ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"02" жовтня 2020 р. справа № 300/2182/20
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Матуляка Я.П., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій щодо зменшення розміру пенсії за рахунок виплати з 05.03.2019 року 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року та зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії (із врахуванням раніше виплачених сум) з 05.03.2019 року з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.09.2020 року відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.12-13).
Позовні вимоги мотивовані тим, що зв'язку із набранням законної сили 05.03.2019 року рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 року у справі № 826/3858/18, яким визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року за № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року за № 45, у позивача виникло право на перерахунок та виплату пенсії з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року, однак відповідач протиправно відмовив у проведенні такого перерахунку.
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 22.09.2020 року. Представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечив з підстав, наведених у відзиві, який міститься в матеріалах справи (а.с.18-22). Просив суд в задоволенні позову відмовити, з урахуванням тієї обставини, що відповідно до приписів статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" перерахунок раніше призначених пенсій проводиться на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України та положень Порядку № 45. Відтак зазначає, що дії відповідача щодо проведення з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року виплати пенсії у розмірі 75% суми підвищення, у повній мірі відповідали вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року за № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", пункт 2 якої на той час був чинним, не скасованим, та неконституційним не визнавався. Зміни в законодавстві, на переконання відповідача, не призвели до заниження розміру пенсій, а навпаки - до її збільшення, що спростовує факт звуження прав позивача на пенсійне забезпечення. Крім того, відповідач вказує на те, що з метою врегулювання умов, порядку та розмірів подальшої виплати перерахованих пенсій з 01.01.2018 року, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" від 14.08.2019 року за № 804, якою передбачено здійснювати виплату пенсій у 2019 році, призначених відповідно до № 2262-ХІІ до 01.03.2018 року та перерахованих з 01.01.2018 року відповідно до Постанови № 704 у розмірі 75% суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018 року.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, встановив наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та з 2012 року отримує пенсію за вислугу років (29 років, в календарному обчисленні 25 років), призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Кабінетом Міністрів України 21 лютого 2018 року прийнято постанову № 10З "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", пунктами 1 та 2 якої постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
Визначено виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї Постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 року у таких розмірах:
з 1 січня 2018 року - 50 відсотків;
з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків;
з 1 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
На виконання Постанови № 103, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області з 01.01.2018 року, відповідно до складових грошового забезпечення позивача, визначених станом на 01.03.2018 у довідці від 06.04.2018 року за № 210, виданій управлінням Служби безпеки України в Івано-Франківській області (а.с.38), проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 (а.с.37). До грошового забезпечення для обчислення пенсії, що становить 13845,00 грн. включено: посадовий оклад - 7750,00 грн.; оклад за військове звання - 1480,00 грн.; процентну надбавку за вислугу років 50% - 4615,00 грн.
Як слідує з протоколу за пенсійною справою № 0902002734 - СБУ з 01.04.2018 року, сума підвищення до пенсії позивача розрахована згідно постанови Кабінету Міністрів України № 103 та становить 3817,07 грн., з яких щомісячно з 01.01.2018 року по 31.12.2018 року виплачується 50% суми підвищення - 1908,54 грн., з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року 75% від підвищення - 2862,80 грн., з 01.01.2020 року - 10% від підвищення в розмірі 3817,07 грн. (а.с.37).
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року у справі № 826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 року, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
На заяву позивача про проведення перерахунку пенсії з 01.01.2018 з виплатою 100% суми підвищення пенсії, Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, листом за №2242-2127/Т-02/8-0300/20 від 10.08.2020 року, повідомило про відсутність законних підстав та відповідних повноважень для проведення перерахунку пенсії, а також, вказало на положення постанови Кабінету Міністрів України № 804 від 14.08.2019 року, якою передбачено виплату перерахованої позивачу пенсії у 2019 році в розмірі 75% суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018 року (а.с.8-10).
