (будинку, квартири) (далі - акт технічного стану), складеного комісією, утвореною районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, військово-цивільною адміністрацією, виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (в разі утворення) ради, виконавчим органом ради об'єднаної територіальної громади, за формою згідно з додатком (абзац шістнадцятий пункту 5 Порядку № 505).
До заяви, в якій уповноважений представник сім'ї повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, додаються копії документів, зазначених в абзаці дев'ятому пункту 3 цього Порядку, засвідчені підписом уповноваженого представника сім'ї (абзац шістнадцятий пункту 5 Порядку № 505).
Згідно з пунктом 6 Порядку № 505 грошова допомога не призначається у разі, коли:
будь-хто із членів сім'ї має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, що розташоване в інших регіонах, ніж тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що підтверджується відповідним актом технічного стану;
будь-хто з членів сім'ї має на депозитному банківському рахунку (рахунках) кошти у сумі, що перевищує 25-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.
Абзацом другим пункту 8 Порядку № 505 визначено, що уповноважені органи протягом 10 днів після подання уповноваженим представником сім'ї заяви та документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, призначають грошову допомогу або відмовляють у її призначенні, про що надають відповідне повідомлення уповноваженому представнику сім'ї.
Відповідно до пункту 7 Порядку № 505 якщо у складі сім'ї, якій призначено грошову допомогу, є особи працездатного віку (крім громадян, які доглядають за дітьми до досягнення ними трирічного віку; громадян, які доглядають за дітьми, що потребують догляду протягом часу, визначеного у медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більш як до досягнення ними шестирічного віку; громадян, які мають трьох і більше дітей віком до 16 років і доглядають за ними; громадян, які доглядають за особами з інвалідністю I групи або дітьми з інвалідністю віком до 18 років, або особами з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, або особами, які досягли 80-річного віку; а також фізичних осіб, які надають соціальні послуги, та студентів денної форми навчання), які не працевлаштувалися, в тому числі за сприянням державної служби зайнятості, або перебувають в трудових відносинах з роботодавцями на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, але фактично не працюють, протягом двох місяців з дня призначення виплати грошової допомоги, її розмір для працездатних членів сім'ї на наступні два місяці зменшується на 50 відсотків, а на наступний період - припиняється.
У разі звільнення та подальшого непрацевлаштування працездатного члена сім'ї грошова допомога на цього члена сім'ї через два місяці з дня, що настає за днем звільнення, зменшується на 50 відсотків, а через чотири місяці з дня, що настає за днем звільнення, - припиняється.
Особи працездатного віку, яким призначено грошову допомогу, зобов'язані інформувати у триденний строк уповноважений орган про факт працевлаштування або перебування на обліку як безробітних.
Для отримання інформації про періоди реєстрації працездатних членів сім'ї, яким призначено грошову допомогу, у державній службі зайнятості, Мінсоцполітики щомісяця до 25 числа подає в електронному вигляді перелік таких осіб державній службі зайнятості, яка протягом 10 календарних днів подає Мінсоцполітики інформацію про періоди реєстрації цих осіб як безробітних чи осіб, які шукають роботу.
Для контролю за фактом працевлаштування працездатних членів сім'ї, яким призначено грошову допомогу (в тому числі за направленням державної служби зайнятості), Мінсоцполітики щомісяця до 25 числа подає в електронному вигляді перелік таких осіб Пенсійному фонду України, який протягом 10 календарних днів подає Мінсоцполітики інформацію з Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування про сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 505 грошова допомога внутрішньо переміщеним особам призначається на сім'ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди у довільній формі про виплату йому грошової допомоги від інших членів сім'ї (далі - уповноважений представник сім'ї) у таких розмірах:
для осіб, які отримують пенсію, та інших осіб, які досягли пенсійного віку (крім осіб з інвалідністю), дітей, осіб, які досягли 18-річного віку та продовжують навчання за денною формою в закладах освіти, що забезпечують здобуття повної загальної середньої, професійної (професійно-технічної) або вищої освіти, до закінчення таких закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, - 1000 гривень на одну особу (члена сім'ї);
для осіб з інвалідністю I групи та дітей з інвалідністю - 130 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
для осіб з інвалідністю II групи - 115 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
для осіб з інвалідністю III групи - прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність;
для працездатних осіб - 442 гривні на одну особу (члена сім'ї).
Загальний розмір допомоги на сім'ю розраховується як сума розмірів допомоги на кожного члена сім'ї та не може перевищувати 3000 гривень, для сім'ї, до складу якої входить одна особа з інвалідністю або дитина з інвалідністю, - 3400 гривень, для багатодітної сім'ї - 5000 гривень. Загальний розмір допомоги на сім'ю, до складу яких входять двоє і більше осіб з інвалідністю (дітей з інвалідністю), максимальним розміром не обмежується.
Якщо у складі сім'ї, якій призначено грошову допомогу, відбулися зміни, розмір грошової допомоги перераховується з місяця, наступного за місяцем виникнення таких змін, за заявою уповноваженого представника сім'ї або інформацією, поданою компетентним органом.
Особам працездатного віку, яким виплату грошової допомоги було припинено відповідно до пункту 7 цього Порядку, грошова допомога не призначається, крім осіб, які після припинення виплати грошової допомоги втратили працездатність.
