про залишення позовної заяви без руху
02 жовтня 2020 року справа № 340/4028/20
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Петренко О.С., розглянувши матеріали у справі
за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача: Головного управління ДПС у Кіровоградській області, вул. В. Перспективна,55, м. Кропивницький,25006
про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії, -
ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:
1)визнати протиправним та скасувати рішення комісії ДПС від 28.07.2020 року за №1771305/2550009338;
2) зобов'язати ГУ ДПС у Кіровоградській області зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №15 від 13.07.2020 року - зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних - 23.07.2020 року за №9175103833.
Відповідно до вимог статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви у тому числі з'ясовує, чи:
- відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;
- немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п.5 ч.5 ст.160 КАС України, у позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини та, згідно ч.9 ст.160 КАС України, у позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
Встановлено, що предметом спору є, серед іншого реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної.
Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246, внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування, до ЄРПН здійснюється шляхом подання протягом операційного дня зазначених документів в електронній формі ДФС з використанням електронного цифрового підпису та внесення відповідних відомостей до ЄРПН.
Отже повноваження щодо реєстрації податкової накладної, в разі наявності судового рішення, відноситься до повноважень Державної податкової служби України.
При цьому, звертаючись до суду з вказаними вимогами, позивачем не визначено в якості відповідача ДПС України.
Відповідно до вимог п.2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються:
повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач (ч. 1 ст. 46 КАС України).
Слід звернути увагу, що відповідачем в справі визначено лише «ГУ ДПС у Кіровоградській області», тоді як позовні вимоги стосуються ще ДПС України.
На виконання вищезазначеного, позивачу слід уточнити суб'єктний склад сторін із зазначенням відомостей, встановлених п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України.
Частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею сьомою Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” встановлено, що у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року становить 2102 гривень.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання адміністративного позову майнового характеру судовий збір справляється:
- якщо подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 2102,00 грн., і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб 21020 гривень;
- якщо подано фізичною особою або фізичною особою-підприємцем - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 840,80 грн. та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 10510 гривень.
За подання адміністративного позову немайнового характеру судовий збір справляється:
- якщо подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб 2102,00 грн.;
- якщо подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 840,80гривень.
Сума судового збору за вказаними позовними вимогами складає - 4204грн. (2102грн. /за х 2/вимоги немайнового характеру/.
При цьому, звертаючись до суду із цим позовом, позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2102,00 грн. що підтверджується платіжним дорученням №0.0.1848425613.1 від 24.09.2020 року.
Необхідно вказати, що в даному випадку позовні вимоги спрямовані до різних відповідачів, що свідчить про те, що пред'явлені позовні вимоги не пов'язані між собою.
За наведених обставин, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 2102,00 грн. за 1 вимогу немайнового характеру.
Зважаючи на викладене, позивачеві необхідно надати суду належні докази сплати судового збору у встановленому законом розмірі та порядку, відповідно вимог Закону України "Про судовий збір".
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України (в редакції Закону від 03.10.2017р. №2147-VIII), суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Зважаючи на вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху з встановленням строку для усунення недоліку.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169 КАС України, -
Позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність виправити вказані в описовій частині ухвали недоліки позовної заяви протягом п'яти днів з дня отримання ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення вказаних недоліків позовної заяви у встановлений строк, остання буде повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.С. Петренко