Позивач, вважаючи відмову відповідача протиправною та такою, що порушує його право на належне пенсійне забезпечення, звернувся до суду з метою захисту своїх прав.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.
У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд при вирішенні даної справи керується нормами законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних правовідносин.
Частиною 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що під час вибору і застосування норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду.
Згідно з частиною 5 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Частиною 3 статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Судом встановлено, що адміністративна справа № 300/2182/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій, є типовою справою по відношенню до зразкової справи, рішення у якій ухвалено Верховним Судом 06 серпня 2019 року (справа № 160/3586/19), оскільки:
- позивачами у них є особи, які отримують пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб";
- відповідачем у них є один і той самий суб'єкт владних повноважень (територіальний орган Пенсійного фонду України), на пенсійному обліку якого перебувають позивачі;
- спір виник з аналогічних підстав у відносинах, що регулюються одними нормами права (у зв'язку з неперерахунком та невиплатою пенсії з 05 березня 2019 року з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року);
- позивачі заявили аналогічні позовні вимоги (по-різному висловлені, але однакові по суті: визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення розміру пенсії за рахунок виплати з 05 березня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року; визнати протиправною бездіяльність та зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату пенсії (із врахуванням раніше виплачених сум) з 05 березня 2019 року з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року).
Відтак, вирішуючи даний спір, необхідним є застосування правової позиції викладеної у рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 06.08.2019 року та постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.03.2020 року в зразковій справі № 160/3586/19 (провадження № Пз/9901/12/19 та № 11-986заі19).
Правовідносини у сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, та деяких інших осіб, врегульовані Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-ХІІ від 09 квітня 1992 року (надалі - Закон № 2262-ХІІ).
Відповідно до частини 4 статті 63 Закону № 2262-ХІІ у редакції Закону України від 06.12.2016 року № 1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", яка набрала чинності з 01 січня 2017 року, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
З метою реалізації вищевказаної норми Кабінетом Міністрів України 21.02.2018 року прийнято постанову № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (надалі - Постанова № 103).
Як підтверджується матеріалами справи та не оспорюється сторонами, починаючи з 01 січня 2018 року виплата перерахованої пенсії позивача, у відповідності до пункту 2 Постанови № 103 здійснювалася поетапно у таких розмірах: з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - 50 відсотків; з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків та з 01 січня 2020 року - 100% суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01 березня 2018 року.
Як зазначено вище, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва, яке набрало законної сили 05 березня 2019 року, у справі № 826/3858/18, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (надалі - Порядок № 45).
Частиною 2 статті 265 КАС України встановлено, що нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Отже, положення пунктів 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45 втратили чинність з 05 березня 2019 року.
У рішенні, ухваленому 06.08.2019 року у зразковій справі № 160/3586/19 Верховний Суд вказав, що у зв'язку із скасуванням пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 року у справі № 2826/3858/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 року, обмеження щодо часткової виплати суми підвищення до пенсії скасовано, а тому, дії відповідача починаючи з 05.03.2019 року щодо щодо зменшення розміру пенсії позивача за рахунок виплати з 05.03.2019 року 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року, є протиправними.
Суд також зазначив, що підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців. Пунктом 1 Постанови № 103 встановлено: перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом № 2262-ХІІ до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01 березня 2018 року відповідно до Постанови № 704.
На підставі приписів статті 63 Закону № 2262-XII, пункту 4 Порядку № 45 позивач отримав право на перерахунок пенсії у січні 2018 року відповідно до Постанови №103. При цьому, Кабінет Міністрів України уповноважений визначати порядок проведення такого перерахунку, що й було реалізовано ним у Порядку № 45.
Так, Окружний адміністративний суд м. Києва рішенням від 12 грудня 2018 року у справі № 826/3858/18, пункт 1 Постанови № 103 скасував. Кабінет Міністрів України 30 серпня 2017 року прийняв Постанову № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (надалі - Постанова № 704), якою збільшив розмір грошового забезпечення військовослужбовців. Відповідно до пункту 10 Постанови № 704 (із змінами, внесеними згідно з Постановою № 103) ця постанова набрала чинності з 01 березня 2018 року. Постанова № 103 в частині внесення змін до Постанови №704 та, власне, Постанова №704 є чинними.