З вищенаведених норм Порядку № 505 слідує, що щомісячна адресна допомога призначається внутрішньо переміщеним особам на сім'ю для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, за заявою уповноваженого представника сім'ї з дня звернення за її призначенням і виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців, та може бути продовжена за заявою уповноваженого представника сім'ї на наступний шестимісячний строк.
Пунктом 6 Порядку № 505 передбачено, що грошова допомога не призначається у разі, коли:
будь-хто із членів сім'ї має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, що розташоване в інших регіонах, ніж тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що підтверджується відповідним актом технічного стану;
будь-хто з членів сім'ї має на депозитному банківському рахунку (рахунках) кошти у сумі, що перевищує 25-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.
Положення абзацу другого пункту 6 не поширюється на сім'ї, до складу яких входять військовослужбовці з числа внутрішньо переміщених осіб, які захищають незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та беруть безпосередню участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації (крім осіб, які набули право власності на зазначене житлове приміщення, придбане за рахунок державних коштів, після початку проведення антитерористичної операції або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях).
Грошова допомога не призначається на члена сім'ї:
який перебуває на повному державному утриманні в будинку дитини, дитячому будинку, дитячому будинку-інтернаті, психоневрологічному інтернаті, будинку-інтернаті для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю, спеціальному будинку-інтернаті системи соціального захисту населення;
який перебуває на повному державному утриманні в школі-інтернаті, закладі спеціалізованої освіти військового (військово-спортивного) профілю;
який відбуває покарання в місцях позбавлення волі.
Також аналізуючи вище вказані норми Порядку № 505, суд дійшов висновку, що цим Порядком визначений вичерпний перелік підстав, з яких щомісячна адресна допомога не призначається або її виплата припиняється.
Так, позивачка працевлаштувалася з 14.12.2018 та працює по теперішній час, що підтверджено довідкою з місця роботи від 30.06.2020 № 17696/42541/23/20Л/10.4 та копією трудової книжки НОМЕР_2 (арк. спр. 11-12).
Щодо посилань відповідача на те, що у відповідності до пункту 3 Порядку № 505 особам працездатного віку, яким виплату грошової допомоги було припинено відповідно до пункту 7 цього Порядку, грошова допомога не призначається, крім осіб, які після припинення виплати грошової допомоги втратили працездатність, суд зазначає таке.
У разі припинення виплати особі грошової допомоги на підставі пункту 7 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, така допомога їй не призначається лише на наступний строк. При цьому, чинним законодавством не встановлено заборони на призначення такої допомоги особі в подальшому.
З системного аналіз пункту 12 Порядку вбачається, що вказаним пунктом регулюються умови припинення призначеної грошової допомоги та умови поновлення виплат допомоги, яка була раніше призначена, але її виплата була припинена з зазначених підстав.
Порядок не містить заборони чи інших обмежень на право отримання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг за умови її отримання раніше.
Порядок не містить правових обмежень для повторного, через певний проміжок часу, звернення за допомогою внутрішньо переміщеній особі для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.
Аналогічний правовий висновок зроблено Верховним Судом у постанові від 27.03.2018 у справі № 333/3750/17 (2-а/333/199/17), у постанові від 29.08.2018 у справі № 415/1691/17.
Враховуючи те, що позивач не втратив статусу внутрішньо переміщеної особи, звернувся до відповідача за призначенням адресної допомоги, та зважаючи на вищенаведені висновки, позовні вимоги ОСОБА_1 належать до задоволення шляхом визнання протиправними дій УПСЗН Сєвєродонецької міської ради щодо відмови у призначені ОСОБА_1 щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам на покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг та зобов'язання УПСЗН Сєвєродонецької міської ради призначити ОСОБА_1 щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам на покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг за заявою ОСОБА_1 , як уповноваженого члена сім'ї, від 25.02.2020.
Що стосується вимоги позивача про зобов'язання відповідача здійснити виплату позивачу щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам на покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг з 25.02.2020, суд вважає що така вимога у повній мірі охоплюється зобов'язанням відповідача призначити позивачу щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам на покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг за заявою ОСОБА_1 , як уповноваженого члена сім'ї, від 25.02.2020. Відповідно, додаткового зобов'язання не потребує.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з матеріалами справи позивач при зверненні до суду з позовом сплатив 840,80 грн судового збору (арк. спр. 4).
Оскільки позовні вимоги фактично підлягають задоволенню повністю, лише з корегуванням способу захисту порушених прав позивача, суд дійшов висновку, що всі судові витрати в сумі 840,80 грн, понесені позивачем, належать відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 19, 20, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; місце фактичного проживання як ВПО: АДРЕСА_2 ) до управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради (місцезнаходження: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Новікова, буд. 15Б, код за ЄДРПОУ 24179564) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправними дії управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради щодо відмови у призначені ОСОБА_1 щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам на покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг на підставі заяви ОСОБА_1 , як уповноваженого члена сім'ї, від 25 лютого 2020 року.
Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради призначити ОСОБА_1 за її заявою, як уповноваженого члена сім'ї, від 25 лютого 2020 року щомісячну адресну допомогу як особі, що переміщена з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 840,80 грн (вісімсот сорок грн 80 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.О. Свергун