про повернення позовної заяви
29 вересня 2020 року м. Київ №320/7957/20
Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
до суду в інтересах ОСОБА_1 звернулась адвокат Семенових О.С., пред'явивши вимоги до ГУ ПФУ у Київській області про визнання протиправними дії відповідача щодо перерахунку пенсії позивачеві зі зменшенням відсотку грошового забезпечення з 71 % до 70% та виплати лише 50 % суми підвищення пенсії з 01.01.2018 та 75 % суми підвищення з 01.01.2019 згідно постанови КМУ від 21.02.2018 №103 та зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії з 01.01.2018 із розрахунку 71% сум грошового забезпечення без обмеження граничного розміру пенсії; здійснити виплату суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.01.2018 однією сумою без урахування постанови КМУ № 649 від 22.08.2018; нарахувати та виплатити компенсацію за несвоєчасну виплату пенсії з 01.01.2018 згідно з постановою КМУ№159 від 21.02.2001 без урахування постанови КМУ №649 від 22.08.2018.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: відповідає вона вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, її повернення або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
З цих підстав, ухвалою суду від 09.09.2020 позовну заяву було залишено без руху, заявникові було визначено спосіб та встановлено десятиденний строк з моменту її одержання для усунення недоліків шляхом подання позову у новій редакції із зазначенням у ньому: адреси електронної пошти сторін; викладення обставин, якими обґрунтовано позов з посиланням на докази, що підтверджують кожну обставину, зокрема, але не виключно, коли позивач став на облік в ГУ ПФУ у Київській області з наданням довідки про взяття його на облік; яка пенсія була призначена на момент взяття на облік з наданням обґрунтованого її розрахунку та визначенням всіх складових за період з 01.01.2018 по день звернення до суду; загального розміру одержаних пенсійних виплат за вищевказаний період та у розрізі помісячних виплат та представленням суду відповідних доказів (рух коштів по банківській карті позивача; довідка про розмір одержаних поштових переказів тощо); надання обґрунтованого розрахунку суми перерахунку якої домагається позивач та зазначенням всіх її складових з посиланням на документи, які підтверджують кожну складову зробленого розрахунку; конкретизацією спірного періоду, за який належить провести нарахування. При цьому, суд звертає увагу, що розрахунок передбачає обчислення параметрів та величини суми стягнення, а також надання суду Витягу з Реєстру застрахованих осіб; копію документів, що підтверджують стаж служби та/або (копію військового квитка); довідку про розмір грошового забезпечення, що передував звільненню у запас за останні 5 років служби; копію розпорядження територіального управління пенсійного фонду про призначення пенсії з помісячним її розрахунком; надання заяви про поновлення строку звернення до суду з зазначенням поважних причин пропуску такого строку та з наданням доказів на підтвердження цього; надання квитанції про сплату судового збору у розмірі 4204 грн. за п'ять вимог немайнового характеру.
На виконання вимог цієї ухвали, позивачем було надіслано клопотання про долучення до матеріалів справи квитанції про сплату судового збору у розмірі 840,80 грн.
Дослідивши надіслану заяву позивача, суд дійшов висновку про необхідність повернення позовної заяви, з огляду на наступне:
положеннями ч.1 ст.129-1 Конституції України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковим для виконання.
Вказана норма кореспондується зі ст.370 КАСУ. Ухвала суду, згідно ст.241 КАСУ є різновидом судового рішення.
Згідно ч.5 ст. 44 КАСУ, учасник справи зобов'язаний виявляти повагу до суду; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати наявні у нього докази в порядку та строки, встановлені судом, не приховуючи їх.
Практика Європейського суду з прав людини, відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" №3477-IV від 23.02.2006, є джерелом права.
Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на подання до суду скарги, пов'язаної з його правами та обов'язками. У рішенні Європейського суду з прав людини "Чуйкіна проти України" ((CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява №28924/04) 13 січня 2011 року ОСТАТОЧНЕ) вказано, що "стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28- 36, Series A № 18)".
Доступ до правосуддя включає не лише можливість подати заяву до суду, йому відповідає обов'язок суду розглянути справу по суті з винесенням остаточного рішення по справі, яке підлягає обов'язковому виконанню. Виконання в розумний термін також є невід'ємною частиною права на доступ до суду.
На відміну від права на справедливий суд, право на доступ до суду не є абсолютним. Воно може бути обмежено, зокрема, задля забезпечення нормального функціонування судової системи. Це включає часові обмеження, фінансовий тягар, вимоги щодо форми звернення тощо.