Отже, в цій частині Верховний Суд підсумував, що з набранням чинності Постановою № 704, якою змінені (збільшені) розміри грошового забезпечення військовослужбовців, у позивача виникли підстави для перерахунку пенсії. Скасування пункту 1 Постанови № 103 рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року у справі № 826/3858/18 не впливає на вказані підстави.
В той же час, у зв'язку зі скасуванням пункту 2 Постанови № 103 рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року у справі № 826/3858/18, обмеження щодо часткової виплати суми підвищення до пенсії - скасовано.
З огляду на наведене Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду вказав, що з 05 березня 2019 року пенсія позивачу підлягає виплаті у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії.
Враховуючи наведене, суд зазначає, що доводи ОСОБА_1 про наявність підстав для виплати 100% суми підвищення пенсії починаючи з 05.03.2019 року є правомірними.
У відзиві на позов представник відповідача звертає увагу на приписи чинних на момент розгляду справи постанов Кабінету Міністрів України № 804 від 14.08.2019 року "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" (надалі - Постанова № 804), та № 1088 від 24.12.2019 року "Деякі питання виплати пенсій окремим категоріям громадян" (надалі - Постанова № 1088), якими постановлено виплату пенсій, призначених згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" до 01.03.2018 року (крім пенсій, призначених згідно із зазначеним Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським) та перерахованих з 01.01.2018 року з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, заклади вищої освіти), що визначені станом на 01.03.2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року за № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", здійснювати у 2019 році в розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018 року та у 2020 році - в розмірі 100 відсотків суми такого підвищення.
Зі змісту положень Постанови № 804 вбачається, що нею, як і пунктом 2 Постанови № 103 врегульовано питання встановлення обмеження щодо часткової виплати суми підвищення до пенсії в розмірі 75% суми такого підвищення, визначеної станом на 1 березня 2018 року.
Суд вважає, що право позивача на отримання вже перерахованого розміру пенсії за період з 05.03.2019 року є "законними сподіваннями" на отримання пенсії в належно обчисленому розмірі, та підпадає під дію статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. При цьому, невиплата відповідачем перерахованої позивачу пенсії з 05.03.2019 року в повному розмірі є втручанням в його право "на мирне володіння майном".
При оцінці суду того чи таке втручання відповідало вимогам статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, суд виходив з такого.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях виклав критерії виправданості втручання Держави у право власності, гарантоване статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (справа "Серявін та інші проти України", заява № 4909/04, пункти 39, 40 рішення від 10 лютого 2010 року).
Так, відповідно до вказаної концепції першим і найголовнішим правилом статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод є те, що будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету "в інтересах суспільства". Будь-яке втручання повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Питання стосовно того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним. Вимога законності, яка випливає з Конвенції, означає вимогу дотримання відповідних положень національного закону, тобто наявності в законодавстві відповідної правової підстави, а також принципу верховенства права.
Отже, втручання у право на мирне володіння майном буде не лише за наявності в законодавстві України правової підстави, тобто нормативно-правового акта. В даному випадку втручання мало місце на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103, пунктами 1 і 2 якої встановлено обмеження у складі грошового забезпечення із якого обчислюється розмір пенсії, визначеного законом, а також у виплаті в повному розмірі перерахованих пенсій, в тому числі й позивачу, та постанови Кабінету Міністрів України № 804 від 14.08.2019 року. Однак, "законність втручання" це не лише сама по собі наявність таких норм, але й наявність певних вимог до цих актів та дотримання при їх застосуванні та імплементації принципу верховенства права. Суд зазначає, що правова визначеність як складовий аспект принципу верховенства права, ставить вимоги не лише до якості закону, зокрема щодо чіткості, зрозумілості, передбачуваності його норм, але й до норм актів, які прийняті на його виконання. Вказаним забезпечується стабільність правових норм і цілісність законодавства та його підпорядкування праву.
