про повернення позовної заяви
01 жовтня 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/3167/20
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Казанчук Г.П., розглянувши матеріали позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Ростокос» (вул. Виставочна, 2-В, кім. 10, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25014; код в ЄДРПОУ 25014) до Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053; код в ЄДРПОУ 43005393) про зобов'язання вчинити певні дії, -
ТОВ «Ростокос» звернулось до суду з позовною заявою, в якій просить зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну ТОВ «Ростокос» №53 від 12.08.2019 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Ухвалою судді від 17.08.2020 року позовну заяву ТОВ «Ростокос» залишено без руху та надано строк для усунення її недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.
На виконання вказаної вище ухвали директором ТОВ «Ростокос» надано докази про сплату судового збору, а також клопотання про поновлення процесуальних строків звернення до суду.
Згідно з абзацом першим частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Надаючи правову оцінку вказаному клопотання, суддя зазначає, що товариством не наведено жодної поважної причини пропуску строку звернення до суду, які були б об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду. Також товариством в обґрунтування вказаного клопотання не надано суду жодного доказу. При цьому посилання на позицію Вищого адміністративного суду України щодо застосування положень Податкового кодексу України щодо строків оскарження рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язння від 01.11.2011 року суддею відхиляються, як такі, що не застосовуються до спірних правовідносин, оскільки у наведеному листі роз'яснено застосоування строків звернення до суду щодо оскарження рішень про нарахування грошового зобов'язання, натомість предметом даного спору є зобов'язання зареєструвати податкову накладну.
Строк звернення до суду з позовом про зобов'язання зареєструвати податкову накладну в ЄРПН (в т.ч. й про визнання протиправним і скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН) у разі, коли платником податків не використовувалася процедура адміністративного оскарження таких рішень як досудового порядку вирішення спору, визначається частиною другою статті 122 КАС України і становить шість місяців з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідна правова позиція щодо строку звернення до суду з такими ж правовідносинами викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 02 липня 2020 року по справі №1.380.2019.006119 (адміністративне провадження №К/9901/13872/20).
Згідно частини 1 статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина 2 статті 123 КАС України).
Положення частини 2 статті 123 КАС України кореспондують приписам пункту 9 частини 4 статті 169 КАС України, якими передбачено, що позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
При цьому, як свідчать дані автоматизованої системи Діловодства спеціалізованого суду, ТОВ "Ростокос" своєчасно було звернено до суду із позовної заявою про зобов'язання зареєструвати податкову накладну №52 від 12.08.2019 року (справа №340/751/20).
Предметом даного спору є зобов'язання зареєструвати податкову накладну №53 від 12.08.2019 року, тобто податкова накладна яка була складена в той же день, що і податкова накладна, яка була предметом спору у справі №340/751/20.
У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України" зазначено: "право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані."
Оскільки позивачем не наведено жодної підстави в якості поважності пропуску строку звернення до суду, така позовна заява підлягає поверненню позивачу.
Також в ухвалі судді від 17.08.2020 року зазначено про те, що у позовній заяві позивачем заявлена позовна вимога про зобов'язання вчинити дії, однак ним не оскаржується рішення, дія чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень а тому, враховуючи положення статті 245 КАС України, де визначені повноваження суду при вирішенні справи) позовні вимоги підлягають уточненню з урахуванням приписів частини 1 статті 5 КАС України та відповідно до завдань адміністративного судочинства, оскільки саме по собі "зобов'язання вчинити певні дії" є наслідком від протиправності "рішення, дії чи бездіяльності", тобто фактично є способом відновлення порушення права особи. Проте у даній позовній заяві позивачем не зазначено про протиправність жодного рішення, дії чи бездіяльності, про що вказано в ухвалі про залишення позову без руху.
Вказаний недолік позовної заяви товариством не усунуто, отже вимоги ухвали про залишення позову без руху не виконані, що є самостійною підставою для повернення позовної заяви.
Окрім того згідно пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України встановлено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Водночас, відповідно до частин 5 та 6 статті 169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу.
З огляду на викладене вище, а також враховуючи те, що вимоги ухвали суду від 17.08.2020 року залишились невиконаними, тому суддя вважає, що наявні підстави для повернення позовної заяви позивачу разом із поданими з нею документами.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (частина 8 статті 169 КАС України).
Керуючись статтями 123, 169, 248 КАС України, суддя, -
Повернути товариству з обмеженою відповідальністю «Ростокос» позовну заяву.
Копію ухвали судді невідкладно надіслати особі, що подала позовну заяву разом із позовною заявою та усіма доданими до неї документами.
Ухвала судді набирає законної сили з моменту підписання її суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного у строк, передбачений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.П. Казанчук