У справі Trukh v. Ukraine ((dec.), no. 50966/99, 14 October 2003) Європейський суд дав оцінку застосуванню процесуальних обмежень у вигляді обов'язку сплатити мито, надати копії документів у певній кількості та направити звернення до конкретного суду. Європейський суд не виявив жодних підстав вважати, що застосування згаданих процесуальних обмежень у справі було свавільним чи невиправданим. Відповідно, скарга заявника про відсутність доступу до суду була відхилена як необґрунтована.
В рішенні Конституційного Суду України у справі №1-9/2011 за конституційним поданням 54 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Кримінально-процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України, від 13 грудня 2011 року (17-рп/2011) зазначено, що "вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі". Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання".
Вирішення судом питання про наявність матеріальних передумов звернення особи до суду на стадії відкриття провадження у справі, не може свідчити про обмеження у доступі до правосуддя.
У даному випадку право на доступ до правосуддя позивача було поставлено в залежність від його особистої волі виконати чи не виконати вимоги судового рішення, яке набуло законної сили.
Позивач на власний розсуд та свідомо розпорядився своїм правом та не надав суду жодних витребуваних документів, в тому числі, оновленої позовної заяви з викладенням у ній обставин, з посиланням на докази, що підтверджують кожну обставину, зокрема, але не виключно, коли позивач став на облік в ГУ ПФУ у Київській області, з наданням довідки про взяття його на облік; обґрунтованого її розрахунку та визначенням всіх складових за період з 01.01.2018 по день звернення до суду; зазначення загального розміру одержаних пенсійних виплат за вищевказаний період та у розрізі помісячних виплат та представленням суду відповідних доказів (рух коштів по банківській карті позивача; довідки про розмір одержаних поштових переказів тощо); обґрунтованого розрахунку суми перерахунку якої домагається позивач та зазначенням всіх її складових з посиланням на документи, які підтверджують кожну складову зробленого розрахунку; конкретизації спірного періоду, за який належить провести нарахування; надання суду Витягу з Реєстру застрахованих осіб; копії документів, що підтверджують стаж служби та/або (копію військового квитка); довідки про розмір грошового забезпечення, що передував звільненню у запас за останні 5 років служби; копії розпорядження територіального управління пенсійного фонду про призначення пенсії з помісячним її розрахунком; надання заяви про поновлення строку звернення до суду з зазначенням поважних причин пропуску такого строку та з наданням доказів на підтвердження цього; квитанції про сплату судового збору у розмірі 4204 грн. за п'ять вимог немайнового характеру.
Суд наголошує, що вказані документи були обов'язковою передумовою для вирішення питання про можливість відкриття провадження у справі та витребувані із розрахунком того, що дана категорія справ розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання, а ефективний розгляд справ, який є основним завданням адміністративного судочинства, забезпечується в тому числі, і належною підготовкою справи з дотриманням положень про її відкриття, економії часу для своєчасного ухвалення рішення.
За приписами частини четвертої статті 169 КАС України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух ( рішення суду у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992 р.).
Як вбачається із ст.160 КАСУ, зміст позовної заяви фактично повинен складатися із: а) вступної, б) мотивувальної та в) прохальної частин, а також з г) додатку до позовної заяви та повинен бути підписано особою, яка її подає або представником із зазначенням дати її подання та надання довіреності чи іншого документу, що підтверджує його повноваження. Таким чином, вже на цій стадії адміністративного процесу позивач зобов'язаний виконувати вимоги щодо несення обов'язку доказування обґрунтованості заявлених вимог з посиланням на докази, якими ці вимоги підтверджені та зазначити при пред'явленні позову певне коло фактів, що мають процесуальне значення. Мається на увазі факти наявності передумов права на пред'явлення позову та дотримання процесуального порядку його звернення.
Аналогічно виникає і обов'язок судді у з'ясуванні на цій стадії процесу - оцінка наявності у заявника права на пред'явлення позову і дотримання ним порядку реалізації цього права, тобто суд встановлює факти процесуального характеру.
Ухиленні від виконання таких обов'язків позивачем тягне за собою наслідки, встановлені п.1 ч.4 ст.169 КАСУ.
При цьому, суд зазначає, що на учасника справи, положеннями ч.5 ст.44 КАСУ, покладені певні обов'язки, зокрема і сприяння своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи.
Керуючись статтями 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позовну заяву ОСОБА_1 (код РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ - 14099344, м.Харків, пл.Свободи, 5, Держпром 3-й під'їзд) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, - повернути позивачеві.
Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Брагіна О.Є.