На переконання суду, прийняття органом підзаконного нормативного акта за межами власного розсуду, тобто акта, який не відповідає нормам закону, буде порушенням правової визначеності як складового аспекту принципу верховенства права.
Як зазначено Окружним адміністративним судом м. Києва у своєму рішенні від 12.12.2018 року по справі № 826/3858/18, пункти 1 і 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 не відповідають вимогам статей 11, 13, 43, 63 Закону № 2262-ХІІ, оскільки змінюють умови і норми пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, що можливо виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
В даному випадку потрібно вказати, що частиною 3 статті 7 КАС України передбачено, що у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Також суд стверджує, що вказані вимоги до застосування норм з дотриманням принципу верховенства права стосуються не лише суду, але й органів державної влади. Так, згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, пункту 2 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, територіальні підрозділи Пенсійного фонду України у своїй діяльності керується в першу чергу Конституцією та законами України, а також підзаконними нормативно-правовими актами прийнятими відповідно до Конституції та законів України.
Отже, на переконання суду, застосування із 04.09.2019 року до спірних правовідносин положень постанови Кабінету Міністрів України № 804 від 14.08.2019 року, якою встановлено аналогічне з пунктами 1 і 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року за № 103 обмеження, правова оцінка яким вже надана при розгляді адміністративної справи № 826/3858/18 буде несумісним з принципом верховенства права.
Окрім цього, додатково суд звертає увагу на те, що частиною 2 статті 22 Конституції України передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Частиною 1 статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються права і свободи людини, гарантії цих прав і свобод. Але, визначаючи їх, законодавець може лише розширювати, а не звужувати, зміст конституційних прав і свобод та встановлювати механізми їх здійснення.
В пункті 4 рішення від 11.10.2005 року № 8-рп/2005, Конституційний Суд України зазначив, що звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами та свободами, тобто якісних характеристик права. Звуження обсягу права і свобод - це зменшення, зокрема, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики.
Таким чином, постанова Кабінету Міністрів України № 804 від 14.08.2019 року, яка набрала чинності 04.09.2019 року, передбачивши, що виплата пенсій, призначених згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" до 1 березня 2018 та перерахованих з 1 січня 2018 з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби, в тому числі положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року за №704, в тому числі й пенсії позивача у цій справі, здійснюється у 2019 році в розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 1 березня 2018 року, - встановлює її зворотну дію в часі, оскільки поширює свою дію на весь 2019 рік, та звужує обсяг встановленого вище Законом № 2262-ХІІ права позивача на виплату 100% суми підвищення перерахованої пенсії.
Відтак, враховуючи вищенаведені положення, суд дійшов висновку про те, що постанова Кабінету Міністрів України № 804 від 14.08.2019 року аналогічно, як і пункти 1 та 2 Постанови № 103, не відповідає вимогам статей 11, 13, 43, 63 Закону № 2262-ХІІ.
Таким чином, у відповідності до статті 6, частини 3 статті 7 КАС України, суд не може застосувати при вирішенні даної справи пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 починаючи з 05.03.2019 року, а також постанову Кабінету Міністрів України № 804 від 14.08.2019 року, у зв'язку із набранням законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 року по справі № 826/3858/18, та їх невідповідністю вимогам статей 11, 13, 43, 63 Закону № 2262-ХІІ.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.
Частина 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як наслідок, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області підлягає стягненню сплачений, згідно квитанції за № 51464 від 28.08.2020 року, судовий збір в розмірі 840,80 грн.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) за рахунок виплати з 05 березня 2019 року 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) з 05 березня 2019 року з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року, із врахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Матуляк Я.П.